Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
Соколярство: шлях через хитрощі
( 8 Votes )
Написав Олена Кос Переглядів - 9468   
Четвер, 18 червня 2009 13:58
сокілІснує безліч різних способів полювання. Мета кожного - однакова, але сам спосіб не подібний на інший. Ймовірно, в цьому й полягає саме мистецтво мисливства - оригінальність, самобутність, самодостатність. Історія мисливства така древня, що вже й важко переповісти її. Кожне покоління вносило свою лепту у розвиток цього напряму. І не зважаючи на еволюцію людства і зміну традицій, ця ніша залишила за собою свою ідею та зміст. Сьогодні наша мова піде про романтичний спосіб полювання - використання соколів.

Здавана відомо, що сокіл - символ влади і одночасно її досягнення. Монгольська народна приказка говорить, що соколина забава - сестра війни. Власне й з монголів і почнемо розповідь.
Повертаючись до історії згадуємо страшні погроми хана Батия на Європу 1241 року. Дикі східні люди не на жарт настрашили європейських монархів, цивілізований континент огорнули паніка та страх. Напевне єдиним , хто зберегав спокій був Фрідріх Другий Гогенштауфен, який шляхом таємного і одночасного явного листування готувався до рішучої битви зі своїми запеклими ворогами - партією гвельфів.
Варто підкреслити, зо абсолютно без результативним кроком було створення анти монгольської коаліції, яку очолював папа Інокентій IV. А от завдяки професійним інтригам Фрідріха ІІ використання монголів у Європейській політиці вдалось йому отримати перемогу в Ломбардії. Такий вчинок змусив втекти Владику Католицької Церкви до Ліону. У відчаї Папа Інокентій IV навіть піддав анафемі непокірного імператора і хана Батия одночасно. Як зазначає Лев Гумільов, за свою підтримку Батий вимагав від Фрідріха ІІ лише "покірності", що в перекладі з тогочасного дипломатичного лексикону означало укладення обопільного "пакту про ненапад". Розумний та хитрий імператор миттєво зрозумів правила східної гри і у відповідь зробив свій «хід конем» - жартома запропонував послуги сокольничого при дворі східного військового володаря. До слова, сам Фрідріх славився як неперевершений знавець соколярства. Сам Батий в особі Фрідріха хотів мати не стільки союзника, як нейтрально налаштованого монарха, котрий би не заважав провести йому військові операції, спрямовані на знищення Половецької орди, котра мігрувала в Європу в Панонійські степи під протекторат угорського короля Бели ІV.
грамота_сокілВ Європі на ХІІІ-ХIV століття припадає пік розвитку соколярства, що ознаменовано появою перших рукописних праць, котрі на час їх створення, можна визнати у вищій мірі науковими і популярними одночасно. Сам імператор Фрідріх ІІ з роду Гогенштауффенів "Соколиний Кайзер" (1194 - 1250 рр) - автор видатного трактату "Про мистецтво полювання з птахом". Цей твір є літературним пам'ятником світового рівня. До слова, він і нині є популярним серед любителів. Імператор описував методи дресирування птахів, способи полювання з ними, які використовують й сьогодні. Вперше твір виданий в Аугсбурзі у 1596 р. Книгу прикрасили чисельні коментарі до тексту, які належали сину Фрідріха ІІ - Манфреду, королю Сицілійському.
Як бачимо, на європейській політичній арені важливі не тільки дипломатичні якості, а й особисті уподобання та хобі, які допомогли Фрідріху ІІ утворити вигідний союз і скласти конкуренцію дуже серйозним ворогам. Подій, які описані вище стали причиною виникнення в тогочасному католицькому світі такого дивного поняття як «п'ять скорбот» католицької церкви: татари, православні (схизматики), єретики-катари, хорезмійці та Соколиний Кайзер - Фрідріх Другий Гогенштауфен.
****************************

Особливості полювання з соколом у відповідності до деяких соколярських традицій (поради Ростислава Соріша).
Використання соколів у якості ловчих птахів пов'язане з більшими труднощами, аніж
з представниками родини яструбиних. Сам спосіб добування здобичі на льоту потребує від хижака значних фізичних зусиль.

