Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
Читаючи книгу слідів
( 3 Votes )
Написав Юрій Руденко Переглядів - 5650   
Четвер, 03 березня 2011 07:26

Морозна зоря ледь зачепила край небосхилу, коли ліс у передгір'ях Карпат насторожено зустрічав групу диваків, які вервичкою прямували до хащів та оточували урочище, стаючи один від одного на відстані кількох десятків метрів. Усе, як під час справжнього загінного полювання, якби не одна суттєва відмінність: замість рушниць, у мисливців і їхніх симпатиків — блокноти й олівці. Нині у ловецького товариства завершення гарячої пори — підрахунок дичини.

 

Найбільше звірина йде, як правило, нетрями, то ж ми обираємо для спостереження місце на краю порослого ялинами величезного яру. Довго чекати не доводиться, і сорока своїм галасом попереджає нас про наближення звіра. Із нетерпінням вдивляємося у хащі, і раптом лінзи бінокля вихоплюють із гілок доволі велику чорну морду з пильними маленькими оченятами. Так і є, ведмідь! Звір нас ще не виявив і стоїть, тягнучи ніздрями повітря, намагаючись з'ясувати ситуацію. Відчуття близькості крупного хижака лоскоче нерви: одна річ бачити ведмедя у клітці зоопарку, а зовсім інша — на волі, на відстані кількох ведмежих стрибків. Та вітерець легенько, майже за діагоналлю, тягне в наш бік, і клишоногий, не відчуваючи людського духу, короткими перебіжками й зовсім нечутно, немов привид, пропливає снігом далі. Ніби був звір, ніби й не було... Але величезні, розміром ледь не як капелюх, відбитки кігтистих лап свідчать про те, що все це нам не наснилося, тож робимо відповідну позначку у блокноті: бачив одного клишоного. Загінка йде далі, і через лінію обліковців скачуть олені, зайці, кабани й інша сполохана звірина.

 

— "Ведмеді нині не в барлозі, бо ж остання тривала відлига їх розбудила, — пояснює видовище головний мисливствознавець Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Бурмас. — Але побачити зблизька такого хижака — справжня удача. Це ще одне свідчення того, що клишоногого у нас досить, і доцільність внесення його до Червоної книги — питання спірне. Загалом же, за попередніми даними, у нас й іншої звірини чимало, і за роки незалежності України її навіть побільшало. Наприклад, копитних майже на дві тисячі голів. І це цифри не "зі стелі", бо ж увесь цей облік мисливські товариства проводять лише в присутності фахівців із держуправління екології, інспекторів держекоінспекції та нашого управління. Щоб рахувати точніше, використовуємо кілька способів підрахунку залежно від умов: методом шумового прогону звіра в основному на рівнині, подвійного картування слідів (підрахунком вхідних і вихідних слідів), а також використовуємо візуальні спостереження єгерів упродовж року. Ці заходи ретельно продумують із тим, щоб менше полохати звірину, адже скажімо, у тих же кабанів ось-ось почнеться опорос, і маленьким кабанчикам треба якийсь час вигрітися біля льохи. Такі місця єгеря добре знають, і обліковці їх обминають.

 

Слід зазначити, що наші мисливці дуже відповідально ставляться до цієї роботи, й охочих допомогти єгерям не бракує. До речі, річний облік проводять не один раз, бо ж для того, аби мати точні цифри, треба постаратися виключити з них прохідного звіра, тобто такого, який не затримується надовго в тих чи інших закріплених за певним мисливським товариством угідь. Так, наприклад, ми намагаємося не обліковувати одне стадо ланей, яке щороку на місяць—два приходить до нас із сусідньої Польщі. Також стараємося точніше вирахувати наших зубрів і лосів, які схильні до сезонних міграцій.

 

Загалом, за невеликим винятком, цифри підрахунку дичини на Львівщині тішать. Сумно звичайно, але мусимо констатувати, що останній облік показав повне зникнення невеличкої популяції муфлонів, яких необдумано завезли до нас із більш теплих країв. На них ніхто у нас не полював, і вони просто вимерзли за наших суворих зим.

 

А от інший переселенець, але вже з Далекого Сходу, на жаль, прижився у нас і завдає чимало втрат нашій пернатій дичині. Йдеться про єнотоподібного собаку, від якого жодної користі, лише шкода.

 

Свіжі підрахунки дичини засвідчили також, що кількість зайців у нас могла б бути й більшою, навіть попри те, що минулий сезон полювання на них був дуже скорочений. Нині ми спробуємо залучити фахівців із Львівського національного лісотехнічного університету й інших науково-дослідних установ, щоб з'ясувати напевно причини зменшення популяції вуханів. За припущеннями, на ситуацію вплинули останні дощові літа, які фактично знищили більшість приплоду. Може бути й цілком природне зменшення племені косих, яке відбувається раз на п'ять—шість років».

 

Потрібно зазначити, що облік звірини — чи не найважливіший захід для планового ведення ловецького господарства, адже культурний мисливець мусить знати, якої дичини й скільки можна відстріляти без шкоди загальній популяції, яку звірину зовсім якийсь час не полювати, а яку завезти з інших теренів. Загалом же ситуація з цим на Львівщині непогана. "Ратуша" вже писала, наприклад, про те, як нещодавно, для «приливу свіжої крові» в область завезли невелику групу оленів із інших областей України, завозять зубрів із Західної Європи. Найліпше ж живеться у нас кабанам, щільність яких у наших ловецьких угіддях навіть більша, аніж у наших сусідів.

 

Дичину рахував Юрій РУДЕНКО

газета 'Ратуша"

 



Коментарі  

 
#4 Ziko 17.03.2011 20:20
Цитата : "Ратуша" вже писала, наприклад, про те, як нещодавно, для «приливу свіжої крові» в область завезли невелику групу оленів із інших областей України."

Це бажане, чи дійсне ???
 
 
#3 ostt 04.03.2011 13:23
Чому у віртуальних, в приватних угіддях таке можливо. І це + їм.
 
 
#2 !!!! 04.03.2011 00:36
moghe v virtualnyx)))
 
 
#1 гість 03.03.2011 23:11
А де цей облік робили? В яких угіддях?
 

У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

Реєстрація






Забули ім'я користувача/пароль
Не маєш власного облікового запису? Зареєструватися

загрузка...
Powered by HuntingUkraine.com