Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Нацпарк для львівських Лозинських?
( 5 Votes )
Написав Пустельник Переглядів - 2140   
Вівторок, 28 липня 2009 12:08
Історія зі створенням “Пам’ятки Пеняцької” щораз більше нагадує істерію.
Здається, лише божевільний може не хотіти жити в екологічно чистому навколишньому середовищі, споживати  їжу без шкідливих домішок, і мати здорових дітей. Та, як свідчить дійсність, львів’яни мають на ці речі свій, особливий погляд. В області набуває широкого розголосу  конфлікт довкола створення ще одного національного природного парку -- «Пам’ятки Пеняцької». Цей проект втілює заступник голови Львівської облдержадміністрації  Олександр Ганущин, а його ідея припала до душі і Президенту Віктору Ющенку, який ухвалив цей проект і видав Указ від 01.12.2008 року № 1129/2008  “Про розширення мережі територій національних природних парків та інших природно-заповідних об’єктів” на території Львівської області та  створення національного природного парку “Пам’ятка Пеняцька” (робоча назва -- “Північне Поділля”).
У цьому указі Президента є певна історична логіка, бо на цих землях ще в 1825 році графський меценат Володимир Дідушицький створив першу в межах сучасної України природоохоронну резервацію. Нині триває дискусія про її відновлення у трьох районах Львівщини: Бродівському, Золочівському та Буському. Орієнтована площа землі під  національний парк -- понад 20 тис. гектарів, зокрема, лісові масиви, озера та землі сільськогосподарського призначення. Та виявилось, що ідея створення «Пам’ятки Пеняцької» дуже не сподобалась деяким мешканцям тих сіл, де планують створити цю природоохоронну установу. Селяни, налякані  інформацію про те, що в них можуть банально відібрати землю та право користуватися усіма благами лісу (заготівля  сіна, дров, збирання грибів і суниць). За словами депутата Суховільської сільської ради Бродівського району Лариси Бендюк, люди здебільшого протестують через брак інформації. Їм ніхто не пояснив, що національний парк має складатися із заповідної та господарської частина (до останньої буде цілком вільний доступ). Саме через це на терміново скликаних сесіях у селах Суховоля, Сасів, Ясенів та інших селищах згаданих районів погодження на відчуження земель для парку не дали. Активно підтримує спротив селян і ВО “Свобода”, цікавлячись: а чи не готують такий проект під чергового власника-олігарха? Партія наполягає, щоб рішення, які стосуються громадського надбання та власності громади, приймали тільки під час громадських слухань і відкритих сесій сільських і селищних рад.
Чому селяни проти, “Ратуші” докладно пояснив депутат Сасівської сільської та Золочівської районної рад, голова асоціації фермерів Золочівщини Володимир Лис. “Без попередження та інформування селян і фермерів у селищні ради надійшли рішення про створення парку і вказівки дати дозвіл на безкоштовне відлучення земель, які перейдуть у національний парк. І все це -- без обговорення з людьми, без пояснень, що то буде і для чого. А ми не віримо, що з того вийде щось добре. Нас не раз уже обманювали. Серед тих 20 тис га є не лише ліси-озера сільської ради, а й земля пайовиків -- конкретні паї конкретних людей. Багато господарств і одиничних фермерів, наприклад, я також, орендує цю пайову землю і з того живе. Що буде, якщо землі заберуть до парку, нам ніхто не пояснює і не прагне. А це безпосередньо зачіпає інтереси десь до півтисячі осіб. Зараз кажуть, що через ліс дороги прокладуть і освітлення (це при тому, що в селах нема ні доріг, ні освітлення), а потім скажуть: „Коштів у держави нема”, і олігарху якомусь під опіку віддадуть. А тоді не відомо, чи я зможу піти в ліс по гриби чи по дрова? Ось один чоловік уже пробував, то його депутат Верховної Ради Лозінський застрілив…”. На підтвердження своєї точки зору пан Лис навів наочний приклад. Минулого року без згоди власників земельних наділів їх угіддя віддали під мисливське господарство “Надбужжя” без жодної компенсації.  Тепер там розплідник диких кабанів, на яких з’їжджаються полювати олігархи, а інші люди і права не мають ступити на ту територію. Ба більше, звірини розвелося дуже багато, її кількість не обмежують, і кабани винищили людям посіви. У держави не передбачена компенсація, а люди втратили врожай. До кого тільки не зверталися постраждалі, але вони й досі не отримали жодної копійки компенсації”.
