Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Коли йдеться мова про косулю, чи тим більше про пошук підранка, то часто від пересічних мисливців можна почути такі висловлювання: «Без проблем, косуля падає від дробу № 0, підранків не буває, або може пройти всього 20-30 метрів».
Якщо поцікавитися у мисливців-професіоналів, які працюють з пошуковими собаками по крові, то почуєте іншу думку - найважчий по статистиці пошук для собаки, це саме по косулі. Часто я мав розмови, зустрічі, практичні спільні пошуки підранків з мисливцями Німеччини, Австрії. Мій добрий давній товариш із Нижньої Саксонії Франк Шульце, що вже з 20 років займається пошуками підранків і не лише у своїх угіддях, але і в цілому регіоні. Екзамен по пошуку підранків, так званий мінімум, здає кожен мисливський собака, але в кожному мисливському колективі, наприклад, в Німеччині, є з 2-3 професійних собак для пошуку підранків.

Для цієї роботи Франк розводить тільки такс. На перший погляд, для наших мисливців буде дивним, чому на Заході де в кожного мисливця повно добротної зброї і так багато підранків. І дійсно зброї в них достатньо, стріляють максимум до 200 метрів, а в основному 100-150 метрів. Але зате, в рік стріляють дуже багато звіра. В одному мисливському колективі, з 10-20 чоловік, наприклад, за сезон відстрілюють більше звіра, ніж в нас у кількох областях взятих разом. З іншого боку, на Заході діє правило, за яким немає права пропасти жодний підранок, навіть коли він з незначним пораненням. З усіх пошуків по копитних, як розказує Франк, а це по оленю, муфлону, диких свинях, косулі, з 200-300 пошуків в році, біля 70-80 припадають на косулю і є досить складними, важка робота собаки по кров'яному сліду.

Розглянемо причини. Косуля відносно малий за розміром звір, з малою масою тіла, важить в середньому 19-20кг. Звідси і відносно мала кількість крові і відповідно незначне «фарбування». На старому мисливському лексиконі не говориться «зрошення землі чи снігу кров'ю звіра», а говорилося «звір фарбує», або - пустив фарбу. Ще важча ситуація, коли косуля поранена літом, в суху погоду, а ще в житах чи пшеничному полі. Така пересохша рослинність дає собаці дуже мало запаху. Крім цього, порівняно з іншими копитними, косуля найбільш полохлива, і підранком майже не зупиняється, а коли по сліду йде погоня, то втікає без зупинки до останнього подиху, поки, як кажуть, не стече остання крапля крові. Такого підранка може догнати і задавити тільки собака. Косуля є територіальним звіром, інакше кажучи, вона засиляє свою певну територію, яка становить від 10 до 20га.

Цю територію вона не покидає навіть пораненою. Тому при пораненні буде петляти, робити різні загини, «гаки», повертатись по сліду і знову відходити в бік, і часто великими стрибками. Це все створює важкість в пошуку для собаки. Коли крапля крові одна від одної 2-3 метри, то потрібно і собаці мати добрі навики.

Як правило, мисливці починають пошук звіра через 4 години після пошуку, якщо він не ліг до 50-60 метрів від місця попадання. Тоді звір, якого зразу не переслідують, далеко не відходить, а залягає і легше його відшукати. В іншому випадку, коли поранена кінцівка, чи черканула куля по хребту, по м'яких тканинах, чи кишечнику, слід такого звіра залишити і передати його пошуки професіоналу. Власне тому в нас більше уваги слід приділяти розведенню і вишколу собак по кров'яному сліду. Скільки підранків йде після наших полювань в Україні, знає кожен.

Скільки недобраних, хоча звір і добре «фарбував», скільки тих, що кров була кілька метрів, а пізніше зупинилася, і котрих ніхто не збирався шукати. Цього немає чому приховувати, бо так воно і є насправді. Звіра в наших угіддях таки мало, а ще коли так безгосподарливо і безвідповідально відноситись до нього, то швидко не буде і цієї кількості.

Навіть професійний мисливець при важкому пошуку підранка з собако, теж дотримується правила, починати пошуки не раніше 4 годин після пострілу. Через цей час в пораненого звіра появляються перші ознаки запалення, підвищується температура тіла і тканин в раневому каналі, знижується шокова дія. Звір заспокоюється і слабнучи залягає. Це важливо для подальших пошуків. При пошуках підранків не можна голосно говорити, кричати, шумно ломитись через зарості. Звір лишній раз піднімається і відходить все дальше і дальше, що дає лишню роботу собаці. Ще один важливий момент - при попередньому короткому пошуку, мисливець повинен пам'ятати, що не можна ступати по крові, а йти збоку сліду. Частини крові, тканин звіра забиваються у підошву взуття і при ходженні розпорошуються навколо. Це збиває з роботи пізніше собаку. Якщо поранення звіра виглядає складним,то не варто брати до пошуку любого собаку, а зразу передати професіоналу.

