Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
До методики вивчення стаціального розташування глушця
( 4 Votes )
Написав Кратюк О.Л. Переглядів - 3131   
Четвер, 03 грудня 2009 14:42
Глушець Tetrao urogallusГлушець (Tetrao urogallus Linnaeus, 1758) - вид занесений до Червоної книги України. У зв'язку з цим, важливого значення набувають відомості не лише про чисельність, екологію та біологію виду, а й детальна інформація щодо стадій його перебування.

На цей час розроблена значна кількість методик обліку глушця [1, 2, 4, 6, 13, 16, 20, 21]. Кожна з методик сама по собі може бути використаною залежно від поставлених завдань досліджень, має позитивні та негативні сторони і не дає абсолютно точних результатів про чисельність та щільність населення популяції [7-9, 11, 17, 19, 23], що пояснюється віковою та статевою структури популяції, стану линьки, середньою відстанню розлякування, яка залежить від сезону та змінюється по роках, ступінню ремізності стадій, схильністю птахів до вкрай нерівномірного розподілу по тій чи іншій території, при якому біотопи з високою концентрацією глушців змінюються біотопами з повною їх відсутністю, токуванням самців на різних токовищах тощо. Крім того, зменшення чисельності птахів та, як наслідок, фрагментація ареалу обумовлюють використання різних методик. За таких умов для вибору тих чи інших методик набувають особливої ваги знання про причини сезонних змін стацій птахами. Такі знання сприятимуть розкриттю механізмів впливу різноманітних чинників (еколого-біолопчних, антропогенних) на популяцію, точності та повноті обліку.
Стаціальне розташування глушців у різних частинах ареалу неоднорідне, про що свідчать численні публікації [3, 5, 9,18,22]. Його вивчення проводили, як правило, в контексті обліку птахів, тому методи і методики проведення таких досліджень розроблені недостатньо. У значній кількості робіт розглядають вплив на поширення птахів лише окремих чинників [12, 14, 15]. Крім того, недостатньо уваги приділяється одному з провідних чинників -лісотипологічній характеристиці насаджень (вік, повнота, зімкнутість, склад тощо), а також іншим чинникам, які можуть впливати на просторове розташування птахів. Така інформація є необхідною для розробки ефективних заходів з охорони та відтворення виду, про що вже йшлося у наших публікаціях [10].
Таким чином, для з'ясування особливостей сезонного стаціального розташування видів та виявлення залежності їх поширення від еколого-біологічних факторів та лісотипологічних характеристик насаджень, під час проведення обліків, місце реєстрації птахів, виводків, а також слідів їх життєдіяльності (токовища, порхалиська, гальковиська, гнізда, екскременти, покуси, креслення на снігу тощо) описували за спеціально розробленою анкетою, з урахуванням сезонної поведінки виду. Проводили опис не лише ділянки, де реєстрували зустрічі, а й території навколо нього площею 25 га у вигляді квадрата 500x500 м. Такий підхід дав можливість дати факторну оцінку не лише місцю зустрічі птахів, а й сукупну факгорну оцінку з урахуванням прилеглих територій, які можуть суттєво впливати на розташування птахів. За таксаційними матеріалами проводили опис виділу, а також ще двох найближче розташованих до місця зустрічі за такими показниками; склад насадження, вік, бонітет, повнота, висота, тип лісорослинних умов, ярусність, наявність, густота та склад підросту та підліску тощо. У межах квадрата визначали площу рідколісь, вирубок, незімкнутих лісових культур, боліт (лісових і відкритих), заболочених ділянок, сільськогосподарських угідь, полів, лук, ягідників загалом та окремо по кожному виду. До цих об'єктів визначалась найближча відстань, а також відстань до населених пунктів, доріг, протипожежних розривів, мінералізованих смуг, просік, доріг, узлісь. Окремо вимірювали довжину усіх лінійних об'єктів у межах квадрата У зимовий період вказували наявність та висоту снігового покриву.
Для порівняння впливу співвідношення протяжності лінійних об'єктів до площі на розташування птахів обраховували індекс різноманіття або крайовий індекс [24] за формулою:

gluhar_od
DI =

 

 

 

де DI - крайовий індекс;
ТР - загальний периметр площі плюс довжина всіх лінійних об'єктів в межах цієї площі, м;
А - площа, м2;
π-3,14.
Індекс також обраховували окремо для узлісь та лінійних об'єктів (доріг, струмків, квартальних просік).
Ступінь мозаїчності угідь визначали за Baxter and Wolfe [25].
Як наслідок використання такого методу в умовах Центрального Полісся (Поліський природний заповідник, державні підприємства: "Словечанський лісгосп", "Словечанський лісгосп АПК", "'Луганський лісгосп", "Луганський лісгосп АПК", "Олевський лісгосп") ми отримали можливість провести просторово-часовий аналіз населення глушця розглядуваного регіону.

