Першою твариною, яку приручила людина, був собака. Ще дуже глибокої давнини, близько 7000 літ тому, собака був приручений у Туркестані й став головним помічником людини на полюванні. Пізніше, але також дуже давно, стали відомі й хорти. Відтоді минуло багато часу, зникли цілі народи, змінилися системи господарювання та способи полювання, та не зникли й донині хорти і полювання з ними за різними звірами.
Чим же можна пояснити, що полювання з хортами дійшло до наших днів і стало активно розвиватися?
На це питання можна дати дві відповіді:
1. Полювання з хортами на рівнинах дуже добутливе і дає високоякісну продукцію.
2. Полювання з хортами має великий спортивний інтерес.
Враховуючи серйозне значення полювання з азійським хортом тази у ловецькому промислі Казахстану і великі перспективи розвитку цього способу мисливства, Казахська Мисливсько-промислова станція включила в свій план різнобічне вивчення цього собаки, аби допомогти заготівельникам та мисливцям у найкоротший термін повністю відновити цю породу. Матеріалами для цієї праці стали дані, зібрані автором за спеціальними анкетами під час виводок в Алма-Атинській області. У 1937-1938 роках мною обстежено 70 собак, окрім того, я опитував мисливців та обміряв собак в інших областях. За розробленими мною анкетами обміри та збір даних провели: А. Агеєв – мисливствознавець Казахстанської контори по 76 собаках і Г. Кунаковський мисливствознавець Актюбінської облконтори по 45 собаках. Таким чином я мав докладні дані по 216 собаках, не враховуючи окремих спостережень на ловах та опитувань, зібраних під час моїх експедицій по Казахстану.
ДОБУТЛИВІСТЬ ПОЛЮВАННЯ З ТАЗИ
Полювання з тази на лисиць, в умовах Казахстану, найбільш добутливий спосіб, який поступається хіба полюванню з беркутом. Наприклад, в Кзил-Ординській області і на півдні Актюбінської, в роки багаті на лисицю, кожен тази за сезон добуває 16 лисиць та кілька десятків зайців. 127-ма тази, дослідженими нами в Алма-Атинській області за сезон 1937-1938 роки, добуто 840 лисиць або 6,6 лисиць на одного собаку. Якщо вважати, що в середньому по Казахстану кожен тази добуває 7 лисиць і що 1938 році по республіці «Каззаготхутром» було обліковано близько 4200 собак, можна підрахувати, що кількість лисиць, добутих с тази дорівнює 29400 штук. У 1938 році Каззаготхутром було заготовлено близько 53000 шкурок лисиці, таким чином з тази добуто більше половини всіх лисиць, шкурки яких потрапили до заготівлі. Особливо добутливе полювання з хорошими чистокровними тази. Нерідко, коли за сезон собака ловить 30-50 лисиць і більше. Так мисливець Ашур Ханьяров з тази «Альтульке» добув за сезон 1935-1936 років 80 шкур лисиць. Розповідають, що знаменитий тази бая Аймухамеда Турепекова за сезон ловив до 300 лисиць і сам приносив їх господареві. Здатність приносити здобич господареві сильно розвинута в арабських хортів – близьких родичів тази. Мабуть, цю особливість можна розвивати й у наших собак, тоді з ними можна полювати пішки. З тази полюють не лише на лисиць, а й на диких котів, борсуків, бабаків та копитних, на всіх цих полюваннях вони є добрими помічниками.
Наскільки цінуються хороші собаки серед мисливців, видно з такого прикладу: до революції за одного тази з річки Каратал віддавали дівчину, відмовляючись від калиму в 47 коней. З приведеного факту видно, що полювання з тази на лисиць, а також інших звірів дуже добутлива, і що зі збільшенням кількості цих собак та поліпшенням їх породи, добування лисиці й зайця можна буде значно збільшити.
Для вияснення питання про те, чи деформує тази шкурку зловленого звіра, мною було обстежено 50 собак, в результаті чого виявлено, що більшість собак хапає лисиця за шию біля вух(68% випадків), за вухо(10% випадків) і за морду(6% випадків). Коли собака хапає лисицю таким прийомом і душить, шкурка не псується. Лише в 16% випадків тази брали лисицю за спину чи інші частини тіла, при таких прийомах хватки можливі дефекти шкурки, але вони зазвичай дуже незначні.