Питання нацпарку широко обговорювали у Львівському прес-клубі, де вчені та  громадські діячі намагалися докладно пояснити, що ж дасть Львівщині та Україні відродження «Пам’ятки Пеняцької». Всі погодилися, що основною із причин, через яку протестують селяни, є погане інформування та не зовсім точне розуміння самого поняття «національний природній парк». Мало хто знає про те, що такі парки створюють з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об'єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, культурно-естетичну та наукову цінність.  Дуже важливим є те, що фінансування таких закладів здійснюють не з місцевого, а  з  держбюджету України. За словами директора Яворівського національного природоохоронного парку Михайла Біляка, якщо створять нацпарк, то він абсолютно змінить статус того регіону, який прилягає до нього: сюди приїжджатимуть туристи, покращиться стан довкілля та доріг, також ця місцевість стане значно популярнішою. Та це не єдиний позитивний бік створення природоохоронної установи. Велику увагу також потрібно звернути  й на те, що при створенні «Пам'ятки Пеняцької» добре розвиватиметься туристична індустрія та інфраструктура цього регіону, отже, відроджуватимуться довколишні села.
У коментарі ЗІК депутат облради від ВО “Свобода” Ірина Сех висловила сумніви своєї політсруктури щодо цих подій: „У нас люди вже звикли, що за добрими намірами влади ховається якийсь підступ. Так сталося і цього разу -- людям підсувають щось у блискучій позлітці, але далі може виявитися, що то зовсім не цукерка. Насторожує вже те, що виконавча влада поспіхом і якось потайки взялася домовлятися про вилучення земель. Очевидно, від людей хотіли щось приховати… Ніхто не пояснив людям, що за законом, землю для Національного парку, забирають без жодної компенсації. Для чого простому селянинові віддавати свою ділянку задурно, хай навіть під парк, хай навіть національний? Якщо землю віддають підприємцеві, то за неї надходить орендна плата, відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, а в цій ситуації -- нічого. Від втілення такого проекту недорахуються грошей і місцеві бюджети. В Україні апробовано десятки схем придбання в приватні руки землі, причому начебто законним шляхом. Закон «Про природно-заповідний фонд України» -- та цілина, на якій, очевидно, буде сформовано цілу низку схем дерибану землі в Україні. Де гарантії, що за допомогою хитрих юридичних ходів землі та інші природні цінності не перейдуть у приватні руки? Бо, відповідно до статті 4 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», землі й інші природні ресурси можуть перебувати у власності українського народу та в іншій власності, тобто приватній. Парк національний, а земля, озера -- приватні. Така власність є дуже привабливою, бо передбачає особливий режим економічної діяльності, податкові пільги тощо. Словом, це буде дуже ласий шматок для новоявлених латифундистів. Люди небезпідставно вважають, що зі створенням парку втратять елементарні права та можливості навіть збирати гриби та ходити по ягоди. Як приклад, морське узбережжя Криму, обгороджене високими парканами, чи Дніпро, куди теж не мають доступу прості громадяни. Українці вже знають, як на простих селянах, споконвічних господарях цих земель, позначається хазяйнування таких «поміщиків»-лозинських. Ніхто не матиме права ступити на їхню територію, бо може нарватися на кулю”…
Дуже чітко розставив крапки над “І” в цьому конфлікті керівник  ГО „Бюро екологічних розслідувань” Дмитро Скрильніков:
-- Як на мене, цей скандал -- підбурення громадськості  для захисту приватних інтересів, а не прав громадян, -- розповів п. Дмитро. -- Адже, очевидно, політструктура, яка  це організовує, дотримується такої  позиції не від незнання законодавства (напевно, в партії є фахові юристи, які могли б розтлумачити політикам, чим насправді є національний парк, і які права та обов’язки мають мешканці сіл, чиї землі внесли до його меж).
Організатори акцій протесту, на мою думку, просто маніпулюють тим, що люди не мають достатніх юридичних знань, і, можливо, таким чином намагаються захистити чиїсь приватні інтереси чи підняти власний рейтинг. Населення просто лякають різними “страшилками” про те, що в парку начебто заборонять збирати гриби та ягоди. Насправді це не відповідає дійсності. На Львівщині функціонує вже декілька національних природних парків. Зокрема, «Сколівські бескиди» та «Яворівський національний парк». Мешканці населених пунктів, чиї землі увійшли в господарську зону національних парків не відчули жодних негативних змін. Навпаки -- місцева громада отримала можливість розвиватися, за рахунок напливу туристів у їхні регіони, та живе на екологічно чистих територіях. Відповідно до законів України, національний парк матиме зонування. Зокрема, в господарській зоні парку, яку передають природоохоронному об’єкту без вилучення (а це 17 тис. га, натомість тільки 5 тисяч га передають із вилученням), люди зможуть і надалі займатись своєю господарською діяльністю.
