Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Парадоксальний заповідник - Подільські Товтри
( 5 Votes )
Написав Павло Нечитайло Переглядів - 7660   
Вівторок, 27 жовтня 2009 12:44
заповідник Подільські ТовтриТут зайві льодоруби, кисневі маски, обв‘язки та карабіни. Долаючи найвищі вершини цього пасма, вам не зустрінуться льодовики та перевали, і витрачати безліч годин на виснажливі підйоми не доведеться. Ці гори ідеально пристосовані для тих, хто не хоче напружуватись, але побачити світ з природної скелястої височини.

Близько 20 мільйонів років тому Сарматське море залишило після себе 200-кілометровий бар'єрний риф, складений залишками молюсків, невеликих риб та інших морських організмів.

Коли море відійшло, залишились невисокі, гарненькі гори, повних аналогів яким немає в світі, але подібні, за деякими геологічними структурами, є в Великобританії та США. Один їх кінець - на Львівщині, біля Підкаменя, інший губиться за Дністром у Молдові.

Про Товтри, або Медобори, написано ненабагато менше ніж про Карпати.

Ще з 17 століття вони регулярно потрапляли в щоденники закордонних мандрівників, в рими поетів та в статті і монографії науковців (О С. Афанасьєв-Чужбинський, В. І. Даль, К. М. Батюшков, Т. Г. Шевченко, В.Б.Антонович). На їхніх верхівках та схилах досі залишились сліди давніх городищ, капищ, опришківських та розбійницьких криївок, а деякі знаходять тут навіть перші астрономічні обсерваторії.

podilski_tovtry1996 року указом Президента України було утворено Національний парк «Подільські товтри» з площею 261316 га. Флора парку нараховує близько 300 видів рідкісних рослин, з яких 56 занесено до Червоної книги України. Птахів, плазунів та звірят з тієї самої Книги у парку більше 60, а історико-архітектурних пам‘яток – понад 300. Не зважаючи на задекларовану указом площу, в реальне користування парку було передано лише 3081 га. Але навіть на цій території відбувається зразкове пекло.

Подільські Товтри є високовідсотковим карбонатним природним утворенням, у складі якого карбонат кальцію займає 90 відсотків. А це чудова сировина для цукровиків, цементників, будівельників, шляховиків тощо. Зараз в Товтрах експлуатується понад 50 родовищ.

Все розпочалось наприкінці 1920-их – тоді Вербецько-Нігинське та Закупнянське кар‘єроуправління заклало перші кар‘єри, а поряд з ними терикони відпрацьованої породи. Через допотопну технологію цукроваріння з добутої породи від сили використовується 40 % , а 60% йде у відвали. Ще 30 років тому ставилось питання про удосконалення технології, яка б уможливлювала використання дрібних фракцій вапняків, не говорячи про повторне використання дефекату. Традиційно, безрезультатно.

Другим монстром розорення Товтрового кряжу з 1970 року є Кам’янець-Подільський цемзавод (нині - ВАТ “Подільський цемент”). Тільки названі підприємства при повній потужності роботи щорічно добували 12-14 млн. тонн вапняку. Долучались до деструктивного креативу Кудринецькє родовище гіпсу, Гринчуцьке родовище кремнію, Приворотьське та Теремківське родовище вапняків.

У зв‘язку з поступовим вичерпанням природніх ресурсів кряжу та занедбаним станом великих підприємств, промислові розробки на території Товтр ведуться не так активно, як 30-40 років тому. Натомість, досить жваво копають глину та пісок, лупають камінь мешканці навколишніх сіл та містечок. Шкодять горам нерегламентований випас худоби, застарiлi технологiї в землеробствi та стихійні сміттєзвалища.

