Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Риковиська благородних оленів на сколівщині
( 9 Votes )
Написав Петро Зелеський - Переклад Ігор Чудійович Переглядів - 14844   
П'ятниця, 16 квітня 2010 21:56

скольске риковиськаПеред Першою Світовою війною в околицях містечка Сколе, виходило на риковиська, чи брачні ігри 550 биків благородного оленя, 1921р. їх було чути-97, а в 1937р. близько 300.
Відновлення популяції королівського звіра перервала Друга Світова війна. Містечко Сколе, яке належало князям Любомирським, розміщене в гірській місцевості,в долині річки Опір,в українських Карпатах. Ці землі 1886р. були куплені Германом Гроеделем та Вільгельмом Адамом Шмідтом у графа Кінського і стали власністю фірми «Брати барони Гроеделі і Компанія». Маєток обіймав площу 64 тис .моргів, з яких близько 55 тис. моргів займали ліси, а решта припадало на рільничі грунти та землі під будівлями. Нові власники були ризикованими і практичними людьми в питанні експлуатації деревини. Добрій експлуатації лісів сприяв сплав лісу по річці Опір та її притоками, вузькоколійна залізниця довжиною 40 км та три великі парові тартаки.

Три брати Річард ,Бернард ,Альберт Гроеделі були євреями,нащадки яких походили з Фрідберга (Німеччина), а батьки з Марамарошзігета (Румунія), стали «приятелями» нашого бойківського краю. Заможні та впевнені ,вони принесли в наші « необжиті» гори,нову «промислову» культуру і величезний розмах господарювання .Вони створили риболовецьке господарство в Гребенові,де вирощували форель,збудували вузькоколійну залізницю, змоторизували фабрику меблів,збудували лікарню,будинки для своїх робітників,електрифікували усю околицю. Одним із їхніх найбільших захоплень було мисливство.

риковиська благородного оленя

Шість ревірів по 10 тис. моргів,складали цілісний лісовий ареал. В кожному ревірі (ділянці) була побудована відповідна колиба з кухнею,пивницею для схрону в літній період продуктів,впольованого звіра та туалетом. Підхід звірини до колиб був чутний з усіх сторін, чому сприяла ціла задумана система оповіщень ,навіть вмонтованих у стінах колиб. Координація полювання , відбір та переказ повідомлень між ревірами відбувалося за допомогою дротового телефона. Фірма «Брати Гроедель» мала власний оркестр,яким керував Бандурович , який при різних великих святах та репрезентаційних полюваннях демонстрував свій широкий репертуар , а також « мисливські сигнали». В День Свята лісу її головним музичним твором був твір «Пошта в лісі».
полювання на оленяВ Сколівських лісах ,як правило , як і в усіх біотипах Карпатських , у 80-х роках ХХ ст, олень був рідкісним видом. Тільки пізніше , коли розпочалася промислова експлуатація лісів, і на місцях вирубок лісів- зрубах почала зеленіти рослинність, ожина , малина , олені почали напливати зі сторони Угорщини. Тільки біля 1902 р. розпочалося вибіркове полювання на оленя. Їх популяція зростала з кожним роком. Велике спустошення принесла тяжка зима 1906-1907 рр.,коли висота снігового покриву досягала 4-5 метрів. Весною 1907р. було знайдено 1000 загиблих з голоду та холоду оленів. Частина звірини ,яка пережила тяжкий катаклізм , мігрувала на низи і там , де було менше снігу. В наступних роках олені повернулися до своїх давніх місць і їх популяція почала стімко зростати. Перед Першою Світовою війною в околицях Сколе налічувалося близько 4 тис.оленів. Найбільш критичний для них момент настав в 1914 р. , коли воюючі армії розформувалися впродовж цілих Карпат аж до Румунії. Окрім існуючого на цій території браконьєрства серед цивільного населення,найбільшим нещастям стало браконьєрство військових.
Після завершення військових дій в Сколівських ревірах приступили до систематичної охорони звірини, яка залишилася. Завдяки цим діям дуже швидко було відновлено популяцію оленів, яких річний відстріл на риковиськах становив до 25 особин щорічно.


