Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Участь Галичини у першій міжнародній мисливській виставці у Відні 1910 року
( 1 Vote )
Написав Проців О.Р. Переглядів - 6362   
Середа, 03 серпня 2011 09:14

В даній статті розглядається організація першої міжнародної мисливської виставки, яка відбулась у 1910 році у Відні. Галичина, як окрема адміністративна одиниця Австро-Угорської імперії, була представлена на виставці окремо і зайняла ряд призових місць. Головним організатором виставки було Галицьке мисливське товариство.

 

Дана проблематика широко висвітлювалась у працях наступних авторів: Ф. Рожинського та Е. Шехтеля, С. Крогульського, С. Камоцького, Ю. Ейсмонда, а також у журналах «Łowiec» («Мисливець»), який виходив у Львові як друкований орган Галицького мисливського товариства з 10 січня 1878 року, а також у журналі «Łowiec Polski» («Мисливець польський»), що виходив у Варшаві як орган цісарського товариства правильного полювання Польщі з 1899 року.

 

Метою дослідження є висвітлення участі Галичини у міжнародній виставці у 1910 році у Відні та проаналізувати вплив виставки на стан мисливства у Галичині.

 

Однією із основних складових, яка визначає ефективність мисливства, є його пропаганда для отримання позитивного іміджу у суспільстві з метою відстоювання інтересів мисливської галузі та ухвалення лояльних для мисливської галузі нормативно-правових документів. Для реалізації цієї мети мисливськими товариствами використовувались такі методи як видання друкованої продукції, вибори в законодавчі органи влади лояльних осіб, а одним із найефективніших засобів була організація мисливських виставок.

 

Депутат сейму Давид Абрахамович, член Галицького мисливського товариства, виступив з промовою у 1887 році у Галицькому сеймі, в якій серед іншого говорив про підтримку запровадження посвідчення мисливця, а саме: фонд, який буде складатися з оплат за посвідчення мисливця, повинен бути призначений на цілі мисливської культури та служити тій галузі економіки і тій продукції, завдяки якій утворився, а також для організації виставок [1].

 

Серед основних завдань утвореного у Станіславові Першого мисливського інституту була організація конкурсів та мисливських виставок [2].

 

Одним із найголовніших завдань ,на думку відомого науковця в мисливській галузі С. Камоцького, була організація виставок [3].

 

Так, наприклад: серед інших виставок у Лондоні 13 травня 1883 року відкрилась міжнародна рибацька виставка, яку ініціювали члени королівської родини, дипломати і широкі верстви суспільства. Серед держав, які взяли участь у цій виставці , найскромніше були представлені Англія та Росія. Найбагатше були представлені такі країни як Нідерланди, Бельгія і Норвегія, в яких рибацька індустрія розвинута найліпше. У роботі виставки взяли участь навіть такі віддалені країни як Індія та Китай, які представили знаряддя для вилову риби [4].

 

У 1894 році у Львові в період з 5 червня до 10 жовтня була організована загальнокрайова виставка, що стала імпульсом для розвитку торгівлі у Галичині. На території Стрийського парку на площі 50га було збудовано 130 павільйонів, а за час дії виставки її відвідали майже півтора мільйони осіб. Галицьке мисливське товариство також на цій виставці представляло мисливське господарство. При цьому відзначалось, що розділ мисливства був часто відвідуваний [5].

 

У 1908 році урядом Австро-Угорської імперії було прийняте рішення - організувати у 1910 році у місті Відень першу міжнародну мисливську виставку.

 

1 липня 1908 року для підготовки до міжнародної мисливської виставки, яка мала відбутися у Відні, приїхав до Львова радник цісаря В. Губер. На засіданні Галицького мисливського товариства він виголосив промову: «Галичина – це мрія для мисливців, край мисливців з особливим значенням, який в особливий спосіб і з особливою увагою віддається цьому шляхетному спорту. Я маю велику надію, що Ваш край займе найдостойнішу позицію на нашій виставці. Мисливство у Галичині має велику історичну цінність».


