Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
Національний скарб Казахстану... собака
( 1 Vote )
Написав Фатима Косаєва Переглядів - 2198   
Четвер, 29 липня 2010 13:46

ВиставкаТази, тобет і беркут – троє незмінних соратників казаха-мисливця – анши. «Врятуємо живі пам'ятки Середньоазійської цивілізації» - під таким гаслом в Алмати проходила виставка собак давніх казахських порід – тази і тобет.

Вчені визначають їхній вік приблизно в 4 тисячі років. Обидві породи в сучасному Казахстані перебувають на межі зникнення.

 

Тази – це незрівняна ловецька порода. У сучасному Казахстані чистокровних особин цієї породи зосталося близько 300. Хоча лише століття тому їх було більше 7 тисяч. Доля другої породи казахських собак – тобет – іще сумніша, справжніх казахських вівчарок налічуються одиниці. Як каже керівник «Клуба кровного мисливського собаківництва Казахстану» Костянтин Плахов, сьогодні ще не пізно зупинити виродження собак.

Однак уже через 5-6 років відновлювати породи буде запізно. За словами К. Плахова, для того, щоб врятувати національний скарб – а саме так розглядають спеціалісти тази й тобетів – необхідна підтримка держави.

Не менше ніж іноземних порід

Костянтин Плахов, «Клуб кровного мисливського собаківництва Казахстану» - «Утримання одного розплідника собак вже сьогодні обходиться в 1 млн.$. Такий розплідник може продукувати по 100 щенят кожної породи на рік. Потреба казахстанських спецслужб, таких як - поліція, митниця, прикордонна та рятувальна служби – близько 500 нових собак щорічно. Нині Казахстан закуповує службових собак у Німеччині, витрачаючи на це мільйони доларів».

А між тим, за твердженням К. Плахова, казахський пріотарно-сторожевий собака – тобет має службові якості охорони, розшуку та рятування нічим не гірші ніж закордонні породи. «Цього року в нас загинули два тобети на охороні овечих отар. Один з них, молодий пес, якому не було ще й двох літ, схопився з чотирма вовками одночасно.

ОДИН!

Це дуже серйозний показник – такі речі не під силу жодній іншій породі» – розповідає К. Плахов. Крім фінансової участі, вважають кінологи, держава має змінити статус національного собаківництва. Сьогодні розведення собак вважається за хобі або за дрібний приватний бізнес.

Спеціалісти наполягають на тому, щоби в Казахстані собаківництву надали статус сільськогосподарської галузі поряд із племінним тваринництвом. Як згадують аксакали, в минулому казахи-чабани годували щенят тобетів з дерев’яних мисок (іт-аяк), всередині встелених шкурою вовка, аби вовкодави з дитинства звикали сприймати запах вовка, як їжу.

Переможець першої виставки казахських собак – тобет Джанди-кара

 

А сьогодні казахстанські тваринники мають багатомільйонні втрати від нападів вовків. Влада на місцях сплачує за сезон відстрілу від 10 до 40 доларів за одного убитого хижака. Спеціалісти вважають, що хороші сторожеві пси дають більший ефект.

І, нарешті, тази й тобети є справжніми пам’ятками культури та історії казахського народу й народів його прародителів. Наскальні малюнки з Алматинської області свідчать, що ці породи собак на території сучасного Казахстану були поряд з людиною ще 4 тисячи років тому.

Один з перших дослідників тази в Казахстані А. А. Слудський описав випадок, коли за одного собаку тази у верхів’ях річки Каратал (Семиріччя) віддавали дівчину, відмовляючись від калиму в 47 коней.

Як пояснюють фахівці, вимирання казахських порід хортів та вівчарок ішло під дією соціально-економічних факторів: після революції та голоду 1930-х років, казахи в масі перейшли від кочового до осілого способу життя, втрачаючи традиції, скорочуючи мисливські угіддя та зменшуючи масштаби вівчарства.

В результаті потреба у добрих собаках зменшилася. Крім того, місцеві породи стали вимирати і під дією біологічних факторів: завезення та розведення інших порід собак, нові заразні хвороби, висока смертність молодняка, використання отруйних приманок для вовків та лисиць і, особливо, метизація собак та знищення новонароджених сук. При цьому, за даними «Клубу кровного мисливського собаківництва Казахстану», на племобліку в Росії, Україні, країнах Балтії, Німеччині нині перебуває близько 200 середньоазійських тази. Поза регіоном аборигенного ареалу цієї породи вони мають значно кращий догляд і племінну роботу. Це нагадує ситуацію в Китаї – завдяки англійцям, що встигли вивезти та врятувати китайських собак, його жителі нині мають де на них подивитися.

 

Фатима Косаєва
ВВС, Алмати

Прислав - Копилець Сергій

Тази, тобет і беркут – троє незмінних соратників казаха-мисливця – анши. «Врятуємо живі пам’ятки Середньоазійської цивілізації» - під таким гаслом в Алмати проходила виставка собак давніх казахських порід – тази і тобет.

Вчені визначають їхній вік приблизно в 4 тисячі років. Обидві породи в сучасному Казахстані перебувають на межі зникнення.

 



У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

Реєстрація






Забули ім'я користувача/пароль
Не маєш власного облікового запису? Зареєструватися

загрузка...
Powered by HuntingUkraine.com