Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
Оленів рахують по сезону
( 4 Votes )
Написав Пустельник Переглядів - 1797   
Середа, 03 лютого 2010 20:03
Олен облік МГ ТустаньІз давніх-давен лісові хащі були невичерпним джерелом харчів і хутра для людини, а, як відомо, доброму господарю годиться достеменно знати, які в нього запаси цього багатства, аби воно й надалі залишалося невичерпним.

Але дичина не прибіжить під хату за командою єгеря, відтак, після завершення мисливського сезону треба вибиратися в нетрі для обліку і перекваліфікуватися на бухгалтерів.

Аби своїми очима побачити, як доводиться тепер працювати працівникам ловецьких господарств, можна побувати в одному з найліпших на Львівщині -- гірському мисливському господарстві “Тустань”.

У його важкодоступних угіддях найбільша щільність оленячого племені і, що цікаво, більшість із них можна порахувати, просто вгледівши в бінокль. Таке в Україні побачиш хіба ще в зоопарку.

Ще затемна ми полишаємо наші авто неподалік автотраси в урочищі “Панасівка” і, розділившись на кілька груп, разом із єгерями деремося догори. Одразу ж бачимо два свіжі вовчі сліди, що змушує бути насторожі.

Панасівка

Тим, хто давно не був в горах, доводиться у процесі швиденько згадувати особливості пересування на крутосхилах, адже впасти і покалічитися тут можна запросто, бо ж під снігом нога відчуває підступні зледенілий ґрунт та каміння.

Вміння ходити в цих теренах взимку -- ціла школа. Основне -- на схилах руками хапатися за землю лише в найважчих ситуаціях – коли втрачаєш рівновагу, або ж для того, аби відштовхнутися від підйому. Якщо ж крутизна така, що треба лізти на чотирьох, то слід дотримуватися певного ритму і не збиватися з дихання. Опори для рук обираємо обережно і завжди опираємося на три кінцівки.
Йдучи вниз, стопу намагаємося щільно притискати внутрішнім боком до поверхні схилу, вриваючись каблуком у сніг (а на підйомі, навпаки, -- носком).
Найкраще ж для ходьби в горах користуватися штоком (довгий, на зріст людини, легкий патик, на який можна покласти бінокль та опертися).

Та навіть дотримання всіх цих правил не застрахує від раптових падінь, що доволі боляче…

Коли у нашої групи відкрилося друге дихання, і ми подолали черговий підйом, з’ясувалося, що наші страждання не були марними: навкруги розкинувся казковий краєвид засніжених гір, над якими в морозяному тумані яскраво, ніби прожектор, сліпило сонце.

урочищі ПанасівкаВіддихавшись, ми взялися за біноклі і почали шукати мету нашого походу -- благородних оленів. Спершу здавалося, що довколишні гори мертві, але коли наше дихання ставало щораз спокійнішим, а сонце підіймалось усе вище, оптика почала вихоплювати з-поміж ялин карпатських красенів. То тут, то там олені походжали групами. Ось молодий олень, так званий «шпичак», затесався поміж оленицями, а он кілька старих биків із видатними рогами напружено дивляться в наш бік. Мабуть, налякані сонячним зайчиком від бінокля, зриваються, починають прудко бігти догори і видно навіть пару від їхнього дихання. Заради цього видовища справді варто було долати важкі гірські кілометри …

Директор мисливського господарства Сергій Черняк з допомогою радіостанції зв’язується з іншими групами обліковців і підраховує кількість оленячого племені. Цифра чимала -- майже п’ять десятків карпатських красенів, причому це лише ті, яких вдалося порахувати візуально. Якщо ж зважити й на побачені сліди, то загальна цифра становить понад сотню. Як на 5 тисяч гектарів -- щільність цих копитних просто фантастична.

“Облік оленя в господарстві ми проводимо методом візуального спостереження, тобто облікова кількість у документах -- та чисельність, яку ми спостерігали в період обліку візуально, -- розповідає пан Сергій. -- Засоби для проведення такого обліку традиційні -- ноги та бінокль. Таким чином ми свідомо занижуємо чисельність оленя в наших угіддях, але сміливо можемо дискутувати з так званими «любителями природи».
Час від часу доводиться чути від деяких «спеціалістів» фрази про те, що ніби до нас в угіддя звір приходить з інших теренів. Тож нехай вони мені пояснять що змушує оленів з “райських” угідь мігрувати в «пекло» Тустані. А якщо без жартів, то треба в своїх угіддях забезпечити фактор спокою та кормності, і тоді через п’яток років праці можна буде взяти бінокль і запросто побачити оленя в угіддях.”

Облік оленя в господарстві


 



Коментарі  

 
#2 vasyl eger 06.02.2010 17:49
faino
j korystuiys fotokameroiu ne binoklem
 
 
#1 ostt 06.02.2010 10:01
Гарні краєвиди!
 

У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

Powered by HuntingUkraine.com