Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
Аналіз ведення мисливського господарства та шляхи підвищення його ефективності
( 3 Votes )
Написав Ю.В. Муравйов, П.Б. Хоєцький Переглядів - 7492   
Понеділок, 11 липня 2011 12:01

Мисливське господарствоПроаналізовано виробничо-господарську діяльність мисливського господарства у Західному регіоні України.  Витрати на ведення мисливського господарства щорічнно зростають внаслідок підвищення заробітної плати. Витрати частково покриваються за рахунок держбюджету. Запропоновано величину плати на право полювання встановлювати залежно від вартості трофею певного виду мисливської фауни. 

 

Мисливське господарство в Україні ведуть 988 юридичних осіб.  Чисельність мисливських господарств майже щорічно зростає. Так у 2006 р. нараховувалось 915 користувачів мисливських угідь,  у 2007 р. – 932.  Площа мисливських угідь України становить 46,5 млн га з них: 74 % перебувають у користуванні Українського товариства мисливців і рибалок, 10,9 % – інших користувачів  (переважно громадські мисливські організації та приватні підприємства).  У користуванні Державного комітету лісового господарства перебуває 13,3 % мисливських угідь, а найменше (1,8 %) – у Товаристві військових мисливців і рибалок. Витрати на ведення мисливського господарства в Україні щорічно зростають. У 2006 р. витрати становили 70376,9 тис. грн,  унаступному – 93121 тис.  грн,  а в 2009 р.  збільшились на 34 %  і становили 142042,3 тис.  грн.  Окупність ведення мисливського господарства протягом 2006-2009 рр. становила понад 50 %.

 

У 2009 р. загальні витрати на ведення мисливського господарства у Західному регіоні України становили 27658,6 тис. грн, що становило понад 19 % загальноукраїнських витрат. Витрати за рахунок державного бюджету становили лише 9 %,  загалом по Україні – 10,2 %.  У 1996 р.  витрати на ведення мисливського господарства в Україні фінансувалися державою на 26,2 % [2]. Вони покривалися надходженнями на 61 %, у 2009 р. – лише на 54 %.

 

 У Західному регіоні України спостерігається щорічне збільшення витрат на ведення мисливського господарства.  За період з 2001 по 2006 рр.  у Чернівецькій обл.  вони зросли у 3 рази,  у Закарпатській –  майже у 2 рази. Витрати покриваються частково за рахунок держбюджету. Однак, у Львівській області за період з 2000 по 2009 рр. витрати на ведення мисливського господарства зросли у 9 разів, а фінансування з держбюджету – лише у 2,9 раза, в Івано-Франківської області за період з 1997 по 2009 рр.  витрати зросли у 8,8 раза,  а фінансування –  лише у 2,2 раза.  Тому простежується зменшення покриття витрат за рахунок коштів бюджету країни. Частка витрат на ведення мисливського господарства бюджетних коштів найбільше зменшилась в Івано-Франківської обл. – з 66,2 % у 1997 р. до 16,5 % у 2009 р., на Львівщині – від 20,6 % (2000 р.)  до 6,6 % (2009 р.).  Істотне зменшення зареєстроване у Рівненській обл. – від 19,6 % (2003 р.)  до 0,3 % (2009 р.). На відміну від ін-ших західноукраїнських областей, у Рівненській обл. зареєстровано зменшення надходжень коштів з бюджету країни від 293,3 тис.  грн у 2003 р.  до 16,4 тис. у 2009 р.

 