Працівники заповіднику вважають, що за iснуючих темпiв ресурсу Національного Парку вистачить на 15-20 рокiв. I це при тому, що вiдходiв вiд руйнування нагромадилась така кiлькiсть, якої б вистачило цукровикам i цементникам на 20-25 рокiв за наявностi прогресивних, безвiдходних технологiй. Так звана господарська зона досі займає 94 % території парку. Держлісгоспи не поспішають передавати зі свого користування землі природно-заповідних зон для формування екомережі, не поступаються також територіями, котрі взагалі слід було вилучити з господарської діяльності та закріпити за парком.

podilski_tovtry_tablycaУ 80-х роках по всьому відрізку Товтрового пасма була проведена ревізія за станом та його цілісністю. В результаті цієї роботи було виявлено, що Товтрове пасмо на території НПП включає 150 товтр загальною площею 1500 га, які ще чудом уціліли. Нині загальна площа Товтр з прилеглими до них землями складає 25 тисяч га. Була складена карта-схема, на яку всі вони нанесені з вказуванням назв. На сьогодні з цієї площі лише декілька Товтр (”Самовита”, “Черченські”, “Нігінська” та “Вільховецькі товтри”) і окремих відрізків головного пасма (”Івахновецькі товтри”) набули статусу заповідності (близько 500 га), що дуже мало.

Вже нині спостережливий люд констатує, що кар'єрна індустрія позначається на мілінні лівих приток Дністра і Збруча, Смотрича, Жванчика, Тернави, Мукші, погіршує мікрокліматичні умови. На всьому відрізку Товтрового пасма майже немає місць, які зберегли свій первісний вигляд. Зменшується чисельність земних мешканців – рослин і тварин. Гірничо-добувна промисловість, господарська діяльність корінним чином змінила всі компоненти природи та їх ландшафтну структуру.

Найбільш прикро, що Національний Природний Парк позбавлений будь-яких уповноважень щодо інспекторських функцій. Згідно із законодавством і Положення про НПП, на парк покладається виконання таких завдань, як «охорона та збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об'єктів, проведення наукових досліджень за такими змінами, які відбуваються з часом під впливом антропогенного навантаження, та розробка наукових пропозицій щодо питань охорони навколишнього природного середовища та господарського використання природних ресурсів, тощо».

Неодноразовий моніторинг парку, складання протоколів за фактом порушень не мали жодних наслідків. Співробітникам заповідника залишається лише фіксувати невідновлювані втрати. Себто, функція його співробітників звужується до написання некрологів.

Статистика руйнувань - річ страшна, але холодна. Найбільше болить те, що бачиш на власні очі. В жовтні поточного року ми з друзями виїхали до найбільш популярної частини Товтр в районі сіл Вербка та Гуменці. Колись, біля самої гори, стояв красень-млин. Велична споруда, виконана у псевдоготичному стилі кінця 18 століття. Кажуть, сам Кармалюк ходив до доньки мельника з гори на вечерю. Кілька років назад млин зруйнували. Просто так, без жодної мети.

Задачі збереження пам‘яток культури та природи у нас завжди другорядні. Ефемерна культурка, духовність та інші трансцендентні прояви цієї реальності мало кому потрібні.

Ситуація із Подільськими Товтрами відображає загальний стан речей зі збереженням природніх та історичних пам‘яток в Україні. Це ще одна констатація. Будь-якого опору чи громадської активності в цій ситуації очікувати годі. Банальна ситуація, яких десятки.

Поки з Медоборських лісів не опало листя, просто поїдьте туди, подивіться. Багато краси ще залишилось, ви обрані, ваші діти та онуки вже можуть цього не побачити.

фото Сергія Прядко

 



Коментарі  

 
#2 Олександрl 15.05.2012 22:21
"Будь-якого опору чи громадської активності в цій ситуації очікувати годі. Банальна ситуація, яких десятки".-Ця цитата показуэ що причина не в поганій владі, а в тому що народ БИДЛО!
 
 
#1 Олександрh 15.05.2012 22:18
"Будь-якого опору чи громадської активності в цій ситуації очікувати годі"- цей вислів особливо підкреслює те,що це не "влада у нас така" а народ -БИДЛО.
 

У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

Реєстрація






Забули ім'я користувача/пароль
Не маєш власного облікового запису? Зареєструватися

загрузка...
Powered by HuntingUkraine.com