Встановлено, що в сучасних умовах розвитку галузі птахівництва в напрямі розширення асортименту та підвищення біологічної цінності продукції в умовах України актуальним є розвиток фазанівництва. Наведено аналіз роботи сучасних дичеферм із вирощування фазанів. Досліджено питання біологічних особливостей фазанів та історія їх приручення й одомашнення, виробничої цінності та перспектив вирощування і використання фазанів у системі агропромислового виробництва. Спектр використання одержаної продукції нині забезпечує повну реалізацію, що може стати в недалекому майбутньому сировиною для багатьох галузей народного господарства.
Мета дослідження: систематизація зарубіжної та вітчизняної теорії й практики, що стосуються історії та сучасного стану фазанівницва.
Результати досліджень. Освоєння нових територій, інтенсифікація народного господарства послаблюють відтворення багатьох видів птахів, що призводить до зменшення їх чисельності в природних умовах. На сучасному етапі розвитку сільськогосподарського виробництва, природоохоронного та мисливського господарства актуальним є пошук нових, сучасних систем ведення зазначених галузей. Дослідження багатьох вчених показали, що м'ясо диких видів птиці набагато цінніше (у біологічному значенні), порівняно з м'ясом багатьох видів домашньої птиці. М'ясо фазана має прекрасні смакові якості, ніжніше, ніж куряче та індиче. Так, якщо за 100% прийняти біологічну цінність білку курячого яйця, то біологічна цінність курячого м'яса становить 66,5%, індика - 65,23%, а фазана - 73,47%. Коефіцієнт перетравності курячого м'яса дорівнює 72,28%, м'яса пекінської качки - 68,02%, індика - 66,68%, фазана- 92,15% [2].
Слід зазначити, що селекція на прирости живої маси в птахівництві викликала зниження смакових якостей м'яса, і більшість генів, що відповідають за цю якість м'ясопродуктів, у процесі відбору були втрачені. Використання нових видів птиці, вирощених промисловими та напівпромисловими методами, які не втратили своїх цінних якостей, дозволить значно розширити асортимент птахо продукції. Штучно вирощених фазанів різних підвидів використовують з естетичною метою, випускаючи їх в парки, зелені зони, місця відпочинку. Фазани мають чудові адаптивні властивості, легко акліматизуються. Полювання на фазанів своєрідне та захоплююче.
Живляться фазани як рослинною, так і тваринною їжею. Активно вживають комах та інших безхребетних, з яких найчастіше поїдають кобилок, цикадок, мурашок, жуків, мокриць, червів, молюсків. Важливо зауважити, що фазани (як і деякі інші представники ряду Куриних) є ворогами колорадського жука. Поїдають фазани як дорослих комах, так і їх личинок (окрім фазанів, колорадського жука їдять ще куріпки та цесарки). Випуск фазанів на сільськогосподарські угіддя забезпечить зниження численності шкідливих комах. Однак це не означає, що фазан може знищити повністю всю популяцію колорадського жука, проте суттєво скоротить її чисельність (один із можливих біологічних методів боротьби зі шкідливими комахами) [1].
Історія розповсюдження фазанів на європейському континенті розпочинається ще з подорожі аргонавтів у Колхіду, звідки греки привезли золоте руно, Медею та фазанів. У Колхіді, в Грузії, на річці Фазис (нині Реон) проживала колонія греків з аналогічною назвою - факт достовірний, не легенда. Греки переселили фазанів на свою батьківщину - в Елладу, давши їм назву фазани. Римляни з-поміж інших військових «призів» одержали з підкореної Еллади і фазанів. У «золотий вік» Перикла (IV століття до нашої ери) по всій Греції вже розводили фазанів: у різних країнах імперії сотнями облаштовувалися фазанарії. Аристофан (445-385 рр. до н. е.) у комедії «Хмара» вже згадує про фазанарії. Римський письменник Палладій (IV століття до н.е.) дає детальний опис розведення фазанів у неволі. Діокле-ціан (285-305 рр. н. е.) згадує про ціни на диких фазанів і вирощених у фазанаріях; при цьому останні коштували на 100 динарів дорожче за добутих у природі.
