Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
Ловля окуня зимою
( 44 Votes )
Написав Administrator Переглядів - 8089   
Понеділок, 21 грудня 2009 15:03

winter_okunНапевно мало знайдеться риболовів, які б сумнівалися в твердженні що найцікавішим для любителя зимової рибалки є ловля окуня з льоду. Різноманітність в поведінці окуня, що мешкає в тому чи іншому водоймищі, забезпечує рибалці можливості для постійних експериментів. Іноді настає черга великого окуня - того самого, який викликає у риболова посилене серцебиття і тремтіння в колінах, і попавши на такий кльоов можна буде розповідати протягом багатьох років.


Найкращий час для лову окуня в зимовий період - це перші три-чотири тижні після установки льоду, а також під час преднерестового жору, тобто фактично навесні, коли окуні особливо активно намагаються набратися сил після довгої зими.

Якщо при лові ляща і плітки поплавочна вудка виправдовує себе, то при лові
окуня пріоритет однозначно належить мормишечній снасті з кивком. І справа не тільки в тому, що окунь віддає перевагу активній грі блешні. Як би там не було, але мобільність лову вудкою з кивком набагато вище поплавцевою. А так як тактика лову цієї риби полягає в її пошуку, то саме можливість швидко змінити місце лову є вирішальним при виборі снасті.


Пошук окуня на водоймі повинен бути продуманий і спланований в залежності від
сезону. За першого льоду окуня найчастіше можна виявити на неглибоких місцях. В
основному це прибережні ділянки біля очеретів глибиною близько 1,5 м, а також мілини і підводні горби. Нерідко його можна зустріти біля містків, та дерев, що впали у воду. Часом окремі рибалки спеціально затоплюють чагарник і гілки дерев,
біля яких з часом накопичується риба. Це пояснюється тим, що на гілках листяних
рослин з часом з'являються різні організми, що служать кормом для риби, а
серед кущів і корчів мальку риби легше сховатися від хижака. Тому досвідчені риболови намагаються будь-що обловити, затоплені кущі дерева та інші відомі їм наявні у водоймі підводні об'єкти.
З початком гниття підводної рослинності основна маса окуня відходить від берегів і розташовується на чистих і ще не дуже глибоких ділянках. Це піщані коси, мілини
біля ям і брівок старих затоплених русел, іноді просто незначні перепади глибин. Натомість дрібний окунь залишається в заростях очерету біля берега. Звичайно через 3-4 тижні (термін залежить від ступеня насичення води киснем) від початку льодоставу окунь переміщується на зимову стоянку. Це ями з різким перепадом глибин, ті ж скати і бровки на дні, підводні височини. Часом його можна зустріти біля місць впадання джерел, хоча це більш характерно для невеликих водойм.

Як-правило в січні-лютому окунь, як, утім, і будь-яка інша риба, стає досить вибагливим. Його лов в цей час вимагає від рибалки доброго знання водойми, звичок хижака, вмілого поводження з снастю, та й певної фізичної підготовки, тому що доводиться за день риболовлі просвердлювати близько сотні лунок при півметровій товщині льоду.

При лові на блешню починають з того, що свердлять відразу 5-10 лунок з інтервалом 20-30 м, але не вздовж берега, а перпендикулярно йому. Спочатку опускають блешню в лунку, яка ближче до берега. Попрацювавши тут блешнею хвилин п'ять і не виявивши окуня, переходять до наступної лунки, і так до тих пір, поки не будуть випробувані всі. Якщо ні в одній з них клювання не було - треба міняти місце. Відійшовши в сторону на 100-200 метрів, починають все знову.

Протягом доби клювання може коливатися. На більшості річок окунь все-таки краще клює з ранку, при незначному морозі, не нижче -15-20 ° С і стійкому атмосферному тиску. Взимку окунь полюбляє тиху погоду, безвітряну, з невеликим стійким морозцем.

У зимовий час окунь значно рідше змінює місця свого перебування. Мігрувати його змушують лише поганий кисневий режим води або великі водоскиди (на водосховищах).

Одним із способів лову окуня взимку, під час його малої активності, є ловля на дві вудки в одній ополонці. Одну вудку кладуть на лід, опустивши блешню з мотилем на саме дно. Іншою вудкою, оснащеною точно так само, починають активну гру біля першої блешні. Таким чином, найчастіше вдається спровокувати сонних окунів на клювання насадки, що лежить нерухомо на дні.

Взимку для лову окуня на гачок блешні зазвичай насаджують мотиля, опариша, свіжі шматочки свинини, очі окуня, дрібні шматочки риб'ячого філе, риб'ячі потрохи і гнойових черв'яків.

Весною, з потеплінням і початком танення снігів окунь починає збиватися в косяки в гирлах струмків та річок, в місцях промоїн, інакше кажучи, в ділянках доступу свіжої, збагаченої киснем води. Поступово його клювання стає більш інтенсивним. Після того як лід на водоймах відходить від берегів і стає сухим, окунь починає активно харчуватися переважно на глибині 2-4 м.

 



У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

Реєстрація






Забули ім'я користувача/пароль
Не маєш власного облікового запису? Зареєструватися
загрузка...
Powered by HuntingUkraine.com