Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Нарис діяльності Галицького мисливського товариства
( 0 Votes )
Написав Проців Олег Романович Переглядів - 6197   
Середа, 01 грудня 2010 12:37

Проілюстровано напрямки діяльності Львівського Галицького мисливського товариства. Здійснено спробу оцінки напрямків його роботи, господарської та культурної спадщини.

 

Без ґрунтовного дослідження громадських організацій неможливо повністю проаналізувати суспільно – політичні процеси, які відбуваються у суспільстві. Тогочасна соціальна, політична, національна ситуація спонукала на розділення мисливських товариств відповідно до захисту своїх інтересів.

Діяльність Галицького мисливського товариства висвітлювалась на сторінках часопису «Łowiec», який почало видавати товариство за два роки до своєї офіційної реєстрації і припинив своє існування з часу окупації Німеччиною Польщі у вересні 1939 року. Детально діяльність товариства описана у книзі С. Крогульського «Півстоліття: Огляд діяльності мало польського мисливського товариства 1876-1926», яка вийшла у Львові з нагоди 50-річчя з часу заснування товариства.

 

Метою та завданням цього дослідження є висвітлення діяльності Галицького мисливського товариства з наголосом на її організаційних, соціальних та політичних аспектах.

 

У 1876 році у Львові утворюється «Галицьке мисливське товариство». [1]

 

24 квітня 1876 року збираються перші збори членів товариства, у яких беруть участь 42 особи, які обирають президію, та керівництво. Абсолютною більшістю головою товариства обрано визначну особистість свого часу графа Володимира Дідушицького.

 

Дідушицький був натхненником товариства, великим знавцем і любителем природи і полювання. Зібравши велику колекцію тварин та птахів переважно під час полювання, він придбав палац у центрі Львова по вул. Театральній 18, де у 1869 році після його реконструкції був організований «Природничий музей ім. Дідушицьких», теперішня назва – Львівський природничий музей. [2]

 

Девізом у роботі товариства була боротьба з апатією та вимога від влади виявлення та покарання осіб за невиконання мисливського законодавства. Своїм опікуном мисливці вибрали Святого Губерта і просили лише про ласку і ніколи про щастя на полюваннях.

 

В статуті «Галицького мисливського товариства» визначено ціль, засоби, управління та інші організаційні сторони діяльності товариства.

 

Серед основних цілей товариства було:

  • піднесення стану звірини в державі;
  • підтримка влади у нагляді за виконанням закону про полювання і у розслідуванні випадків невиконання мисливського закону від 30 січня 1875 року.

 

Засобами досягнення були:

  • особливий нагляд за виконанням мисливського закону членами товариства;
  • викриття браконьєрства і повідомлення про це владу для покарання;
  • винагорода за викриття браконьєрства, якщо випадки будуть розслідувані, а злочинець буде покараний.

 

Статут передбачав наступний склад товариства:

  • Галицьке мисливське товариство складається з членів звичайних або чинних;
  • членом товариства може бути кожен громадянин держави.

 

Офіс товариства знаходиться у місті Львові.

 

За згодою Галицького мисливського товариства у Львові може бути утворена його філія у місті Кракові при умові, що там збереться 100 членів, які будуть у своїй діяльності керуватись законом про товариства від 15 листопада 1867 року застосовувати печатку з назвою «Галицьке мисливське товариство».

 

Кожен член товариства мав право бути присутнім на зборах товариства, мати право на виступ, голосування, отримання безплатно часопису товариства, подання пропозиції для вирішення проблем товариства.

 

Члени товариства, які були відсутні на зборах, мають право подати свою думку про роботу товариства письмово через одного із членів товариства.

 

Обов'язки членів товариства передбачали:

  • підтримувати цілі товариства, які визначені статутом товариства, в особливий спосіб здійснювати нагляд за дотримуванням мисливського закону;
  • платити річний внесок у розмірі 5 злотих та вступний – 2 злоті;
  • кожен член товариства отримує відповідну відзнаку, яку повинен носити на полюванні.

