Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
Соціально-економічне значення оренди мисливських угідь в Австро-Угорській імперії на початку ХХ в.
( 6 Votes )
Написав Проців Олег Переглядів - 3482   
Вівторок, 12 січня 2010 00:52

Соціально-економічне значення оренди мисливських угідь Австро-Угорській імперіїВ даній статті висвітлено економічне та соціальне значення оренди права полювання. Висвітлюється політика держави в законодавчому забезпеченні питання надання в оренду права полювання. Розглянуто господарське значення мисливства та здачі в оренду права полювання в частинах Австро-Угорської імперії.

 

Economic-social meaning of lease the hunting objects of area of economic significance in Austro-Hungarian Empire in the beginning of the 20th century
In this article it was showed the economic and social meaning of lease the right to hunting. We can see the policy of state in legislative problem of concession in lease the right of hunting. It was showed the economic importance of hunting and leasing the right of hunting in different parts of Austro-Hungarian Empire.

Однією із складових витрат на проведення полювання є витрати, пов'язані з орендою права полювання. В Австро-Угорській імперії на початку ХХ століття була створена відповідна нормативно - правова база, яка урегульовувала правові та економічні відносини між власником землі та орендарем права полювання.


Дана проблематика широко висвітлюється в періодичній пресі Австро-Угорської імперії, а саме в журналах «Łowiec» («Мисливець»), який виходив у Львові як друкований орган Галицького мисливського товариства з 10 січня 1878 року, «Łowiec Polski» («Мисливець польський»), що виходив у Варшаві як орган цісарського товариства правильного полювання Польщі з 1899 року та «Przegląd myśliwski i łowiectwo polskie» («Мисливський огляд та полювання польське». Серед вчених які вивчали дану проблематику М. Роман, Ф. Ружинський, д-р Е. Шехтель.
Метою дослідження є аналіз політики Австро-Угорської імперії в сфері надання в оренду права полювання, господарське значення надання в оренду права полювання, соціальне протистояння в суспільстві за відстоювання інтересів щодо здачі в оренду права полювання.
Незважаючи на відносно велику кількість наукових праць з проблем державного регулювання мисливством, питання надання в оренду права полювання в Галичині не заторкувалась. Тому висвітлення даної теми дасть змогу широко проаналізувати всі сторони оренди права полювання, які знаходяться в історичному, економічному, політичному аспектах.
Основним завданням дослідження є опис та аналіз стану законодавчого забезпечення правових, економічних, соціальних відносин в сфері надання права полювання в Австро-Угорській імперії кінця ХІХ початку ХХ століття.
Об'єктом дослідження є система державного регулювання ведення мисливського господарства в Австро-Угорській імперії на кінці ХІХ початку ХХ століття, економічні та соціальні відносини між власниками земельних ділянок, орендарями полювання, органами державної влади.
В правові відносини входило сервітутне право (з латинської - servitus, повинність, зобов'язання). Згідно цього права власник земельної ділянки орендував можливість проведення полювання на власній земельній ділянці, за що отримував відповідну суму коштів.
В Галичині Мисливським законом, який вступив у силу 26 березня 1898 року, встановлювалось, що площа мисливського господарства не повинна бути меншою ніж 115 гектарів. Гмінні мисливські господарства створювались гміною (найменша адміністративна одиниця в Австро-Угорській імперія), площа яких також не повинна була бути меншою ніж 115 га. Власники малих земельних ділянок об'єднувались для створення спільного мисливського господарства, площа якого не повинна бути також меншою ніж 115 га. На власній землі дозволялось будувати вольєри для розведення дичини. [1]
Як подає статистичний щорічник міністерства сільського господарства Австрії від 1900 року на території імперії було 191 вольєр, загальною площею 153.054 гектари, 11.499 приватних мисливських господарств площею 7,794 тис. га, 21.641 господарство, яке було взято в оренду. За оренду мисливських угідь сплачено 3,624,967 крон, за відшкодування шкоди заподіяних мисливськими тваринами 133.709 крон. Кількість працівників, які працювали в мисливському господарстві у 1900 році, становило 36,106 професійних осіб, з яких 9,816 були екзаменовані лісниками. [2]
В 1908 році в Австрійській імперії нараховувалось 36380 мисливських господарств, при цьому середня площа одного господарства становила 994 гектари. Нараховувалось 231 вольєр, загальною площею 142 948 га. Чисельність власних мисливських господарств становило 12770, а гмінних та спільних - 23379, відповідно їхня площа становила 8081092 га та 19217695 га. Середня площа власного мисливського господарства становила 559 га, а гмінного та спільного 822 га. Детальніше поділ мисливських територій Австро-Угорської імперії подано в таблиці № 1

