Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
ДИКА КАЧКА – НЕ ЗАВЖДИ ХАРЧ НА ВОДІ...
( 13 Votes )
Написав Editor Переглядів - 12922   
Четвер, 30 липня 2009 10:35
качкиБУКОВИНСЬКІ МИСЛИВЦІ НЕ ЛИШЕ ПОЛЮЮТЬ НА ПЕРНАТУ ДИЧИНУ, А Й РОЗВОДЯТЬ І ВИПУСКАЮТЬ ЇЇ В ПРИРОДУ
 
 

Кажуть, хто не тримав у руках мисливської рушниці, той не зазнавав жодних перемог у житті. Бо що то за кайф мандрувати цілісінький день болотами і повертатись "без ніг" додому з впольованою дичиною в рюкзаку - знає тільки мисливець. Ці, на перший погляд, дивні люди у камуфляжній формі ніколи не кажуть, що вбили, приміром, качку. За мисливським законом дичину не вбивають, а добувають. Утім, є серед них такі, які на диких птахів дивляться не як на харч на воді. Без пуху і без пера обходяться ті, хто оберігає нашу природу.

 

У жителя села Горбово Герцаївського району Миколи Агригорає пернатої дичини набереться на цілу птахофабрику. У загородженому в його господарстві вольєрі яких лише птахів не побачиш: і свійські, і декоративні американські кури, і фазани та фазенята, і дорослі дикі качки з виводками ще зовсім малесеньких пташенят. Микола Агригорає працює єгерем у місцевому лісництві і розведенням пернатої дичини вже не перший рік займається з однією метою: випускає молодняк у дику природу.
 

Цю ідею декілька років тому йому підкинув голова Чернівецького обласного товариства мисливців та рибалок Георгій Рудяга, який допоміг з придбанням маточного поголів'я та інкубатора. Яйця фазанів привезли з Угорщини, дикої качки - з Черкас та Івано-Франківська. 28 молодих фазанів перший раз випустили в урочищі поблизу села Луковиця, де багато трави, очерету та болотистої місцевості. Наступного разу дику буковинську природу поповнили ще з півсотні фазанів. Цьогоріч, за словами пана Миколи, в інкубатор заклали понад 300 фазанячих яєць, з яких вилупилось більше 60% пернатого потомства. Восени єгер випускатиме їх на волю, а поки що маленькі фазанята, схожі на сірі грудочки, разом з іншою птицею набирають ваги та сили на подвір'ї господаря. Оберігають пташине царство дві величезні вівчарки. Пан Микола каже, що доки це птаство з'явилося на світ, вони з дружиною Оленою, синами Максимом та Олегом добряче намучились, адже потрібно було цілодобово стежити за температурним режимом електронного інкубатора. Рівно 24 дні (стільки часу потрібно для вигрівання фазанячих яєць) Микола та Олена по кілька разів прокидались вночі, щоб перевертати в інкубаторі яйця. Ще 18 днів родина стежила за тим, щоб фазанята вижили в штучних умовах. Микола каже, що вони з дружиною доглядали пташенят, немов маленьких дітей. Вчасно підлити водички, підготувати спеціальний корм, до якого входить суміш ячменю, сої, пшениці, кукурудзи, гороху, макухи, різноманітних вітамінів...
 

У селі не всі розуміють дивака і фаната Миколу Агригорає. Люди годують птицю, щоб мати яйце та м'ясо, а їх земляк - щоб випускати її у природу. З кормами, щоправда, Миколі допомагають з обласного товариства мисливців та рибалок, особливо цьому сприяє голова Георгій Рудяга, підкидає трохи зерна й місцевий голова райради УТМР Василь Лупу. Лише цьогоріч на згодовування фазанів та качок пішло вже понад тонну різноманітного зерна.
 

Єгер Микола любить експериментувати. Щоб мати більший приплід фазанів, він придбав на ринку у Чернівцях американських декоративних курей, які висиджують яйця королівської птиці. За пару таких міні-птахів чоловік заплатив 120 гривень. Американська курочка вагою до 700 грамів виявилась непоганою квочкою, з підкладених 11 фазанячих яєць вилупилось 9 пташенят, а це непоганий результат. Микола каже, що це набагато вигідніше, ніж отримання молодняка з інкубатора, бо курка сама піклується про яйця та виходжування потомства.
 