Для підготовки виставки було утворено три комітети: а) по збору мисливських трофеїв; б) з промислів та рукоділля; в) культурі та мисливського мистецтва.

 

Технічним комісаром по організації виставки було обрано пана Драгоновського, який попередньо працював директором лісів у володіннях графа Андрія Потоцького. Секретарем обрано Тадеуша Горецького, а касиром – Северина Крогульського. На редактора «Ловця» покладались обов'язки інформування про організацію виставки. Але через рік, у 1909 році керівництво організаційного комітету було змінено: головою комітету стає князь Андрій Любомірський, а його заступником - граф Бєльський. Крім того у комітет було включено князя Євстахія Сапєгу, який повинен був проводити агітацію для участі поляків, які проживали на території Королівства Польського, у виставці разом з Галичиною.

 

Галицьке мисливське товариство при організації виставки переслідувало не лише економічні, а й політичні інтереси. Воно відзначало, що «основним завданням міжнародної мисливської виставки було надання багато доказів противникам мисливства щодо помилковості їх демагогічних гасел « Геть з полюванням!.. Геть забави панів! Бо доглянута панами дичина завдає непомірної шкоди нашим лісам та полям!» Ці гасла були просто засобами для підбурювання несвідомої частини суспільства і застосовувались для агітації під час виборів до гмін» [6].

 

На 13-му з'їзді Галицького мисливського товариства, який відбувся 4 червня 1909 року, віце-президент виставкового комітету граф Юліуш Бєльський виступив із пропозицією, щоб Галичина на виставці не брала спільну участь з австрійцями, а сама показала свої здобутки та представляла польське мисливство на виставці. Але для досягнення цієї мети необхідно було мати певні кошти. З цією метою організаційний комітет вислав до всіх великих власників мисливських угідь , і навіть, до Королівства Польського пропозицію про пожертву на організацію спільної польської виставки. Станом на червень 1909 року 102 громадяни Галичини задекларували фінансування на 18 676 крон. Але Королівство Польське не дало жодної позитивної відповіді, тому потрібно було шукати засоби для організації виставки лише у Галичині. Також Галицький сейм дав позитивну відповідь щодо фінансування виставки. Листом від 11 травня 1909 року повідомлялось, що Галицький сейм виділяє на виставку 1 тис. крон. У зв'язку з таким критичним станом фінансування виставки на з'їзді було прийнято рішення направити окреме звернення до найвпливових людей Галичини щодо фінансування виставки. Для того щоб побудувати власний Галицький мисливський павільйон, необхідна сума щонайменше в 100 тисяч крон. Виходячи з фінансових можливостей ,на з'їзді було прийнято рішення про оренду 200-250 квадратних метрів в Австрійському павільйоні. Для цього потрібно було сплатити суму у 37 тис. крон. Також було прийняте рішення щодо випуску програми виставки на польській мові [7].

 

Для більш якісної організації виставки 29 березня монарх Австро-Угорської імперії Франц Йосиф I прийняв представників, які організовували мисливську виставку і запропонували монарху взяти під свій протекторат організацію виставки. До складу делегації входили віце-президент виставки -таємний радник граф Фердинант Буко і граф Франц Коллоредо – Маннсфельд. Президент виставки, князь Егон Фюрстенберг з огляду на свою відсутність у Відні не зміг прийти на аудієнцію. Франц Йосиф I на цю пропозицію погодився. З великим пафосом повідомляв «Ловець» «здійснилось бажання широкого кола мисливців про протекторат цісаря над виставкою». Цісар прийняв делегатів досить ласкаво і відзначив патріотизм із сторони народу. Його відповідь була такою: « З особливою приємністю я готовий обійняти протекторат над мисливською виставкою».

 

У процесі розмови із делегацією монарх цікавився фінансовою стороною та участю закордонних сторін у виставці. Коли барон Боогоу запевнив монарха, що фінансова сторона є забезпечена і є багато держав, які мають бажання взяти участь у виставці монарх зауважив: «Сподіваюсь, що виставка буде мати найкорисніші умови для приїзду іноземців до Відня та до держави, тому потрібно бути готовим до цієї події». З цими словами монарх попрощався із делегацією [8].