 

Управління товариством здійснювалось наступним чином:

  • справи товариства вирішується керівництвом товариства;
  • керівництво товариства складається з керівника, заступника і дванадцяти членів;
  • керівництво обирає секретаря, який утримує відповідну винагороду за свою роботу. Секретар одночасно є скарбником товариства;
  • керівництво товариства обирається на три роки;
  • майно товариства складалось з членських внесків та пожертв. Ліквідація товариства могла бути здійснена лише на загальних зборах. Майно у цьому випадку переходило б у власність до крайової школи лісового господарства.

 

Одними з перших дій товариства було ухвалення рішення про винагороду у сумі 50 злотих охороні, яка наглядала за виконанням мисливського закону. За поданням товариства влада організували на Львівському ринку торговий ряд для продажу за прийнятними цінами звірини, яка буде доставлятися членами товариства, що дало можливість зменшити ціну, яку накручували спекулянти.

 

На зборах 16 вересня 1877 року ухвалено рішення про преміювання осіб, які знищують вовченят, по 5 злотих за голову. До товариства звертаються багато осіб і то не лише мисливців зі скаргами та пропозиціями щодо ведення мисливства. Тому для вирішення справ у мисливстві з ціллю пропаганди та відстоювання мисливських інтересів створюється журнал «Ловець». 10 січня 1878 року під редакцією Йозефа Лозинського появляється перший номер журналу, ціллю якого було виведення з занепаду мисливства, створення шляхетного способу полювання, прищеплення етики полювання в душі та інстинктах мисливців, ознайомлення із словником мисливця. Журнал «Ловець» став першим у польській літературі журналом, який започаткував спробу видавництва періодики на мисливську тематику. Товариство організовує друк мисливського закону, щоб перш за все ознайомити з ним охорону. Про вихід у світ «Ловця» було схвально згадано у інших виданнях, а саме журналах «Кłosy» від 16 травня 1878 року № 672, «Sylwan», у чеському журналі «Hai», присвячених мисливству та лісівництву, та які мають намір та бажання до співпраці. У такому ж дусі похвали висловлюється журнал «Waldhütte Unterhaltungsblatt für Forst- u. Wajdmänner» у 1878 році. [3]

 

Іван Франко відводив значну роль журналу у висвітленні краєзнавчих питань на території Галичини. У статті «Галицьке краєзнавство» він відзначив роль часописів «Łowiec», «Sylwan» «Rolnik» «Przyrodnik», які зробили великий вклад у Галицьке краєзнавство.

На час створення товариства відношення до мисливства у Галичині мало невтішний вигляд. Мисливські угіддя були нічийною власністю, тобто, (res nullius) без догляду, охорони і закону. Мисливське господарства на час створення товариства добре велося у декількох великих землевласників та на кількох державних ревірах. Мисливські угіддя іншої частини Галичини були майже пустелею з огляду на стан мисливських тварин. Провадження раціонального полювання належало більше до винятків, ніж до правил. Безкарно відбувалося різного роду браконьєрство.

 

Однією з головних цілей товариства було законне виборювання у місцевої влади найкорисніших для мисливства законів та розпоряджень, які неповністю або недбало виконуються.

 

Першим кроком у цьому напрямку товариства було звернення 7 жовтня 1878 року до намісництва, у якому вимагалось, щоб старости видавали дозволи на вогнепальну зброю тільки тим особам, які мають дозвіл на полювання. У січні 1880 року подається звернення до Галицького сейму з просьбою про запровадження посвідчень мисливця, а також вноситься петиція у справі про зміну мисливського закону у частині про можливість полювання на лисицю цілий рік.

 

Наступні звернення товариства стосувалися законодавчого встановлення запровадження видачі сертифікатів на добуту дичину як засобу, який би запобігав недозволеній торгівлі дичиною, яку викрали. На зібранні 4 липня 1880 року ухвалюється рішення про організацію по містах складів звірини, головною ціллю якого є боротьба з браконьєрством. Також обговорено справи про оплату за заподіяну мисливством шкоду.

У 1881 році товариство подає подання до намісника у справі швидких і суворих мір покарання за злочини, пов'язані з браконьєрством. Для вирішення цього подання Галицьке намісництво видає розпорядження від 5 вересня 1881 року по справі браконьєрства.