Пізніше в Європу з Азії завезли інших фазанів - не кавказьких, однак, того ж виду, лише підвиди та раси різні. До Англії фазани потрапили ще в період римських війн і (за документами, що збереглися) вже в 924 р. їх розводили у фазанаріях. Саме Англія досягла значних успіхів у масовому розведенні фазанів на спеціалізованих фермах, за що вона по праву вважається батьківщиною фазанівництва.
Пізніше фазан став символом найвищого благородства й вишуканості. Клятва фазаном була найвірнішою у лицарстві. У центральній та західній Європі розведення фазанів у штучних умовах відоме з XI століття. Широкого розповсюдження набуло воно й у XIV-XV ст. У XVIII-XIX ст. штучним розведенням фазанів почали займатися практично в усіх європейських державах. У XIX столітті фазанів завозили в Північну Америку, Австралію та Нову Зеландію, де їх також розводили на приватних дичефермах. У Росії в деяких маєтках перші фазанарії з'явилися у XIX столітті, їх вирощували на штучних фермах. Це досить швидко стало прибутковою галуззю птахівництва (убитих фазанів доставляли до Петербурга та Москви й продавали за високими цінами - до 5 крб. за голову). В Україні перші фазанарії з'явилися на межі XIX-XX ст. у Київській, Волинській, Полтавській губерніях.
У Полтавській губернії в маєтку князя Кочу-бея на відгородженій ділянці було побудовано спеціальний вольєр і випущено 10 фазанів. Птицю постійно підгодовували, і за три роки (з 1849 по 1852 рр.) їх чисельність досягла 375 голів. У розведенні фазанів в якості квочок практикували курей та індиків. Для вигодовування молодняку використовували природні корми (зокрема «мурашині яйця»). У 70-ті роки минулого століття було розгорнуто серйозні наукові дослідження з розробки сучасних технологій штучного розведення фазанів, що включають у себе такі технологічні етапи, як: формування батьківського стада дичеферми, інкубація яєць, вирощування молодняку.
Після винаходу інкубаторів, які дозволили зробити гігантський стрибок у розвитку птахівництва, у фазанівництві теж розпочався новий індустріальний етап. У наш час на великих промислових фазанаріях щорічно вирощують не менше 100-200 тисяч голів молодняку. Штучне розведення фазанів виникло заради розваги крупних землевласників і було свого роду модою в гонитві за екзотичною дичиною. Однак уже в XIX столітті у зв'язку з бурхливим розвитком господарської діяльності, зменшенням природних територій та угідь, зі збільшенням потреби людей у високоцінних продуктах харчування штучне розведення фазанів, перепелів, цесарок стало одним з ефективних чинників інтенсифікації відтворення ресурсів пернатої дичини та джерелом цінної продукції для людей в умовах урбанізова-ного техногенного суспільства.
Серед представників орнітофауни України фазан звичайний, або мисливський, загальним складом тіла нагадує курку, від якої відрізняється довгим хвостом. Маса фазана знаходиться в межах 720-1800 г, забарвлення оперення досить яскраве - у ньому гармонійно поєднуються червоний, чорний, зелений та фіолетовий кольори. Самки мають оперення бурувато-жовте, з фіолетово-рожевим відблиском на шиї. Самець відрізняється від самки не тільки яскравим оперенням, а й більш крупними розмірами, довгим хвостом і наявністю на нозі шпори.
Звичайний, або мисливський, фазан має 34 раси та підвиди, ареал розповсюдження - від Атлантики до Тихого океану, в межах помірних широт. Усі європейські фазани - гібридні, різномасті, з неповним та повним білим кільцем на шиї чи без нього. По цьому «кільцю», або «нашийнику», неважко з'ясувати звідкіля родом фазан - у кавказьких синьо-зелений глянець на шиї, не відокремлений білим кільцем або напів-кільцем від оперення інших тонів на шиї та грудях. Чим далі на схід ареал розповсюдження фазана, тим ясніше позначається біле кільце на його шиї. Спочатку перерване, або вузьке спереду (середньоазіатські фазани), потім широке й повне - амурські, китайські та корейські. З-поміж різних видів і підвидів фазанів окремі виділяються дивовижною красою та яскравістю оперення. Найвідоміші з них: золотий, алмазний, сріблястий та королівський фазани [3].
