Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
Львівським лисицям можна позаздрити
( 13 Votes )
Написав Пустельник Переглядів - 11555   
Вівторок, 17 червня 2008 12:01

fox.jpgЛьвів завмер в очікуванні чергового подорожчання життя, слово „енергоносії” не сходить зі сторінок преси та телевізійних екранів. А в магазинах і на ринках ціни на продукти харчування, попри  вступ України до ВТО, ростуть, як на дріжджах.  А про вартість пасажирських перевезень на всіх видах транспорту годі й казати.

 

Дійсність достоту сумна, тож мимоволі заздриш братам нашим меншим, яким усі зазначені проблеми, як то кажуть, до лампочки. І це при тому, що вони, як і ми, живуть у великому місті, але зуміли пристосуватися до середовища так, що жодні катаклізми не впливають на їхнє благополуччя.


Прикладом цього можуть слугувати львівські ... лисиці.

 

Упродовж усього величезного ареалу цей хижак не лише не уникає культурних ландшафтів, а й нерідко надає перевагу їм. Висока екологічна пластичність лисиці дозволяє їй в умовах антропогенного тиску швидко пристосовуватися до нового середовища, суттєво змінювати свою поведінку, легко переключатися на новий корм.


Їхня львівська популяція налічує близько тисячі осіб і зосереджена здебільшого в паркових зонах і пустирях, ближчих до околиць. А оскільки лисиця – звір сутінковий, то її на нічних львівських вулицях сприймають часто просто як бродячого пса. Тільки мисливці можуть чітко встановити наявність рудих за слідами та нічними голосами лисиць. Лисячий слід – ланцюжок дуже прямий, а волання звіра ні з яким іншим не сплутаєш, адже вони нагадують істеричний жіночий голос, особливо тоді, коли дві лисиці починають з’ясовувати стосунки поміж собою.


Лисиці у Львові прижилися. Тут вдосталь корму, є захаращенні місця, звалища, а у наших парках таких ділянок повно, є й покинуті сади, насадження повз залізницю (електрички їх анітрохи не лякають!) і руде плем’я почуває себе там доволі комфортно. Вони стали корінними міськими мешканцями, так само, як голуби, горобці та пацюки. Не останню роль в цьому відіграло й те, що промисловість у Львові фактично вмерла, внаслідок чого зменшилося забруднення довкілля.


Скажімо, на території парку „Знесіння” на одному з схилів пагорба, що прилягає до вулиці Старознесінської вже впродовж десяти років живе сім’я лисиць. Щорічно виводок налічує в середньому шість лисенят, якими опікується стара лисиця. Малі особливо полюбляють бавитися консервними банками, вилизувати їх та затягувати в нору. Досягнувши зрілого віку, лисенята покидають територію та, як правило, подаються на інші терени. Стару лисицю часто бачать у березовім гаю, що неподалік Кривчиць, де вона харчується недоїдками, які залишать  відпочивальники. Цікаво, що жодного випадку крадіжки лисицею курей у Кривчицях не було. Проте очевидці розповідають, що лисиця якось відбила курча, котре схопив у кігті яструб. Інстинкт підказує їй берегти та контролювати територію.


Щоранку люди бачать її на залізниці, де вона сумирно чимчикує насипом, підбираючи харч викинутий із вікон потягів.


Серед рудого плем’я львівських лисиць трапляються доволі різні особини, є серед них і бродяжки, а є й аристократки, які проживають в саду одного з консульств. Там вони більш пухнасті, та й повадки у них теж більш дипломатичні, що, зрештою, й не дивно – сусідство зобов’язує. Не називатиму точну адресу консульських лисиць, аби уникнути можливого міжнародного скандалу.


У сутінки лисиці виходять на міські вулиці, полюючи на гризунів, птаство і без церемоній вивчають вміст сміттєвих баків. Оскільки комунальні служби частенько забувають про регулярність вивезення сміття, то звірі тут просто розкошують, добираючись до делікатесів значно раніше, ніж бомжі, розчулені виглядом лисиць, які незворушно поспішають у своїх справах. Але серед львів’ян є й незадоволені, особливо ті, хто має квітники. Вони й гадки не мають, хто тут риє нори, топче квіти та ніби зголоднілий привід старого особняку, галасує вночі, лякаючи одинокого перехожого. Позбутися такого сусідства важко, для цього потрібні дорогі імпортні препарати, які сигналізуватимуть лисиці, що ця територія вже зайнята іншим войовничим лисом.


