Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
Наші ведмеді роверів не крадуть!
( 2 Votes )
Написав Пустельник Переглядів - 16620   
Вівторок, 01 липня 2008 18:57

bear.jpgМинає вже восьмий рік відтоді, як в Україні заборонене полювання на ведмедя. Як живеться ведмедям Львівщини в цих умовах, і чи змінилося їх ставлення до людей, розповів великий шанувальник клишоногих, директор мисливського господарства “Тустань” Сергій Черняк:

-- Звичайно, ідея внесення ведмедя до Червоної книги мала благородну мету. Але, як довела дійсність, реальних кроків держави для охорони і збільшення популяції цього виду не було. Тобто щойно бурмила внесли у перелік забороненої для полювання дичини, про нього відразу й забули. Принаймні мені не відомо фактів виділення державних коштів на створення, скажімо, ведмежих резерватів чи втілення інших реальних проектів, спрямованих на збільшення популяції цього хижака та вивчення його стосунків із людьми в умовах наростаючої урбанізації довкілля.

 

Я завжди захоплювався цим гарним і розумним звіром, часто спостерігаю за ним у дикій природі і можу стверджувати, що його поведінка за останні роки майже не змінилася. Він пристосувався до умов близького сусідства з людьми і намагається вижити.

 

Якщо бути відвертим, факт внесення ведмедя до Червоної книги я вважаю злочином проти його популяції. Більшість людей, на жаль, не знають і не хочуть знати про устрій ведмежого життя, їм байдуже до лозунгу нашого мисливського господарства “Звір у лісі -- господар, а людина -- гість!”

 

Спробую пояснити. До розпаду колгоспів у диких горах тривалий час випасали худобу у великій кількості. Тут же відбувався отелення, і в цих же місцях відбувалося поховання загиблих корів і бичків. Звісно, це приваблювало ведмедя, що є хижаком за своєю природою. Це призводило до частих зустрічей із людиною, і, власне кажучи, тоді й зародилося чимало чуток про те, що нібито клишоногі чатують у хащах на бідних пастухів. Усе це брехня, ведмеже нахабство -- перебільшення. Міфи виникали тоді, коли якийсь молодий, недосвідчений ведмідь виявляв цікавість до людини, намагаючись розгледіти, що ж то за двоноге диво? Бурмило не ховається, навіть почувши та розгледівши людину, не розуміючи при цьому, наскільки небезпечною є така нерозсудлива поведінка, бо ж браконьєри як стріляли клишоногого, так і стріляють.

 

Загалом місцева популяція ведмедів досить миролюбна, попри те, що тут споконвічно на них полювали. В наших умовах обмежених лісових масивів у культурному мисливському господарстві єдино можливим залишається вибірковий відстріл із вишки на приваді. Усі інші види полювання, наприклад, з підходу чи на барлогу у нас є просто неможливими і нераціональними (ніхто ж, напевне, не зможе сказати, який звір вискочить з барлогу і чи нема в ньому ведмедиці з малюками). Якщо бурмило вже прийшов на приваду (туша корови чи коня), то він перед цим провів дуже серйозну розвідку. Тут він може розслабитися і стати безпечним.

 

Під час виконання своїх службових обов’язків мені доводилося заставати звіра, як то кажуть, зненацька і навіть при цьому агресії з його боку не пригадую. Лише раз довелося вистрілити в повітря, аби зупинити занадто допитливого, бо ж вітер був із його боку і він не відчув мого запаху. Таким чином була відновлена  безпечна дистанції. А от в Словаччині минулоріч зафіксовано факт нападу ведмедиці з ведмежатами на мисливців, які полювали оленя. Ця ситуація зрозуміла: мамка помилково сприйняла людей як небезпеку для своїх малих. Але це, швидше, виняток, аніж правило. Стежити за нашими ведмедями -- ціла комедія. Особливо -- за витівками молодих. Воно й зрозуміло: діти є діти. Але при цьому не слід забувати, що звір це звір, і його треба поважати. Панібратство з ним не припустиме!

