Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
Туркменські тази
( 3 Votes )
Написав Копилець Сергій Переглядів - 2004   
П'ятниця, 02 липня 2010 18:25

Туркменські тази член Клубу туркменських сокольниківНа території середньоазіатських республік колишнього СРСР (Останнім часом у пресі, з незрозумілих причин, а скоріше за все просто через неграмотність сучасних журналістів, Середню Азію стали називати Центральною Азією, вважаю неприпустимим плутати назви різних географічних регіонів; як відомо всім, хто хоч трохи знайомий з географією, Центральна Азія це - Монголія, де й знаходиться географічний цент Азії, Джунгарія та уйгурські землі - Східний туркестан; а Казахстан, Киргизстан, Узбекістан, Таджикістан і Туркменістан це - Середня Азія) нині існує, як мінімум, два типи аборигенних хортів тази - казахський і туркменський, які досить штучно були об'єднані в єдину породу з одним спільним стандартом. Різниця між «туркменками» і «казашками» настільки очевидна, що їх навіть важко порівнювати на одному виставковому рингу. Якщо за зростом і потужністю туркменські хорти програють казахським, то за витонченістю та породністю дають їм значну фору.

 

Після розвалу СРСР, ситуація з аборигенними породами собак у Середній Азії, була досить плачевною, місцеві вівчарки й хорти опинилися на межі виродження. І якщо захоплення собачими боями в перші роки незалежності, призвело до швидкого відродження туркменських «алабаїв» і казахських «тюбетів», то ситуація з тази, з ряду причин, довгий час залишалася препоганою.
В останні роки, силами ентузіастів, у Казахстані, Росії, певною мірою в Україні була значно збільшена кількість високопородних тази казахського типу, окремі особини потрапили навіть у США, де з ними з успіхом полюють і розмножують їх любителі породи. Однак ситуація з цими хортами в Туркменістані залишається неясною. З набуттям незалежності, Туркменістан став «закритою» державою і контактів з тамтешніми тазятниками налагодити зараз не вдається. З деяких публікацій в інтернеті відомо, що нині в туркменському Клубі сокольників, який очолює Ата Еєбердиєв, зареєстровано близько 80-ти тази. Вряди-годи у мисливських часописах з'являются публікації А. Еєбердиєва про специфіку традиційного туркменського полювання з тази та ловецькими птахами, у туркменів це в основному соколи. Публікуются й дуже цікаві світлини «туркменок». Гадаю, що такі унікальні собаки заслуговують на увагу.

тази Фото Миколи Садового зі статті Ата Еєбердиєва


Перші публікації про туркменських хортів з'явилися ще у ХІХ ст. у російських авторів, що потрапили до Середньої Азії під час колоніальної експансії Росії у цьому регіоні.
Ось цікаві записки автора, що були опубліковані під псевдонімом «Азіат» у журналі «ПРИРОДА И ОХОТА» за березень 1874 року в статті «По Закаспийской области» - «Коли мені, після довгих та безплідних пошуків, один мохнатий чорний текінець привів із далекого аула кровну хортицю, я був здивований! Це була жива стальна статуя, якої не побачиш на жодній картині. Маючи загальний тип англійського хорта, вона була незрівняно ніжніше й витонченіше, подібна й до італійської левретки, але знов-таки такої, що рідко зустрінеш у найвишуканішому будуарі.
Зовнішність собаки так не гармонувала із зовнішністю самого текінця, то був такий контраст ніжності й грубості, що я запідозрив, що собака крадена. Однак крадена вона чи ні, а я з радістю віддав за неї 25 рублів (на той час - великі гроші), вислухавши заяву текінця, що він продає собаку лише тому, що сука пов'язалася з простим, недостойним її псом і тим назавжди споганила чисту свою породу. Дійсно, сука ощенилася скоро кількома вимісками різноманітних мастей і відтінків, яких я й роздав приятелям. Собака моя прекрасно переносила спеку і в 40 градусів ганяла шакалів і зайців, але холоду не переносила зовсім. Цілу зиму й осінь сиділа перед каміном, уткнувши щипець в самісінький жар; вона ловила дрижаки у кімнаті й викликати її на двір було неможливо; виходячи на кілька секунд, вона стрілою поверталася назад. Текінці завжди кутають їх у теплі повстяні попонки, і моя сука мала своє повстяне одіяло...
Про ловецькі якості кровного хорта сказати не зумію; незаперечна сама неймовірна прудкість та невтомливість, але шукати в них особливої злоби, певна річ, не варто. Туркменський хорт легко бере зайця, корсака, лисицю, удвох - впораються із шакалом, а ватагою здатні зупинити велетенського самотнього вепра, коли такий підвернеться у степу; та треба сказати правду, що в таких випадках хорти впадають в істеричний плач. Але ж, добрий сікач, звичайно ж, буде страшніший і за матерого вовка, та й сам мелекуш (тази) ледь не вдвічі менший за нашого густопсового хорта.»
А от що писав про високі породні якості «туркменок» відомий натураліст Модест Богданов у тому ж журналі за 1878 рік, Том ІІ у статті - «Тазий і киргизький хорт» - «Туркменський хорт, тазий, являє собою абсолютний контраст з киргизьким. У протилежність киргизу, туркмен чудовий зоотехнік. Умови пустелі, в якій він живе, не дозволяє туркменові розводити велетенські стада свійських тварин, але це з лихвою окупається їхніми якостями. Ліпші верблюди й вівці пустелі належать туркменам; їхні коні - аргамаки давно мають заслужену славу; їхній тазий є чистокровною істотою. Туркмен багато в чому нагадує араба і так само, як і той, високо цінує й береже чисту кров своїх тварин. Одного погляду на справжнього тазий досить, щоби сказати - маєш справу з висококультурною, чистокровною твариною. Грація, пропорційність форм у ньому вражають. Найприскіпливіший мисливець повинен визнати в тазий красу, яка притаманна, за описами Дома, слюгуї арабів. У порівнянні з іншими хортами, всі тазий, що я бачив у туркменів йомудів і ата, дуже малі на зріст. Голова маленька, суха; лоб округлений і крутий. Щипецць тонкий, не дуже довгий, досить витонченої форми. Підуздість зустрічається, як рідкісний виняток. Очі великі, темні, на викоті; зіркість їхня надзвичайна. Вуха дуже довгі, трикутні, поставлені красиво, як у сетера, опушені довгою тонкою, шовковистою шерстю. Шия тонка й гнучка, як у лебедя. Тулуб збудований щільно, але еластично й легко. Черево підірване надзвичайно; а груди глибокі, стиснуті з боків, підйомисті. Прямостепість переважає і в тазий, але поперек і таз широкі, з чудово розвинутими м'язами. Хвіст дуже тонкий, довгий, на кінці загнутий у кільце. Ноги чудо як гарні. Сухі, з чудовою мускулатурою, добре вираженими сухожиллями. Лапа зібрана в комок, суха і сильна, нігті міцні. Одним словом, вся нога робить враження еластичної стальної пружини (задні ноги лучкуваті). Та інакше чи могла б скакати собака по сипучих пісках барханів. Шерсть тонка, м'яка, шовковиста, а тому, хоча й довга, лежить на тілі гладко. На ногах і хвості більш-менш довгі підвіси. А втім, на хвості таких підвісів, як в наших хортів і сеттерів, у тазий немає. Типова масть яскраво-руда, з чорними кінцями волосся на спині, підвісах і вухах; в багатьох при цьому щипець і навколо очей вкриті чорнуватою шерстю. Але є й інших мастей, як-то: чорно-рябі, полово-рябі, світло-полові, рідко зовсім білі... Туркмен опікується своїм тазий не менше ніж за аргамаком. Йому йде ліпший кусень. У сильну спеку та холод туркмен покриває свого улюбленця кошемною попонкою. Підбір плідників робиться надто ретельно, туркмен не вважає за важке поїхати у далеке кочів'я, за дві чи три сотні верств, для того, щоб спарувати свою суку з достойним псом. Шалені ціни платять вони за собак, і мисливець не задумуючись віддасть за доброго тазий пару верблюдів або кілька десятків овець. Купити хорошого собаку в них надзвичайно важко і треба пожертвувати великою сумою грошей...
Туркмени полюють із тазий переважно на зайців і лисиць. Вовка, через свою малорослість, вони не в силах подолати. Але, кажуть, що добре беруть гепарда. Серед цих хортів трапляються такі, що з ними полюють сайгаків; та щоб наздогнати цього швидкого звіра, тазий скаче 10-15 верств і більше...