 

У 1881році рибальське товариство злилося з Галицьким мисливським товариством. З ініціативи товариства та за згодою крайової лісової школи у 1882 році утворено мисливський музей.

 

У 1882 році у Відні відбувся мисливський конгрес. Темою для засідань було утворення спілки мисливського товариства Австрійської монархії. На цьому конгресі обговорювались умови про міжнародну співпрацю з метою піднесення мисливства в усіх частинах імперії з визначення спільних принципів у сфері мисливського права.

 

На конгресі не було знайдено спільної думки щодо запровадження однакових норм, визначених законом щодо охоронного часу для дичини. Нелогічно було б встановлювати один і той самий охоронний термін для Угорщини і для Малопольщі, так як вони знаходились у різних географічних та кліматичних зонах.

 

Через лобіювання у Галицькому сеймі товариство відстоювало інтереси мисливців. Так, у 1884 році депутат Романчик подав клопотання, щоб всім господарствам, які зазнають збитки потрібно пришвидшити видачу дозволів на мисливську зброю. Але депутат граф Казимир Бадені пропонує відшкодовувати збитки, завдані дичиною, а не відстрілювати дичину, бо на його думку така норма призведе до зменшення чисельності популяції. Також за збільшення відстрілу дичини виступали лісники. На з'їзді лісників у 1884 році було звернуто увагу, що козулі нищать кропітку працю лісників, а саме відгризають чубки посаджених дерев. Однак, в обороні дичини став бувший директор сапежинських лісів Казімир Ремішевський, який переконував, що лісництво і мисливство творять єдину цілісну систему. Звірина є не тільки оздобою лісів , а й доповнює привабливість лісу та створює душу лісу.

 

У мисливській пресі зазначалось, що «...з часу створення товариства у 1876 році воно вибороло у крайової влади до мисливського закону від 1875 року додаткові розпорядження щодо його недосконалих сторін і планувало ще багато чого зробити».

 

Також було ухвалено подання до сейму про зміну закону у частині відшкодування збитків завданих мисливськими тваринами, введення посвідчень мисливця. Товариство звернулось до Галицького намісника з пропозицією, щоб при прийнятті рішень, які торкаються ведення мисливського господарства, влада зверталась до товариства та враховувала його думкою з цього питання.

 

З огляду на велику кількість видри товариство виступило за їх суцільний відстріл, а загальний відстріл лисиці не підтримано.

 

Внесено подання до Галицького намісництва з вимогою, щоб старости не затверджували оренду гмінних полювань неорганізованими мисливськими товариствами та спілками. Справа у сеймі про запровадження мисливських посвідчень залишилась продовжена до монаршої санкції. Депутат сейму Давид Абрахамович, член товариства, виступив з промовою, в якій серед іншого висловив підтримку видачі посвідчення мисливця, а саме , що фонд, який буде складатися з оплат за посвідчення мисливця, має бути призначений на цілі розвитку мисливської культури, і в першу чергу повинен служити тій економічній галузі і тій продукції, з якої він утворився. На думку Абрахамовича ці кошти повинні були йти на організацію виставок, заліснення або на інші справи, які стосуються лісового та мисливського господарства. Але подання про зміну мисливського закону у частині посвідчення мисливця не отримало підтримку. Опозиція у сеймі не підтримувала позицію товариства і запровадження поданих нею змін.

 

Через боротьбу опозиції не всі домагання товариства ввійшли до нового кодексу. Мисливське питання у сеймі набирало класового характеру і опозиція зазначала, що мисливці завдають «тяжкої кривди» багатьом людям. Депутати, які стояли на стороні мисливців, стверджували, що через ефективне ведення мисливства збільшується орендна ставка за оренду мисливських угідь.

 

Опозиція стояла на своєму і боролась до кінця за вільне використання, лісів та пасовищ, а також у своїх вимогах домагались вільного права полювання для всіх людей. Але такий підхід на думку товариства призвів би до знищення одного з найбільших державних багатств.