Для фазанів характерні високі репродуктивні якості. Повна кладка налічує від семи до вісімнадцяти яєць (найчастіше - 8-14). Забарвлені вони в слабо оливково-бурий колір із зеленуватим, дещо блискучим відтінком, без рисунку. Розміри яєць: 42-46 х 33-37 мм. Відкладання яєць відбувається в квітні-травні, хоча за рахунок повторних кладок (у випадку загибелі перших) строки яйцекладки досить варіюють. Гніздо самка облаштовує в достатньо захищеному місці, на тій ділянці, де вона держалася з самцем. Розміри гнізда: діаметр лотка - 20-23 см, глибина лотка - 5-7 см. Насиджування триває 21-23 дні (іноді 27 днів). Під час насиджування самка худне, втрачаючи близько 40% маси тіла. Фазан - птиця виводкова, пташенята з'являються на світ добре розвиненими, вкриті густим пухом. Розвиток їх спочатку проходить досить швидко, а з часом уповільнюється. Вже на третій день у них з'являються пеньки махового пір'я, й пташенята можуть злітати з півметрової висоти та підлітати на 30 см. У десятиденному віці з'являється рульове пір'я та пір'я на боках. У місячному віці пташенята вже мають масу близько 130 г. Молоді фазани тримаються виводком тривалий час, а в кінці липня та на початку серпня збираються по декілька голів разом і об'єднаються в групи приблизно по 50 голів (водить їх лише самка, самець приєднується до них тільки на початку осені). У вересні-жовтні молоді фазани досягають величини дорослих, після чого виводки розпадаються. Линяння дорослих птахів тягнеться довго (понад 3 місяці) й закінчується у жовтні-листопад і. Під час линяння птиця помітно жиріє, її маса збільшується. Взимку фазан ховається в густих чагарниках та захищених від вітру місцях [4].
При розведенні фазанів у Європі, Америці, Австралії (тобто за межами природного ареалу) питання, якого фазана розводити, не має принципового значення. Зазвичай розводять так званого мисливського фазана - гібрида, одержаного в результаті безсистемного схрещування різних підвидів. Окремі форми мисливського фазана більше схожі на той чи інший підвид, однак це не свідчить про їх чистокровність. Розведення мисливського фазана оптимальніше тому, що він крупніший від багатьох інших підвидів, більш пластичний, адаптований до умов штучного розведення, дає високі зоотехнічні показники при розведенні у неволі. Штучне вирощування королівського фазана освоєно достатньо й мало чим відрізняється від технології розведення мисливського. Вирощені на дичефермах королівські фазани якщо й схрещуються зі звичайним, то їх потомство не плодюче і не загрожує засміченню генофонду останнього.
Однією з суттєвих помилок, які допускаються при організації ферм із розведення фазанів, є неправильний вибір ділянки під будівництво. У більшості випадків це зумовлено бажанням максимально наблизити таку ферму до природних умов. Однак в сучасній системі господарювання фазанарії розташовують у районі розвиненого птахівництва, поблизу комбікормових заводів, джерел ветеринарного обслуговування, але не ближче, ніж за 500 м від магістральних шосейних доріг та залізниці. Утримують фазанів у вольєрах, що добре освітлюються сонцем, без чагарників і дерев'янистих насаджень. Технологія утримання батьківського стада складається з двох періодів: непродуктивного (в тому числі й у холодну пору року) та продуктивного, тобто в період розмноження. Непродуктивний період розпочинається з закінчення яйцекладки до початку наступного періоду розмноження. Він включає літню, осінню та зимову пори року. В цей період відбувається линяння птиці. Батьківське стадо утримують в зимових вольєрах. Фазани добре переносять морози (до -40°С і вище), якщо у них у достатній кількості наявні корми та є укриття від негоди. Гілки, нарізані з дерев та чагарників, ялин і сосни можуть створювати прекрасні укриття. У сильні морози викладають снопики або невеличкі копиці сіна - фазани в них сплять і риються. Щільність посадки фазанів у вольєри - з розрахунку 10 м2 на одну голову; статеве співвідношення - 1:5; 1:7; 1:10. Продуктивний період включає підготовку до розмноження та яйцекладку.
