Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
А чи є полювання без собаки?
( 2 Votes )
Написав В.А. Чорних - переклад Юрій Руденко Переглядів - 2418   
П'ятниця, 25 вересня 2009 13:51

дратхаарМи часто чуємо багато різних історій з полювання - сумних та веселих, смішних та дотепних. Недарма ж кажуть, що мисливці добрі оповідачі, часто байкарі і фантазери. Пропонуємо вам гарну розповідь російського мисливця. Його випадок - не тільки цікава історія, а й повчальна. На замітку усім, в кого нема собаки.

Дивно, але я без власної собачки перший раз в лісі, та що там в лісі, взагалі на полюванні перший раз без чотириногого компаньйона. Чому? Не будемо про сумне.

Я з товаришами знаходжуся в єдиному доступному для рядового липецького користувача мисливських угідь лісі. Вечірня зоря. Різної густини, форми і краси кущі, три-пятирічні сосни і берізки оточують мене. Попереду не широка, але досить довга смуга великих беріз. Стою в зеленому камуфляжі, по коліно в снігу. Холод не може зіпсувати святкового настрою. У Липецькій області 4 квітня відкриття весняного полювання. Я, як дійсний і ревний мисливець і легашатник, кинув гризти граніт науки на півдоби, примчав у рідне місце, і ось, без всякої надії, напружую слух в спробі запеленгувати вальдшнепа. Фантастика! Цівкання... та ні. Чи так? Він захоркав, точно він. Не вірю... Але ж птах, і дзьоб-то - довгий! Летить в багнет. Під ним відкрита поляна, практично без рослинності. Я аж горю, рушниця до плеча, б'ю і ще раз б'ю! Ну-у мазило! Пропускаю через себе, гарячкую, стріляю... Гойднувся! Ні, вирівнявся. Б'ю в угін. Влучив! Вальдшнеп впав! Я аж в милі, емоції - через край...

Велике відчуття - азарт!

Заспокоююся. З поверненням свідомості йде радість від перемоги і росте злість до себе коханого, ну хоч плач. «Де дичина? У непролазних кущах, в колючках, не дістати, не знайти. Ну що, добув куличка? Ні, бездарно занапастив - убив!» - так нас із старшим братом з малих років батько учив.

Був би зі мною мій собака, мій драт- не випарувалася б безслідно радість. Подруга б знайшла, дістала, принесла і подала. Ну що стовбичиш, кого чекаєш? Йди, шукай. І ось полювання перетворюється на самокатування - і фізичне, і моральне.

Зовсім стемніло. Надія знайти дичинку остаточно зникла разом з сонцем. Настрій нижче плінтуса. Але не то Бог і Святий Трифон зглянулися над нікчемним рабом своїм, не то брат відчув щось недобре з своїм молодшеньким - не важливо, головне, він йде до мене, а з ним його радість і гордість - дратхаар Даша, двох з половиною років. Заповітна команда «шукай», ривок, хрускіт кущів - і ставний прохід мисливця з птахом в зубах, демонстративно, повз мене, до свого господаря. Діловито підійшла, гордо сіла і наполегливо сунула в руку здобич. Ну що сказати? РОЗУМНИЦЯ.


- Ти скільки тут лазив?
- Хвилин сорок.
- А вона?
- Секунд двадцять.
- Вальдшнепа пізніше віддам, а то Дашка побачить - образиться.
- І на тому Вам спасибі, прямо камінь з душі.


Після цього мені ще кілька разів вдалося вирватися на полювання і я, поки безсобачник, прагну їздити з щасливими власниками мисливських собак, бо отримую задоволення від полювання, від всього комплексу подій та емоцій, пов'язаного з цим чудовим процесом (очікування, постріл, радість при вдалому влучанні або гіркота - від прикрого промаху, робота чотириногого улюбленця, відчуття здобувача і т. ін.), а не від безцільного вбивства божої пташки.

В.А. Чорних, м. Липецьк
Опубліковано в: "Росийской Охотничьей Газете" №23(775) від 02.06.2009
Переклад Юрія РУДЕНКО

--------

Великий вибір камуфляжу, військового одягу, та одягу для полювання і рибалки представляє магазин товарів для активного відпочинку hfostore.com. 

 



У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

Реєстрація






Забули ім'я користувача/пароль
Не маєш власного облікового запису? Зареєструватися

загрузка...
Powered by HuntingUkraine.com