Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
Король лісових сутінків
( 7 Votes )
Написав Пустельник Переглядів - 16447   
П'ятниця, 30 травня 2008 16:00

borsuk3.jpgЧи не найдавнішим представником дикої фауни, який мешкає в околицях Львова, вважають короля паркових сутінок – борсука. Наші прадіди звали його ще й порсуком (за схожість його лап із ведмежими) і поросуком (за схожість за зростом зі свинею). Зрідка на нього казали ще язвик або язвець (від старослов’янського „язвини” – нори).

Не виключено, що пращури однієї борсукової сім’ї, як древній феодальний рід, який мешкає в підземному замку в дальньому глухому куточку  найбільшої львівської паркової зони, були свідками заснування нашого міста, адже доведено, що цей звір дуже симпатизує своїм одвічним володінням, і його підземні апартаменти існують в одному місці впродовж тисячі літ!

 

Побачити цього звіра не складно. Прийшовши сюди за годину до сходу сонця та тихенько ставши неподалік нір, можна спостерігати, як борсук тупотить стежиною, повертаючись у передсвітанкових сутінках із нічного полювання. Зір у нього досить слабенький, чого не скажеш про слух.

 

Борсук їсть майже все: від яблук – до змій!

 

Гастрономічні смаки звіра дещо відрізняються від інших представників кун. Борсук їсть практично все. Прикметна його особлива нечутливість до отрути, мабуть, саме тому він без жодних застережень їсть навіть осині гнізда! Звичними в його раціоні є хрущі, хробаки, молюски, пташині яйця та пташенята, жаби, ящірки, ягоди та горіхи.

 

Грамотність побудови підземного міста вражає. З іншого  боку, це – ознака неабияких розумових здібностей підземного будівничого. Там є кілька „коридорів”, „віталень”, „їдалень”, „спалень”,  „вбиралень” і численних „підсобних приміщень”.  Особлива увага зосереджена на гніздовій камері, яка обов’язково знаходиться під водозахисним шаром. І все це розташовано на кількох рівнях борсукового багатоповерхового дому, що знаходиться під землею в хащах глибокого яру.

 

Про виняткову охайність звіра свідчить те, що туалет він облаштовує в певному місці на деякій відстані від нір.

 

А порядок і чистоту, які панують в борсуковій оселі, можна вважати взірцем для багатьох господинь роду людського.

 

Причому цей підземний трудяга не забуває й про сусідні нори в радіусі кількох кілометрів і, по суті, є будівничим й обслуговуючим персоналом цілого комплексу підземних готелів. Займаючи на зиму одне затишне гніздо в підземному місті, він часто трохи прикриває вхід, аби його менше турбували і надає інші апартаменти під безкоштовне користування лисячим весіллям. Ніякої незручності господарю це не створює, і звірина напрочуд мирно сусідує.

 

Таке ставлення борсука до свого дому пояснюють тим, що більшу частину свого життя він проводить саме в ньому. Якщо в теплих країнах цей звір активний упродовж усього року, то в наших широтах у листопаді він впадає у зимову сплячку, як ведмідь. До морозів борсук готується ґрунтовно і від’їдається, набираючи ваги до 36 кг! А от сон у нього не глибокий і він полюбляє прокинутися у відлигу навіть посеред зими. Погулявши засніженим лісом і подихавши свіжим повітрям, звір повертається до своєї спальні та знову спокійно засинає.

 

У зимовому житті борсуків є ще одна цікавинка: річ у тім, що в борсукових на ранніх стадіях вагітності під час сплячки призупиняється розвиток ембріонів і ця хитрість дозволяє їм паруватися коли завгодно, але народжувати дитинчат тільки в певний період. Таким чином вагітність у борсучихи може тривати від 270 до 450 діб. Потомство народжується здебільшого в квітні, коли можна максимально використати теплий і ситний час для швидкого росту. Бачать борсучата лише на другому місяці життя, а ще через місяць уже виходять із нори та починають самостійно годуватися.

 

Здебільшого в сім’ї народжується два дитинча. До речі, батьки, які очікують поповнення, виганяють молодих, хоча у підземному „хмарочосі”, трапляється, живе кілька поколінь і кілька борсучих родин.

