Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
Господарювання людини як і браконьєрство знищує рибу
( 3 Votes )
Написав Новини Закарпаття Переглядів - 9783   
П'ятниця, 14 січня 2011 15:56

Знищення рибиУ листопаді розпочалася зимівля риби. Вона триватиме до 10 березня наступного року. В такі періоди, коли мешканці водойм збираються у зимувальних ямах, виловлювати рибу на них суворо заборонено. Втім, на жаль, чимало "любителів рибки", незважаючи на заборону, відшукують зимувальні ями й браконьєрськими методами знищують рибу. Не менше шкоди у періоди нересту та зимування мешканцям річок завдає господарювання людини.

 

З якими проблемами зіткнулися охоронці закарпатського "рибного царства" цьогоріч — у розмові із завідувачем сектору іхтіології та контролю "Закарпатдержрибоохорони" Ігорем Великопольським.

 

Ігоре Йосиповичу, які проблеми найчастіше дошкуляють в періоди нересту та зимівлі риби?


— Із настанням холодів риба стає менш активною і збирається на зимівлю у глибоких місцях, так званих зимувальних ямах. За правилами рибальства, на ділянках річок, які взяті під охорону на період зимівлі, заборонено будь-який вилов риби. Крім того, заборонено проводити й будь-які господарські роботи поблизу водойм. Утім, сьогодні в цьому плані у нас є чимало проблем. По-перше, великої шкоди рибному господарству краю завдають браконьєри, які будь-яким чином намагаються добути великий улов, вдаючись до варварських способів. Також ситуація ускладнюється завданням збитків рибному господарству від непродуманої господарської діяльності на об’єктах держлісгоспів. Тобто, коли заготівля лісу проводиться безпосередньо в руслах річок, а транспортування деревини – по основній частині русла. Якщо браконьєри знищують маточне поголів’я, то трелювання лісу гусеничною технікою перешкоджає міграції риби до нерестилищ, руйнує ці ж нерестилища, чим фактично унеможливлює відтворення риби. Це все призводить до швидкого зникнення в наших річках лососевих.

 

Недарма на сьогодні в краї повністю заборонено виловлювати струмкову форель, щоби, зрештою, не втратити її як вид. До слова, в періоди зимування риби та нересту на водоймах забороняється проведення низки інших робіт, які негативно впливають на середовище існування риб: миття автівок на березі річок, забір гравію, проїзд автомобілями по руслу річок, а трелювання лісової продукції взагалі заборонено законом. Зокрема, за вилов риби у недозволених місцях на порушника накладається штраф у сумі 170 гривень. Крім того, вираховуються збитки за виловлену рибу.

 

Невже лісогосподарська діяльність може завдати такої непоправної шкоди рибному господарству?


— Звичайно. Адже в останнє десятиліття, після кількох великих паводків, було розмито чимало доріг. У багатьох держлісгоспах питання відновлення старих доріг та будівництво нових взагалі не розглядається. Тому трелювання та транспортування лісу відбувається безпосередньо по руслах річок. Звичайно, для керівництва лісгоспів набагато легше, так би мовити, заплющити очі на все це, аніж вкладати великі кошти у будівництво лісових доріг для транспортування лісової продукції. В результаті проїзду техніки по руслу гірської річки відбувається неприродне скаламучення води. А в такій болотистій консистенції, як відомо, форель не може не тільки відтворюватися, але й існувати. Тому риба фактично гине від задухи. Під гусеницями нищиться, на жаль, і кормова база, і мальок. Найчастіше подібне варварство відбувається на Тячівщині, Свалявщині, Великоберезнянщині, Хустщині, Міжгірщині та Рахівщині. У цих гірських районах дуже важкий рельєф, тому там найчастіше вдаються до транспортування деревини руслами.