ІСТОРИЧНІ ДАНІ ПРО ХОРТІВ І ТАЗИ
Хорти є найбільш давньою групою порід, що збереглася до нашого часу. За Є. Богдановим(1913 р.) хорти виникли у Верхньому Єгипті шляхом приручення абіссинського вовка. Приручення відбулося дуже давно за кілька тисячоліть до нашої ери. Пізніше з хортів давньо-єгипетського царства було виведено кілька порід, які існують і донині, утворюючи групу південних хортів. До цієї групи належать:
1. Хорт єгипетського Судану
2. Бедуїнський хорт(слуггі).
3. Тази: персидські, туркменські, казахські, горські, кримські.
4. Англійський та іспанський хорти.
5. Російські хорти.
6. Такси.
Перші чотири різновиди хортів дуже подібні одне на одне і відрізняються лише розмірами, формою вух та ще деякими признаками.
В Казахстан тази проникли у той час, коли Середня Азія перебувала під володарюванням арабів. Пізніше тази культивувалися ханами й баями, які полюванням займалися як спортом.
СУЧАСНЕ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ТАЗИ У КАЗАХСТАНІ В Казахстані тази розповсюджені по всій території, за винятком лише гірських районів з великими площами лісів та районів з переважно російським населенням.
За даними переліку мисливців та їхнього промислового інвентаря, проведеного «Каззаготхутром» у 1938 р., тази присутні у всіх областях Казахстану, та кількість їх у різних областях і районах сильно різниться. Найчастіше вони зустрічаються в Західно-Казахстанській, Актюбінській та Кзил-Ординській областях. У Східно-Казахстанській, Павлодарській та Північно-Казахстанській областях тази зустрічаються одиничними екземплярами. Кількість тази в Казахстані щорічно подвоюється. У 1938 році у мисливців нараховувалося близько 4200 тази і в ряді областей на 10 осіб було: в Алма-Атинській обл. – 3 собаки, Західно-Казахстанській – 6 собак.
Тут треба зазначити, що в дійсності тази в Казахстані ще більше, оскільки нам не відома точна кількість собак, що мають мисливці, крім того облік проведений Каззаготхутром є недостатньо повним.
За договорами зі Споживзаготом полює близько 10000 мисливців, які повинні мати близько 2000 тази, якщо при цьому додати пропуски при переліку, можна вважати, що по Казахстану в 1938 році було приблизно 7000 тази. Правда не всі вони є чистокровними, але всі беруть участь у промислі і, як ми побачимо нижче, більшість з них може бути використано при розведенні.
Тази, подібні до Казахських, зустрічаються у мисливців Західного Китаю, в Узбекистані, Туркменістані, Афганістані, Ірані, ряді республік Кавказу. З Казахстану тази проникають до ряду областей РРФСР(Омська, Новосибірська...).
Частина друга ...
Автор - А. О. Слудський
Переклав - Сергій Копилець
|
Коментарі
Для зацікавлених людей було б найкраше провести генетичні досліди і не ламати списів.
До речі, подивіться на фото голови довгошерстої такси і тази, можна переплутати!
Зазначу ще до вищесказаного, що я у тому обговоренні про таксу, як хорта, участі майже не брав, бо цікавився більше тази, а такси для мене були абсолютно "істоти з іншого світу", хоча й симпатичні собачки. Питання ставив інший мій однокурсник, якого такси дуже цікавили. Та й що ми, хлопчаки по-суті, могли поставити у контраргументи маститому вченому зі світовим ім'ям? Хоча, амбіції науковців були в багатьох з нас. Аркадію Олександровичу це подобалося і він всіляко нас спонукав до таких диспутів. Тоді він вже серйозно хворів і лабораторія теріології Інституту зоології практично перемістилася до нього на квартиру.
Пам'ятаю величезну тигрову шкуру, особистий трофей академіка, який він здобув в Ілійській дельті. Тепер нема вже туранського тигра, який своїми розмірами поступався лише амурському. Аркадій Олександрович значну частину своїх досліджень присвятив тим тиграм. Написав він і популярну книжку "Владыка джунглей" про тигрів. Я мав таку, але хтось "зачитав" її, і не пам'ятаю хто. А скільки робіт того вченого присвячено іншим тваринам! Загляньте в інтернет, там тільки мала частка того, що він зробив.
Світла йому ПАМ'ЯТЬ!
Я про:
6. Такси.
Стрічка RSS коментарів цього запису