Коли молоду птицю випускають на волю - це свято для того, хто її плекав з самого яйця. Таке свято у сім'ї Миколи Агригорое відбулося минулого тижня. Цього разу на ставок поблизу села Луковиця чоловік привіз два вольєри з дикими качками. Допомагали йому в цьому сини Максим та Олег, єгер-напарник Ярослав Горобчук та інші мисливці. Чоловіки розвантажили ящики з птицею прямо на березі ставка. Микола розповів, що ставок площею 24 гектари орендує мисливське товариство, у ньому водиться до 12 видів риб: короп, білий амур, лящ, карась, щука, сом тощо. Деякі особини сягають ваги 18 і більше кілограмів. За останні три роки УТМР запустило понад 11 тонн малька, отож не дивно, що на зариблений ставок масово злітається водоплавна птиця. Дикі качки, гуси та лебеді прилітають сюди щороку, однак орендарі-мисливці не дозволяють вести полювання. А щоб птиці було більше на ставку, єгер Микола розводить її у домашніх умовах. Отож проводи в самостійне життя (себто, плавання) відбулися, як завжди, хвилююче. На таку подію приїхав голова обласного товариства Георгій Рудяга, який вважає поповнення природи дикими птахами святим й благородним ділом. Георгій Васильович розповів, що останнім часом перната дичина, на жаль, зазнає знищення, позаяк озера і ставки перейшли до приватників, які спускають воду в період гніздування водоплавної птиці, і, що найстрашніше, - випалюють навколо водоймища траву та очерет, знищуючи пташині гнізда, яйця, потомство. У зв'язку з цим губернатор краю В.Куліш видав спеціальне розпорядження, яке, на жаль, не виконується. Отож, щоб хоч якимось чином підтримати цю програму, мисливці намагаються власними силами відновити кількість пернатих у природі. Нині у мисливських угіддях Буковини, згідно з таксацією, налічується 93050 голів пернатої дичини, серед якої - 143 фазани, 16 глухарів, 322 лебеді, 22 тисячі качок, 7200 сірої куріпки, 2100 перепелів тощо. Георгій Рудяга каже, що минулого року мисливцями добуто 11303 голів диких птахів. Ще частина їх гине через людську недбалість. Чимало видів птахів, які ще декілька років тому масово населяли простори нашого краю, нині занесено до Червоної книги. Серед них - огар, ходуличник, сорока-кулик, синій голуб тощо.
 

На згаданому озері дикій водоплавній птиці, завдяки турботі місцевих єгерів та мисливців, живеться й справді комфортно. Від браконьєрів, яструба-стерв'ятника, шуліки та ворон їх захищає густий очерет, порослий вздовж берега. Вони й послужили надійним прихистком тридцятьом каченятам, яких під дахом власної хати виростив Микола Агригорає. Щоб зорієнтувати птахів, які спочатку хаотично били крилами, боячись відірватись від берега, а відтак жадібно накинулись клювати ряску у воді, мисливець Віталій Алекса змушений був залізти у ставок і таким чином переганяти їх до очерету, адже біля берега каченят могли закидати камінням чи виловити руками відпочивальники.
 

- Через кілька днів наші птахи очухаються й здичавіють, а ще через деякий час стануть на крило і зможуть летіти, - задоволено кажуть єгері.
 

Каченята ніби на знак подяки людям виплили з-за густого очерету і, зробивши коло пошани, зникли у водній стихії. Якщо все буде добре, а в цьому єгер Микола Агригорає не сумнівається, наступного року на ставок повернеться не 30, а щонайменше 500 диких пернатих.
 

Автор: Анна ДАНИЛЮК, "ДОБА", фото Сергія БОРДІЯНА
Джерело: Доба, №28 (660), 23 липня 2009 року

 



У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

Реєстрація






Забули ім'я користувача/пароль
Не маєш власного облікового запису? Зареєструватися

загрузка...
Powered by HuntingUkraine.com