Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
Обґрунтування доцільності розведення диких тварин підприємством
( 2 Votes )
Написав М.Л. Вдовцов Переглядів - 3253   
Середа, 16 червня 2010 18:19

Відомо, що розведення й утримання диких тварин тісно пов'язане з їх прирученням та одомашненням. Зародилося воно, ймовірно, 15-20 тисяч років тому, тобто за 5-10 тисяч років до початку доместикації диких тварин.


Одним з напрямків розведення диких тварин є створення звіринців - зоологічних парків. Найдавніші звіринці існували в Єгипті, Китаї та Мексиці іщедо нашої ери [1]. В Європі перші зоологічні парки з'явились у XVIII ст.: у Відні (1752), Мадриді (1774) і Парижі (1793). На теренах України перший звіринець організував С. Петруський (1825), пізніше були створені зоологічні парки в Харкові (1896), Миколаєві (1901) і Києві (1908). У наш час розведення диких тварин у зоологічних парках, у вольєрах і навіть на спеціальних фермах набуло широкого поширення в багатьох країнах світу. В Україні, завинятком окремих випадків, ця проблема залишається поза увагою як на-
уковців, так і практиків [2-9]. Більше того, недостатня кількість підприємств,
що займаються утриманням і розведенням диких тварин істотно ускладнює як збереження генофонду і відтворення чисельності мисливської фауни, так і ведення екологічного виховання молоді.
Мета даної роботи - розробити обґрунтування організації утримання і
розведення автохтонних та алохтонних видів тварин Вінницьким обласним
комунальним спеціалізованим лісогосподарським підприємством "Віноблаг-
роліс" Міністерства аграрної політики України.

Як свідчать матеріали державної, офіційної статистики (форма 2 ТП -
мисливство) чисельність і щільність населення основних видів мисливських
тварин на території Вінницької області дуже низька. Більше того, упродовж
останніх 5-15 років встановилася стійка тенденція до подальшого зменшення
їх поголів'я. Так, у 2000 р. обліковано 8814, а у 2004 р. - всього 5671 особина
сарни європейської, тобто чисельність виду зменшилася на 35,7 %. Чисель-
ність сарни європейської у 2001-03 рр. становила відповідно 8331, 7862 та
7909 голів. Поголів'я свині дикої у 2000 р. становило 2308 особин, а через п'ять
років, у 2004 р. - 1489 особин, тобто чисельність зменшилася на 819 особин,
що у відсотках становить 35,5 %. У 2001-2003 рр. чисельність свині дикої ста-
новила 2313, 2077 та 2092 особини відповідно. Незважаючи на сприятливі
природно-історичні умови, а також добрі кормові та захисні властивості мис-
ливських угідь області, фактична щільність населення сарни європейської ко-
ливається в межах 1,5-3,5, а свині дикої 0,5-1,0 особин на тисячу гектарів при-
датних для поширення видів угідь. При цьому, згідно "Настанови з упорядку-
вання мисливських угідь", Київ, 2002. - С. 31, оптимальна щільність населення
сарни європейської становить в угіддях 2-го класу бонітету - 39 голів, а 3-го -
21 особина; для свині дикої - 9 і 6 голів відповідно. Порівнявши фактичну
щільність населення сарни та свині дикої з оптимальною щільністю населення
зазначених видів бачимо, що тільки для досягнення нормативної оптимальної
щільності населення в мисливських угіддях області необхідно збільшити пого-
лів'я свині дикої у 5-10, а сарни європейської у 10-25 разів. Фактична чисель-
ність оленя лісового в мисливських угіддях області з року в рік зростає: з
53 особин у 2000 р., до 59 у 2001 р., 67 у 2002, 77 у 2003 та 82 особин у
2004 р. Однак темп зростання чисельності оленя мінімальний і складав від
11,3 %, у 2001 р., до 14.9 %, у 2003 р. У 2004 р. приріст поголів'я оленя різко
зменшився і становив всього 6,4 %. Ще меншим приростом поголів'я відзна-
чається олень плямистий, чисельність якого в області становила: у 2000 р. -
406, у 2001 р. - 411, у 2002 р. - 427, у 2003 р. - 456 і у 2004-428 голів. Приріст
поголів'я оленя плямистого становив у 2001 р. - 1,2 %, у 2002 р. - 3,9 %, у
2003 р. - 6,8 %. У 2004 р. чисельність оленя плямистого зменшилася на 28 го-
лів, тому приріст набув від'ємного значення і складав 6,1 %. У попереднє деся-
тиріччя лань зникла з території області й тому у 2004 р. було знову завезено
5 особин. Чисельність поголів'я зубра у Вінницькій області, з незначними ко-
ливаннями утримується на одному рівні. У 2000 р. обліковано 91 зубра, у
2001 р. - 102, у 2002 р. - 126, у 2003 р. - 126, а у 2004 р. - всього 95 особин.
Низька чисельність поголів'я основних видів мисливських тварин на
теренах Вінницької області вимагає невідкладних заходів, спрямованих на
збільшення щільності населення цих тварин. Одним з ефективних шляхів
збереження, відтворення і раціонального використання об'єктів тваринного
світу є розселення автохтонних мисливських та акліматизація нових для фа-
уни України видів тварин. З метою забезпечення збереження генетичного
фонду мисливських, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зник-
нення видів тварин необхідно створити центри та "банки" для збереження ге-
нетичного матеріалу.

