Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Як повідомив портал заступник начальника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Бурмас, минулої неділі на території національного парку “Сколівські бескиди” затримано браконьєрів за незаконний відстріл оленя. Якби це сталося у звичайних мисливських угіддях, то штраф за скоєне становив би 15 000  грн.. але, оскільки, факт браконьєрства зафіксований у заповідному фонді, то сума штрафу зросла вдесятеро і становить 150 тис. грн! Не виключено, що любителям дармового м’ясця доведеться продавати  свої хати. А ще їм світить й чималенький термін за гратами.

Давньогрецька богиня Діана в усіх індоєвропейських народів вважається покровителькою мисливства. Власне богині мисливства і були присвячені Фестини, які 7 серпня відбулися у Шевченківському гаю Львова. На фестини запросили гостей з України, Росії, Угорщини, Польщі, Білорусі, Литви, Канади, США, Німеччини, Іспанії… Організатори подбали про те, щоб висвітлити проблеми сучасного мисливства та повернути сучасника обличчям до славетної прадавньої історії. Варто лише згадати відомих українських митців-прихильників Діани в Україні: Остапа Вишню, Максима Рильського, Олександра Довженка, Юрія Яновського.

Третій рік мешканці села Тумин Локачинського району потерпають від набігів диків кабанів.

Кажуть, «дзіків» розвелося стільки, що спасу від них нема. І не тільки в цьому районі, і не лише на Волині... На полях, котрі межують з лісами, стада вепрів вже знищили посіви зернових. Люди зібрали лише дещицю від вирощеного копіткою працею врожаю... Тепер звірі добираються до картопляних плантацій. Туминці бояться, що можуть залишитися і без другого хліба.

Надзвичайно цікавий матеріал, що люб'язно надав сер Теренс Кларк для публікації в нашому журналі, наштовхнув мене на певні роздуми щодо походження та розповсюдження азійських хортів. Тож, вважаю за потрібне поділитися ними з нашим читачем.

Факти наведені у статті "Салюки на півночі ареалу" ще раз підтверджують думку, яку я висловив ще в "Кримках", про те, що всі наші "салюки", "слюгги"*, "тази", "тайгани", "аборигенні афгани" є по суті єдиною породою із багатьма місцевими відріддями, або ж дуже близькими породами, що походять з єдиного кореня і між якими важко провести чіткі границі, особливо в місцевостях де різні поріддя межують одне з одним і створюють численні перехідні типи. Крім того, породи об'єднані штучноствореними стандартами, які складалися кінологами, що часом були слабо обізнані з місцевими умовами, часто розпадаються на окремі ясно виражені типи, які можуть розрізнятися між собою аж так, що представників різних типів, але офіційно однієї породи, буває важко порівнювати на одному екстер'єрному рингу.