Раціональна мисливська господаркаРаціональна мисливська господарка, якою впродовж десяти років займався головний серед братів баронів - Річард Гроедель, керівник маєтків ,як колись говорили «Паньства Сколе» Геза Робоз , шеф лісництва пан Юречек , над лісничий , інженер Юліуш Місьолек,за якими стояв цілий маєток Сколе з немалим складом гайових. Перегляд фауни "Паньства Сколе"приносили мисливські виставки. Так 1910 р. Міжнародну мисливську виставку у Відні шість раз відвідав Цісар Австрії . «З мисливських трофеїв, які походили з маєтків братів баронів Гроедель, Сколе, великі шкіри рисі, величезні скинуті , розлогі роги оленів, вінець рогів, премійованих в Берліні в 1909р. і дві пари рогів оленів,які зчіпилися в поєдинку і так і не зуміли розійтися загинувши . Ось цей збір,який був виставлений і здобув велику похвалу. Так , Сколе і далекі провінції виставилися.»-писав Северин Крогульький у праці «Пів віку».


В 1936р. під час мисливської виставки у Львові,влаштованої з нагоди 60-ти ліття Малопольського Товариства мисливського на стенді «брати Гроеделі» була експоновано в цілості рідкісні види місцевої фауни: чорного вовка,рисі, єнотовидного собаки . В колекції було зібрано усе ,що могли дати Карпати : велика кількість рогів оленів, скиди «шабель» оленів, ікла диких кабанів, колекції мулкусів, шкіри тварин і опудала тварин. На спеціальному підсвітленому планшеті карта усіх ревірів із зображенням мисливських колиб та прекрасних краєвидів із лісничівками та гаївками. Великим успіхом та сенсацією
Були розставлені з одного гнізда чорні вовки в кількості дев»яти осіб, з яких окрім старого вовка і самиці було ще чотири вовки -чорними ,а три-сірими.
В період осіннього риковиська до Сколього з»їзджалися багато відомих людей на полювання з різних околиць Польщі,зі столиці- Варшави,з Волині, Львова, Станіславова та інших місцевостей. Тут також завітав Володимир Пухальський- відомий фотограф природи і мисливства. Полювання в братів баронів Гроеделів незмінно супроводжувалося великими трофеями впольованих биків оленів. В сезоні полювання 1930р. з мисливських ревірів вивезено 16 «вінців»-рогів оленів. Гарний результат принесло риковисько 1931р.,коли тут ричало 230 биків оленів, відстріляно -19 , в тому числі 4-капітальні,тобто 18-ки (роги мали 18 відростків). Барон Северин Бруніцький вполював 20-ку з вагою вінців 7.6 кг. Віце-міністр Маріуш Ярошинський вполював 16-ку,барон Віктор Кьонігсвартер 14-ку,а пан Голітцер задовільнився 12-кою.В 1931р. серед мисливських ревірів перше місце займала Бутівля, де під час риковиська давало про себе знати 70 оленів,наступна- Гута Коростівська-54, Коростів-50 , Сколе-36.Дальше Гребенів,Тухля ,Либохора і Рожанка разом близько 100 оленів.
риковськ в КарпатахДетальний опис риковськ в Карпатах в 1935р. зробив професор Рудольф Вацек, «нестор -літописець» Львівських мисливців у видатні праці «Польська збройна» .В Сколівських маєтках риковиська розпочиналися близько 15 вересня 1935р. і мало дуже слабкий перебіг. Кульмінайційний період наступав від 27 до 30 вересня ,коли то риковисько перейшло 450 оленів (олені старі і великі ричали дуже слабо на загальному тлі) Рикування проходло пізно ввечері та зранку на світанні. При тих умовах полювання було утруднено. В 1935р. в загальному було впольовано в Сколівських лісах 15 оленів, серед них одного оленя-16-ку, сім оленів-12-ок, три оленя-10-ки, одного оленя-8-ка. В 1937р. в Сколе здобуто на полюванні шість оленів , серед яких два з рогами-18-ками. Найкращого здобув Станіслав Рей з Команчі, роги якого важили близько десяти кг. Найкращими риковиська в Сколе називали різні майстри слова6 Казимир Водзіцький, Станіслав В.Орський ,Іван (Ян)