Я певен, що тазий не матиме в жодній з наших європейських порід достойного суперника на дальній дистанції... Кровність цього собаки вже сама являє пречудовий елемент для поліпшення наших хортів у місцевостях степових, а неперевершена краса й граційність форм являє не менш важливий аргумент для того, щоб скористатися тазий для поліпшення наших степових хортів.»
За словами Ата Еєбердиєва, туркмени, як і в давнину, полюють, використовуючи тази разом із соколами і яструбами. Тварини звикають одне до одного і дуже добре співпрацюють на ловах. Найчастіше хорти піднімають звіра, що зачаївся і певний час переслідують його, але в умовах туркменських пустель, заєць-піщаник або лисиця швидко скриваються за гребенями найближчих барханів, і тут ініціативу бере на себе птах, сокіл переслідує здобич у повітрі, а тази, уважно пильнуючи за ним, знають напрямок у якому треба бігти. Коли птах першим бере дичину, а заєць своїми сильними задніми ногами здатен сильно поранити і навіть убити пернатого мисливця, тази, що підбігають, добирають звіра, причому ні хорти, ні птах ніколи не поранять одне одного. Буває, що коли сокіл улітає або гине, і хорти зостаються без пернатого партнера, вони почувають себе у пустелі розгубленими і не знають куди їм рухатися. У туркменів навіть є таке вислів «як сліпа тази», так кажуть про розгублену людину, порівнюючи її з хортом, що лишився без пернатого товариша.
Влада незалежного Туркменістану оголосила тази разом з кіньми Ахалтекінської породи національним скарбом своєї держави і заборонила вивезення цих тварин за кордон. Туркменські ентузіасти відновлення національних традицій, зайнялися відродженням свого унікального хорта, і нині при сокольничому клубі Туркменістану існує секція тази.
Побажаємо їм успіхів у їхньому благородному ділі!

Ата Еєбердиєва з його статті

 

Копилець Сергій

фото до статті:

1)Фото Ата Аннамамедова з сайту "Мелекуш". На фото член Клубу туркменських сокольників зі своїм 9-тимісячним тази.
2)Фото Миколи Садового зі статті Ата Еєбердиєва - "Работают в паре" з журн. "Охота и охотничье хозяйство" №9, 2003р.
3)
Фото Ата Еєбердиєва з його статті - "Сообразительная собака" з журналу "Охота и рыбалка" №11, 2009р.

 



У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

Реєстрація






Забули ім'я користувача/пароль
Не маєш власного облікового запису? Зареєструватися

загрузка...
Powered by HuntingUkraine.com