Як би там не було, а в місто з рушницею ніхто з мисливців не поткнеться, адже це заборонено законом, тож львівським лисицями живеться тут доволі безпечно. Відтак, покидати гамірні міські вулиці вони явно не збираються, хіба що відвідати своїх кревних родичів, скажімо, в Лондоні, де на тисячу городян припадає по одному лису. Там їм живеться ще краще, бо й зелених зон там значно більше і  недоїдків, безперечно, теж.


У межах Великого Лондона живе кілька десятків пар, що виводять тут своє потомство, приблизно стільки ж у Берліні.
Загалом же проблема ставлення до лисиці людини, що мешкає в місті, потребує детального вивчення. Якщо ставитися до цього звіра, як до цікавинки нашого міста та як до цінного хутрового звіра, то вимальовується однозначно позитивна картина. А ось щодо ролі рудого плем’я, та його місця в урбанізованій екосистемі, то сталої думки нема й дотепер. Справедливим є звинувачення цього хижака в поширенні багатьох небезпечних для людини та домашніх тварин хвороб, передовсім – сказу.


Водночас є й немало прихильників лисиць, і вони вважають, що ці хижаки, знищуючи масу гризунів, приносять більше користі, і що ця користь компенсує шкоду.


Не можна не зауважити, що порівняно з лисами, які живуть за містом, у міських представників рудого плем’я змінилися й екологічні зв’язки. Не секрет, що у Львові постійно мешкає багато бродячих собак. В умовах міста лисиці й бродячі пси мають схожі екологічні ніші і багато в чому їхні інтереси перехрещуються. І собака, і лисиця має однакові вимоги до місць облаштування лігва та виведення потомства і, як доводять спостереження, до аспектів харчування. На основі цього можна зробити висновок, що стосунки між міською лисицею та собакою мають складний характер і проявляються частіше в конкуренції за нори, корм, територію, а іноді й у безпосередній агресії, але водночас дуже рідко спостерігаються й терпимі, близькі до нейтральних стосунки між цими видами здебільшого в період виведення потомства в близько розташованих норах.


Цікаво поводиться міська лисиця, зустрівшись із бродячим псом. Перебуваючи поблизу від своєї виводкової нори, побачивши собак, руді або щезають у норі, або гавкають, викликавши їх агресію, намагаються відвести непроханих гостей від нори. Трапляється, що крупний лис переслідує невеличку шавку, що проходить повз нору. Таке переслідування супроводжується демонстрацією погрози нападу, гавкотом, спробами вкусити пса за задню частину тіла. Малий песик огризається, але все-таки втікає, не вступаючи в бійку. За кількасот метрів від нори лис здебільшого припиняє переслідування і, повернувшись до нори, деякий час погавкує. Бувають випадки, коли лис навмисно підкрадається до собаки і робить спробу нападу, який іноді завершується успіхом. Крупний лис може й задушити дрібного песика, а потім з’їсти його.


Спільне існування лисиць і собак створює передумови для обміну можливими збудниками паразитарних захворювань.


Насамкінець необхідно сказати, що питання про стосунки міської лисиці й людини нині не можна вважати остаточно вирішеними. Поза сумнівом лише одне – такий цікавий звір вимагає до себе прискіпливої уваги вчених, практиків і працівників мисливського господарства. 


Загалом можна бути певним, що львівські лисиці не бідують. Комусь може здатися, що міські умови, з їхнім загазованим повітрям і брудом надто шкідливі для здоров’я, але якщо дикий звір прийшов сюди жити, то, можливо, все не так фатально. Либонь, доки у Львові житимуть лисиці, наше місто не таке вже й екологічно небезпечне, як дехто собі уявляє... 
 

-----

Цветы обязательный атрибут практически любого праздника, а подбор цветов или букетов может стать затруднительной задачей. Если Вы цените время и деньги то заказ цветов - это то что Вам нужно.  Заходите в нтернет-магазин «Флористик», кроме доставки цветов они предлагают также доставку конфет и игрушек по Украине и миру. И еще у этого магазина хороший слоган, а ведь и вправду для праздника не нужен повод, ведь цветы, конфеты или игрушки можно подарить и просто так.-

 



У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

Реєстрація






Забули ім'я користувача/пароль
Не маєш власного облікового запису? Зареєструватися

загрузка...
Powered by HuntingUkraine.com