 

У 1895 та 1896 році товариство мало багато видатків і залізло в борги, що могло б призвести до його банкрутства, але дякуючи жертовності графів Романа Потоцького, Стефана Замойського, Тадеуша Чарковського – Голеєвського, які своїми пожертвами у сумі 2462 злотих покрили кредит товариства за 1895 та 1896 роки і дали можливість зберегти товариство. Видатки товариства у 1897 році становили в сумі 2850 злотих.

 

Піднесення чисельності зайців та куріпок у мисливських ревірах товариства здійснювалось у спосіб, коли доставляють маточне поголів'я і випускають його в мисливські ревіри.

 

З початку 1897 року чисельність членів товариства складала 308, а на кінець року досягла 704 члени.

 

На переломі століття змінюється редакційна політика журналу «Ловець», який відходить від описання традицій та історії мисливства, а йде шляхом висвітлення впровадження ефективного та наукового ведення мисливства.

 

Одночасно з цілою сучасною культурою мисливство позбувалось романтичного ореолу і рухалось у напрямку ділової свідомої праці. Воно перестало бути лише шляхетним видом відпочинку, а взяло на себе опіку мисливською звіриною. Мисливство вступає на шлях серйозних природничих досліджень, державного регулювання. Товариство докоряло тим, хто не дотримується мисливського законодавства, а керується тільки своєю сліпою хтивістю. Члени товариства вважали, що хто має жадобу м'яса, той був недостойним носити звання мисливця .

 

25.05.1898 року товариство направляє звернення до всіх старост, в якому звертає увагу на беззаперечне виконання закону у частині боротьби з браконьєрством. У зверненні зазначається, що у багатьох частинах держави існує звичай добування дичини за допомогою капканів. Цей вид браконьєрства по своїй суті є найгіршим, дуже шкідливим і небезпечним для популяції диких тварин порівнянні з їх добуванням за допомогою вогнепальної зброї, так як тяжко піддається контролю. Також у зверненні йдеться про необхідність співпраці старост з товариством та мисливською поліцією .

 

У цьому ж зверненні товариство вказує, що «слід враховувати думку у справі мисливства мисливського товариства у Львові, яке реорганізувало свою діяльність на цілу державу і має свої осередки по цілій державі. Члени товариства є люди з досвідом та знавці мисливства. Обов'язком старости є організація боротьби з браконьєрством, а при порушенні вимог закону потрібно суворо порушників карати. Товариство звернуло увагу старост на мисливський закон у частині видачі посвідчень і мисливських сертифікатів, на недопустимість маніпуляції коштами. Було висунуто застереження, щоб при оцінці шкоди, завданої мисливцями або дикими тваринами, старости були об'єктивні і дотримувались лише вимог мисливського закону».

 

На другому з'їзді товариства члени товариства виступили проти статті 41 мисливського закону, який забороняв полювання у неділі та свята. Товариство категорично виступало проти такої заборони, так як така заборона унеможливлювала полювання для багатьох мисливців, які працювали у будні, а саме лікарі, адвокати, судді, вчителі, урядовці, промисловці, офіцери, продавці. Дана заборона, на думку товариства, призведе до занепаду мисливських товариств, збільшення браконьєрства, розмноження хижаків. Ставилось питання, чому забороняється лише полювання, коли не забороняються спортивні забави, кінні забіги, а також інші забави у свята. Згадувалось, що такої норми у законодавстві інших країн Австро-Угорської імперії немає.

 

У 1898 році чисельність членів товариства зростає до 980 осіб. Починаючи з 1 січня 1999 року товариством ухвалено видавати журнал «Ловець» два рази на місяць та на якіснішому папері. У 1898 році членські внески встановлено у розмірі 5 злотих на рік.

 

10 березня1899 року у зверненні, внесеному до сейму через депутата священика Андрія Любомирського, товариство вносить подання, у якому вимагає, щоб «мисливський фонд поповнювався з половини внесків від оплат за посвідчення мисливця та використовувався щороку для піднесення мисливського господарства, як частини культури краю». Субвенції для товариств діставали з державних фондів споріднені товариства – мисливські, господарські, які давили користь державі. На жаль, сейм через брак часу це звернення товариства не розглянув. Не опускаючи рук товариство ухвалює створити фонд по боротьбі з браконьєрством і переказує на ці цілі 200 злотих для виплати премій .

