 Українське слово "браконьєр" походить від французького "Braque" - гонча собака. В давнину у Франції "браконьяжем" називали загінне полювання. Проте вже починаючи з 18-го століття термін "браконьєр" став сприйматись негативно, в законодавстві отримав чітке визначення, в якому ми його використовуємо і понині.
Відтоді "браконьєр" - особа, що займається незаконним полюванням, в ширшому розумінні - порушник закону в екологічній сфері.
Хочете, щоб браконьєрство стало нормою?
Щоб хабарництво було узаконене, а отже - обов'язкове?
Щоб шлюбна зрада сприймалась, як "фізична потреба"?
Ми - не хочемо...
Який вихід?
Крок перший - внутрішній, психологічний - ЗНЕВАГА. Треба зневажати, дивитись на покидьків згори. Вони - браконьєри, зрадники, хабарники, вбивці, бандити - це покидьки. Вони - загроза чесному громадянину. Чесному - значить сильному психологічно, здатному на адекватний спротив, схильному до об'єднання зусиль з собі подібними.
Крок другий - ОБУРЕННЯ. Скрізь, де доречно, слід виказувати своє незадоволення незаконними діями та їхньою пропагандою.
Крок третій - БОРОТЬБА. Ми не закликаємо бити шибки в таких магазинах, закидувати лайном їхні вітрини - хоч вони того і варті. Ні. Наш засіб боротьби - законний.
Слід створювати коло однодумців, звертатись до державних органів і вимагати дій від них. Адже стан громадської моралі - це їхня сфера відповідальності.
Адже підбурення до незаконних дій в нашій країні поки що переслідується по закону, а назва магазину "Браконьєр" і є таким підбуренням.
Отож, зневажаймо зло, обурюймося й борімося з ним!
|
Боротьба з браконьєрством 