|
 Останніми роками в окремих лісових масивах Зарічненщини спостерігається справжнє нашестя диких кабанів. Полишаючи у вечірній і нічний час свої лігвища у лісових нетрях на заболоченій місцевості, вони виходять на пошук поживи до селянських городів, риючи посіви як зернових, так і овочевих культур — особливо потерпають картопляні плантації — вепри “виорюють” цілі рядки.
Найбільше дикого свинства розвелось у володіннях Мутвицького лісництва, поблизу сіл Мутвиця та Неньковичі. Лісові галявини тут нагадують справжні окопи — в пошуках їстівних коренів кабани риють глибоченні ями. Біля лісу прилягають городи селян, розміщені на осушених болотах в районі села Комори.
Вепрам добре переховуватись в хащах запущених меліоративних систем та чагарниках навколо зниклого з карти району с.Парська. Ця місцина — на віддалі 5-10 км від райцентру, тому браконьєри робити відстріл вепрів побоюються. Та й полювати на них не так просто: розповідають, як навіть бувалим мисливцям доводилось рятуватись від розлючених тварин, видираючись на стовбури дерев або на стоги сіна.
 Диких кабанів оберігають, відстріл ведеться планово. І тому, що власники городів у розпачі та обурені від нанесеної шкоди посівам, у Зарічненському держлісгоспі здійснюють ряд заходів, аби відвадити диких тварин від культурних посівів. Один з них — цьогорічної весни на лісових галявинах та узліссях у місцях масового скупчення диких вепрів, висадили топінамбур, своєрідну картоплю, яку ще називають дикою грушею, а серед місцевого населення — дикою картоплею. Її переваги в тому, що клубні ростуть і в зимовий період, не промерзають, хоча й знаходяться на глибині кількох сантиметрів. Отож виводки диких свиней матимуть добру забаву і, можливо, не так часто нападатимуть на посіви їстівних культур.
Антон КУЦЕВИЧ. - Рівненська газета, N 726 від 19.07.2008
|
