Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
Азійський хорт тази і полювання з ним (частина 1)
( 3 Votes )
Написав А. О. Слудський, переклав - Сергій Копилець Переглядів - 3731   
Середа, 09 лютого 2011 10:47

Першою твариною, яку приручила людина, був собака. Ще дуже глибокої давнини, близько 7000 літ тому, собака був приручений у Туркестані й став головним помічником людини на полюванні. Пізніше, але також дуже давно, стали відомі й хорти. Відтоді минуло багато часу, зникли цілі народи, змінилися системи господарювання та способи полювання, та не зникли й донині хорти і полювання з ними за різними звірами.

Чим же можна пояснити, що полювання з хортами дійшло до наших днів і стало активно розвиватися?

 

На це питання можна дати дві відповіді:

1. Полювання з хортами на рівнинах дуже добутливе і дає високоякісну продукцію.

2. Полювання з хортами має великий спортивний інтерес.

 

Враховуючи серйозне значення полювання з азійським хортом тази у ловецькому промислі Казахстану і великі перспективи розвитку цього способу мисливства, Казахська Мисливсько-промислова станція включила в свій план різнобічне вивчення цього собаки, аби допомогти заготівельникам та мисливцям у найкоротший термін повністю відновити цю породу. Матеріалами для цієї праці стали дані, зібрані автором за спеціальними анкетами під час виводок в Алма-Атинській області. У 1937-1938 роках мною обстежено 70 собак, окрім того, я опитував мисливців та обміряв собак в інших областях. За розробленими мною анкетами обміри та збір даних провели: А. Агеєв – мисливствознавець Казахстанської контори по 76 собаках і Г. Кунаковський мисливствознавець Актюбінської облконтори по 45 собаках. Таким чином я мав докладні дані по 216 собаках, не враховуючи окремих спостережень на ловах та опитувань, зібраних під час моїх експедицій по Казахстану.

 

ДОБУТЛИВІСТЬ ПОЛЮВАННЯ З ТАЗИ

Полювання з тази на лисиць, в умовах Казахстану, найбільш добутливий спосіб, який поступається хіба полюванню з беркутом. Наприклад, в Кзил-Ординській області і на півдні Актюбінської, в роки багаті на лисицю, кожен тази за сезон добуває 16 лисиць та кілька десятків зайців. 127-ма тази, дослідженими нами в Алма-Атинській області за сезон 1937-1938 роки, добуто 840 лисиць або 6,6 лисиць на одного собаку. Якщо вважати, що в середньому по Казахстану кожен тази добуває 7 лисиць і що 1938 році по республіці «Каззаготхутром» було обліковано близько 4200 собак, можна підрахувати, що кількість лисиць, добутих с тази дорівнює 29400 штук. У 1938 році Каззаготхутром було заготовлено близько 53000 шкурок лисиці, таким чином з тази добуто більше половини всіх лисиць, шкурки яких потрапили до заготівлі. Особливо добутливе полювання з хорошими чистокровними тази. Нерідко, коли за сезон собака ловить 30-50 лисиць і більше. Так мисливець Ашур Ханьяров з тази «Альтульке» добув за сезон 1935-1936 років 80 шкур лисиць. Розповідають, що знаменитий тази бая Аймухамеда Турепекова за сезон ловив до 300 лисиць і сам приносив їх господареві. Здатність приносити здобич господареві сильно розвинута в арабських хортів – близьких родичів тази. Мабуть, цю особливість можна розвивати й у наших собак, тоді з ними можна полювати пішки. З тази полюють не лише на лисиць, а й на диких котів, борсуків, бабаків та копитних, на всіх цих полюваннях вони є добрими помічниками.

 

Наскільки цінуються хороші собаки серед мисливців, видно з такого прикладу: до революції за одного тази з річки Каратал віддавали дівчину, відмовляючись від калиму в 47 коней. З приведеного факту видно, що полювання з тази на лисиць, а також інших звірів дуже добутлива, і що зі збільшенням кількості цих собак та поліпшенням їх породи, добування лисиці й зайця можна буде значно збільшити.

 

Для вияснення питання про те, чи деформує тази шкурку зловленого звіра, мною було обстежено 50 собак, в результаті чого виявлено, що більшість собак хапає лисиця за шию біля вух(68% випадків), за вухо(10% випадків) і за морду(6% випадків). Коли собака хапає лисицю таким прийомом і душить, шкурка не псується. Лише в 16% випадків тази брали лисицю за спину чи інші частини тіла, при таких прийомах хватки можливі дефекти шкурки, але вони зазвичай дуже незначні.

 

ІСТОРИЧНІ ДАНІ ПРО ХОРТІВ І ТАЗИ

Хорти є найбільш давньою групою порід, що збереглася до нашого часу. За Є. Богдановим(1913 р.) хорти виникли у Верхньому Єгипті шляхом приручення абіссинського вовка. Приручення відбулося дуже давно за кілька тисячоліть до нашої ери. Пізніше з хортів давньо-єгипетського царства було виведено кілька порід, які існують і донині, утворюючи групу південних хортів. До цієї групи належать:

 

1. Хорт єгипетського Судану

2. Бедуїнський хорт(слуггі).