 

Для організації участі Галичини у виставці журнал «Ловець» друкує звернення Галицького крайового виставкового комітету до всіх мисливців Галичини з просьбою надіслати мисливські експонати на виставку до Відня. Якщо у читачів не було власних експонатів, то їх просили повідомити ,в кого вони, щоб комітет домовився з їхнім власником про учать експонатів у виставці. Всі контакти необхідно було спрямовувати до комісара виставки Кароля Драгоновського за адресою м. Львів вул. Пекарська, дім1, квартира 16 [9]

 

Мисливська преса широко відслідковувала хід підготовки до виставки та із захопленням повідомляла, що для висвітлення виставки планується використовувати кінематограф, для чого спеціально будується кінопалац на 1000 осіб. Для зручності приїжджих у Відні планується збудувати палац, в якому буде поштове відділення. Для прикрашання виставки будується штучне озеро площею 5500 квадратних метрів. На цьому найгарнішому місці організовують свою виставку у павільйонах німці. Такі аристократи, як архикнязі Фредерик та Леопольд Сальватор, самостійно за свій кошт облаштовують павільйони. Загальна кількість запроектованих павільйонів складає 60-70 штук [10].

 

Для продуктивної участі Франції у виставці французький уряд додатково взяв кредит на суму 200 тис франків. Зголосилась взяти участь у виставці Італія, а Буковинський комітет планував виставити оригінальний гуцульський дім. В той час дім вже будувався у Чернівцях, і знамениті румунські мисливці за ведмедями мали там жити [11].

 

Великі зусилля організаторів виставки мали певний успіх. Щоденно виставку відвідувало 15 тис. осіб, а всього її відвідало два мільйони осіб. Протектор виставки – монарх Франц Йосиф І відвідав виставку 8 разів, цісар Вільгельм – один раз. Три рази відвідав виставу король Шведський – Густав. Також виставку відвідали король Болгарський – Фердинанд, вищі члени австрійського уряду та багато князів.

 

Крім основної вистави організовували одноденні виставки, а саме виставку коней, мисливських трофеїв, собак, птахів, кроликів і т.д.

 

Відвідувачів розважали конкурсами із стрільби. Для цього використовувалась спеціальна машина, з якої вилітали глиняні вироби. Також організовувалися вечірки. Кульмінаційним пунктом була вечірка, організована в честь вісімдесятиріччя монарха Франца Йосифа І. Кінематографія показувала найкращі світлини всіх монархів на великих полюваннях [12].

 

На виставці у Відні у 1910 році два трофеї, виставлені Галичиною здобули мисливські рекорди, а саме: граф Мицєльський – за роги косулі роги з Нєнадова і новий власник успадкованого чучела ведмедя, якого добув покійний граф Андрій Потоцький. Також першою нагородою відзначено наступні трофеї: клики старого вепра графа Юліуша Бєльського з 1889 року; роги оленя (18) графа Е.Сільва Тароука (Поляниця); (20) графа К. Вайсенвольфа (Вітліна); (14) князя Г. Ліхтенштейна (Татарів); роги косулі з 1901 і 1902 року князя К. Траутманнсдорфа ( з Гроблі) та роги косулі – графа Ресеквейра з Ніска.

 

Золоту медаль отримала колекція косулячих рогів графа Ресеквейра з Ніска.

 

Другу нагороду отримали клики одинака графа Юліуша Бєльського з 1906 року; роги (18) князя Ліхтенштейна (добуті художником Піком в Татарові),

роги оленя (22) А. Федоровича (Вітлін); (18) доктора А. Крісера (Крушельниця); (18) з 1906 року графа Здіслава Тарновського; роги оленя (12) з 1908 року графа Здіслава Тарновського; роги оленя (16), добуті графом Сєраковським; роги оленя (16), добуті графом Андрієм Заморським; косулячі роги князя Януша Радзівілла з 1908 року, графа Ресеквейра з 1905 року, графа Шептицького з 1909 року,(8) Юліуша Ковнацького з 1894 року.