риковиська в СколеМарцінків , який доречі в забутті помер і похований на старому кладовищі у Сколе в 1940р., Мечислав Крижевський, Рудольф Вацек і багато інших. «Сколе було ,є і буде найчистішої води перлиною серед наших Карпат, їх мисливських теренів»-писав у журналі «Ловець» Альберт Мнішек, багаторічний його редактор. Цей фанат галицького мисливства, письменник і хроніст, багаторічний редактор мисливського журналу,що видавався у Львові був впевнений,що в Сколе, одного разу , на зрубі під назвою «Гнилий Потік» ,під час полювання на оленя,почув «концерт» п»яти оленів. Ось фрагмент опису, який був опублікований в «Ловці»: « було 5.50 ранку ,туман швидко опускався на землю. Великий олень стояв нище від мене , в малиннику ричав і бив рогами в маленьку ялинку. Відстань між ним і мною було добрих триста кроків. Я клякнув ,приготувався до вистрілу , а коли він показав мені правий бік , я послав йому кулю. Спочив переді мною цей королівський звір, даючи мені гарний вінець рогів 16-ки , 95 см. Довжини стовбура і шириною 1 м. 16 см.. Під сильним враженням після риковиська в Сколе був Юліан Ейсмонд. Свої емоції він описав в книзі «Мої мисливські пригоди».

Дякуючи великій гостинності баронів Гроедель ,які були надані мені в 1926 р. я побачив це чудо і здобув «гілочку смереки» з диких карпатських місць в самому серці Скільщини. Як щиро я молився у Львові до Святого Губерта за ласки надані мені.». Патрон мисливства Юліан Ейсмонд показав себе незабутнім «говірником» ,а також людиною попри усе дуже вимогливою .Охоронець мисливця екзаменував найперше письменника в складних погодніх умовах в підходах, на гірських серпантинах. Серед смерек і яворів,які огорнув мороком туман , на гірських верхах без упину ричали бики оленів і коли Ейсмонд прицілився,щоб зробити вистріл,лісник прошепотів « Не стріляти!» В кінці ,коли гайовий поглянув на роги і порахував відростки цього бика, олень зник. Доведений до розпачу гість з Варшави,пробував вполювати звіра, кілька днів підряд,аж на Гребеновці, а коли доходив до тих ялин, на засніженому хребті Плішки в «перловому мороці»...

"Ричав , аж грім його рику ехо підтверджувало...В долині відповідали йому «єкливі» самиці. Тягнув я його на лісову поляну. Коли зупинився на білому пригорку ,поет звеселив в мені мислячого..."


Витривалий урядник завдяки підтримці Св. Губерта був нагороджений і повернувся в столицю з великим вінцем рогів оленя. Підсумовуючи побут в Сколе додав: "гадуючи гірські полювання та лови,як за гори підношу цей тост,як за гори неспожиті,як за гори котрі сягають неба.."

Петро Зелеський

Друкується за матеріалами журналу ŁOWIEC POLSKI № 9-2007

Переклад Ігор Чудійович

 

Охота очень интересное и захватывающее хобби, но требует немалых знаний, навыков и соотвествующей экипировки, да и возможность поохотиться есть не всегда. Хорошей альтернативой может быть страйкбол. Более детально о страйкболе можно узнать на сайте grand-ukraine.com.ua/strikeball. Охотники с удовольствием им занимаюся в муждусезонье. 

 



У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

загрузка...
Powered by HuntingUkraine.com