До збільшення загальних витрат призвело збільшення витрат на заробітну плату. За період з 2000 по 2009 рр. у регіоні заробітна плата становила у середньому 50±0,9 % (S = 6,3; V = 12,6 %) загальних витрат. За аналізований період у Львівській обл. вона збільшились приблизно на 962 %. Порівняно зі зарплатою, інші витрати,  зокрема охорона,  відтворення диких тварин збіль-шилась на 762 %,  біотехнічні заходи –  на 575 %,  викладення кормів –  на 594 %. В Івано-Франківській обл. за період з 1997 по 2009 рр. заробітна плата збільшилась на 817 %, витрати на охорону, відтворення дичини –  на 565 %, на біотехнію – понад 650 %. Не у всіх областях зафіксовано збільшення витрат на зарплату порівняно з іншими статтями  (охорона,  біотехнія).  У Рівненській обл. за період з 2003 по 2009 рр. витрати на заробітну плату зросли на 298 %, на охорону, відтворення – на 361 %.  Здійснений ретроспективний аналіз засвідчує,  що у 30-х роках минулого століття у Західному регіоні у структурі витрат заробітна плата займала значно більшу частку. В одному із мисливських господарств Сколівищини протягом лише одного року витрати на ведення мисливського господарства становили 130 тис.  злотих.  Понад 76 % витрат становила заробітна плата 78 мисливських охоронців, які забезпечували охорону мисливських угідь на площі 70 тис. га (рис. 1).

 

Структура виплат мисливського господарства Сколівщини

За відшкодування збитків,  завданих звірами сільськогосподарським угіддям, виплачено 15 тис. злотих. Витрати на підгодівлю становили близько 8,0 тис. злотих, на утримання стежок та мисливських будинків – 4,0 тис., інші витрати – 4,0 тис. У 2009 р. витрати на ведення мисливського господарства у Львівській обл. становили близько 7495,5 тис. грн, з них зарплата працівників мисливського господарства становила 46 %.  У структурі витрат істотну частку займають витрати на охорону диких тварин (26 %), зокрема оплата залученого транспорту, паливно-мастильних матеріалів, заробітна плата позаштатних працівників та інші витрати, пов'язані з охороною дичини (рис. 2). Фінансування підгодівлі дичини є найменшим у структурі й становить 13,4 % від загальних витрат, інші види господарської діяльності – 14,0 %.

 

Структура виплат на ведення мисливського господарства Львівщини

 

У Волинській обл. заробітна плата за період з 2005 по 2009 рр. зросла на 205 %, а витрати на охорону, відтворення диких тварин – майже на 250 %, викладання кормів – на 250 %. Менша чисельність дичини в угіддях Україниі більша у західноєвропейських країнах полягає не в різниці обсягів біотехнічних заходів. Збільшення обсягів біотехнічних заходів, скільки б не затрачували на це засобів і зусиль, становище не покращиться доти, доки заробітна плата єгеря не буде стимулом до ретельного виконання своїх обов'язків, забезпечення надійної охорони від порушників правил полювання. Незначна заробітна плата впливає на ефективність роботи єгерської служби. У 2005 р. середньомісячна зарплата єгерів держлісгоспів Івано-Франківської обл. була незначною і становила 277 грн, в УТМР – 137 грн і 139 грн – інших користувачів  (середня по області 200 грн).  У 2008 р.  середньомісячна зарплата працівника мисливського господарства в області становила 695 грн: у державних підприємствах – 898 грн, УТМР – 482 грн, інших користувачів – 630 грн. Вони виконували свою роботу формально,  деякі не бували в угіддях,  нездійснювали охорони угідь. Через відсутність фінансування не було мисливоствознавців у Надвірнянському, Галицькому районах, а в Тлумацькому, Снятинському – працювали за сумісництвом. 

 

У Західному регіоні України зареєстроване щорічне збільшення надходжень від ведення мисливського господарства. У Львівській обл. за період з 2000 по 2009 рр.  надходження збільшились у 13,6 раза,  за менший період (2005-2009 рр.) у Волинській області надходження збільшились у 2,5 рази, у Рівненській (2003-2009 рр.) –  у 3,8 раза.  Істотне збільшення надходжень у 16,7 раза за період з 1997 по 2009 рр. зареєстровано в Івано-Франківській області.  Однак,  значні витрати на мисливськогосподарську діяльність призводять до незначної окупності мисливського господарства (рис. 3).

 

Окупність мисливськогосподарської діяльності

Покращили показники окупності Львівська та Івано-Франківська обл. відповідно:  від 23 % (2000 р.)  до 34 % (2009 р.) і від 30 % (1997 р.)  до 58 % (2009 р.). Загалом, мисливське господарство регіону є нерентабельне. Рентабельність мисливського господарства Закарпатської,  Рівненської,  Тернопільської,  Волинської областей на початку ХХІ ст.  перебувала в межах від 54 до 92 %. Серед користувачів мисливських угідь Львівської області надходження від ведення мисливського господарства менші,  ніж витрати.  Із всіх користувачів мисливських угідь області найкращі показники окупності ВМТЗРУ. У певні роки (2006 р., 2008 р.) окупність становила понад 90 %. Однак, ведення мисливського господарства товариства є нерентабельним (рис. 4).

