Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Звірині обереги: в минулому і тепер
( 4 Votes )
Написав Пустельник Переглядів - 12816   
П'ятниця, 25 грудня 2009 11:37
 
 

amulet«Наш оберег ішов з землі,
Коли нас скіфами ще звали.
І талісман той берегли,
І щастя в доленьці шукали.
Або коли була війна,
І ворог йшов на схил Дніпровий,
Чи то котилася чума,
Чи хтось був дуже тяжко хворий...»

 

О. Онищенко

За непевних часів усі ми підсвідомо потребуємо захисту від лиха і  надійним покровителем у цьому завжди була й лишається матінка-природа.

 

Багато міфів оповідають про чарівні, стародавні часи і про зачаровані місця, де між людьми і звірами не існувало непорозуміння. Люди там жили в мирі з тваринами і говорили їхньою мовою. У таких міфах відбилися уявлення про якусь первісну епоху, коли божественне начало було невіддільне від людського. Але й нині люди подекуди вміють спілкуватися із братами нашими меншими і зазвичай вдаються до вивчення їхньої мови, але здебільшого саме звірі вивчають людську мову і пристосовуються до неї. Вони нас розуміють значно частіше, аніж ми їх. Це спричинене тим, що ми віддалилися від природи, від спілкування з нею, ми стаємо чужими. Здебільшого замість того, щоб зрозуміти звіра, те, що він відчуває, чого хоче, ми просто боїмося його і почуваємо себе в небезпеці. Натомість він уже знає, про що ми думаємо і відчуває те, що з нами коїться.
Прадавнє ж існування культу диких тварин у традиційному та архаїчному світах людей нерозривно пов’язане з використанням частин впольованої дичини в культових цілях. Дуже часто кігті, зуби, шкури, кістки та інші частини звірів ставали оберегами, елементами ритуальних костюмів, а також атрибутами обрядів.

Майже всі стародавні культури осягали надприродний світ природним світом, обов'язковим атрибутом якого були звірі.
Дуже часто Богів і Богинь зображали у вигляді звірів. Із давніх-давен люди розуміли, як за допомогою живих істот можна встановити зв'язок між земним і духовним світом. Вважали, що правильно виконаний і налаштований звіриний амулет відкриває для його власника доступ до джерела своєї внутрішньої сили, розкриває його внутрішній потенціал. Що називають правильно виконаним амулетом? Насамперед це той, який виготовили для певної особи, врахували дату народження, ім'я, певні властивості характеру, адже ця річ має допомагати людині, вирішувати її завдання. Чому? Бо саме світ звіра може навчити людину багато чому, адже всі звірі різні та особливі по-своєму. Одні -- фахівці із виживання та адаптації, інші є неперевершеними захисниками, а деякі із них надзвичайно ніжні та ласкаві. Кожну тварину переповнює різна енергія, частина якої залишається в ній навіть після її смерті. І  людина, при бажанні, могла б розвинути в собі багато талантів, споглядаючи на тваринний світ. Саме на цьому побудована звірина магія та робота із тими ж  оберегами та амулетами.
Оберег як знак віри у вище заступництво, сфокусований у слові, числі, символічній речі, в художньому образі, в побутовому предметі або предметі релігійного призначення, був відомий практично всім народам. У давнину людина, відчуваючи тісніші зв'язки з силами природи,  вже за часів палеоліту (10 -- 5 тис. до н. е.) поділяла їх на добрі та злі, причому добрі були оберегами від злих. Але їх треба було періодично задобрювати, звертатись до них із магічними заклинаннями, приносити їм жертви. Проте людина відчувала потребу ще  й у матеріалізованих захисниках. Численні прикраси, елементи одягу також мусили «підсилювати» захисну функцію одягу щодо зла та хвороб. Так, до головного убору кріпились рясна. Заткані бісером, вони символізували дощ, а кульки з пташиного пір'ячка на стрічках -- повітря.
Обереги виготовляють із різних матеріалів. І кожен із них має в собі якусь особливу енергію, яка захищає чи то дім, чи то саму людину. Але важливим фактором також є те, чи вірите ви в силу свого талісмана, який носите при собі? Це також має чимале значення. Оберег на шиї, біля серця або на поясі був дуже поширеним. Контакт із тілом, а відтак постійне нагадування про себе, мають неабиякий психологічний ефект: це заспокоює, надає сили, впевненості, а при віддаленні від домівки -- зігріває спогадами про батьківщину, про рідних.

