Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля(витяг)
( 0 Votes )
Написав Віктор Переглядів - 8687   
Понеділок, 03 серпня 2009 16:29

10. Відповідно  до  ч. 1  ст. 248  КК   незаконним визнається полювання:  з порушенням установлених правил (якщо воно заподіяло  істотну шкоду);  в заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду;  на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, занесені до Червоної книги України.

 Під полюванням  розуміються   дії   людини,   спрямовані   на вистежування,  переслідування з метою добування і власне добування (відстріл,  відлов) мисливських  тварин  (тобто  диких  звірів  та птахів,  які  можуть  бути об'єктами полювання),  що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах (ст.  1
Закону  України від 22 лютого 2000 р.  N 1478-III  "Про мисливське господарство та полювання"). До полювання прирівнюється перебування  осіб:  у  межах  мисливських  угідь,  у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою  стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів,  або з собаками  мисливських  порід  чи ловчими звірами та птахами, або з продукцією полювання; на дорогах загального користування з продукцією  полювання  або  з  будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю (ст. 12 названого Закону).

 Кримінальна відповідальність за полювання, незаконність якого полягала  в  порушенні  встановлених правил,  настає лише за умови заподіяння істотної шкоди.  Такою  шкодою,  зокрема,  можуть  бути визнані: зникнення того чи іншого виду тварин у певній місцевості; знищення місць компактного  проживання  та  розмноження  звірів  і птахів,   їхніх  жител,  споруд;  руйнування  об'єктів  природного середовища;  знищення  тварин,  відтворення  яких  з   урахуванням особливостей або чисельності того чи іншого виду (видів) пов'язане зі значними труднощами; тощо. Якщо внаслідок незаконного полювання
істотна шкода не настала, винна особа за наявності до того підстав може нести  відповідальність  за  ч.  1  або  ч.  2  ст.  85  КпАП .

 За незаконне полювання в заповідниках чи на інших  територіях та  об'єктах  природно-заповідного фонду або на звірів,  птахів чи інші види тваринного світу,  занесені до Червоної  книги  України, кримінальна  відповідальність  настає незалежно від того,  чи мали місце шкідливі наслідки.
  11. Роз'яснити судам,  що полювання  вважається  вчиненим  із використанням транспортних засобів (ч. 2  ст. 248  КК, коли такий засіб (вертоліт,  автомашина, мотоцикл, моторний човен, трактор  тощо) було застосовано для вистежування,  переслідування, добування звірів або птахів.
  12. Під незаконним заняттям рибним, звіриним або іншим водним добувним  промислом  (ст.  249  КК  треба розуміти таке вилучення водних живих  ресурсів  із  природного  середовища,  яке здійснюється   з  порушенням  чинного  законодавства,  що  регулює порядок  і   умови   промислового,   любительського,   спортивного рибальства,  іншого  використання водних живих ресурсів.  Зокрема, незаконним  є  промисел,  який  здійснюється   всупереч   існуючим правилам:  без  належного  на  те  дозволу,  в заборонений час,  у недозволених місцях,  із застосуванням заборонених знарядь лову, з
перевищенням установлених лімітів чи норм вилову.

 Водні живі ресурси утворюють риби різних порід, водні тварини (дельфіни, раки, краби, креветки, кальмари тощо), морські рослини, які мають промислове  значення.  Хутрові  тварини  (видри,  бобри, ондатри тощо) й водоплаваючі птахи до водних ресурсів не належать, і відповідальність за незаконний їх вилов чи  відстріл  настає  за
ст. 248 КК.

 Під промислом розуміються як один акт добування риби,  тварин чи рослин, так і неодноразове вчинення таких дій. Відповідальність за   злочин,   передбачений   ст.   249   КК, настає лише за умови, що діями винної особи заподіяно істотну шкоду.  На те,  що шкода  є  істотною,  можуть  вказувати, зокрема,  такі дані: знищення нерестовищ риби; вилов риби в період нересту,  нечисленних її видів  або  тих,  у  відтворенні  яких  є
труднощі;  добування  великої  кількості  риби,  водних  тварин чи рослин або риби чи  тварин,  вилов  яких  заборонено;  тощо.  Якщо внаслідок  вчинених  дій істотна шкода не настала,  винна особа за наявності до того підстав може нести відповідальність за ч. 3  або
ч. 4  ст. 85 КпАП.

 Вилов риби чи водних тварин зі  спеціально  облаштованих  або пристосованих  водоймищ,  у  яких вони вирощуються підприємствами, організаціями   чи   громадянами,  за   ст. 249  КК  кваліфікувати  не  можна.  За  наявності  відповідних  підстав дії винної  особи  можуть  кваліфікуватись  як   посягання   на   чужу власність.
  13. Під  способом  масового  знищення звірів,  птахів,  риби, інших видів тваринного світу (частини  2  статей  248  та  249  КК   треба  розуміти  такі  дії,  які здатні спричинити чи спричинили загибель великої кількості представників  дикої  фауни,
знищення  популяції  або  певного  виду  тваринного світу в тій чи іншій місцевості чи водоймі (застосування отруйних  або  вибухових речовин,    газу,   диму,   електроструму,   автоматичної   зброї, спрямування стада тварин на болото,  тралення  риби  за  допомогою заборонених прийомів тощо).

