Навесні повертаються із теплих країв пернаті друзі. Люди раді їхньому прильоту, особливо тим птахам, які живуть біля людських осель і яких вони добре знають ще і дитинства, зокрема таких, як білого лелеки, шпаків ластівок.
Прихід весни можна відчути ще в лютому, коли лежить сніг. З кожним днем сонце піднімається все вище, сніг помалу розтає і в синьому небі пролітають перші ключі диких гусей : найчастіше - гуменник і білолоба гуска, рідше - сіра гуска.
Зовсім непомітно повертаються до нас дикі качки. Часто у вечірню пору їх можна впізнати, коли вони з характерним свистом летять до якоїсь водойми. Вже потім, пізніше, вони зустрічаються парами на річках та болотах.
Із настанням перших теплих і сонячних днів оживає й ліс : повсюди чути дзвінкі голоси співочих дроздів, шлюбне постукування по сухих гілках дятлів та крик чорної жовни ( вона у 2008 р. була проголошена птахом року в Україні). У цей час деякі птахи вже приступають до ремонту гнізд.
Одним з перших прилітають шпаки і невеликими зграйками довго літають або сидять на деревах і весело виспівують. Неподалік від поселень, біля полів і городів часто зустрічаються вівсянки. Вони у нас зимують, звикли до холодів і з приходом перших теплих днів у них починається шлюбний період : зграйки цих птахів розбиваються на пари.
Трохи пізніше з»являються зяблики і дикі голуби (їх у нас гніздиться 5 видів : голуби - сизий, синяк, припутень і горлиці-звичайна та садова). Ліс наповнюється новими голосами, починають токувати сови : сіра, вухата, бородата, сич волохатий і сичик- горобець. Напри кінець березня вже й глухарі злітаються на токовища. Вони спочатку несміливо, а потім все звучніше співають свої таємничі пісні кохання, які іноді закінчуються лопотінням сильних крил. На окраїні верхових боліт збираються чорні, мов вуглинки, тетеруки і зі сходом сонця починають свою пісню, яку чути далеко. І тоді весь навколишній ліс оживає від їхніх неповторних голосів.
Згодом прилітають сірі журавлі. Їхнє голосне курликання ні з чим не сплутаєш, воно лине далеко у вранішній тиші над весняним лісом та імлистими болотами.
Нечасто вдається спостерігати проліт канюків. Їхні зграї тихо линуть високо в небі. Вони набирають висоту в теплих повітряних потоках, які йдуть від землі, щоб було легше з висоти летіти в рідні краї, до місць гніздування.
У цю пору природолюби, учні загальноосвітніх шкіл мають подбати про наших пернатих друзів : де це необхідно, вивісити штучні будиночки для птахів, оберігати їх від браконьєрів, не турбувати під час гніздування і насиджування яєць.
|