У давнину людина полюбляла носити на шиї підвішені на мотузці ікла хижих звірів, кістки мамонтів, камінчики (як частки чогось великого, тобто сили -- хижака, скелі), які повинні були відлякувати злих духів.
Обереги, наприклад, зі шкіри змії означали велику мудрість і спокій. Якщо людина носила такий амулет, то вірила в те, що він надасть їй сили та мудрості. Дуже поширеними також були вироби із слонової кістки.
Серед них найдавнішими вважають браслети, знайдені під час археологічних розкопок у Середземноморському басейні. Їх датують періодом приблизно 4000 років до нашої ери.
Обереги зі слонової кістки широко використовували по всьому світу. Письмові документи також вказують на використання слонової кістки у Греції, де скульптор Фідій створював розкішні й величезні статуї богів, зокрема, напівлегендарну статую Зевса. На жаль, цей відомий у давнину витвір мистецтва не дійшов до нас. Грецькі і римські жінки також використовували намиста, браслети, гребінки, шпильки для волосся зі слонової кістки. Такі ж речі, виявлені в римській Британії, свідчать про поширення слонової кістки в той час у багатьох країнах Європи.
Основним із культових звірів Євразії прийнято вважати вовка. Образ сіроманця пов’язаний із культом воїна, мисливця, полководця. Вовк є тотемом слов’янських скандинавських племен, монголів і багатьох інших. У них присутність у житлі вовчого ікла відлякувала від злих духів, бо ж сила сіроманця була здатна перебороти будь-яку нечисту силу. В магічній практиці іклу вовка також надавали такої ж сили, як і пазурям та іклам ведмедя. Ці обереги захищали від вроків і хвороб, їх чіпляли до колиски й одягу дітей. В давнину слов’янки носили вовчі ікла в намистах чи на ланцюжках, прикріплених до одягу на плечі чи поясу. На Русі в період росту зубів дітям давали погризти саме вовче ікло, щоб зуби росли міцними.

Якщо в давнину звірині обереги мали більш містичне значення, то нині вони здебільшого відіграють роль прикрас, або ж є елементами декору.
Дуже часто з частин впольованих тварин виготовляють різноманітні подарункові брелоки, які також мають своє певне значення та силу.
У сучасній Європі кістки добутої звірини поєднують із замшею та хутром, що вважається дуже брендовим одягом і взуттям. Сучасні модниці захоплюються такими подарунками. Із звіриного ікла також виготовляють сережки, прикраси на шию, кулони, браслети, персні та багато іншої біжутерії. Усі вони гарні по-своєму. Часто їх цінують значно більше, ніж золоті прикраси, причому не лише тому, що в багатьох випадках вони мають кращий вигляд, а ще й тому, що й тепер вірять у їхню силу та заступництво.
Кожен із них, схоже, й тепер має свою особливу силу: одні оберігають, інші захищають від злих людей та їхніх поганих зумисних вчинків, надають спокою, або ж великої енергії та сили. Але є й такі, які надихають творчістю. Все це залежить від того, чи вірить людина в силу свого оберега. Адже кожен має своє призначення, лише треба прислухатися до нього і зрозуміти, що він означає для вас.
От, наприклад, для автора оберіг із іклів кабана багато значить. Не тільки тому, що гарно виглядає у поєднанні з багатьма речами із гардеробу, але й тому, що надає наснаги до праці, дарує спокій і рівновагу, а основне -- творче натхнення, яке дуже важко віднайти, коли його втрачаєш на певний час.

Для підсвідомості такий оберег є свого роду якорем, що нагадує про те, чого ми хочемо і як би воно мало статись.
Для сил природи наш звіриний оберег є свого роду провідником, потрібним  для реалізації наших завдань та енергії.
Також помічено, що особливість звіриного оберегу полягає в тому, що його не потрібно заряджати. Спочатку він «заряджений» звіриною енергією і діє за рахунок «духів», а згодом він встановлює зв'язок із потрібними для його роботи енергіями за рахунок «пам'яті» матеріалу, з якого він виготовлений.
Окремо заслуговує на увагу питання культури носіння звіриних оберегів, які нині переродилися у прикраси, здебільшого, у жіночі. На Заході, де мисливська культура вища, і все суспільство з повагою та розумінням ставиться до сучасного ловецтва, з особливим шиком вміють носити ці ознаки доблесті звіробоя, що продовжують користуватися повагою громадян. Там і тепер пам’ятають, що  мисливець залишив їх собі, вийшовши у чесному і нерідко небезпечному двобої зі звіром. Належним чином оброблені й укріплені у спеціальних оправах, часто з дорогоцінних металів, прикраси з мисливських трофеїв, мають глибокий емоційний вплив на оточуючих, захоплюють досконалістю форм і первісною, дикою красою, вражають розмірами та потужністю. За глибиною естетичного враження ці прикраси можна порівняти лише з художніми творами відомих живописців.

 

 



У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

загрузка...
Powered by HuntingUkraine.com