 

Напрочуд справедливий звір

 

Його характером, без перебільшення, можна захоплюватися, і його норов заслуговує всілякої поваги: він ніколи не нападає першим, ніби діє за заповіддю Олександра Невського: „Хто з мечем до нас прийде, той від меча й загине”. Лише в одному випадку він йде у вимушену атаку – коли мисливський собака у пошуках лиса випадково натрапляє на нього в підземному лабіринті. Тоді розігрується ціла трагедія, під час якої собака часто гине, або ж виповзає назовні з жахливими ранами. Допомогти ж своєму чотириногому помічникові мисливець здебільшого просто не може і вимушений ледь не зі сльозами на очах слухати, як борсук, шиплячи й фиркаючи, тріпає, як ганчірку, втомленого пса. Що ж до твердження, про те, що звір просто закопує пса, то, швидше за все, це не відповідає дійсності. Іноді відступаючи від настирливого собаки, борсук починає прокопуватися до сусіднього проходу, залишаючи за собою ледь помітний  просвіт, а собака в азарті копає за ним слідом і знесилившись вже не може повернутися назад, бо там уже викинутий нею ґрунт.

 

Як об’єкт полювання борсука цінують за його лікувальний жир, смачне м’ясо та цупке хутро.

 

Нині полювання на борсука у нас заборонено, хоча чисельність цього звіра на Львівщині, яка до слова, віднедавна суттєво зросла, вже не дозволяє говорити про загрозу його зникнення. Збільшення його популяції сталося здебільшого за рахунок зменшення полювання за лисячим хутром, яке чомусь вийшло з моди. При цьому збільшення борсукового племені поки що не викликає помітних скарг дачників і фермерів: борсук і в цьому випадку виявився мирним сусідом. Загалом борсук не становить небезпеки для людини. Відомі лише поодинокі випадки нападу хворого на сказ борсука. Заходи безпеки такі ж, як від кліща та змій. Передовсім слід відповідно одягатися: чоботи, костюм із щільної тканини із довгими рукавами. Якщо ж помітили, що звір має намір атакувати, слід тікати або ж залізти на дерево. Можна захиститися підручними засобами – палицею, кошиком, не підпускаючи звіра близько.

 

borsuk2.jpg

  

Тотем борсука

 

Вважають, що підземний чепурун – хранитель коренів медицини, він бачить всі корені Трав загоєння Батькової Землі, які звішуються в його норі. Ці корені – ключ до агресивного лікування, вони можуть заземляти негативну енергію Землі, дозволяючи хворобі пройти через тіло в землю. Люди-борсуки швидкі, щоб діяти за кризи, і вони ніколи не впадають у паніку, часто наполягаючи при цьому на „власній подачі м’яча”. Така поведінка, однак, не робить їх популярними у їх товаришів по команді. Допомога Борсука може також вказувати на агресивність лікаря, який має хоробрість, аби використовувати нестандартні засоби для лікування.

 

Вважають також, що люди-борсуки можуть бути пліткарями, чи можуть мати манію переслідування, якщо вони перебувають поза рівновагою. Можна переконатися, що люди з повадками борсука настільки агресивні, щоб зігнати володарів перших місць і зайняти їх позицію. Людина Борсука – часто „бос”, і той, котрого всі бояться, але той же бос буде, звичайно, зберігати будь-яку компанію на плаву. Упевненість Борсука – джерело його сили.

 

Якщо людина обирає Тотемну тварину Сили „Борсук”, то це може свідчити про те, що людина була не дуже наполегливою в досягненні якоїсь мети. Борсук неодмінно запитає: ”Як довго  ви збираєтесь сидіти склавши руки?”

 

Цей звір неодмінно навчить сердитися „творчим способом” і використовувати свій гнів, аби зупинити лінь і вигнати апатію. Борсук – потужна сила, коли її використовують для самовдосконалення.

 

-----

Уже решили как отдохнуть? Нет? Обратите внимание на предложение тур Узбекистан. Тут Вас ждут уникальные пейзажи, знаменитое на весь мир гостеприимтсво, интересные исторические места и истории, а также множество развлечений. Позитивные эмоции и незабываемые впечатления - гарантированы!

 



У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

Реєстрація






Забули ім'я користувача/пароль
Не маєш власного облікового запису? Зареєструватися
загрузка...
Powered by HuntingUkraine.com