Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
Запізнілий звіт про минуле Відкриття і не тільки. Ч.1
( 4 Votes )
Написав OlaF Переглядів - 1907   
П'ятниця, 05 червня 2009 17:23

„Семьёй охотников, всегда, готовых к бою,
Зайчёнка потравить,собрались мы гурьбою."
(Жан-Батист Мольер пьеса «Докучные»)

(....правда, в оригіналі „Оленя" а не „зайчёнка",але ,я думаю добірне товариство пробачить мені таке непоштиве ставлення до класика)

 

Основа нашої мисливської компанії це: троє однокласників - я, мій Кум, та Валентин (підпільне псевдо „Погранічнік"), а ще колега Погранічніка - Ігор. Є у нас собаки: моя „нелегалка", бо немає документів, курцхар Герда і „дипломована спеціалістка" дратхар Ельза -Валентина. Час від часу до нас приєднуються хтось із наших знайомих, когось з нас запрошують в інші колективи. Іноді ми полюємо поодинці. Але переважна більшість наших виходів в поле - спільні.

Довгоочікувану першу неділю листопада ми зустрічали втрьох. Кум поїхав на Вінниччину до тещі „полювати" в тещиному хлівчику на „полярного"(бо білий) кабана. Виїхали затемна. Хоч їхати недалеко, але провсяквипадок.

Випадок не заставив себе чекати - в старенькому "Гольфі" відмовив вентилятор і радіатор закипів. Довелося чекати. Коли ми дісталися до місця призначення, вже було досить пізно.
Швиденько зібрались. Вийшли на околицю села. Вирішили перейти ближні городи і далі вже прочісувати територію.
Ледь пройшли з десяток метрів, як почули постріл. Повернули на звук. За ближнім пагорбом побачили трьох місцевих мисливців, один з них тримав в руках русака. Зайця добули на пустирі, густо порослим бур'яном суцвіття якого були схожі на кріп. Ми підійшли, привітались розпитали звідки вони ідуть, щоб не топтати їхні сліди, і пішли далі. Але скільки ми не ходили - результату не було.
І ось, при перевірці пасовиська, я переступав через невеличкий кущик ожини. Ті-і-ільки підняв ногу як прямо з з-під ноги вискакує вухань. Поспішний дублет і заєць набираючи швидкість вискочив на польову дорогу і зник за поворотом. Правда, кажуть, що коли цей заєць біг, він озирався і комусь тицяв дулі, але я думаю, що це наклепи недоброзичливців. Якби там не було, але свій шанс я не використав .
Ми прочісували поле за полем. Перевіряли ті місцини, де піднімали зайчуків минулого сезону. Результат - нуль. Ось ми підійшли до поля, яке було не переораним, а обробленим культиватором.
Поле приємно зеленіло - чи то озиминою, чи то так рясно зійшло зерно-падалиця. З нашої точки зору поле було безперспективне. Тому ми вирішили швиденько його перетнути і пошукати удачі на лузі серед кущів верболозу. Але не встигли ми зробити й десяток кроків як вискочив заєць. Пролунав постріл, вухань перевернувся через голову і затих. Це Валентин продемонстрував свою влучність. Від звуку пострілу підійнявся ще один заєць, але до нього надто далеко і тому ми не витрачали набоїв.
Два зайця один за одним?? Це багатообіцяюче!! Потрібно перевірити це поле ретельніше!
Витягнувшись в шеренгу рушаємо далі. Пройшли метрів сто. Вискакує ще один! Ігор стріляє - купа вибитого пуху, а заєць не знижуючи швидкості летить у напрямку невеличкої річечки. Наші собаки - за ним. Спочатку „по-зрячому", а потім по сліду. Своїх собак знаходимо на березі . Вони нишпорять біля бобрячої греблі. Чи вони самі слід загубили, чи запах бобрів їм все перебив? Не знаю.
Забираємо собак. Звертаємо увагу на те, що знаходимось на кордоні угідь різних мисливських товариств. Щоб не виникло непорозумінь повертаємось назад. Треба ж перевірити те перспективне поле!! По дорозі прочісуємо острівець бур'яну. На виході з острівця вискакує заєць. Цього разу Ігор не схибив.
Більше дичини ми не бачили, хоч ходили ще багато!
Підсумок відкриття : бачили-п'ятьох, стріляли - по чотирьох, взяли-двох.
Через тиждень.
Наступна неділя
Дійові особи: ті ж, плюс мій Кум і ще один мисливчик Микола.
Традиційно Гольф Погранічка зламався перед місцем висадки. Ми покинули машину і пішли в поле. З восьмої до десятої годин ми прочесали не один гектар - НУЛЬ !!
По оранці ходити було досить важко, під верхньою твердою замерзлою скоринкою була мокра земля , яка наліплювалась на чоботи. Поки перетнули останнє поле, добряче упріли. З мокрими спинами і чубами ми зупинилися на покинутому хуторищі на маленький перекус.
І ось тут я оцінив термобілизну, яку купив на передодні. Вітер того дня був рвучкий і холодний. Він продував наскрізь. І як тільки ми присіли біля „столу", мої товариші почали мерзнути - вологі від поту футболки робили свою „чорну справу". Я ж, в термобілизні, сидів собі як дядько!!
За дружньою чаркою влаштували коротеньку нараду.
Вирішили шукати зайця не на полях чи городах, а на пасовиськах і по берегах річечок. І в першому ж урочищі ми вигнали зайця. Правда, він спритно стрибнув в рівчачок і показався на очі поза зоною пострілу, але ми мали підтвердження правильності нашої тактики.
Потім ще один піднявся далеко від нас. І ось, нарешті, від Ігоря вискочив вухань, Ігор віддуплетився, я трішки підправив, і мій перший трофей в цьому сезоні ховається у рюкзак. Коли вже вдома білував, виявив, що Ігор влучив в задню ногу, я в голову і шию.
Невдовзі ми закінчили полювання і повернулися до автомобіля, щоб завидна спробувати його відремонтувати.
Це нам вдалося досить швидко і після обіду ми були по домівках .
Вдома оббілував зайця, випив міцної кави , а потім я подумав: „А чи не вискочити мені на вечірній льот???
Але це вже інша історія.

 

Запізнілий звіт про минуле Відкриття і не тільки. Ч.2

 

 



Коментарі  

 
#1 ostt 06.06.2009 00:19
Гарно
+ 1
Україна має таланти...
 

У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

Реєстрація






Забули ім'я користувача/пароль
Не маєш власного облікового запису? Зареєструватися

загрузка...
Powered by HuntingUkraine.com