Тобто, землі, на яких відбувалася господарська діяльність зазвичай вносять у територію національного парку з таким же режимом, із яким вони були, і люди, які займалися господарством на своїх землях, робитимуть це і надалі. Схожа ситуація з регіональним ландшафтним парком «Знесіння», зонування якого здійснюють за аналогією з національними природними парками. Люди, які мешкають на території парку “Знесіння”, суттєвих обмежень не відчувають. Натомість захопити землю, що увійде до територій національного парку вже не вдасться, адже, така земля перебуває під особливою охороною: вона належить Українській державі, і жодним чином ці землі не можуть перейти у приватну власність. 
Цілком можливо, що йдеться про інтереси якогось мисливського господарства, яке нині заробляє гроші на полюваннях і нікого не хоче пускати на свою територію. Адже, швидше саме мисливське господарство обгородить свою територію, поставить шлагбаум і виставить охорону, аніж це зробить національний парк. Бо, національні парки створюють для рекреації та відпочинку, а мисливські господарства -- для елітних полювань. Натомість мисливські господарства нині зазвичай є просто орендарями, а не власниками землі. Якщо їх територію внесуть у межі національного парку, то адміністрація парку зможе переглянути умови договору оренди, або навіть розірвати його. Звісно, мисливському господарству, такий сценарій не вигідний. 
Нині органи місцевого  самоврядування починають агітувати  депутатів сільських рад не голосувати за передачу землі до національного  парку. Такий досвід, на жаль, є по всій Україні. Це дуже тривожний сигнал, адже, таким чином скоро не можна буде створити жодну заповідну територію.
Аналогічна ситуація була на Одещині, де підприємці, які  незаконно захопили косу вздовж узбережжя та займалися там торгівлею, підбурювали мешканців не голосувати за створення національного парку, лякаючи їх тим, що вони, буцімто, не зможуть там ловити рибу та відпочивати. Насправді це було не так. Навпаки парк при належному управлінні та залученні громадськості до управління цими територіями може сприяти розвитку місцевих громад і збереженню природи та захистить землі від розкрадання. 
Цікавою є позиція мисливців у цьому конфлікті. Як зазначив прес-секретар на громадських засадах Львівської міської ради Українського товариства мисливців і рибалок Юрій Руденко, прихильників полювання дуже обурює те, що їх хочуть втягнути у ці підкилимні ігри, через те, що, мовляв, в парку не можна буде полювати. Насправді мисливцям навпаки вигідне створення нацпарку, оскільки посилений природоохоронний режим  фактично створить ще один резерват для дичини, що неодмінно призведе до збільшення кількості мисливських тварин у прилеглих до нацпарку ловецьких господарствах.
Щодо повністю заповідної території новостворюваного нацпраку, яка становитиме лише 1267 га (5% території нацпарку), то вона призначена для охорони й відновлення лише найбільш цінних природних комплексів. Сюди увійдуть об’єкти природно-заповідного фонду, які вже функціонують, як заповідні, понад 20 літ: лісовий заказник місцевого значення «Підкамінь», гідрологічний заказник місцевого значення «Пониківський», ландшафтний заказник місцевого значення «Верхобузький», геологічна пам’ятка природи місцевого значення «Відслонення тортонських пісковиків», комплексні пам’ятки природи місцевого значення «Пам’ятка Пеняцька», „Жулинська гора», «Гора Сторожиха», «Гора Висока», «Гора Маркіяна Шашкевича» та «Свята гора», ботанічна пам’ятка природи «Сасівська». Також до цілком заповідної зони планують зарахувати лісові масиви в найбільш важкодоступних місцях зі збереженими комплексами рідкісної флори та фауни за відповідними пропозиціями Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Марія САВИЧ
Ірина ЮЗИК
Наталя ГОРБАНЬ

газета "Ратуша" за 16 липня 2009 р.
 



Коментарі  

 
#1 ostt 29.07.2009 19:15
Автори статті, дуже докладно описали як добре стане членам УТМР і ТМРЛ від створення нац парку , що я ,як читач, майже повірив...
А про створення штучної зони відтворення з подальшим її використанням ПМТ "Надбужжя" чомусь не згадуєте? Чому на території нацпарку одним можна буде полювати, а іншим ні?От це питання якраз і цікавить звичайних мисливців...
ВО "Свобода" ініціює розгляд цього рішення влади з точки зору Закону.
 

У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

Реєстрація






Забули ім'я користувача/пароль
Не маєш власного облікового запису? Зареєструватися

загрузка...
Powered by HuntingUkraine.com