Тому при найменшій можливості чеглик, сапсан, балобан чи кречет намагаються перейти на більш економний спосіб полювання. При взаємодії з людиною, птах не бачить сенсу полювати на дичину, витрачати значні зусилля , якщо хазяїн забезпечує його харчові потреби. Такий птах у соколярів має принизливе прізвисько "пискуна". Дуже рідко пискунами стають яструби чи орли.
Проблема канючення корму є дуже актуальною для всіх без виключення соколярських шкіл. Особливо характерною вона є для початківців, котрі ще не набули відповідного досвіду і чия діяльність у засвоєнні правил здійснення виноски проходила без нагляду досвідченого вчителя.
Наприклад, арабські мисливці віддають перевагу більш дорослим птахам, котрі вже встигли на волі, спочатку під наглядом батьків, а потім самостійно, засвоїти деякі елементи полювання і набути відповідного досвіду.
Між тим, західні і особливо школи азійських республік колишнього СРСР відрізняються тим, що виховують робочих соколів майже виключно з пташенят різноманітного віку. Свого часу мені пощастило і я мав змогу близько року спілкуватись з кількома соколярами з Туркменії. Серед них була літня людина, що походила з роду, котрий з прадавніх часів полював з соколами. Цей аксакал одного разу зронив воістину геніальну фразу: "Дресирувати сокола можна як завгодно, однак свій харч він має заробляти щодня і цим підтверджувати своє право на життя".
Свій денний раціон в природі хижак добуває, без перебільшення, впродовж кількох годин. Отже й в неволі він має сам добувати харч, годинами "полюючи" на вабило з маленькими шматочками корму. І це зовсім не гра в «піддавали» - вабило повинно обертатись на шнурі з досить великою швидкістю.
Все зазначене має відношення скоріше до методів підготовки соколів, ніж до самого процесу полювання. Однак цей інформаційний мінімум необхідний для розуміння моїх подальших тез. Нижче вказані можливі зони концентрації уваги сокола.

Зона 1 - це людина (сокіл вважає свого господаря джерелом здобуття харчу і концентрує увагу на ньому).

Зона 2 - наближена до людини сфера мисливських угідь (сконцентрований на ній птах очікує коли буде піднята дичина).

Зона 3 - в ній незалежно від відстані, в межах можливого, сокіл атакує будь-яку здобич.

Виходячи в зазначеного виходить, що птах, сконцентрований на зоні 1, для полювання не придатний - це пискун.

Європейська соколярська традиція передбачає навчання, так званому "полюванню зі сторони" - коли увага сокола концентрується на зоні 2. Займаючи позицію зверху над господарем (нерідко над лягавим собакою), сокіл чекає, коли його товариш на землі здійме дичину, щоб йому було зручно атакувати її на зльоті, коли та перебуває в абсолютно невигідному положенні, з тактичної точки зору. Слід зауважити, що видовище це неперевершене. Саме тому, одним з найбільш популярних видів з усіх соколів, є сапсан.

полбвання_сокіл

Уявіть собі зелене поле вкрите різнобарвними квітами! До небосхилу його перерізає поросла осокою і подекуди очеретом дренажна канава. Над головою колами пливе у височінь сапсан. Досягнувши зручного повітряного потоку, він завмирає, зручно улігшись на ньому. Птах висить над лягавим псом, зайнятим пошуком дичини. Його зносить потоком повітря, він робить коло над вашою головою і знову завмирає на тлі блакитного неба. Аж ось лягавий пес робить стійку, сокіл миттєво зорієнтувавшись, заходить під вітер, лунає команда "Аванс!" - пес зривається з місця і з заростей злітає різнобарвний фазан. Сапсан блискавкою падає з піднебесся, удар гострих кігтів... Випереджаючи півня, що грудкою падає до землі, сокіл несеться на рукавицю, а вітер відносить від місця трагедії хмарку блискучого в сонячних променях майже прозорого пір'я ...

Уявили?

полювання_сокіл

Дійсно красиво. Але, на жаль, це ідеальний варіант. Навіть при найкращому вишколі, сокіл у будь-яку мить може піднятись дуже високо, чи відлетіти занадто далеко і раптом зникнути з поля зору.

Ось чому його треба "притримувати" на певній відстані за допомогою помахів вабила.

Якщо дичина довго не з'являється, сокіл губить свою концентрацію на зоні 2, починає
відволікатися. А швидкість його льоту значно вища не лише наших можливостей пішого пересування по землі, а й на автомобілі.

Саме тому у сучасних європейських соколярів такі популярні радіоприлади, котрі дають можливість відшукати сокола, якщо він відлетів.

Соколярі Сходу однаково полюють з усіма пернатими хижаками. Знявши в останню мить
клобучок, вони пускають ловчого птаха навздогін дичині, якщо вона перебуває в полі зору.
При захопленні соколом здобичі, її намагаються якнайшвидше відібрати і негайно повернути пернатого ловця на рукавицю.

Зважаючи на те, що лови в пустелях Азії неможливі без транспорту, будь це кінь, верблюд чи сучасний джип, вони менш спортивні і видовищні ніж у Європі. Таке полювання скоріше є добуванням щоденного харчу і нагадує "промисловий" характер.
У більшості східних країн мисливські сезони просто відсутні. Отже, полювання не припиняють навіть під час линьки птаха. Можливо, це і є причиною того, що при такому режимі використання, соколів вдається плідно експлуатувати буквально протягом десятиліть, на відміну від європейських традицій, де птах ловить здобич лише впродовж кількох сезонів.

