|
 В травні для знудьгованих мисливським міжсезонням любителів полювання нарешті настане довгоочікувана пора індивідуальних ловів копитних і звісно ж знову постане болюче питання їх результативності. І не виключено, що багато хто відсидівши тижні на вишці або вештаючись нетрями так і залишиться без пострілу, а єгеря звично знизуватимуть плечима, мовляв, звір – тварина дика, її ж не прив’яжеж. Але ні! Можна, можна. Ще й як. При чому майже з стовідсотковою гарантією. Потрібен лише безпрограшний варіант, який направду здатний керувати поведінкою нашої місцевої дичини.
В різних регіонах планети для цього використовують тепер безліч прийомів, серед яких найголовнішу роль відіграють приманки. Найбільш поширені ті що діяють на нюх та смак.
Їх головне призначення – привернути й повністю заполонити увагу звіра, зменшити його настороженість й спостережливість та змусити наблизитися на відстань близького, а значить й вірного пострілу.
Техніка впливу таких приманок зумовлюється дією в якості подразника на кінцівки нерву нюху, при цьому приманки одночасно подразнюють запахом й смакові кінцівники трійничного нерва.
Мода на фірмові пахучі приманки, як відомо, прийшла до нас з Заходу. Але, за невеликим винятком, дія більшості з них у наших умовах чомусь сумнівна. З дієвіших слід відмітити, наприклад, приманку для кабанів з запахом делікатексних грибів – трюфелів. Але її вартість – непідйомна навіть для досить небідних прихильників Діани. Для наших умов опитамльним варіантом видається така річ, як букова смола, про яку у нас десь хтось щось чув, але на ділі мало, що знають.
Ефективна дія саме букової смоли в ролі приманки, пояснюється тим, що у нас ми маємо, як, мабуть, ніде в світі, величезні масиви саме букових пралісів, де наш звір звик жити, харчуватися й самолікуватися. Показово, що саме від назви букового лісу дістала ім'я велика область на сході Карпатських гір - Буковина.
Здивовані іноземці, потрапивши в наші букові ліси, кажуть, що вони схожі на илюстрації з казок дитинства. Тут прохолодно навіть за найспекотливішої днини і зажди дуже тихо. Не турбує тут своїм набридливим галасом й пташине плем’я. Звір - не дурний і йому все це теж довподоби. Двохсотлітні дерева панують тут повністю і майже не пропускають сонячних променів.
Буки володіють до того ж воістину княжою красою і відповідно дарують, як дичині, так і людям княжі милості.
 Восени на деревах повно горішків, які містять у собі до 40 % цінного масла, багато білків та вітамінів. Не дивно, що копитні шаленіють за цим кормом. Небайдужі, звичайно, до них й люди, однак їсти їх в сирому вигляді нам неможна, аже в них є сильних алкалоїд фагин, який викикає сильний головний біль. Натомість підсмажені горішкі дуже смачні, бо фагин розпадається під дією температури. Ну, а букове масло ні в чому не поступається оливковому.
Давно помічено, що копитні полюбляють також тертися об деревину не лише глицевих, а й бука, щоб нанести на волосяний покрив смолу, яка слугує свого роду дезифнекцією від усіляких паразитів. Буває, що до одного й того ж дерева звірина приходить з року в рік. Кабани нерідко навіть покусують деревину.
З усього сказанного стає зрозумілим, що застосування букової смоли в ролі приманки проситься само за себе. Окрім лікувально - профлактичного дії, звір осоціює її запах ще й з ситною їжею. В підсумку такої дії отримується ще й шалений підвищенпий аппетит у тварини, змушуючи її хапати все на підгодівельному майданчику, і при цьому не дуже то й зважати на запах мисливця, який може донести вітер, що раптово змінив напрямок. І це навіть при тому, що, як відомо, нюх в кабана – як в дегустатора парфумерної фабрики.
Дія букової смоли дивовижно діє й на оленів. Всім знайома картина, коли сполохане стадо раптом стає, як вкопане, а потім шарахається в бік, потрапивши в струмінь повітря, розташованого ледь не за сто метрів мисливця в засідці. Такого практично не буває в тих місцях, де для приманки застосовується букова смола.
Вважається, що в різній місцині, як і за різної пори року один і той же звір та одну й ту ж приманку інколи йде дуже активно, а в іншій місцевості і в іншу пору року не звертає на неї жодної уваги. Як показує практика, це твердження не стосується букової смоли. На наших теренах, вона діє завжди і скрізь.
Застосовувати обмазування дерев смолою на висоті метр-півтора варто за місяць-два до початку відстрілу, з тим щоб підвищити регулярність відвідання місцини дичиною і, звісно ж, бажано подалі від автотрас та населених пунктів з їхніми «браконьєрами вихідного дня» и безприв’язними псами. Ці фактории можуть звести нанівець застосування приманки.
«Дія букової смоли на копитних – просто шикарна – зазначає відомий фахівець ловецької справи, директор мисливського господарсвта «Тустань» Сергій Черняк. – Вона служить звірині приблизно так, як нам, людям – душ. Вони себе дуже добре почувають після цього. Я б навіть сказав - комфортно. На їхніх мордах просто написано задоволення. Застосовую її в комплексі вже з десяток років, для надійнішого «прив’язування» дичини до підгодівельних майданчиків, солонців та купалень. Кабана притягне не за один десяток кілометрів. Без здобичі від нас ні один мисливець не поїхав.»
З питань придбання звертатися:
тел. +380 67 3702854 / +380 50 4311606
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
Вартість:
5л - 250грн
Магазин on-line
|
Мисливство 
