Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
Чисельність та полювання на вовка (canis lupus l.) в сколівських бескидах
( 6 Votes )
Написав Гожан М.Я. Переглядів - 3786   
Вівторок, 01 грудня 2009 20:13

Чисельність та полювання на вовка (canis lupus) в сколівських бескидах

Невелика територія у північно-східній частині Українських Карпат в межах Львівської області носить назву «Сколівські Бескиди». Цей регіон характеризується своєрідною геоморфологічною будовою, складною гідрологічною системою; м'який клімат сформував тут унікальні рослинні та фауністичні комплекси. В 70-ті роки XX ст., які характеризувалися найменшою чисельності вовка в Львівській області, хижак зберігся лише в гірських районах області (Татаринов, 1956, 1973). В мисливських угіддях області чисельність виду протягом 1999-2005 pp. коливалася в межах від 90 до 156 особин (за матеріалами статистичної звітності Львівського ОУЛГ).
Як видно з рис. 1, в останні роки (2001-2005 pp.) чисельність вовка в мисливських угіддях зменшується. Основні причини, які впливають на чисельність популяції, наявність і доступність корму та полювання.

Вовк споживає різноманітні тваринні корми. Основним його кормом є дикі та свійські ратичні тварини, заєць. В ареалі свого поширення він споживає мишоподібних гризунів. Другорядними його кормами с птахи, земноводні, рептилії, комахи. Вовк отримує необхідні вітаміни та мікроелементи від рослиноїдних жертв. Проте, зрідка споживає рослинні корми: ягоди крушини, плоди груші, зерна кукурудзи та соняшника, кавуни. Там де природних кормів достатньо, він не нападає на свійських тварин, існує за рахунок дикої фауни. В Сколівських Бескидах в літньо-осінній період вовк в достатній кількості забезпечений кормами, в зимовий період доступність кормів зменшується, внаслідок цього почастішали випадки нападу та живлення хижака собаками.
За п'ятирічний період (2001-2005 pp.) добування вовків в мисливських угіддях Львівської області становило від 38 % (2001 р.) до 62 % (2003 р.) загальної чисельності популяції.
Найбільша чисельність виду зареєстрована в мисливських угіддях ФСТ «Динамо-Прикордонник». Угіддя користувача знаходяться біля українсько-польського кордону і розташовані в різних лісомисливських районах. Тут щільність хижака становить приблизно 0,6 особин на 1000 га угідь. Найменша щільність вовка зареєстрована у Волино-Малополіському лісомисливському районі

Чисельність вовка в лісомисливських районах Львівської області
Таб. Чисельність вовка в лісомисливських районах Львівської області

За період з 1999 р. по 2005 р. щільність виду в угіддях області коливалася в межах 0,05-0,08 особин. В гірський частині щільність вовка була вищою, ніж в цілому по області, в 2005 р. становила 0,19 особин. В Сколівських Бескидах найбільша щільність виду зареєстрована в угіддях НПП «Сколівські Бескиди» - 0,4 особини. В 2005 р. тут добуто 10 вовків, із них 7 - в угіддях Бутивлянського та Завадківського лісництв. Щорічно працівниками лісового та мисливського господарств в Сколівських Бескидах добувається до 50 % чисельності популяції хижака.
Згідно Закону України «Про мисливське господарство та полювання» (2000) основними способами полювання є індивідуальне, колективне та колективне з нагоничами. В Сколівських Бескидах на вовка найчастіше полювали індивідуально та колективно з нагоничами. В 60-80 роках XX століття тут найбільш поширеними видами полювань було індивідуальне з використанням капканів, петель, отруйних речовин, добували вовків також із засідок. Особливо інтенсивно велася боротьба з хижаками в мисливському господарстві «Майдан». У 80-х роках єгер мисливського господарства Ярема Я.Л. за допомогою капканів добув понад 10 вовків. Найбільшу чисельність вовків приблизно за двадцятирічний період роботи в МГ «Майдан» добув Каганович С М. - 86 особин (разом з виводками).
Добування вовків капканами вимагає від мисливця детальних знань біології, екології та етології хижака. Добували вовків саморобними та заводськими капканами № 4. їх встановлювали в зимовий період в місцях переходу хижаків, біля сечових точок та біля принади. Підготовку капканів здійснювали завчасно, в літній період. Щоб вони позбулися запахів металу, людини мисливці у літньо-осінній період капкани, якори тримали у сіні, або виварювали у воді з листям, хвоєю в залежності від насадження в якому планувалося їх встановити. Проварювали також і висушували нитку, рукавиці в яких встановлювали капкани. Нитку, довжиною до 20 м, прикріплювали до капкана щоб здійснювати контроль і без потреби не підходити до нього, а також за допомогою ланцюга прикріплювали якір. В капкани деколи попадали інші звірі. Зокрема в 1984 р. в урочищі Свинник (Бутивлянське лісництво) в капкан поставлений на вовка потрапив дикий кіт. Є відмінність в добуванні лисиць та вовків. При добуванні лисиць принаду підвішували над землею, а під принадою встановлювали капкан. Бували випадки, що вовк виривався з капкана, позбуваючись кінцівки. Вовчицю, яка вирвалася з капкана, протягом двох років реєстрували в угіддях Завадківського лісництва, згодом її добули в околицях с. Задільське.
Менше добували хижака петлями. Деколи вовку вдавалося звільнитися з петлі. В кінці 80-х років в угіддях МГ «Майдан» реєстрували зграю вовків із 6 особин. За цією зграєю завжди слідувала молода вовчиця з петлею на шиї. Ймовірно вона живилася залишками корму зграї.
Із отруйних речовин в боротьбі з вовками використовували стрихнін. Найбільша чисельність вовків добута одноразово за допомогою стрихніну - 9 особин.
На сьогодні більш поширене полювання на вовків із засідок. Принаду, мертвого коня, корову, собаку чи іншу свійську тварину, викладають поблизу бункера, вишки на відстані приблизно 15-20 м, на галявині, узліссі з добрим оглядом. Бункер встановлюють з врахуванням рельєфу. Роблять його з дошок, розмірами, що дозволяє мисливцю вільно там перебувати. Мисливець перед настанням сутінків займає місце в бункері, де перебуває до ранку. Одяг, взуття мисливця повинні бути теплими та зручними. Здебільшого при виявлені принади, вовки, на відміну від лисиць, не зразу підходять до неї, поводяться обережно. Лише пересвідчившись в безпеці підходять до принади.