Поділ мисливських територій в Австро-Угорській імперії станом на 1908 рік

Таблиця 1

Таблиця 1

табл. 1

Велике значення для економіки мали не тільки доходи від проведення полювань, але й здача в оренду права полювання.
Дохід від оренди права полювання на протязі багатьох років мав тенденцію до зростання на території імперії, але в Австрії, Чехії, Угорщині він був найвищий. (табл.2)

Вартість оренди 1 га в гелерах

Вартість оренди 1 га в гелерах

табл.2

Так в 1911 році магістрати мали такі доходи від здачі в оренду права полювання: Львів - 12,800 крон, Краків - 8,700 крон, Коломия - 5,360 крон, Броди - 5,600 крон. Вартість 1 кг м'яса кабана в той час становила 0,30 крон, 1 кг м'яса оленя - 0,80 крон. [3]

Відстріл одиниць звірини в 1908 році в перерахунку на 1000га властивих угідь для даного виду тварин

tabl_3табл. 3

Від здачі в оренду права полювання в Австро-Угорській імперії отримано 2.659.362 крон (табл. 4). Найбільше коштів від здачі в оренду права полювання отримали Чехія, Австрія, Штирія. Найменше коштів отримано на Буковині. За п'ять років в період з 1875-1895р.р. Австро-Угорська імперія отримувала 5,1 мільйонів крон доходу. Найбільше доходу отримано землями Австро-Угорської імперії, які входили в північно-західну частину імперії, а саме 2,7 мільйонів крон. (табл. 5). Північно-західна частина імперії, яка займала лише 27,6% площі всієї імперії, отримала 52,6% від доходів від мисливства всієї імперії.(табл.6). Найбільше доходів від мисливства з розрахунку на 100 гектарів в період 1875-1895р.р. отримували Австрія, Чехія, Штирія, Моравія, Сілезія, найменше Галичина та Буковина.

Вартість оренди полювання 1898 році

Вартість оренди полювання 1898 році

Табл. 4

 

Чисельність добутої дичини за кожні п'ять років
в період з 1875 по 1895 року.

(Дані згідно статистичної звітності міністерства сільського господарства,
крім Далмації)

Чисельність добутої дичини за кожні п'ять років в період з 1875 по 1895 року

Табл. 5
Дані про співвідношення між площею та рівнем доходів від полювання представлено у таблиці.

Дані про співвідношення між площею та рівнем доходів від полювання представлено у таблиці

Табл.6

В середньому по Австро - Угорській імперії на 100 гектарів мисливських угідь за один рік в період 1875-1895 років отримувалось 17,90 крон, в тому числі в нижній Австрії - 45,48 крон, верхній Австрії - 28,17, Зальцбурзі - 11,38, Штирії - 20,02, Каринтії - 9,62, Крайні - 4,37, Тіролі і Форальберзі 4,77, Чехії - 34,38, Моравії - 36,43, Сілезії - 22,11,Трієсті, Гориції, Істрії - 6,29, Галичині 3,70, Буковині - 1,86. [4]
Для порівняння, в Баварії в середньому вартість оренди мисливських угідь (гмінних) становила в 1898 році за 1 га при конвертуванні німецьких марок 44 гелери, а в 1908 році вже 76 гелерів, тобто зросла в цьому періоді на 72,7%. В землях Австро-Угорської імперії вартість оренди 1900 році була 19 гелерів, а у 1908 році - 30 гелерів.
У Франції вартість оренди 1 га. польових угідь складало від 0,54 до 8,7 франка, лісові - від 1,10 до 18,61 франка. З цього видно, що вартість оренди мисливських угідь у багато разів перевищував вартість оренди в країнах Австрійської імперії, а також Німеччини. Треба сказати, що популяція мисливських тварин у Франції є меншою ніж в Австрії, і набагато менша ніж у Німеччині. В цілому лісові мисливські угіддя вважились кращими і дотепер більше цінуються з огляду на розведення мисливських тварин. Мисливські угіддя в кожній частині Австро-Угорської імперії мали свою цінність відповідно до їх цільового призначення. Найціннішими були мисливські угіддя, які знаходились в лісі, де перебували копитні тварини. Детальніше про розподіл мисливських угідь за цільовим призначенням подано в таблиці № 7

 