 

Третю нагороду отримали: роги оленя (14) графа Сильва – Таруока (Поляниця), (14) Мослера (Велдзіж), та 3 пари косулячих ріжків з 1875 , 1901 і 1904 року [13].

 

Виходячи з фінансових та матеріальних можливостей, Галичина не представлялась на виставці у вигляді салону, як це зробили більш багаті країни Австрійської монархії, проте зробила галерею рідкісних і великої ваги мисливських трофеїв, тим самим у скромному вигляді підкреслюючи досить великий розвиток мисливства на Галичині за останні 30 років [14].

 

Були також експонати із Галичини, які і не зайняли жодного призового місця, але серед них були і досить оригінальні. До них відносилась пара рогів оленів, які загинули під час риковища в мисливських угіддях Сколівщини. Ці роги були так між собою сплетені, що їх ніхто не міг роз'єднати. Загинули ці олені з голоду [15].

 

Відповідно до правил оцінки мисливські трофеї оцінювались не лише за видами, а й за роками добування. Так, трофеї серни оцінювався за такими параметрами: добуті з 1848 року до 1910 року, до 1848 року; добуті в Альпах, в Карпатах і Трансильванських горах, а також у Балканських країнах, та Пірінеях [16].

 

На виставці мали чим похвалитись сусіди Галичини – румуни. Представлені роги серни мали гарні трофейні якості. Одні роги серни були представлені довжиною 34 см, і завоювали на виставці перше місце [17].

 

У звіті керівництво Галицького мисливського товариства з часу 15 травня 1910 року по 16 травня 1911 року відзначалося, що першою головною справою, яку виконало товариство за цей час та яке мало історичне значення, була участь Галичини у мисливській виставці у Відні у 1910 році. Завдяки жертовності лише 107 членів товариства Галичина мала можливість взяти участь у цій виставці. Було зібрано 30000 крон для організації виставки. Галичина була добре представлена на цій виставі і отримала ряд нагород 1, 2 та 3 класів. Також крім членів мисливського товариства велику роль відграли такі особи, які не були членами товариства мисливців: як князь Андрій Любомирський – керівник виставкового комітету, барон Гьоц-Окоцімські – віце президент виставкового комітету, Кароль Драгоновський – комісар цього комітету. Щира подяка була висловлена членам виконавчого комітету вистави : а саме Юліушу Цибульському, графу Павлу Дзєдушицькому, Кирилу Кохановському, Єжи Ольшевському, Станіславу Рейхану, Едварду Шехтелю. Іншим великим внеском галицького мисливства була його участь у мисливському конгресі, який проходив паралельно із виставкою у 1910 році [18].

 

Також подяку організаторам виставки було оголошено на 15 мисливському з'їзді головою Галицького мисливського товариства графом Стадніцьким [19].

 

Про роль виставок як найефективнішого способу подання інформації та досягнення поставлених перед мисливством цілей йшлось і в подальших планах роботи міжнародних мисливських організацій. Так 21-22 травня 1932 році на міжнародній мисливській раді у Берліні розглядалось питання про відтворення популяції лося в Європі. Одним із найефективніших способів збереження лося було поширення пропагандистської компанії серед населення у формі випуску плакатів, афіш, публікацій у пресі та організації виставок [20].

