Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
Лося та деякі види осетрових занесуть до Червоної книги України?
( 21 Votes )
Написав Олена Кос Переглядів - 15324   
Понеділок, 25 травня 2009 16:39
24 квітня 2009 року у Мінприроди відбулося засідання Національної комісії з питань Червоної книги України, на якому були розглянуті питання щодо підготовки до видання третьої редакції Червоної книги України.
 

Про це повідомляє сайт Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Як йдеться в інформаційному повідомленні, в нову редакцію планують включити деякі види риб та лося.
 

лосьАргументи за внесення лося європейського до Червоної книги України.
 
 
У 30-ті роки минулого століття в Україні нараховувалося лише 50-100 пар лося європейського. На початку 60-х років його чисельність різко збільшилася завдяки добрій охороні і кваліфікованим біотехнічним заходам, а головне - завдяки масовому переселенню лося до України із Росії і Білорусії. У середині 70-х років кількість тварин зросла до 17 800 голов. Не зважаючи на промисловий відстріл лося у 80-х роках (кожнен рік відстрілювалося до 7-8 тисяч особин), станом на 01.01.1991 року його чисельність становила 14796 особин. Впродовж 90-х років популяція лося в Україні значно зменшилась у зв'язку з нелегальним добуванням (браконьєрством) та погіршенням умов існування. У 2001 році в україні нараховували 4846 особин. Багато екологів вважають, що охорона лося у мисливських господарствах ведеться незадовільно. Кожного року браконьєри знищують біля однієї тисячі голів лося. За даними підрахунків вчених, 2 тисячі пар особин лося повинні давати кожного року приплоду 2 тис. особин. Навіть при відпаду молодняка 30-50% чисельність популяції лося кожного року повинна була б збільшуватися на 1000-1300 особин і у 2008 році сягнути 10,5 тис. Окрім вищесказаного, на думку доктора біологічних наук С.Межжерін, підставою для занесення лося до Червоної книги України є скорочення його ареалу (На початку 90-х років лось мешкав в кожній області України окрім Криму, а сьогодні лише в лісовій зоні).
 

Аргументи проти внесення лося європейського до Червоної книги України
 
 
З 2002 року чисельність популяції лося стабілізувалася на рівні 4490 особин і поступово зростає (у 2008 році популяція лося становила 5000 особин). І це тільки завдяки контролю Мінприроди, Держкомлісгоспу та користувачів мисливських угідь. Так, у 2000-03 роках була встановлена заборона на мисливське добування лося (не затверджувалися ліміти спеціального використання ). У 2004 році відстріл відбувався тільки з селекційною метою. У 2005-2008 роках ліміти затверджувалися лише для тих господарств, де чисельність лося дорівнювала або перевищувала оптимальну чисельність. На 2008-2009 ліміти на добування лося, у зв'язку з обговоренням питання про його внесення до третьої редакції Червоної книги та відповідно до рішення Національної комісії з питань Червоної книги України від 24.04.09р., не виділені.
 

Переважна більшість популяції лося знаходиться за межами об'єктів природно-заповідного фонду, де він охороняється у мисливських господарствах. Мисливські господарства економічно зацікавлені в охороні та збільшенні поголів'я лося. Господарство, де, відповідно до щорічного обліку, кількість лося нижче оптимальної чисельності, не отримує ліміти на його добування. Якщо лося внесуть до Червоної книги України мисливські господарства втратять економічну зацікавленість у збереженні лося. Окрім того, існує потреба в регулюванні чисельності лося на певній території (відстріл, переселення). Вважається, що надмірна чисельність цього виду тварин може завдавати шкоди лісовим насадженням, особливо молодим, тому рішення про його занесення до Червоної книги України має бути зваженим, науково обґрунтованим та враховувати інтереси всіх зацікавлених сторін. Досвід 60-80-х років минулого століття говорить інше. Без занесення тварини до Червоної книги України, мисливські господарства, які єдині мають реальні можливості для його охорони, а також шляхом регулювання його добування (виділення лімітів виключно для тих господарств, в яких чисельність лося перевищує оптимальну) можливо значно збільшити чисельність популяції лося. Слід зазначити, що однією з трьох глобальних цілей Конвенції про біологічне різноманіття є стале (невиснажливе) використання його компонентів.
 
 
Наступна іформація буде корисна рибалкам як досвідченим, так і тим хто лише збирається купить удилище.

російський осетрАргументи за внесення осетрових до Червоної книги України
 
 
Ще на початку 90-х років Азовське та Чорне моря своїми запасами осетрових посідали відповідно друге та третє місце у світі.
 