Поділ території Австро-Угорської імперії за цільовим призначенням у 1908 році

Поділ території Австро-Угорської імперії за цільовим призначенням у 1908 році

Табл.7

Значною була вартість добутої дичини в Німеччині, де дохід від неї складав 19 млн. марок, хоча за іншими даними вартість добутої дичини лише в Прусії складала 26 млн. марок. У загальному по Німеччині вона складала близько 43,3 млн. марок. За оренду від полювань отримано 22.4 мільйонів марок. При проведенні полювань на постійній основі було зайнято 30000 людей. Утримання однієї людини складало 816 марок, а в загальному по Німеччині утримання осіб, зайнятих у мисливському господарстві, складало 24,5 млн. марок. Площа мисливських угідь в Німеччині складала 541 тис. км 2 і завдяки високій мисливській культурі ведення мисливства доходи від мисливства складали 170 млн. марок. Оплата за оренду мисливських угідь відповідно до Баварської урядової статистики складала в 1898 році за 1 га 0.37 марок, а в 1908 році - 0,63 марок. За оренду індивідуального полювання платилось до 1,80 марок з гектара, а в практиці оренда по 3 марки за гектар не була рідкістю.
Незважаючи на розвиток мисливства, малі власники земельних ділянок ставилась до нього несхвально, хоча гміни за оренду полювання отримували великі кошти. За ці кошти проводилась меліорація земель, будувались школи, дороги та інше. Оскільки оренда виплачувалась наперед за весь період, то гміні не потрібні були кредити для свої потреб. [5]
В Німеччині за оренду права полювання в 1912 році сплачено 75-80 мільйонів марок, вартість добутої дичини становила 100 мільйонів марок, а м'ясо добутих тварин мало вартість у 50 мільйонів. [6]
З 1909 року вартість оренди полювання в Великопольщі значно зросла. Так, право полювання в місті Пілі стало коштувати 1475 марок, а до цього часу коштувало 500 марок. На деякі господарства ціна за оренду мисливських угідь виросла до 1 марки за морг (0,57 га). Проте менше ніж за 20 пфенінгів за морг ніхто не здавав в оренду. [7]
На протязі дванадцяти років право полювання та риболовлі в горах, в які входили Чорногірські хребти, Ворохта, Татарів, Дора Микуличин, площа яких сягала декілька тисяч моргів лісів і полонин, арендував один з найбільших багачів свого часу - князь Ліхтенштейн. Як подає журнал «Łowiec» № 12 за 1906 річна сума оренди становила 48 000 крон. [8]
Відповідно до Угорського мисливського закону від 1908 року оренда за мисливські угіддя, площа яких мала менш ніж 200 моргів і які знаходились на території гмін або міста, підлягали примусовій здачі в оренду. Вартість оренди складала 7 гелерів за 1 морг, а разом за оренду мисливських угідь на території гмін і міст оплачено в 1908 році 2.195.916 крон, а в загальному доходи від оренди мисливських угідь становили 6.179.034 крон.
Вартість проданої живої та вбитої дичини в Угорщині в 1908 році становив 5.161.397 крон. Треба зазначити, що вартість особини оленя-самця була 50 крон, оленя-самиці - 40 крон, козулі - 10 крон, кабана - 30 крон, кролика - 0.20 крони, куріпки - 0.60 крони, качки - 0,60 крони.
Перший Угорський мисливський закон було прийнято у 1883 році. Серед найбільш зловживань в галузі мисливства, як стверджувалось в доповіді міжнародного комітету у Відні, в 1910 році були зловживання щодо права оренди полювання. Як зазначалось в доповіді на першій міжнародній мисливській виставці у Відні в 1910 році запобігти цьому зложиванню можна було лише через конкурентну процедуру аукціону на надання мисливських угідь в користування. На власний розсуд укладати договори оренди можна лише за спеціальним дозволом державних структур. Деяку частину умови оренди може встановлювати гміна, а господарська сторона аренди повинна бути під контролем держави, і лише тоді може бути зареєстрований договір оренди, коли він відповідає вимогам ефективності ведення мисливського господарства.
Зміни в мисливському законі від 1909 року в Галичині зробили поступки для народу. Цим законом визначалось, що органи самоврядування, а не державні повітові органи через аукціони надавали право оренди мисливських угідь. Відповідно до цього закону дозволялось орендувати право полювання одному із мешканців гміни, який би міг його орендувати на території своєї гміни. На практиці вийшло, що самоврядування гміни, надаючи право на полювання в тих угіддях, де полювання мало якусь вартість, ухвалювало рішення про провадження полювання через місцевих мисливців, і тоді практично вся звірина ними відстрілювалась. Про жодне ефективне ведення господарства у цьому випадку вже не йшлось. Коли дичини не залишалось, то ухвалювалось рішення про надання в оренду права полювання іншим орендарям. Відповідно оплата за оренду права полювання знижувалась від 200-400 крон до 5-10 крон за рік. [9]
Щоб зробити здачу в аренду права полювання на конкурентних засадах, в пресі друкувались оголошення про надання в оренду мисливських угідь. Так в журналі «Łowiec» №11 від 1906 року надруковано оголошення про проведення конкурсу про надання права полювання на всі види дичини в Гринявському надлісництві на площі 17500га на протязі 12 років. Аукціон мав відбутись в дирекції державних лісів в м. Львові 12 червня 1906 року. [10]
Висновки
З проведеного дослідження випливає висновок, що в цілому галузь мисливського господарства в Австро-Угорській імперії була досить ефективною, хоча в Галичині та Буковині вона так як і інші галузі економіки імперії не займала високих позицій у порівнянні з іншими землями імперії, про що свідчать показники (табл 3). Як фізичні власники земельних ділянок, так і органи місцевого самоврядування (гміни) за тодішнім правом були власниками мисливських тварин і від здачі в оренду права полювання на своїй території отримували певні кошти. Так, Коломийський магістрат в 1911 році за оренду права полювання отримував в перерахунку на тогочасну купівельну спроможність біля 18 тон м'яса дикого кабана, а Львівський магістрат 42 тонн м'яса дикого кабана. В структурі видатків в Німеччині оплата від оренди мисливських угідь становить біля половини витрат, які складають на утримання мисливського господарства. В Угорщині витрати на оренду мисливських угідь склали 6,1 млн. крон, а вартість добутої дичини 5,1 млн крон, тобто, доходи від добутої дичини не змогли компенсувати розходи на оренду мисливських угідь. З розвитком мисливського господарства в загальному по Австро-Угорській імперії вартість оренди зросла з 1900 році до 1908 році на 36,8%.
Нами встановлена чітка залежність рівня ефективності ведення мисливського господарства від рівня орендної плати за право полювання. Найбільші доходи від оренди права полювання були у Чехії, Верхній Австрії, Моравії, а найменші в Галичині та Буковині. Ефективність мисливства в найрозвинутіших країнах імперії було у 20 разів вищою ніж у малорозвинутих. Так, Нижня Австрія у 1880 році на 100 гектарів мисливських угідь мала доходу в 45,48 крон, тоді як Галичина лише 3,7 крони, а Буковина 1.86 крони, а в середньому по імперії дохід на 100 гектарів становив 17,9 крон. Порівнюючи вартість оренди мисливських угідь Австрійської імперії та інших країн, а саме Баварії в Німеччині, встановлено, що у 1908 році вона в Австрійській імперії була майже у три рази нижчою.
Причиною високої вартості оренди полювання в Німеччині було те, що муніципальні полювання в більшій мірі здаються в оренду підприємцям, які трактують полювання як бізнес, який завжди ефективніше веде господарство і платить відповідно більшу ціну. А в цілому в усіх країнах Австрійської монархії оренда права полювання надавалась на конкурентних принципах, шляхом проведення аукціонів, чим і пояснюється її дость висока вартість. В Галичині законодавчо визначався термін - не більш 14 днів, який відводився на вирішення питання надання права полювання, тоді як на даний час в Україні процедура надання в користування мисливських угідь дуже довготривала.
Тому висвітлена в статті парадигма допоможе органам публічної влади приймати зважені рішення які б утримували баланс інтересів при наданні мисливських угідь в користування.

