Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
Інструкція про заходи профілактики та боротьби з трихінельозом тварин
( 1 Vote )
Написав Яворський В. Переглядів - 9834   
Середа, 05 серпня 2009 15:00

1. Загальні положення
1.1. Трихінельоз - паразитарна хвороба тварин і людей, збудником якої є живородяча нематода Трихінела спіраліс. Статевозрілий гельмінт паразитує у кишечнику людей і тварин, а личинкова стадія - у поперечно-смугастих м'язах. Сприйнятливі до трихінельозу домашні та дикі свині, собаки, коти, ведмеді, вовки, лисиці, їжаки, пацюки та інші всеїдні та м'ясоїдні ссавці, а також люди. Основними факторами передачі трихінельозу людині є уражена личинками трихінел свинина (м'ясо, сало та інші продукти забою).

 

Тварини заражаються при поїданні інвазованого личинками трихінел м'яса та незнезаражених продуктів забою свиней (обрізь, кухонні відходи, субпродукти), тушок хутрових звірів, а також інвазованих трупів собак, котів, пацюків. Поширенню інвазії сприяють не обладнані належним чином скотомогильники, звалища. Через 2-7 діб після вживання інвазованого м'яса у шлунково-кишковому тракті тварин гельмінт стає статевозрілим і паразитує в середньому 28-45 діб. Кожна самка за цей період народжує в середньому до 1500 личинок, які мігрують з током крові і лімфи та локалізуються, в основному, у м'язах діафрагми, язика, гортані, міжреберних, грудних м'язах та м'язах кінцівок. Личинки стають інвазійними через 16-17 днів і мають S-подібну форму. Через 30-35 днів навколо личинокформується сполучнотканинна капсула, яка через три місяці починає кальцинуватися.

1.2. Личинки трихінел не гинуть при звичайній термічній обробці та заморожуванні і зберігають інвазійність при посолі та звичайному коптінні м'яса, м'ясопродуктів.

2. Діагностика.

2.1. Діагноз на трихінельоз встановлюється шляхом виявлення личинок трихінел у пробах поперечно-смугастих м'язів. Дослідження проводять методами: компресорної світлової трихінелоскопії за допомогою мікроскопу та перетравлення проб м'язів у штучному шлунковому сокові.

Прижиттєва діагностика може проводитись за допомогою серологічного методу - імуноферментної реакції (реакція Елайза).

2.2. Кожна туша свині та туші диких тварин, що сприйнятливі до трихінельозу, повинні підлягати ветеринарно-санітарній експертизі з обов'язковим проведенням трихінелоскопії в установленому порядку. Для проведення трихінелоскопії беруть дві проби м'язів по 80 г кожна із ніжок діафрагми на місці переходу їх у сухожилля. При відсутності ніжок діафрагми проби беруть із м'язевої реберної частини діафрагми, язика, м'язів стравоходу, міжреберних, шийних, жувальних м'язів в такій же кількості.

2.3. Із кожної проби м'язів роблять по 12 зрізів розміром з вівсяне зерно (всього 24 зрізи). Зрізи розкладають у вічка нижньої пластини компресорія і роздавлюють між пластинами так, щоб через них можна було читати газетний текст. Інкапсульовані личинки трихінел мають лимоноподібну або овальну форму. Довжина капсули - 0,5-0,7 мм, ширина - 0,2-0,3 мм. Всередині капсули знаходиться одна, рідше 2-3 спіраллю скручені личинки. При вапняному переродженні капсулу личинки бачити неможливо. В такому випадку зрізи виймають із компресорія, кладуть у 5-10-ти процентний розчин соляної кислоти на 1-2 години, а потім додають краплинами гліцерин чи молочну кислоту. Оболонка капсули просвітлюється і в них видно личинки трихінел.

2.4. Зрізи із мороженого, посоленого чи копченого м'яса перед мікроскопією фарбують протягом однієї хвилини 0,1-процентним розчином метиленової синьки.

2.5. Личинки трихінел слід відрізняти від саркоцист (мішерових мішечків), молодих цистицерків (фін). Саркоцисти на відміну від личинок трихінел не мають сполучнотканинної капсули, а покриті тонкою, прозорою оболонкою, яка проростає всередину мішечка і тому ділить його на вічка. Мішечки бувають різної форми: серповидні, круглі, веретеноподібні. Молоді цистицерки на відміну від личинок трихінел розміщені не всередині волокна м'язів, а між ними. Крім того, цистицерків найчастіше виявляють у м'язах серця. Трихінели в серці не паразитують.

2.6. Для проведення якісної трихінелоскопії необхідно дотримуватись норм навантаження спеціаліста-трихінелоскопіста. Норма навантаження складає дослідження проб м'язів від 10-12 туш за годину при використанні світлового мікроскопа.