За офіційними даними, в Азовському морі у середині XIX сторіччя добували 10-14 тис. т. на рік, у 40-х роках ХХ сторіччя - 5,4 тис. в рік, у 1995 р. улови скоротились до 790 т, у 2002 - до 70 т, у 2005 - до 2,4 т. Таким чином, лише за останні 10 років запаси осетрових в Азовському морі зменшились приблизно у 300 разів. Головна причина у зменшенні чисельності - зарегулювання основних рік басейну, що призвело до закриття нерестовищ, що були розташовані вище за течією, та замулювання нерестовищ у низов'ях рік. Зараз природне відтворення осетрових майже припинено на Дону, Кубані, Дніпрі, Південному Бузі та Дністрі, тоді як в Дунаї, де течія не зрегульована, нерест зберігся. Для компенсації втрат були побудовані осетрові заводи, діяльність яких дозволила якоюсь мірою збільшити чисельність риб.
 

Разом з тим, виникли інші проблеми. Якщо заводське відтворення відбувається нормально у осетра, то воно виявилось малоефективним у випадку севрюги і білуги. Внаслідок цього співвідношення осетрових в басейні різко змінилось.
 

У друге видання Червоної книги потрапили 4 види осетрових - шипа, атлантичного осетра, стерлядь і білуга.
 

Існує думка, що подальший промисел російського осетра і севрюги, що ще не занесені до Червоної книги, призвів до ще більшого падіння чисельності цих видів.
 
 
Аргументи проти внесення осетрових до Червоної книги України
 

Відповідно до даних Держкомрибгоспу, його галузевих науково-дослідних інститутів та іхтіологічних служб, органів рибоохорони за останні роки, в Україні внаслідок зменшення антропогенного забруднення водойм і прийнятих ряду регуляторних заходів спостерігається тенденція до збільшення чисельності ряду популяцій риб та збагачення біорізноманіття водойм. Так, 4 із 6 видів осетрових, зареєстрованих для фауни України, були занесені до Червоної книги України (шип, атлантичний осетер, стерлядь, білуга). З урахуванням критичного стану популяцій двох інших видів осетрових, не занесених до другої редакції Червоної книги (осетер російський та севрюга), з 2000 року припинений їх промисловий лов. Вилов цих видів дозволений винятково з науковою метою та з метою відтворення (виловлені зрілі особини поповнюють маточне поголів'я організацій, що займаються штучним розведенням осетрових).


За інформацією Південного науково-дослідного інституту рибного господарства та океанографії (ПівденНІРО) азовські популяції російського осетра та севрюги відновлюються практично повністю у водах Російської Федерації. При цьому зазначені види не занесені до Червоної книги Росії. Таким чином, їх занесення до Червоної книги України створить невідповідність їхнього правового статусу у водах України і Росії. В українських водах їх статус буде передбачати більш жорстку охорону, разом з тим, відповідно до Конвенції ООН з морського права від 1982 року, Росія, як країна походження анадромних видів риб, до яких належать російський осетер і севрюга, несуть першочергову відповідальність за його збереження (ст. 66).


У рамках Українсько-Російської комісії з питань рибальства в Азовському морі проводяться спільні дослідження популяцій осетрових риб за єдиними методиками. На думку ПівденНІРО, включення осетра і севрюги до Червоної книги України створить перепони для виконання українськими вченими своєї частини дослідної роботи.


Згідно інформацієї Держкомрибгоспу рішення України щодо занесення до Червоної книги України осетрових видів, які належать до мігруючих видів, необхідно узгоджувати з аналогічними рішеннями сусідніх країн (Румунія, Болгарія, Туреччина, Росія), які цей спільний ресурс не тільки охороняють і відновлюють, але й експлуатують.


Комісія вирішила до 1 червня 2009 року спільно із профільними науковими установами, зацікавленими центральними органами виконавчої влади опрацювати питання щодо доцільності занесення до Червоної книги України ряду видів тварин (осетрові, лось, деякі інші види), стосовно яких у членів Комісії немає згоди.

 

 



Коментарі  

 
#2 валя 17.03.2014 18:48
:cry:
 
 
#1 008 14.06.2009 22:31
:cry: :-* :o :eek: :cry: :cry: :cry: :cry: :cry: :cry: :cry:
 

У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

Реєстрація






Забули ім'я користувача/пароль
Не маєш власного облікового запису? Зареєструватися

загрузка...
Powered by HuntingUkraine.com