Бункер в угіддях Майданського лісництва (НПП «Сколівські Бескиди»)

Таб. 2 Бункер в угіддях Майданського лісництва (НПП «Сколівські Бескиди»)

В залежності від умов (рельєф, сніговий покрив) в Сколівських Бескидах полюють на вовків з використанням прапорців. В зимовий період встановлюється точне місце перебування вовків. По вхідних та вихідних слідах визначається їх кількість на певній території. Потім тихо, без зайвих шумів, обкладають їх прапорцями. Шнур з прапорцями розміщують на висоті 25-З0см від поверхні снігу. Мисливці стають на відстані 50-70м один від одного, але так щоб бачили один одного. Після того, як мисливці стали на відведені місця, інша група починас нагінку. яка проводиться за вітром. На своїх номерах мисливці повинні стояти нерухомо, бо незначний рух може помітити вовк. Важливо вбити вовка, бо поранений звір, зазвичай, проходить через прапорці і виводить за собою всю зграю. Також може вивести зграю вовк, який хоча б раз виходив з обкладу.

 

Література

1. Вовченко В. Ріст чисельності вовка в Україні: факти чи вигадки ... // Лісовий та мисливський журнал. - № 5. - 2005. - С 32-33.
2. Голда Д. Вовк має право на життя // Лісовий і мисливський журнал. - 2001. - № 1. - С. 32-33.
3. Гурский Н-Г. Волк в степной зоне Украины и его воздействие на диких и домашних животных II Материалы межвузовского симпозиума "Изучение природы степей''. - Одесса, 1968. - С. 158-160.
4. Жила С.М., Вовки Українського Полісся: динаміка чисельності та деякі питання моніторингу // Поліському природному заповіднику -30 років. Збірник наукових праць. - 1999. - Вип. 1. - С 106-115.
5. Sabina Nowak, Robert W. Myslajek. Tropen wilka. - Godziszka. 2000.-97s
6. Турянин И.И. Звери советских Карпат, их хозяйственное и зоонаразитологическое значение: Автореф. дисс. ... д-ра биол. наук: 03.097 / Институт зоологии. - Киев, 1972. - 39 с.
7. Хоєцький П.Б. Вплив чинників середовища на щільність мисливських звірів // Науковий вісник. 36. науково-техн. праць. - Вип. 9.12. - Львів: УкрДЛТУ, 1999. - С 72-78.

 

Національний лісотехнічний університет України, м. Львів
Науковий керівник: доц, Хоєцький П.Б. (НЛТУ України, м. Львів

____________________

 

hunting_ukraine_canis_lupus

Чисельність, розселення і добування вовків у 1999-2007рр.

Наведена інформація базується на даних статистичного бюлетня "Про ведення мисливського господарства" (форма 2тп (мисливство)), Державного комітету статистики України.

Використання матеріалів -Моніторинг біорізноманіття в Україні

 

 



У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

Реєстрація






Забули ім'я користувача/пароль
Не маєш власного облікового запису? Зареєструватися

загрузка...
Powered by HuntingUkraine.com