Національний аграрний університет, м. Київ
Науковий керівник: проф. Гузій А.І. (ДА У, м. Житомир)

 

Література

1. Авдонин В.О. Учёт глухарей на токах методом картирования // Всесоюз. совещ. по проблеме кадастра и учёта животного мира: Тез. докл. Ч. 1. - Уфа: Башкирск. кн. изд-во, 1989. - С. 380-381.
2. Бакеев Н.Н. Учет численности куриных птиц по лункам в снегу // Организация и методы учёта птиц и вредных грызунов. - М.: Изд-во АН СССР, 1963. - С. 20-22.
3. Борщевский В.Г. Сезонные предпочтения биотопов обыкновенным глухарем // Веесоюз. совещ. по проблеме кадастра и учёта животного мира: Тез. докл. Ч. 2. Уфа: Башкирск. кн. изд-во. 1989- С. 338-340.
4. Гаврин В.Ф., Дройсенко Э.Г. К методике количественного учета тетеревиных птиц в охотничьих хазяйствах // Орнитология. -М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1977. - Вып. 13. - С. 181-183.
5. Долбик М.С. Ландшафтная структура орнитофауны Белоруссии. - Минск: Наука и техника, 1974. - 312 с.
6. Карпович В.Н. Учет численности боровой дичи маршрутным способом на больших площадях // Организация и меюды учёта птиц и вредных грызунов. - М.: Изд-во АН СССР, 1963. - С. 12-19.
7. Киселёв Ю.Н. Некоторые методы учета лесных куриных птиц и причины, влияющие на их результаты // Методы учета охотничьих животных в лесной зоне: Труды Окского государственного заповедника. - М., 1973. - Вып. 9. - С. 253-273.
8. Киселёв Ю.Н. Влияние некоторых биологических особенностей тетеревиных птиц на показатели их учетов и предложения к методике учета // Учеты охотничьих животных на больших территориях: Материалы 111 Всесоюзного совещания (Пущино-на-Оке, март 1973 г.). - М., 1973. - С. 87-93.
9. Клакоцкий В.П. Численность и размещение куриных птиц в Припятском заповеднике // Заповедники Беларуссии: Исследования. -Вып. П.- Минск: Ураджай, 1977. - С. 126-130.
10. Кратюк OJL, Бумар Г.В. Особливості зимового стаціального розміщення глухаря у Поліському заповіднику // Збірка матеріалів конференції молодих вчених «Сучасні проблеми екології» 7-9 жовтня 2004 р. - Запоріжжя. 2004. - С 19-23.
11. Кузякин В.А. Охотничья таксация. - М.: Лесная пром-сть, 1979.-200с.
12. Кукушкин М.А., Мошева Т.С.. Наумова А.А. Использование информационных индексов разнообразия в анализе населения лесных тетеревиных птиц Верхневолжья // Охрана угодий и использование охотничьих птиц. Сб. науч. Трудов ЦНИЛ Главохоты РСФСР, - М.. 1988.-С. 125-134.
13. Лысенко И.Г. К методике оценки плотности населения тетеревиных птиц по данным маршрутных учетов // Биологические основы учета . численности охотничьих животных. М.: ЦНИЛ Главохоты РСФСР. 1990. -С. 31-42.
14. Назаров А.А.. Шубникова О.Н. О значении урожая ягод для поддержания численности тетеревиных птиц в Северной тайге // Продуктивность дикорастущих ягодников и их хозяйственное использование. - Киров, 1972. - С. 200-202
15. Назаров А.А., Лысенко И.Г„ Молочаев А,В. К разработке системы рационального освоения ресурсов глухаря, тетерева и рябчика в Европейской части РСФСР // Охрана угодий и использование охотничьих птиц. Сб. науч. Трудов ЦНИЛ Главохоты РСФСР.-М., 1988. -С. 107-125.
16. Никульцев А.П. Учеты тетеревиных по экскрементам // Труды Окского государственного заповедника. - Вып 9. - М„ 1973. -С. 273-278.
17. Равкин Ю.С. О некоторых ошибках использования метода учета птиц Гайна-Равкина. // Экология и рациональное природопользование на рубеже векав. Итоги и перспективы. - Томск, 2000.-Т. 2.-С. 162-163.
18. Романов А.Н. Глухарь. - М.: Агропромиздат. 1988. - 192 с.
19. Русаков О.С. Сравнительная оценка достоверности и трудоемкости некоторых методов учета тетеревиных птиц // Тр. IX Междунар. конгр. биологов-охотоведов (Москва, сентю 1969 г.) - М., 1970.-С. 421-424.
20. Семенов-Тян-Шанский О.И. Методика учета куриных птиц // Организация и методы учёта птиц и вредных грызунов. - М.: Изд-во АН СССР, 1963.-С. 5-11.
21. Челинцев Н.Г. Методы расчета плотности населения боровой и полевой дичи при маршрутном учете // Научно-технческий прогресс - в практику перестройки охотничьего хозяйства: Тез. науч. конф. (ноябрь 1988 г.). -М., 1988. -С. 93-97.
22. Юргенсон П.Б. Охотничьи звери и птицы. - М.: Лесн. Пром-сть, 1968.-308 с.
23. John Т Cayford. Black Grouse census and monitoring // Britain's Birds in 1990-1991: the conservation and monitoriing review / Edited by John Andrews and Steve P. Carter/ BurySt Edmunds, Thettord, 1993. - P. 124-126.
24. Patton D.R. A diversity index for quantifying habitat "adge" // Wildl. Soc. Bull., 3.1975.-P. 171-173.
25. Taylor M.W. A comparison of three edge indexes // Wildl. Soc Bull., 5,1975. -P. 192-193.

 



У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

Реєстрація






Забули ім'я користувача/пароль
Не маєш власного облікового запису? Зареєструватися

загрузка...
Powered by HuntingUkraine.com