 

До речі, велику проблему маємо зараз і з Тереблянським водосховищем, де висота замулення становить від 6 до 19 (!) метрів. Коли йде спрацювання води, відбувається осушення водосховища на проміжку 3—5 кілометрів. Найбільше цей процес завдає шкоди у періоди нересту та зимівлі риби. На жаль, вирішити цю проблему складно, оскільки режим роботи Теребле-Ріцької ГЕС не розрахований на особливості існування іхтіофауни р. Теребля вище греблі самою ж проектною документацією. Тому зараз ми працюємо над тим, щоб урегулювати режим спрацювання води для забезпечення природного існування та відтворення риби у водосховищі.

 

А браконьєри часто дошкуляють?


— Часто. З початку року було викрито 1381 порушення, з них 65 випадків браконьєрства. Воно залежить від погодних умов. Коли йдуть дощі і рівні каламутності води піднімаються, браконьєри працюють з сітками-«павуками». При низькому рівні та чистій воді найчастіше має місце нічне браконьєрство на гірських та передгірських річках, де через мілководдя браконьєри з допомогою ліхтарика освічують воду і острогою пронизують рибу. Не меншою популярністю серед порушників у такий період користується і електровудочка, коли рибу вбивають електрострумом, під’єднавши вудицю до електромережі або через випрямляч струму до акумуляторної батареї. На річці Тересві часто доводилося спостерігати обладнані браконьєрами «паліски». Такий вид лову практикується на гірських річках, коли штучно звужується русло і встановлюється плетений з лози кошик. Риба скочується в цей кошик і не має змоги звідти вибратися. Доволі часто на річках Ріка, Теребля та Тересва місцеві браконьєри використовують для лову риби й метод глушіння молотом.

 

При підрахунку збитків та притягненні до відповідальності винних осіб ситуація для браконьєрів ускладнюється тим, що в закарпатських водоймах живуть понад 20 червонокнижних видів риб. Коли вдається зловити браконьєра, то справа по ньому може вирішуватися тільки в судовому порядку. Крім цього, за браконьєрство передбачається й кримінальна відповідальність. За один факт сума стягнення становить від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів плюс відшкодування компенсації за кожну рибину. За результатами рибоохоронної роботи цього року по 1158 справах стягнуто з порушників 92382 гривні.

 

Одночасно з виявленням порушників «Закарпатдержрибоохорона», очевидно, працює і над збільшенням чисельності риби в наших річках?


— Разом із науковцями-іхтіологами ми проводимо контрольні лови упродовж року в різні періоди життєдіяльності риб. Таким чином визначається чисельність різновиду риб, місця та терміни нересту, локалізації в періоди зимівлі. Саме за результатами проведених досліджень було розроблено, погоджено та затверджено рішенням Закарпатської обласної ради Програму відтворення лососевих видів риб басейну р. Тиса на 2008—2017 роки. Реалізація цієї програми дасть змогу вирішити питання створення маточних стад дунайського лосося, харіуса європейського та струмкової форелі, збільшити число лососевих видів у річках шляхом їх зариблення молоддю риб, створити ресурсну базу для організації ліцензійного спортивного рибальства та інших видів рекреаційного використання басейну р. Тиса.

 

Та, на жаль, незважаючи на те, що програма прийнята ще у 2008 році, з обласного природоохоронного фонду кошти на її реалізацію досі не виділялись. Хоча необхідність розпочати виконання заходів по програмі загострюється тим, що передбачені до відтворення види: дунайський лосось (головатиця) та харіус європейський занесені до Червоної книги України, а невикористаний в зазначені строки дозвіл Міністерства охорони навколишнього природного середовища на заготівлю маточного поголів’я вважається недійсним і підлягає поверненню. При такому результаті повторне отримання дозволу може більше взагалі й не розглядатися.

 

Джерело: mukachevo.net

 



У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

Реєстрація






Забули ім'я користувача/пароль
Не маєш власного облікового запису? Зареєструватися
загрузка...
Powered by HuntingUkraine.com