3. Тази: персидські, туркменські, казахські, горські, кримські.

4. Англійський та іспанський хорти.

5. Російські хорти.

6. Такси.

 

Перші чотири різновиди хортів дуже подібні одне на одне і відрізняються лише розмірами, формою вух та ще деякими признаками.

В Казахстан тази проникли у той час, коли Середня Азія перебувала під володарюванням арабів. Пізніше тази культивувалися ханами й баями, які полюванням займалися як спортом.

 

СУЧАСНЕ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ТАЗИ У КАЗАХСТАНІ
В Казахстані тази розповсюджені по всій території, за винятком лише гірських районів з великими площами лісів та районів з переважно російським населенням.

 

За даними переліку мисливців та їхнього промислового інвентаря, проведеного «Каззаготхутром» у 1938 р., тази присутні у всіх областях Казахстану, та кількість їх у різних областях і районах сильно різниться. Найчастіше вони зустрічаються в Західно-Казахстанській, Актюбінській та Кзил-Ординській областях. У Східно-Казахстанській, Павлодарській та Північно-Казахстанській областях тази зустрічаються одиничними екземплярами. Кількість тази в Казахстані щорічно подвоюється. У 1938 році у мисливців нараховувалося близько 4200 тази і в ряді областей на 10 осіб було: в Алма-Атинській обл. – 3 собаки, Західно-Казахстанській – 6 собак.

 

Тут треба зазначити, що в дійсності тази в Казахстані ще більше, оскільки нам не відома точна кількість собак, що мають мисливці, крім того облік проведений Каззаготхутром є недостатньо повним.

 

За договорами зі Споживзаготом полює близько 10000 мисливців, які повинні мати близько 2000 тази, якщо при цьому додати пропуски при переліку, можна вважати, що по Казахстану в 1938 році було приблизно 7000 тази. Правда не всі вони є чистокровними, але всі беруть участь у промислі і, як ми побачимо нижче, більшість з них може бути використано при розведенні.

 

Тази, подібні до Казахських, зустрічаються у мисливців Західного Китаю, в Узбекистані, Туркменістані, Афганістані, Ірані, ряді республік Кавказу. З Казахстану тази проникають до ряду областей РРФСР(Омська, Новосибірська...).

 


Частина друга ...

 

Автор - А. О. Слудський

Переклав - Сергій Копилець

 



Коментарі  

 
#4 s_kopylets 18.02.2011 17:35
На жаль, не зможу. Свого часу, ще у середині 70-х, коли ми говорили з Аркадієм Олександровичем на цю тему, він називав імена, але я тоді по молодості і недбалості нічого не записав, а тепер не згадаю. Він, як справжній зоолог, приводив на доказ свого ствердження морфологічні ознаки у будові хортів і такс, тоді ще не було генетичних методик визначення спорідненості. Це нині можна провести такі досліди. Ще й походження давніх такс і слюггі з Давнього Єгипту було аргументом. Коротше кажучи, він мене переконав, а оскільки я таксами не дуже-то цікавився, то глибше у цю тему не заглиблювався.
Для зацікавлених людей було б найкраше провести генетичні досліди і не ламати списів.
До речі, подивіться на фото голови довгошерстої такси і тази, можна переплутати!

Зазначу ще до вищесказаного, що я у тому обговоренні про таксу, як хорта, участі майже не брав, бо цікавився більше тази, а такси для мене були абсолютно "істоти з іншого світу", хоча й симпатичні собачки. Питання ставив інший мій однокурсник, якого такси дуже цікавили. Та й що ми, хлопчаки по-суті, могли поставити у контраргументи маститому вченому зі світовим ім'ям? Хоча, амбіції науковців були в багатьох з нас. Аркадію Олександровичу це подобалося і він всіляко нас спонукав до таких диспутів. Тоді він вже серйозно хворів і лабораторія теріології Інституту зоології практично перемістилася до нього на квартиру.
Пам'ятаю величезну тигрову шкуру, особистий трофей академіка, який він здобув в Ілійській дельті. Тепер нема вже туранського тигра, який своїми розмірами поступався лише амурському. Аркадій Олександрович значну частину своїх досліджень присвятив тим тиграм. Написав він і популярну книжку "Владыка джунглей" про тигрів. Я мав таку, але хтось "зачитав" її, і не пам'ятаю хто. А скільки робіт того вченого присвячено іншим тваринам! Загляньте в інтернет, там тільки мала частка того, що він зробив.
Світла йому ПАМ'ЯТЬ!
 
 
#3 Елена Демидчик 18.02.2011 00:36
Сергей, а не назовете фамилии остальных ученых, которые придерживались такого мнения?
 
 
#2 s_kopylets 15.02.2011 16:48
Ні, у А.О.Слудського саме так. Він, як і інші вчені кінологи, вважав, що такси - карлікова, коротконога мутація тази-слюггі.
 
 
#1 Елена Демидчик 14.02.2011 22:09
Извините, не может ли быть ошибочным список пород из южной группы борзых?
Я про:
6. Такси.
 

У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

Реєстрація






Забули ім'я користувача/пароль
Не маєш власного облікового запису? Зареєструватися

загрузка...
Powered by HuntingUkraine.com