Важливо для пошуку підранка точна і правдива інформація від того хто стріляв. Наприклад, з якого напрямку і відстані був постріл, в яких умовах видимості, на відкритому місці чи в заростях, калібр зброї і інше. Дуже важливо точно зафіксувати місце де стояв звір у момент пострілу. Це повинен пам'ятати кожен стріляючий, до того як куля вилетить із ствола. Якщо пошуки не можливі в той самий день, коли звір був поранений, і потрібно чекати наступного дня, то обов'язково мисливець повинен позначити місце поранення звіра, так як до наступного дня, це місце можуть відвідати борсук, куниця чи лис, які майже вилижуть все. Заздалегідь це місце можна позначити зламаними галузами, чи підручними матеріалами: коробки від сигарет, від сірників, носовичок і т.д.
Щоб менше було підранків, безперечно потрібно добре і по місцю стріляти. Для кожного звіра повинна бути відповідного калібру і зупиняючої дії зброя та патрони.
Потрібно пам'ятати, що чим дальша відстань стрільби, тим менша енергія кулі і відповідно знижується зупиняюча її дія. Важливо теж пам'ятати що різні перешкоди: кущі, висока трава, гілки дерев - сприяють рикошету, а ще в гіршому випадку її фрагментації. Тоді тільки частини кулі ранять звіра, особливо це стосується менших калібрів (5,6 - 7мм) і швидкісних набоїв. Безперечно практика в стрільбі для мисливців грає велику роль. Як правило літом, доки не піднялась рослинність, більшість мисливців роблять заниження при стрільбі по звіру. Коли рослинність підростає (кінець літа-осінь) навпаки починають завищувати, бо логічно видно верхню частину звіра. Багато мисливців, через відсутність досвіду роблять промахи і підранки при стрільбі стрімко вгору чи вниз в горах.
Важливо для того хто шукає підранків інформація від стрільця, як поводив себе звір після пострілу. З цього можна зробити деякі висновки і припущення про місце попадання кулі і ураження органів. Коли звір після пострілу зробив стрибок і наче присів на передні кінцівки, а після цього пішов прихрамуючи, то найвірогідніше було попадання по передніх кінцівках. Часто на такому місці можна знайти багато дрібної шерсті, світла кров, розбризкана біл я сліду і навіть кусок трубчастої кістки. Подібна ситуація з попаданням по задніх кінцівках, але тут в більшості випадків після попадання звір відбивається задніми кінцівками, а тоді прихрамуючи йде без стрибків в найближчі зарості. Останній випадок слід розрізняти з попаданням по м'якій задній частині живота, при якому на місці попадання буде темнішого кольору кров, часто з вмістом кишечника. При попаданні по животу звір горбиться, ніби втягує живіт і повільно відходить в кущі, на місці теж буде темна кров з вмістом шлунка, кишечника і з специфічним кислим шлунковим запахом. Поряд з кров'ю можна знайти фрагменти кишечника, шлунка, очеревини. Як правило, в останньому випадку, якщо звіра не турбувати, то він проходить 100-150м і залягає. Через кілька годин втрачає велику кількість крові і не може піднятись. Звір поранений в кінцівки (передні чи задні) відходить 100-200м і зупиняється та прислуховується, якщо немає погоні, то він довший час залишається на цьому місці, через кілька годин вміст адреналіну в крові, який в великій кількості виділяється через шокову дію кулі, знижується і його легше добрати, в інакшому випадку, якщо його переслідувати, а ще й з собакою, то звір може пройти кілометри і часто перемішавши свій слід з слідами інших звірів залишається недобрими. При попаданні по хребту або під хребет, коли не пошкоджується спинний мозок, звір падає на місці на спину, роблячи вдаряючі рухи ногами . Залежно від сили струсу це триває від кількох секунд до кількох хвилин, в такому випадку потрібно негайно зробити другий постріл, бо інакше звір зривається на ноги і стрибками зникає в заростях, проходить до 500м і зупиняється. Крові на землю падає мало, більшість стікає в черевну порожнину. Літом таку рану обсідають мухи, швидко розвивається запалення і звір у муках гине. Такого підранка слід шукати із добре тренованими собаками.
При попаданні по печінці, як правило частково вражаються і шлунок і кишечник. Печінка, як паренхіматозний орган, дає сильну кровотечу, великими краплями крові. На місці попадання можна знайти і куски печінки. Такий звір залягає в найближчий заростях, йому потрібно не турбувати кілька годин і тоді його легко знайти на місті залягання. При попаданні по легенях,ділянка серця, звір робить різкий стрибок або з опущеною головою, дрібним швидким кроком може пройти 100м до заростів і там залягає, кров при цьому буде світла піниста і розбризкана в різні боки від сліду, такий звір далеко не відходить. При заниженні попадання, по нижньому краю грудей, звір після пострілу піднімається на задні ноги, «на диби». Якщо такий звір не заліг поблизу, то він може пройти ще кілометри.

Поранений звір має високий вміст адреналіну в крові,мобілізує всі сили на порятунок і тому до останнього бореться за життя.Для зупинення такого звіра потрібно відповідної енергії куля.Найкраще зарекомендував себе і найпоширеніший для цього кал.7*57,308Win.,8*57,9,3*62.Куля повинна максимум енергії залишати в туші звіра,а не виносити з собою через вихідну рану.Краще якщо її не буде і вся енергія піде на зупинку звіра.Найкраще використовувати тупі круглоголові півоболончасті кулі,які б розплюшувалися збільшуючи в 2-3 свій попередній діаметр.В моїй практиці найбільше використовується 8*57IS GecoTMR або KS..фірми RWS,Sierra Game King.Hornady Interlock,Lapua- MEGA, Norma- Alaska,Winchester Power Point,Remington PSP Core Lokt. RWS робить в 308 спеціальні набої по підранках 8,4 г.FS при поч..шв.V-895м/c та Е-3364О
Неслід використовувати для цього такі типи,як TUG,TIG,Vulkan,Oryx,Nosler .

Виходячи з всього вище сказаного,щоб не було лишніх проблем при пошуках підранків слід пам'ятати такі на перший погляд дрібниці,котрі в кінцевому результаті обернуться успіхом,або великою невдачею і ще добра порада для мисливця -щоб пізніше собака йшов з піднятим носом,а не носом по землі то не деріть носа перед пострілом по звіру.

---

• Третє поле
• Полювання з норними собаками
• Хтось приходить вночі. (мисливська бувальщина)
• Способи полювання на вовків
• Полювання на лисицю з манком

---