 

У 1900 році товариство надалі працювало у напрямку за дотриманням мисливцями мисливського законодавства. Щоб не допускати дикого полювання, граф Йозеф Потоцький створив фонд для нагород охоронців мисливських угідь, які сумлінно виконують свої обов'язки. [68]. Товариство добилось для мисливців краю оренди права полювання у державних лісах, а особливо у гірській місцевості. На Австрійському Конгресі мисливців у Відні вирішено створити Австрійську спілку мисливців. Галицьке товариство мисливців на з'їзді представляв граф Роман Потоцький. Приймається рішення про вступ Галицького мисливського товариства в асоційовані члени Австрійського мисливського товариства з річним внеском 50 злотих, але з умовою виходу, якщо виявиться, що Австрійське товариство не буде належно підтримувати мисливські справи Галичини.

 

У 1902 році чисельність членів товариства зростає до більш як 1100 осіб. Галицьке намісництво на противагу до все більш зростаючих радикальних настроїв старається підтримувати мисливську економіку , але у сеймі все більше лунають думки: «Полювання для всіх! Однаково як для пана, так і для Івана! Так як заєць, що пан доглядає, гризе щепи дерев у саду Івана».

 

Для упорядкування мисливської мови товариство у 1903 році скликає комісію для видання мисливського словника, головою якої обрано графа Леопольда Страженського.

 

Товариство через своїх членів звернулось з поданням до старост про закриття полювання у мисливських угіддях, в яких погано ведеться мисливське господарство.

 

З хронік, які велись товариством, довідуємось про досить значну чисельність дичини. Таксація мисливських тварин, яка запроваджена на даний час, не велась, а чисельність дичини визначалась по тому, скільки людей та при якій кількості зброї добули відповідну чисельність дичини. Так, відзначалось, що в Карпатських ревірах біля сіл Небилова та Красної під час кількаденного полювання добуто 80 кабанів та 8 рисів, а також велику кількість іншої дичини. На подолі у Більщанських мисливських угіддях після триденного полювання добуто 1000 голів зайця, оленів та декілька десятків кабанів та оленів. Але при такій значній популяції дичини, а особливо оленів та козуль, наносилась шкода лісу, однак власники мисливських ревірів, дбаючи про стан популяції, для відстрілу заявляють невелику кількість дичини.

 

У 1910 році у Відні відкривається міжнародна мисливська виставка. Основним завданням організаторів виставки було наочно показати противникам мисливства важливість мисливства та представити їм багато доказів помилковості їх демагогічних гасел: « Геть з полюванням!.. Геть забави панів! Бо доглянута панами звірина завдає непомірної шкоди нашим лісам та полям! Ці гасла є просто засобами маніпуляції несвідомою частиною суспільства і застосовуються для агітації під час виборів до гмін. Для підготовки виставки у липні 1908 року до Львова з Відня приїхав радник цісаря В Губерт і на засіданні виголосив промову: «Галичина – це мрія мисливців, край мисливців, які в особливий спосіб і з особливою увагою віддаються цьому шляхетному спорту. Я маю велику надію, що Ваш край займе найдостойнішу позицію на нашій виставці. Мисливство в Галичині має велику історичну цінність». Для підготовки виставки було створено три комітети: а) збору мисливських трофеїв; б) мисливської промисловості та ручних виробів; в) мистецтва та мистецьких ремесел .

 

У 1910 році чисельність членів товариства збільшилась і досягла 1240 осіб. Також створено філії товариства у Рогатині та Снятині. Заступник голови товариства С. Крогульський повідомив, що на виставці у Відні Галичина не представляла декоративний салон, як це вчинили інші країни Австрійської монархії, але зробила галерею рідкісних мисливських трофеїв, на які із заздрістю споглядали мисливці з інших країн, що свідчить про досить високий розвиток мисливства у Галичині за останні 30 років. [4]

 

У пресі відзначалось, що мисливська виставка користувалась великою популярністю. Щоденно її відвідувало 15 тис. осіб, а всього за час існування виставки її відвідало два мільйони осіб. [5]

 

Галичина на Міжнародній виставці у Відні у 1910 році була добре представлена завдяки жертовності членів товариства. Так, 107 членів з загальної кількості товариства(1240 членів) спонсорували для підтримання виставки 36 тис. корон. Ці старання не були марними, так як галицькі мисливські трофеї завоювали на цій виставці дві золоті нагороди. На виставці були представлені трофеї дичини, добуті лише у Галичині.