Одним з таких центрів можуть стати вольєри для утримання і розве-
дення диких тварин на території Вінницького обласного комунального спеці-
алізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс", котре відпо-
відно до Лісового кодексу України (Відомості Верховної Ради. 1994, № 17,
ст. 99) веде господарство у колишніх колгоспних лісах у межах всієї Він-
ницької області. Перша ділянка відведена для організації утримання та розве-
дення диких тварин розташована на північній околиці м. Вінниця. Координа-
ти - 28°30' довготи та 49°10' широти. Від сусідніх землекористувачів терито-
рія призначена для утримування і розведення диких тварин відгороджена су-
цільними залізобетонними плитами, що мають висоту до 2,0 м. Окрім існу-
ючої огорожі по периметру території, кожен вольєр (загін) огороджено окре-
мо дротяною сіткою у поєднанні з дерев'яними перекладинами. Загальна ви-
сота огорож вольєр сягає 3-4 м. Подвійна конструкція огорожі особливо з бо-
ку автомагістралі унеможливлює потрапляння тварин з вольєру за його межі
і створення аварійної ситуації.
Результати біоценотичних досліджень свідчить про значне біологічне
різноманіття, як рослинного, так і тваринного (безхребетні) розселення тери-
торії, відведеної для утримання і розведення диких тварин. У рослинному
покриві виявлено майже півсотні судинних рослин, серед яких такі види, як
люпин багатолистий, конюшина середня і повзуча, тимофіївка лучна, ожина
сиза, бузина чорна, верба козяча, осика та інші, що можуть служити природ-
ним кормом для зазначених видів ратичних. Позитивним є також наявність
поблизу вольєрів резервної ділянки для вирощування кормових культур.
У процесі обстеження території, відведеної для вольєрного розведення
мисливських видів звірів (олень, сарна, лань, кабан та ін.) і птахів (фазан, ку-
ріпка, перепілка та ін.) нами не виявлено проміжних живителів трематод і не-
матод - представників прісноводних молюсків (ставковики звичайний, ма-
лий, болотяний та ін.). На досліджуваній території не виявлено також імаго
представників комах, зокрема, твердокрилих (хрущ травневий західний (Melolontha
melolontha) та нехрущ червневий (Amphimalon solstitialis), личинки
яких є проміжними живителями скреблянки гігантської (Macracanthorhynchus
hirudinaceus) - паразита травного тракту представників родини Suide
(свині дикої)).
Окрім того, актуальним для України в цілому, та для Вінниці зокрема
залишається використання об'єктів тваринного світу в наукових, культурно-
освітніх, виховних та естетичних цілях з метою організації наукових дослід-
жень, спрямованих на обґрунтування заходів щодо охорони тваринного сві-
ту; виховання громадян у дусі гуманного ставлення до тварин; пропаганди
важливості охорони тваринного світу; стимулювання діяльності, спрямованої
на охорону, раціональне використання і відтворення тваринного світу, а та-
кож для комерційних та інших цілей відповідно до чинного законодавства.
Поряд із зазначеним вольєрне господарство зможе виконувати ще од-
ну важливу еколого-соціальну, принципово нову, в умовах України, фун-
кцію - забезпечувати життя диким тваринам, що з тих чи інших причин пот-
рапили до рук людини. Подібні осередки для надання допомоги й утримання
диких тварин існують практично в усіх країнах Західної Європи, проте в Ук-
раїні вони відсутні, за винятком окремих аматорських спроб.
Результати аналізу нормативно-правових актів, щодо використання
тваринного світу свідчить, що законодавством України дозволяється утри-
мання набутих в установленому порядку мисливських тварин у штучно ство-
рених умовах, в яких вони живляться переважно природними кормами, але
не мають можливості вільно переміщуватися за межі штучно ізольованої ді-
лянки мисливського угіддя, а також - утримання мисливських тварин у від-
повідних спорудах, де вони не мають можливості живитися природними кор-
мами та самостійно виходити за межі таких споруд. Згідно з чинним законо-
давством (статті 23, 31, 32, 45 та ін. Закону України "Про тваринний світ") і
статутом підприємства до повноважень "Віноблагроліс" у галузі мисливсько-
го господарства та полювання належить: організація робіт з охорони, вико-
ристання і відтворення мисливських тварин, збереження та поліпшення стану
мисливських угідь; підготовка проектів планів переселення мисливських тва-
рин, організація роботи з їх штучного відтворення; вирішення інших питань у
галузі мисливського господарства та полювання відповідно до законодавства.
Таким чином, Вінницьке обласне комунальне спеціалізоване лісогос-
подарське підприємство "Віноблагроліс" з позиції законодавства України і
свого статуту та, зважаючи на сприятливі природно-історичні умови має всі
підстави для організації вольєрного розведення диких тварин з метою збере-
ження, відтворення і раціонального використання об'єктів тваринного світу;
розселення автохтонних мисливських та акліматизації нових для фауни Укра-
їни видів тварин; для забезпечення збереження генетичного фонду мисливсь-
ких, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тва-
рин; створення центру та "банку" для збереження генетичного матеріалу; ви-
користання об'єктів тваринного світу в наукових, культурно

 

Юркевич И.Д., Гельтман В.С. География, типология и районирование лесной
растительности. - Минск: Наука и техника, 1965. - 288 с.
4. Янушко А.Д. Экономика лесного хозяйства. - Минск: УП "ИВЦ Минфина",
2004. - 368 с.
5. Янушко А.Д. Демидовиц В.П. Структурная перестройка экономического меха-
низма в лесном хозяйстве// Труды Белорусского государственного технологического ун-та.

___________
Серия 6: Экономика и управление. - Минск: БГТУ. - 1997, вып. 3. - С. 37-42.

Зважаючи на сприятливі природно-історичні та біоценотичні умови і врахову-
ючи вимоги чинного законодавства обґрунтована доцільність розведення диких тва-
рин на підприємстві "Віноблагроліс"

 

 



У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

Powered by HuntingUkraine.com