Яйцекладка у фазанів розпочинається зазвичай на початку або в середині квітня, максимуму досягає наприкінці травня та на початку червня, після чого поступово починає спадати (триває в середньому 100-110 днів), нерідко останні яйця самки відкладають у вересні. Самки за період яйцекладки зносять 35-80 яєць. Заплідненість яєць складає 70-88%. Найменша заплідненість яєць - на початку та в кінці яйцекладки. В період яйцекладки добова витрата корму на одну голову становить приблизно 60-70 г. У серпні переводять птицю на раціон для непродуктивного періоду. Цей раціон менш поживний, і перехід на нього проводиться поступово. У зв'язку з тим, що комбікормова промисловість не випускає спеціальних кормів, для дичини в непродуктивний період використовують 70-80% зерносуміші та 20-30% комбікорму. Найбільш поширеним у фазанівництві є сухий тип годівлі як у продуктивний, так і в непродуктивний періоди.
Для інкубації яєць фазанів на дичефермах використовують типові інкубатори для птахівничих підприємств: «Універсал 45», «Універсал 55», інкубатори, розраховані на невеликі партії яєць, для використання у приватних і фермерських господарствах. У сучасних фазанаріях приміщення для вирощування молодняку роблять безвіконними, тому освітлення в них штучне.
Молодняк, вирощений у фазанарії, використовується у декількох напрямах:
- для випуску в мисливські угіддя – товарний молодняк;
- для ремонту та поповнення батьківського поголів'я - ремонтний молодняк (основні від мінності в утриманні цих категорій молодняку визначається у строках його вирощування на дичефермі);
- для реалізації в інші господарства з розведення фазанів, у приватні та фермерські госпо дарства.
Питання економічної ефективності штучного розведення фазанів вивчені поки що недостатньо. Економіка дичерозведення складається з двох частин:
• економіка внутрішньофермська (економіка дичеферми);
• економіка мисливських господарств та підприємств, що планують використовувати фазанів.
Економіка дичеферми виражається у порівнянні витрат на вирощування товарного молодняку із сумою прибутку, одержаного від їх реалізації, або порівняння собівартості однієї голови вирощеного молодняку з ціною його реалізації. Єдині ціни на продукцію фазанівництва в Україні, на жаль, ще відсутні, що ускладнює визначення можливого прибутку від реалізації продукції. До перспектив розвитку фазанівництва саме в Україні можна віднести відносну доступність земельних ресурсів, окрім того для вирощування фазанів не потрібно дорогого обладнання. За даними корпорації „Агро-Союз" (с. Майське Дніпропетровської області), найефективнішим є використання вольєрів із невеликими вигульними майданчиками. Тут розміщена ферма для вирощування мисливського та сріблястого фазанів на три тисячі голів. Собівартість вирощування однієї птиці складає близько 50-60 гривень, рентабельність виробництва продукції - 40-50%. Фазанів реалізують як для випуску в мисливські угіддя, так і власникам підприємств системи харчування. За останні п'ять років дичеферми створені в Київській, Полтавській, Харківській областях, а також у Криму.
Моніторинг розвитку штучного розведення фазанів у нашій державі - як галузі агропромислового виробництва - дає можливість виділити три основні напрями: консультативна допомога господарствам та розповсюдження інформації з технології вирощування фазанів; репродукція фазанів та збільшення кількості дичеферм. Важливим стратегічним питанням розвитку фазанівництва є визначення ринків збуту продукції, а також об'єму виробництва; цін на продукцію, її собівартість, вимоги переробної промисловості та можливість переробки продукції. До сьогодні, на жаль, ще немає єдиних технологічних рекомендацій із вирощування та використання фазанів. Виробники самостійно вирішують питання з відновленням робочого поголів'я, реалізацією продукції, пошуками ринків збуту тощо.