Використані джерела
1. Nowa ustawa łowiecka dla Galicyi i W. Ks. Krakowskiego. - Kraków: Wisła, 1898. - s.3-4.
2. Ze statystyki łowieckiej//Łowiec. - 1904. - № 23. - s.296
3. Handel zwieżyny//Łowiec. - 1908. - № 1. - s.11.
4. Ekonomiczno-społeczne znaczenie łowiectwa// Łowiec polski. - 1902. - № 20. - s.322
5. Rożyński F., Dr. E. Schechtel Ekonomiczne znaczenie łowiectwa dla naszego kraju. - Warzsawa:Nakładem polskiego towarzystwa łowieckeigo, 1921. - s. 12.
6. Statystyka polowań w Niemczech//Łowiec Wielkopolski. - 1914. - № 1. - s.18
7. Dzierżawy polowań// Łowiec Wielkopolski. - 1909. - № 14. - s.244
8. Mniszek A. Dworzec myśliwski księcia Jana Liechtensteina w Tatarowie i jego łowiectwo we wschodnim Beskiedzie//Łowiec - 1906. - № 12. - s.145-147.
9. Rożyński F., Dr. E. Schechtel Ekonomiczne znaczenie łowiectwa dla naszego kraju. - Warzsawa:Nakładem polskiego towarzystwa łowieckeigo, 1921. - s.7-10.
10.Obwieszczenie//Łowiec - 1906. - № 11. - s.132

 

Проців Олег

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
УДК 351.823.1 (09)

 



Коментарі  

 
#2 мисливський клуб Карпатське братство Діани 12.01.2010 23:31
Направду, все нове - це добре забуте старе. Респект Олегу Проціву, надзвичайно цікава і змістовна робота.
 
 
#1 vasyl eger 12.01.2010 23:13
faina stattya i dani ;-)
dyakuiu

yak bulo 100 rokiv tomu tak i teper
nic nezminylos :-?
 

У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

Реєстрація






Забули ім'я користувача/пароль
Не маєш власного облікового запису? Зареєструватися
загрузка...
Powered by HuntingUkraine.com