2.7. Виділення трихінел методом перетравлення м'язів у штучному шлунковому сокові - найбільш точний метод діагностики трихінельозу. Він може застосовуватись при дослідженні напівфабрикатів із свинини, а також ковбас, котлет, шинки, солонини, копчення та іншої продукції. При цьому методі дослідження немає необхідності в диференціації личинок трихінел від подібних утворень (саркоцист, цистицерків). Перетравлення кожної проби проводять окремо або групами.

Від туш 100 свиней відбирають 100 проб м'язів ніжок діафрагми, від кожної із проб беруть по 1 г м'язів, звільнених від жиру, фасцій, крові, роблять фарш, який поміщають у 2-х літровий хімічний стакан з плоским дном.

В стакан з фаршем вносять 10 г пепсину, активність якого становить30000 ОД, вливають туди два літри теплої (46-48 градусів С) водопровідної води, додають 16 мл хімічночистої 25-ти процентної соляної кислоти. Стакан з вмістом ставлять на магнітну мішалку з підігрівом. Перетравлення проводиться при температурі +44 - +46 градусів С протягом 30 хвилин. Отриманий перевар через сито з діаметром отворів 200-300 мкм, яке фіксоване у лійці, фільтрують у колбу чи мірну лійку, що має краник у нижній звуженій частині. Фільтрат у колбі відстоюють 30 хвилин, відбирають 40 мл надосадної рідини обережно зливають або відбирають піпеткою, а решту фільтрату - 10 мл виливають в чашку Петрі і досліджують під малим збільшенням мікроскопа.

Якщо личинки трихінел знайдені в збірній пробі, то далі досліджують проби від 10 свиней, відбираючи проби по 10 г від кожної туші і так далі, методом виключення, поки не буде визначена інвазована туша.

2.8. На м'ясокомбінатах доцільно використовувати апарати виділення трихінел АВТ-1, 2, 3, які працюють за методом перетравлення проб м'язів у штучному шлунковому сокові.

3. Профілактика трихінельозу та заходи ліквідації його осередків

3.1. Лікаріветеринарної медицини, що здійснюють ветеринарно-санітарну експертизу м'яса та м'ясопродуктів, проводять обов'язкове дослідження на трихінельоз всіх туш свиней, диких кабанів, ведмедів, барсуків, нутрій, яких забивають на м'ясокомбінатах, забійних пунктах, на полюванні та подвірно.

3.2. Керівники державних,колективних,фермерських сільгосппідприємств, звірогосподарств, підсобних господарств системи м'ясомолочної промисловості, торгівлі, кооперації та інших установ організовують і забезпечують під контролем спеціалістів держветмережі згодовування свиням та хутровим звірям термічно знезаражених свинячих субпродуктів, м'ясної обрізі, кухонних відходів, тушок м'ясоїдних (шматки вагою не більше 1 кг проварюють протягом 2 годин).

3.3. Керівники господарств та власники тварин зобов'язані:

3.3.1. Забезпечитипроведення ветеринарно-санітарної експертизи з обов'язковою трихінелоскопією м'яса та м'ясопродуктів всіх туш тварин, що сприйнятливі до трихінельозу, та отриманих при забої чи полюванні.

3.3.2. Забезпечити утримання територій і приміщень звіро- та свиноферм у належному санітарному стані.

3.3.3. Систематично знищувати грузунів у тваринницьких приміщеннях, на території ферм, в місцях зберігання кормів тощо.

У неблагополучних населених пунктах проводити суцільну дератизацію спільно з державною санітарно-епідеміологічною службою не менше 2 разів на рік.

3.4. Органи державної виконавчої влади та виконавчі органи місцевого самоврядування організовують боротьбу з бродячими собаками та котами.

3.5. Районні та обласні державні лабораторії ветеринарної медицини вибірково досліджують на трихінельоз тушки хутрових звірів, які періодично (під час масових забоїв тварин на хутро) надсилаються ветеринарними спеціалістами звірогосподарств. Для дослідження відбирають м'язи задніх кінцівок в місцях їх переходу в сухожилля.

3.6. У кожному населеному пункті працівники органів державної виконавчої влади та виконавчих органів місцевого самоврядування разом з спеціалістами держветмережі та головними лікарями ветеринарної медицини господарств беруть на облік людей, які займаються подвірним забоєм свиней, полюванням, навчають їх правилам взяття проб м'язів і зобов'язують доставляти ці проби у державні установи ветеринарної медицини для дослідження на трихінельоз.

Діагноз на трихінельоз тварин обов'язково повинен бути підтверджений районною, міською або обласною державною лабораторією ветеринарної медицини.

3.7. Уражені трихінелами туші свиней, субпродукти, відстрілені на полюванні дикі тварини, а також трупи собак і котів, синантропних гризунів підлягають вилученню та спаленню під контролем спеціалістівдержавноїветеринарної медицини; захоронення їх на скотомогильниках забороняється.