При вирішенні питання  про  те,  чи  здійснювалося  незаконне полювання або рибальство способом масового знищення, слід ретельно досліджувати характерні властивості застосованих знарядь,  зокрема їхню  руйнівну  силу,  характер взаємодії з оточуючим середовищем, обсяги шкідливого впливу на довкілля тощо.
  14. При призначенні особам,  засудженим за вчинення  злочинів проти  довкілля,  кримінального  покарання  суди повинні неухильно дотримувати вимог статей 65-67 КК  виходячи з того,  що воно  має  бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та запобігання новим злочинам.

 Визначаючи ступінь  тяжкості  злочину,  необхідно враховувати характер вчинених дій та наслідки, що настали: ступінь забруднення землі, надр, вод, атмосферного повітря чи іншого шкідливого впливу на них;  вид і  кількість  небезпечних  речовин,  що  потрапили  в природне середовище;  кількість людей,  які постраждали; кількість тварин або риби,  що загинули;  розмір заподіяної довкіллю  шкоди; тощо.

 У разі,  коли  злочин  проти   довкілля   був   безпосередньо пов'язаний із посадою,  яку обіймала винна особа,  або діяльністю, якою вона займалася,  суди відповідно до  ст. 55  КК мають   обговорювати  питання  про  необхідність  застосування  до засудженого  додаткового  покарання  у  виді   позбавлення   права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
19. Визначаючи розмір шкоди, заподіяної незаконним добуванням або знищенням диких звірів і  птахів  (крім  видів,  занесених  до Червоної  книги  України),  знищенням  їхніх  жител,  біотехнічних споруд,  потрібно  керуватися   таксами,   затвердженими   наказом Міністерства   лісового   господарства   і   Міністерства  охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 12  березня  1996  р.  N  24/32   і  зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 22 березня 1996 р. за N 137/1162 "Про затвердження   такс   нарахування  розміру  стягнення  за  збитки,
заподіяні незаконним  добуванням  або  знищенням  диких  звірів  і птахів  (крім  видів,  занесених  до  Червоної книги України),  їх жител,  біотехнічних споруд".  При цьому необхідно враховувати, що для  обчислення  розміру шкоди,  заподіяної територіям та об'єктам природно-заповідного  фонду  внаслідок  незаконного  добування  чи знищення  тварин,  пошкодження  або  знищення  їхніх жител,  місць перебування  і  розмноження,  застосовуються  такси,   затверджені постановою від 21 квітня 1998 р. N 521.
  20. При  визначенні  розміру  шкоди,  заподіяної водним живим ресурсам,  залежно від конкретних обставин  справи  застосовуються такси, затверджені  постановами  Кабінету  Міністрів  України  від 19 січня 1998 р.  N 32    "Про  затвердження  такс  для обчислення   розміру  відшкодування  шкоди,  заподіяної  внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів риб  та інших об'єктів  водного промислу" або від 21 квітня 1998 р.  N 521 .

 21. Розглядаючи  кримінальні   справи   про   злочини   проти довкілля,   суди   повинні   додержувати  вимог  природоохоронного законодавства щодо вилучення у  правопорушника  незаконно  добутої продукції (звірів, птахів, риби, деревини, хутра тощо). Якщо вилучену  у  правопорушника  продукцію  реалізовано   до розгляду  справи  в  судовому  засіданні,  суд  враховує  вартість реалізованого при вирішенні цивільного позову.  Якщо  ж  незаконно добута  продукція  не була вилучена,  а використана чи реалізована самим правопорушником або стала непридатною,  суд вирішує  питання про стягнення її вартості.
  22. При  розгляді  справ  про  злочини проти довкілля суди на виконання  вимог  п.  1  ч.  1  ст.  81  КПК  мають обговорювати   питання  про  конфіскацію  належних  винним  особам знарядь злочину.

 Під знаряддями   злочину   в  таких  справах  треба  розуміти предмети чи  технічні  засоби,  які  умисно  використовувалися  їх власником  чи  співучасниками  злочину  для незаконного полювання, рибальства,  порубки дерев тощо,  а також для полегшення  вчинення зазначених дій:  рушниці,  вибухівка, рибальські сіті, транспортні засоби (останні можуть бути визнані знаряддям  злочину  не  тільки тоді,   коли   вони   використовувалися  безпосередньо  в  процесі полювання чи рибальства,  а й коли без  їх  використання  вчинення злочину було б неможливим чи надто складним).

 Рішення про  конфіскацію  таких  речових  доказів  може  бути прийнято  лише  за  умови,  що  вони  визнані  знаряддями  злочину органами досудового слідства чи судом.

 



У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

Загальне законодавство

Інші нормативно-правові акти

Кінологія (законодавсвто, інструкції, правила)

Законодавство для мисливців

Регіональні розпорядження

Powered by HuntingUkraine.com