 

Висновок

Для досягнення найбільш сприятливих для мисливства політичних цілей щодо правового регулювання мисливства необхідно було проводити широкомасштабні пропагандистські заходи про його роль в економіці та соціальному розвитку країни. Для цієї мети використовувались випуск друкованої продукції (журналів, плакатів, книжок), проведення конкурсів, а найбільший резонанс мало організація виставок. Організація виставок в галузі мисливства та рибальства була започаткована з кінця ХІХ віку. Організована у 1910 році у Відні виставка мала міжнародне значення і отримала назву «Першої міжнародної мисливської виставки». Хоча її головною ціллю була пропаганда мисливства, проте іншою причиною організації було святкування вісімдесятиріччя монарха Австро-Угорської імперії Франца Йосифа І, який, як відомо, був вправний мисливець. Він лише на протязі 36 років свого життя, а саме з 1848 по 1884 рік вполював з копитних тварин: 1570 серн, 1279 кабанів, 807 оленів, 922олениць, 377 козуль. На честь дня народження монарха влаштовувались пишні полювання за участю керівників інших держав, на яких ухвалювали в тому числі і політичні рішення.

 

Тема правового регулювання мисливства його традицій, культури у Галичині в період ХІХ – початку ХХ століття практично зовсім не досліджувалась. Тому для прийняття зважених управлінських рішень, які б ґрунтувались на культурі попередніх поколінь необхідно, в подальшому досліджувати даний напрямок.

 

Список використаної літератури


1.Krogulski S. Pół wieku: zarys działalności małopolskiego towarzystwa łowieckiego 1876-1926. – Lwów: Nakładem małopolskiego towarzystwa łowieckiego, 1929. – s.28.

2.Powstanie pierwszego polskiego instytutu łowieckiego//Łowiec. – 1928. – № 8. – s. 118

3.Kamocki S. Łowiectwo i jego przyszłość w Polsce//Łowiec . – 1928. – № 17. – s.266-267.

4.Kochanowski C.Korespondencye//Łowiec. – 1883. – № 7. – s.113.

5.Krogulski S. Pół wieku//Łowiec . – 1929. – № 9. – s.133-135.

6.Krogulski S. Pół wieku: zarys działalności małopolskiego towarzystwa łowieckiego 1876-1926. – Lwów: Nakładem małopolskiego towarzystwa łowieckiego, 1929. – s.110-113.

7.Sprawozdanie z Walnego Zgromadzenia XIII. Zjazdu, z dnia 4. czerwca//Łowiec. – 1909. - № 12. – s.134-135.

8.Kronika//Łowiec. – 1909. - № 8. – s.93-94.

9.Odezwa//Łowiec. – 1909. - № 14. – s.157.

10. Wystawa łowiecka w roku 1910//Łowiec. – 1909. - № 24. – s.282.

11.Kronika//Łowiec. – 1909. - № 17. – s.201-202.

12.Kronika//Łowiec – 1910. – № 20. – s.243.

13.Galicja na wystawie łowieckiej w Wiedniu//Łowiec – 1910. – № 12. – s.146-147

14.Krogulski S. Pół wieku: zarys działalności małopolskiego towarzystwa łowieckiego 1876-1926. – Lwów: Nakładem małopolskiego towarzystwa łowieckiego, 1929. – s.113.

15.Ankieta w sprawie Karpat Wschodnich/Oprac. Orłowicz M. I Lenartowicz S. – Warszawa: Nakładem Ministerstwa robót publicznych, 1932. – s.190.

16.Łowiec. – 1910. – № 1. – s.7.

17.Nedici Gh. Polowanie w Rumunji//Łowiec Polski – 1935. – № 21. – s.403-405.

18.Sprawozdanie Wydziału Gal. Towarzystwa łowieckiego za czas od 16. maja 1910 do 15. maja 1911//Łowiec. – 1911. - № 10. – s.110.

19.Sprawozdanie z obrad XV. Zjazdu łowieckiego //Łowiec. – 1911. - № 12. – s.134.

20.Z międzynarodowej rady łowiectwa//Łowiec Polski – 1932. – № 26. – s.436.

Проців О.Р. 

аспірант кафедри управління проектами ЛРІДУ НАДУ при Президентові України

 

Участь Галичини у першій міжнародній мисливській виставці у відні 1910 року// Науковий вісник НЛТУ: збірник науково-технічних праць. Вип. 21.8. – Львів, 2011. – с.357-362.

УДК 639 (477.83/.86):069.9(100)

 



У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

загрузка...
Powered by HuntingUkraine.com