3.8. Про кожний випадок виявлення трихінельозу спеціалісти ветеринарної медицини, незалежно від відомчого підпорядкування, негайно повідомляють по телефону головного державного інспектора ветеринарної медицини району та районну санепідстанцію, надсилають сигналізаційне повідомлення згідно з формою, що додається, обов'язково терміново подають інформацію в Головне управління ветеринарної медицини з держветінспекцією Мінсільгосппроду України (додаток N 1).

3.9. Стаціонарним осередком вважати населені пункти, місцевість, ферми, господарства, незалежно від форм їх власності та підпорядкування, в яких зареєстровано 2 і більше випадків трихінельозу протягом року.

Населений пункт або його частина, господарство, ферма, місцевість за поданням головного лікаря ветеринарної медицини району, міста, району у місті рішенням органу місцевого самоврядування, місцевих органів державної виконавчої влади оголошуються неблагополучними щодо цього захворювання і вводяться карантинні обмеження, розробляється комплексний план ліквідації осередку трихінельозу за участю представника державної санітарно-епідеміологічної служби та інших зацікавлених служб.

3.9.1. У неблагополучному пункті керівники господарств, фермери, орендарі, власники господарств та спеціалісти державної ветеринарної медицини зобов'язані:

- забороняти перевезення (продаж) свиней із неблагополучних на трихінельоз ферм, господарств (стаціонарних осередків) в благополучні для відтворення, відгодівлі, перетримки, продажу населенню та інших потреб;

- організувати забій свиней з неблагополучного пункту лише на забійних та переробних об'єктах, там де немає можливості здійснювати забій на цих об'єктах; подвірних забійників тварин зобов'язують під розпис доставляти в установу ветеринарної медицини, яка обслуговує дану зону, для дослідження на трихінельоз ніжки, діафрагми або проби жувальних м'язів від кожної туші свині яка буде використовуватись власником для особистих потреб;

- не допускати змішування свиней, що надійшли на м'ясопереробні підприємства з приватного сектора, з іншими групами тварин;

- забороняти переробку субпродуктів від свинячих туш до отримання результатів дослідження на трихінельоз;

- в кожному господарстві закріпити спеціалістів ветеринарної медицини, на яких покласти нагляд за забоєм тварин та проведенням ветсанекспертизи, в т.ч. трихінелоскопії;

- в кожному районі мати списки спеціалістів ветеринарної медицини, яким дозволяється видача ветеринарних свідоцтв, довідок на м'ясо, одержане від забою тварин;

- забезпечитипостійнийконтрольі організацію ветсанекспертизи з трихінелоскопією м'ясотуш диких кабанів, ведмедів, барсуків у найближчих до лісових угідь ветеринарних
установах.

3.10. Карантинні обмеження при трихінельозі знімають за поданням головного лікаря ветеринарної медицини району міста, району в місті рішенням органів місцевої виконавчої влади, якщо протягом двох років не виявлено випадків захворювання та не
встановлено інвазії при проведенні ветеринарно-санітарної експертизи м'яса і м'ясопродуктів туш тварин місцевого походження та виконано в повному обсязі комплексний план ліквідації осередку трихінельозу.

3.11. Органи державної ветеринарної медицини разом з органами охорони здоров'я з метою інформації населення про причини виникнення захворювань на трихінельоз та заходи з його профілактики організовують проведення широкої санітарно-просвітньої роботи з використанням усіх форм (лекції, бесіди, виступи по радіо, телебаченню, в пресі, випуск листівок, пам'яток, бюлетнів тощо).

 4. Відповідальність за порушення правил та ветеринарно-санітарних вимог до профілактики та боротьби з трихінельозом

4.1. Посадові та інші особи за порушення цієї Інструкції, інших ветеринарно-санітарних вимог з профілактики та боротьби з трихінельозом несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. 

Додаток N 1 

 до Інструкції про заходи

 профілактики та боротьби

 з трихінельозом тварин



 Штамп установи Адреса ______________________ 

 Дата ______________ _____________________________

 N _________________

 Головному лікарю ветеринарної  медицини ____________________ району
Сигналізаційне повідомлення
При забої ___________ свиней, що надійшли із ферми, колгоспу, 

радгоспу, фермерського господарства ______________________________
__________________________________________________________________ 

 (повна назва господарства -
__________________________________________________________________ 

 населеного пункту)
в кількості ___________ голів при ветсанекспертизі, виявлені 

трихінели в ___________ тушах.


 Начальник ВВВК м'ясокомбінату 
 (лікар ветеринарної медицини
 бойні, господарства тощо)

 



У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

Загальне законодавство

Інші нормативно-правові акти

Кінологія (законодавсвто, інструкції, правила)

Законодавство для мисливців

Регіональні розпорядження

Powered by HuntingUkraine.com