 

Висновки

Галицьке мисливське товариство як громадська організація, яка діяла на території Галичини з 1876 року відстоювала інтереси мисливців. Діяльність товариства проявлялась у відстоюванні права мисливців на полювання, дотримуванні власниками земельних ділянок норм мисливського закону, відстоюванні прав орендарів полювання, а саме при відшкодуванні землевласникам шкоди, заподіяної мисливськими тваринами, оплаті за оренду полювання.

 

Для досягнення своїх цілей товариство використовувало різноманітні звернення до органів крайової державної влади, у яких зверталась увага за недотримання чинного законодавства в галузі мисливства, подання законопроектів до сейму, які б відстоювали інтереси мисливців. Створювались відповідні фонди для стимулювання мисливської охорони та винагорода за виявлення браконьєрів.

Велику роль товариство відігравало у сфері культурного розвитку мисливства, а саме, організовувало виставки трофеїв, видавало двотижневик «Ловець», який пропагував мисливську культуру.

 

У склад мисливського товариства входила вища соціальна група населення того часу – особи, які були мисливцями або мали бізнес у цій галузі. У своїй діяльності товариство намагалось бути аполітичною організацією. У національному плані – це була пропольська організація і мала патріотичні настрої.

 

Наша розвідка розглядає діяльність мисливського товариства з 1876 до 1910 року, хоча товариство проіснувало до 1939 року. Діяльність Галицького мисливського товариства у вітчизняній науці не досліджувалось.

 

Через дослідження діяльності громадських організацій, які впливали на політичну, соціальну, економічну та культурну сферу тогочасного суспільства, ми зможемо детальніше проаналізувати суспільне життя Галичини за Австро-Угорської імперії та при її входженні до складу Другої Речі Посполитій. Тому дана тематика потребує в подальшому продовження досліджень.

 

Використані джерела

1.Ilustruwany skorowidz stołecznego miasta Lwowa z okazyi powszechnej wystawy krajowej roku 1894. – Lwów: druk. Fr. S. Reichman, 1894. – s.80.

2. [електронний ресурс]. – Режим доступу http://museum.lviv.net/ua/history/history.php.

3.Krogulski S. Pół wieku: zarys działalności małopolskiego towarzystwa łowieckiego 1876-1926. – Lwów: Nakładem małopolskiego towarzystwa łowieckiego, 1929. – s.1-21.

4.Франко І.Зібрання творів у 50 томах. т.46, книга 2: Історичні праці (1891-1897). – Київ:Наукова Думка,1986. – с. 124

5.Krogulski S. Pół wieku: zarys działalności małopolskiego towarzystwa łowieckiego 1876-1926. – Lwów: Nakładem małopolskiego towarzystwa łowieckiego, 1929. – s.22-133.

5.Łowiec – 1910. – № 20. – s.243.

 

Джерело:

Проців О. Р. ДІЯЛЬНІСТЬ ГАЛИЦЬКОГО МИСЛИВСЬКОГО ТОВАРИСТВА В КІНЦІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ ст. // Проблеми вивчення й охорони тваринного світу у природних і антропогенних екосистемах. Матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 50-річчю з часу опублікування регіонального зведення «Животный мир Советской Буковины» (м. Чернівці, 13 листопада 2009 р.). – Чернівці: ДрукАрт, 2010. – С. 216-222.

е-mail автора:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

 



Коментарі  

 
#1 hanter39 11.07.2012 20:59
З поданої статті можна взяти багато для клубу www.huntingukraine.com
 

У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

загрузка...
Powered by HuntingUkraine.com