Полювання у прикаспійських Кизилкумах не менш цікаве, ніж європейське. Туркестанський балобан "ітельги" добуває в жаркий сезон переважно птахів, а взимку - зайців-толаїв. Зрідка його напускають на пустельну лисичку, котру він бере з легкістю, адже, на відміну від своєї європейської родички, вона має розміри трохи більші за звичайну кішку. В таких умовах сокіл працює разом з хортами тази.

На жаль, мені не вдалось побувати на полюванні з соколами в арабських країнах, однак кілька фільмів, в котрих красномовно і в подробицях розповідається про полювання на джеків, дають чітку уяву про те, як це все відбувається. Це дає підстави порівняти і співвіднести арабську школу полювання з іншими східними школами. Птах так само пускається з рукавиці вслід візуально виявленій дичині. Помітною є утилітарність поведінки арабських соколярів, котрим чужа спортивність європейців. Вони ніколи не напускатимуть своїх птахів на круків*.

Промислове полювання з соколом в Україні фактично неможливе через відносну мало чисельність дичини і недостатню кількість мисливських угідь, придатних для полювання з ловчими птахами**.

І все ж, поки не налагодиться і не знайде свого втілення європейський тип організації мисливської справи, соколярі України будуть намагатись підтримувати хоча б мінімальну "робочу" кондицію ловецьких птахів та шукати нові форми організації полювання з ними. Адже лише так можна зберегти і розвивати одне з найцікавіших і захоплюючих видів полювання.

****************************

* За магометанськими традиціями сприйняття оточуючої природи, живі істоти поділяються на "чистих" і "нечистих". Останніх, за уявою магометан, не лише не можна споживати в їжу, а й навіть торкатись до них не бажано. Ловчий птах, у розумінні правовірних, є безумовно чистою істотою. Він має право перебувати в житлі поряд з господарем. Отже "оскверняти" птаха, напускаючи його на "нечистий" об'єкт, не личить і не можна.

* * Варто зазначити також, що на відміну від більшості європейських країн, в Україні до цього часу законодавчо не регламентовано і не обумовлено полювання з ловчими птахами. Для цієї мети навіть не виділено належних угідь, не розписані терміни і об'єкти полювання. На противагу одному з найбільш екологічних і найдревніших видів мисливства, котрий фактично залишається поза законом, дозволяється полювати з багатозарядними, автоматичними, надпотужними видами озброєння заготівельного характеру.

друзі_соколи

друзі_соколи

На фото: Друзі порталу обмінюються досвідом соколярства в Польщі

 



Коментарі  

 
#6 Fityo 19.07.2010 15:42
Я працюю таксистом наразі. Дома в мене жінка і 5-річна мала. Врятлі вони собі дадуть собі з цим хижаком раду. Я би віддав його в добрі руки.
 
 
#5 Redaktor 17.07.2010 09:23
сам тримав колись вогато жижих птахів - зазвони підкажу ;-)
 
 
#4 Funt 17.07.2010 08:20
Доброго дня. Допоможіть. Знайшли пташення(мабуть випало з гнізда) Дивився по фоткам вроді сапсан а вроді і ні. Ну що хижак це точно. Годую сирим мясом. Вже є опірення на хвостику і на крилах. Підскажіть як правильно годувати і як доглядати. Можливо коли треба відпускати на волю. Хелп. :cry:
 
 
#3 vasyl eger 20.04.2010 22:57
pryvit
a yakiyto park . bilya ozera , chy "pionerskiy " :o
sokil ,yastrub yak vidzhene voroniv to na chas a tam ix potribno znyschyty FIZYCHNO , i postiyno KONTROLIUVATY IX CHYSELNIST .
Arenda sokola na tyzhden drugyi nichogo ne vyrishyt.
 
 
#2 olegator 20.04.2010 17:47
Всім доброго дня!!!!!!!!!!!!
В Івано-Франківській області існує чудовий парк з неповторним ландшафтом та цінними породами дерев..... Тільки є одна прижившася проблема - ВОРОНИ. Ми хочимо відновити всю культуру та життєвий потенціал парку... Знаю що з допомогою сокола мож почати переселення ворон у другу зону (тим більше неподалік є такі ліси та посадження). Допоможіть, підскажіть хто би зміг "поохотитися" на цих чорних крилатих!!! У нас є кошти на цю процедуру, забезпечимо житлом та їжею!!!
Дякую і розраховую на ваше розуміння!!!
Ось моя п/скринька, пишіть
olegbalan@rambl er.ru
 
 
#1 ulapacyga 20.06.2009 21:01
Ciekawe jak bardzo rozwiniete sokolnictwo na ukrainie bo w Polsce z kazdym rokiem wiecej i wiecej sokolarzy - krolewskie lowiecwo
 

У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

Powered by HuntingUkraine.com