Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Рівненщина може залишиться без риби
( 4 Votes )
Написав Марина ПОПОВА, Ольга МІХНЬОВ Переглядів - 4044   
Середа, 22 грудня 2010 11:56

Браконьєрські сіткиЧас бити на сполох: з кожним роком риби у водоймах Рівненщини стає менше. "Незабаром взагалі не буде що ловити", — зітхають рибалки зі стажем, які пам'ятають, як років з десять-п'ятнадцять тому річки та озера нашої області буквально кишіли рибою. Всьому виною — браконьєри, точніше їхня безкарність. Попри офіційну статистику рибоохорони, яка рік у рік справно фіксує кількість виявлених фактів браконьєрства, вилучених та знищених знарядь лову й розмір накладених штрафів тощо, риби на Рівненщині все меншає й меншає. Хто нищить рибні запаси області і хто цьому допомагає.

 

"Контрольний вилов" чи узаконене браконьєрство?


— Нерідко їжджу з вудкою на ставки біля "Рівнеазоту", — розповідає рибалка з Демидівського району Михайло. — Там особисто ставав свідком браконьєрства. Якось у період нересту (коли рибалити дозволено лише на вудочку) бачив, як такий собі Паша з Обарова (його уже тамтешні рибалки знають) ловив рибу "павуком". Опускав його з мосту, чекав, поки риба запливе, і витягував. Я, мабуть, разів з п'ять приводив до нього інспекторів рибоохорони. Вони чоловіка забирали, складали протоколи, але коли я приїжджав наступного дня — він стояв знову. І так повторювалося кілька днів поспіль. Зрештою після мого, мабуть, уже п'ятого дзвінка інспекторам навіть не довелося приїжджати. Через дві хвилини хтось зателефонував Паші і він умить забрався звідти. Висновок — попередили.

 

Утім подібні факти, в порівнянні з тим, що робиться на самому Хрінницькому водосховищі, — це, за словами Михайла, — лише дрібниця.

— Цілий рік бомблять рибу електроловом і сітками виловлюють, — обурюється пан Михайло. — А як має бути якась перевірка — браконьєрів теж постійно попереджають. Для прикладу, кілька тижнів тому на водосховищі ловили рибу сітками, хоч на цей рік ні в кого немає квоти на промисловий вилов риби, а відтак із сітками на водоймах не має бути нікого. І, кажуть, рибінспектори... були поряд! Мої знайомі, які були свідками цього, розповіли: інспектори пояснили, що нібито відбувається контрольний вилов риби.

 

Про підозрілий "контрольний вилов риби" працівниками рибоохорони розповів і старший державний інспектор Прип'ятського регіонального представництва Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства Леонід Давидюк:

 

— Торік під час одного із спільних з екологічною інспекцією рейдів у районі урочища "Зелений дуб" між селами Гумнище та Товпижин (Хрінницьке водосховище) ми виявили рибальські сітки. З пояснень рибалок та інспекторів рибоохорони, які були поряд, відбувався контрольний вилов риби з використанням двох маломірних суден (гребний дерев'яний човен та моторний човен "Казанка"). Судна були без бортових номерів і позначень, що є порушенням Правил користування маломірними суднами на водних об'єктах Рівненської області. Інспектор рибоохорони, який керував моторним човном, мою вимогу пред'явити суднові документи, а також свідоцтво на право керування моторними суднами, проігнорував. Він у грубій формі відповів, що не має при собі таких документів, бо вони знаходяться вдома і взагалі ніяка державна інспекція (крім нього самого) не має права перевіряти судна інспекторів рибоохорони. Те ж нам сказав і заступник рибоохорони Поліщук, якому зателефонував ще один рибінспектор. Представники рибоохорони відповіли, що "рішення обласної ради "Про правила користування маломірними суднами" не є для них законом". Зрештою в процесі розмови з'ясувалося, що човен "Казанка" стоїть на державному обліку в ІГДРФ під бортовим номером УВ-17-К. Рибоохорона перефарбувала човен і поставила його на свій облік під іншим номером, якого не нанесли на борт, що є грубим порушенням законодавства України з реєстрації суден. Ніде в законодавстві України не вказано, що інспектори рибоохорони мають право керувати суднами незареєстрованими, без бортових номерів, без проходження техогляду, без посвідчень судноводіїв та ін. Усе це я виклав в акті рейду-перевірки.

 

Вдалося з'ясувати: працівники рибоохорони й справді вважають, що перевіряти їхні судна не в компетенції інспекції з безпеки судноплавства. Про це свідчать їхні численні звернення до обласної влади та прокуратури. Щоправда, у документах зазначено, що насамперед постійні рейди дошкуляють рибалкам, які здійснюють промисловий лов риби. У судноплавній інспекції ж запевняють — діють відповідно до законодавства, а воно для рибоохорони винятків не робить.

 

Під загрозою не лише риба, а й життя рибалок


Нині і підводні мисливці уловом можуть похвалитися нечасто. Усьому виною — браконьєри.

 

— Ми аквалангами не користуємося, бо це вже є браконьєрством. Полюємо, затримуючи дихання, — ділиться секретами рибальської майстерності Президент Рівненського обласного осередку Української підводної федерації Олег Куліба. І при цьому зітхає: — Уловом похвалитись не можу. Найбільш рибним у нас вважається Хрінницьке водосховище, але з десяти поїздок туди разів 6-7 повертаюся з порожніми руками, — зізнається досвідчений рибалка.

 

Про жахіття, які кояться на водоймах області з вини браконьєрів, Олег Куліба може розповідати довго.