 

bear1.jpgА от роверів наші ведмеді не крадуть, голову даю на відсіч. А якщо серйозно, то менталітет місцевих селян такий, що стосовно ведмедя тут панують крайнощі. Одні волають, що от мисливці такі-сякі, повистрілювали ведмедя, й звіра нема! Аж раптом родина депутата сільради застає на літнику бурмила і створює бучу, мовляв, от розплодили ведмедів, людині ступити ніде! Хоча я впевнений, що той мішка перелякався значно більше під час цієї неочікуваної здибанки. Але істерія довкола цього випадку вже набирає обертів, нам обривають телефони і засипають депутатськими запитами.

 

-- Якщо говорити про фактичну кількість клишногих на 7,5 тисячах гектарів мисливського господарства “Тустань”, то впродовж року ми фіксуємо до 14 особин, при тому, що оптимальною визнана присутність лише півведмедя. Велику кількість звіра пояснюють активним полюванням мисливців на копитних, оптимальна кількість яких перевищує норму вдвічі. Рештки оленів чи кабанів ведмідь відвідує першої ж ночі, отже, відчуття близької присутності звіра у нас дуже гостре.

 

misie.jpegНещодавно, полюючи на приваді вовків, вдалось навіть зняти на відео ведмедицю аж з трьома ведмежатами одного року, що є великою рідкістю в природі. Під час зйомки ми стали свідками того, як до них наблизився старий бурмило і спробував повбивати молодих. Ведмедиця відбила атаку, але після цього інциденту покинула територію.

 

До речі, професіонал-фотограф восени може в нашому господарстві зробити просто фантастичні знімки клишоногих. Це опосередкована ознака кваліфікації єгерів, адже підвести фотографа треба на значно ближчу відстань, аніж стрільця.

 

Загалом же ми можемо лише обурюватися безглуздим внесенням ведмедя до Червоної книги на догоду псевдо-захисникам природи, які не мають зеленого поняття про реальний стан справ.

 

Щодо щорічного приросту місцевого ведмежого племені, то можна було б говорити про 30%, якби не низький відсоток виживання молодняка через те, що ми тепер не можемо відстрілювати старих самців. Ведмідь – канібал, це доведено наукою. Наші ведмедиці, на відміну від американських чи російських, живуть в обмежених угіддях і часто просто не мають можливості сховати ведмежат. Тобто маємо доведений факт шкоди від запровадження заборони полювання.

 

Та й узагалі, як на мене, українське суспільство мало знає про світовий досвід мисливського господарства, який беззаперечно доводить: лише там, де практикують культурне ловецтво, дичини більшає.( До речі, попри те, що Румунія, Словаччина, Хорватія та Македонія вступили до Євросоюзу, вони не скасували ведмежі лови.) А українські можновладці все ще намагаються “винайти велосипед” шляхом заборон полювання, як це зробили в колись багатій на дичину Кенії. Тепер від тваринного світу там тільки залишки, а ледь не кожного слона охороняють купою озброєних до зубів солдатів. На жаль, наші законодавці не можуть зрозуміти просту істину, що заборони ловів ведуть лише до регресії популяцій дичини.

 

Успішне полювання та риболовля вимагають якісного спорядження, зручного і комфортного одягу та відповідного маскування. Магазин товарів для рибалки, полювання, туризму та активного відпочинку hfostore.com пропонує до Вашої уваги спорядження, одяг та камуфляж для полювання і рибалки. Представлені в магазині моделі лише високої якості від Європейських та вітчизняних виробників.

 

Можливо Вас зацікавить:

 



Коментарі  

 
#1 vasyl eger 02.07.2008 02:33
сі сеньйор . у більшості згіден з вами .
РУМУНІЯ налічує 8 000 голів ведмедя .

урожай збирають браконєри :sad:
 

У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

Реєстрація






Забули ім'я користувача/пароль
Не маєш власного облікового запису? Зареєструватися

загрузка...
Powered by HuntingUkraine.com