На сучасному ринку попиту на продукцію фазанівництва можна виділити наступні категорії споживачів: ресторани і заклади харчування, мисливські господарства та природоохоронні організації, м'ясопереробні підприємства, приватні господарства дизайнерського та ландшафтного напрямів.
Дичеферма-підприємство має чітко виражене сезонне виробництво: яйцекладка у фазанів починається у квітні, остання закладка в інкубатор - у червні (більш пізній молодняк не встигає виростати до холодної пори року), вирощування та реалізація товарного молодняку закінчується в серпні та на початку вересня. Таким чином, практично половину року не використовуються інкубаторій та пташники для вирощування молодняку. В цей період доцільним було б виробництво курчат бройлерів, доходи від реалізації яких підуть на зниження собівартості молодняку фазанів. У заклади громадського харчування, ресторани, бази відпочинку м'ясо фазанів можна реалізовувати практично впродовж цілого року, однак необхідно чітко визначити точки та об'єми збуту продукції. В цьому випадку позитивним буде активне використання реклами, випуск ознайомлю вальних буклетів тощо.
Фазани можуть суттєво потіснити досить одноманітний асортимент птахо продукції на українському аграрному ринку. Виробництво м'яса фазанів - на рівні з екзотичним страусиним та перепелиним м'ясом - може суттєво поповнити раціон харчування сучасного пересічного українця. В мисливських господарствах фазани стануть привабливою окрасою для активного відпочинку.
Отже, розведення фазанів у штучних умовах є перспективним і біологічно обґрунтованим й може забезпечити приватні птахо господарства, дичеферми та мисливські угіддя висок оцінним видом птиці.
Висновки
1. Штучне розведення фазанів виникло ще у IV столітті, і вже в XIX-XX ст. у зв'язку з бурхливим розвитком господарської діяльності, зменшенням природних територій та угідь, зі збільшенням потреби людей у високо-цінних продуктах харчування штучне розведення фазанів, перепелів, цесарок стало одним з ефективних чинників інтенсифікації відтворення ресурсів пернатої дичини та джерелом цінної продукції для людей в умовах урбанізованого техногенного суспільства.
2. Фазани мають чудові адаптивні властивості,легко акліматизуються. М'ясо фазана має пре красні смакові якості, ніжніше, ніж куряче та індиче.
3. Випуск фазанів на сільськогосподарські угіддя забезпечить зниження чисельності шкідивих комах, зокрема колорадського жука.
4. Важливим стратегічним питанням розвитку фазанівництва є визначення ринків збуту продукції, а також об'єму виробництва, цін на реалізацію продукції, собівартості продукції, вимоги переробної промисловості й можливість перероб ки продукції.
5. На сучасному ринку попиту на продукцію фазанівництва у якості споживачів можна виді лити наступні категорії: ресторани і заклади харчування, мисливські господарства та природо охоронні організації, м'ясопереробні підприємства, приватні господарства дизайнерсько- ландшафтного напряму.
6. Фазани можуть суттєво потіснити досить одноманітний асортимент птахо продукції на українському аграрному ринку. Виробництво м'яса фазанів, на рівні з екзотичним страуси ним та перепелиним м'ясом, може суттєво поповнити раціон харчування сучасного пересічного українця. В зоопарках, у приватних приміських зонах,у фермерських і мисливських господарствах фазани стануть привабливою окрасою для активного відпочинку.
7. Розведення фазанів у штучних умовах є перспективним та біологічно обґрунтованим і може забезпечити приватні птахогосподарства, дичеферми та мисливські угіддя високоцінним видом птиці.
"Фірма Фазан" - годівництво, заселення та особливості тих королівських птахів…
_______________________
Нужен хороший красивый подарок для женщины? Что может быть лучше от ювилерных украшений? Компания "Золотий Остап" предлагает своим клиентам большой выбор уникальных ювилерных украшений изумительной красоты. Здесь и золотые серьги, и брошки, и колье, и цепочки, и многого другого на любой вкус и кошелек.
|