 

Окупність ведення мисливського господарства

 

Вартість ліцензій на добування мисливських тварин визначає спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань фінансів [1].  Вартість відстрільних карток встановлює користувач мисливських угідь за погодженням з місцевим органом центрального органу виконавчої влади з питань фінансів [1]. Кошти від реалізації користувачам мисливських угідь ліцензій,  а також за видачу посвідчень мисливця та щорічних контрольних карток обліку добутої дичини і порушень правил полювання зараховують на рахунок спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання і використовують на охорону та відтворення державного мисливського фонду.  Зазначені кошти відносять до кошторису доходів і видатків спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, і на цю суму зменшується обсяг його фінансування за рахунок Державного бюджету України.  Тому, мисливське господарство залишається без зароблених коштів, а якщо врахувати постійне недофінансування,  то користувачі мисливських угідь України не мають майже жодного стимулу для ефективного господарювання.  Отже, мисливське господарство України існує лише на  "фанатах"  своєї справи, справжніх природолюбах,  громадянах України,  яким не байдужа доля мисливської галузі.  Одним із аспектів,  який надав би змогу мисливським підприємствам України відчути себе більш фінансово незалежними є вартість права на полювання  (ціна дозволу). У табл. 1 подано параметри та відповідні ціни на трофеї основних видів мисливських звірів як основу розрахунку вартості права на полювання.

 

Вартість трофеїв

 

Пропонують величину плати на право полювання встановити залежно від вартості трофея певного виду мисливської фауни та відсоткової ставки за кредитування, яка у середньому діє по Україні (30 %). Пропонують продавати ліцензію,  наприклад за полювання на оленя благородного,  за ціною 390 грн  (за існуючої ціни 350 грн)  [3],  яка сплачується у касу господарства перед початком полювання і діє один світловий день. Якщо у процесі полювання мисливець-аматор добув оленя благородного, трофеї якого знаходяться у межах 5,00-5,99 кг, то він повинен доплатити різницю у ціні за право полювання (1482 – 390=1092 грн). Так само пропону-ють поступати з платою за добування інших мисливських тварин. 

 

Вартість дозволу на полювання

Такий диференційований підхід до права на полювання характеризується сучасними тенденціями розвитку мисливського господарства і є виходом з фінансової кризи цієї галузі природокористування. Крім того, зароблені мисливським господарством таким чином гроші повинні залишатися на рахунках підприємств і оподаткуватися згідно з чинним законодавством. Запропоновані заходи щодо реформування мисливського господарства України є передумовою зростання ефективності вітчизняної мисливсь-когосподарської галузі.

 

Література


1. Бондаренко В.Д. Мисливськогосподарське законодавство України / В.Д. Бондаренко, А.М. Дейнека, В.Р. Бурмас та ін. – Львів : Вид-во "Сполом", 2005. – 334 с.

 

2. Муравйов Ю.В. Нормативні плати за спеціальне використання лісових мисливськихугідь та фауни як інструмент реалізації екологічної політики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.  екон.  наук:  спец. 08.08.01 "Економіка природокористування і охоронинавколишнього середовища". – Львів, 2001. – 18 с. 

 

3. Наказ № 493  від 24.11.2005 Державного комітету лісового господарства України"Про встановлення вартості ліцензій на добування мисливських тварин у мисливськихугіддях України від 20 червня 2009 р.".

 

Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. − Вип. 21.1

УДК 630*6   Доц. Ю.В. Муравйов, канд. екон. наук;  доц. П.Б. Хоєцький, канд. с.-г. наук – НЛТУ України, м. Львів

 



У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

Реєстрація






Забули ім'я користувача/пароль
Не маєш власного облікового запису? Зареєструватися

загрузка...
Powered by HuntingUkraine.com