 

— У місцях, де тільки побомбили річку електроловами, на дно страшно дивитися! Усе встелене мальком, є й більші рибинки. Браконьєри ж забирають лише велику рибу, а дрібна разом з ікрою та жучками-павучками гине.

 

— Я сплавлявся на Стирі у районі Берестечка, — веде далі пан Олег. — Проплив кілометрів два з половиною. Упродовж усього шляху побачив лише кілька маленьких піскарів. Питаю у місцевих: чого риби так мало? Відповідають, що вночі річка аж світиться від "електроловщиків".

 

Через промисел браконьєрів на рибалок-підводників чатує й значна небезпека — сітки. Досвідчені спортсмени кажуть, що навіть ніж не врятує, якщо заплутаєшся. Порушники екологічної рівноваги зазіхають не лише на рибу — з їхньої вини під загрозою опиняються й людські життя. Життя "цивілізованих" рибалок, які прагнуть отримати улов не у варварський, а в людський спосіб. За що й страждають — не з власної вини.

 

— Я в Козлині в озері заплив на метрів 300 від берега і потрапив у пастку — з усіх сторін сітки, — пригадує Олег Куліба. — Майже годину з них вибирався. Вони повсюди були у шаховому порядку. Втім мені ще пощастило. На озері Засвітське, що біля Нобеля, мій друг так заплутався у сітках, що ми його ледь змогли визволити. На берег витягли уже непритомного, та хвала Богу, встигли відкачати. Я не новачок у підводному полюванні — уже 25 років плаваю, але ще жодного разу не бачив, щоб сітки були помічені буйками, усі вони притоплені.

 

— Ніхто не запускає рибу у водойми, лише забирають, — резюмує співрозмовник. — Чув, що якось у Хрінниках випустили товстолобиків, але скільки років уже полюю там, так жодного разу їх і не бачив. А років 15 тому було риби так багато, що ми плавали, немов в акваріумі. Вибирали навіть не найбільшу рибину, а якусь незвичну.

 

Суди відпускають порушників та повертають знаряддя лову


Тим часом начальник Поліського державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів Держрибінспекції Валентин Бондарчук переконує, що рибні запаси відновлюються:

 

— Риба, вилучена за рік, систематично відновлюється. Її частина від загальної кількості складає 15 відсотків. Це підтверджують результати наукових досліджень студентів НУВГП, які з січня вивчають ситуацію зарибненості водойм Рівненщини. Між іншим, з нашої ініціативи у цьому році заборонено розподіл квот, тобто промисловий вилов риби з 1 січня не ведеться ні на Хрінницькому водосховищі, на інших водоймах, де це було дозволено робити минулого року.

 

Однак перешкод для всебічної боротьби з браконьєрством багато. Валентин Бондарчук зазначає, що минулого року Держрибінспекцію на 30 відсотків недофінансували. У цьому році вже від цієї суми інспекція отримала аж 9 відсотків.

 

— У нас інспекторів вистачає, але вони користуються табельною зброєю 1924 року випуску, не застраховані, — пояснює Валентин Бондарчук. — Немає грошей, аби вони медогляд пройшли.

 

Разом з тим показники, які відображають боротьбу з браконьєрством, ростуть. Якщо у 2007 році рибінспекторами було виявлено 1070 порушень правил рибальства, то у 2008-му — 1251 такий факт.

 

— Що ж до адміністративних матеріалів, рішення за якими приймають судді, то, наприклад, за минулий рік їх направили 543, — пояснює головний держрибінспектор області. — У 63 із них рішення винесено не на користь держави. Порушники відбуваються усним попередженням, у деяких випадках суди їм навіть повертають знаряддя браконьєрства. Наприклад, у Кузнецовську три рази ловили чоловіка і жодного разу його не притягнули до відповідальності, як вирішив суд "за відсутності складу порушення". Усі ж вилучені знаряддя браконьєрства міжвідомча комісія, до якої входять представники податкової інспекції, казначейства, виконавчої служби та рибінспекції, знищуються.

 

Валентин Бондарчук також зазначив, що інспекція клопочеться перед Верховною Радою про підвищення штрафів приблизно у десять разів.

 

— Зараз мінімальний штраф за порушення правил рибальства — 34,7 гривні, який планується збільшити до 340 гривень, максимальний штраф за нанесення суттєвої шкоди водним живим об'єктам становитиме 1700 гривень. Грубе порушення цих правил коштуватиме 3400 гривень. За вилов однієї особини щуки браконьєри платять 51 гривню, цю суму планується підвищити до 450 гривень. Також на порушника покладатиметься відшкодування завданої шкоди. Крім того, за порушення правил рибальства грозить і кримінальна відповідальність. З початку року у Демидівському, а також у Радивилівському районах виявлено два факти застосування заборонених знарядь рибальства, а відтак проти порушників порушено кримінальні справи.

 

Автори: Марина ПОПОВА, Ольга МІХНЬОВ

Джерело - Рівненська газета

 

Якщо ви стали свідком незаконного вилову риби, або володієте інформацією про факти браконьєрства, повідомляйте про це у редакцію Рівненської газети за телефоном 8(050) 375-13-88. (Запитувати Ольгу Міхньов).

 



Коментарі  

 
#2 Андрюха 31.01.2011 21:20
:sad: cумно !!!
 
 
#1 рибачок 22.12.2010 15:38
У нас коло Жидачова рибнадзори всьо кришуют. Хто лапає рибу сітками всі платять рибнадзору раз в місяць гроші і лапають дальше. Хто бє током платять більше. З вудков нема де посидіти і рибе тоже вже майже нема
 

У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

Реєстрація






Забули ім'я користувача/пароль
Не маєш власного облікового запису? Зареєструватися
Powered by HuntingUkraine.com