Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
Рисячі очі - гострий зір!
( 17 Votes )
Написав Пустельник Переглядів - 3877   
Середа, 16 травня 2012 18:02

РисьЗа гостротою зору з цим звіром може конкурувати лише сокіл, а за чутливістю слуху - сови. Навіть за суцільної темряви хижак полює так само впевнено, як і білого дня. Саме тому з цією кішкою асоціюється, перш за все, сторожкість і таємничість. Саме тому мало кому навіть з єгерів, які постійно живуть у глухому лісі та, зазвичай, уважно прислухаються до будь-якого звуку та придивляються до будь-якого підозрілого руху, щастить побачити її вживу. Навіть легкий скрип кроків людини чи тупотіння псячих лап рись вловлює здалеку, визначає їх напрямок руху та легко уникає небажаної зустрічі. Здебільшого це не панічна втеча, а спокійний відступ у бік, але й він іноді переростає в дивне бажання кішки поспостерігати за чужаками. Добовий пошуковий шлях самотньої рисі становить добрий десяток кілометрів (у товаристві кошенят – менший).

 

При першому погляді на звіра впадають в око високі й сильні ноги з широченними лапами. Тіло вагою до 30 кг, завдовжки з крупного пса – понад метр, короткий, наче обрубаний хвіст, голова округла, та ніби вкорочена морда з бакенбардами, очі – великі й опуклі.

 

Здебільшого в гірських районах Львівщини живе близько півсотні цих плямистих красунь, які призвичаїлися існувати  й там, де праліс вже вирубано й замінено молодими насадженнями.

 

У період весіль (із середини зими  й до середини весни) у Карпатах вночі можна почути глибоке нявкання доволі низького тону – закличний голос самки. Поблизу неї, як правило, перебуває кілька самців і гучні бійки поміж ними – звична річ. До слова, ці моторошні звуки у декого можуть викликати асоціації з усілякою лісовою нечистю.

Рисята народжуються через два місяці й живуть з матір’ю майже рік.

 

Про допитливість наших Карпатських рисей, які, мабуть, більше, ніж інші їхні родичі, призвичаїлися до впливу цивілізації, складено багато оповідок.

 

Але цікавість тварини ніколи не переважає холодну розважливість. Щоправда, дещо незрозумілою загадкою лишається те, що іноді рисі ходять навіть слідами лісовоза, який щойно проїхав і гуркотить на підйомі за якусь сотню метрів. Іноді складається враження, що мешканців довколишніх хуторів місцева рись знає ледь не в обличчя і спокійно пропускає їх майже повз себе. Але лише тоді, коли поряд немає собаки і довкола не лежить зрадницький сніг.

 

Після буревіїв останніх років у наших Карпатах утворилося багато захаращених ділянок лісу, які особливо полюбляє рисяче плем’я, почуваючи себе там абсолютно захищеними. Ця кішка – неперевершений верхолаз, тож тут вона, як удома, і від пса йде також спокійнесенько з тих же міркувань – просто не бажає з’ясовувати стосунки. Це іноді доходить просто до нахабства: рись, яка вилізла на товсту гіляку, може навіть подрімати під гавкіт пса, який лютує внизу від безсилля. Хоча, треба зазначити, захоплена зненацька, ця кішка є гідним бійцем, бо ж сили і вправності їй не займати, а ікла її гостріші, ніж собачі. До цього треба додати ще й добряче загнуті великі пазурі, загострені наче ятагани.

 

Усім цим арсеналом рись користується майстерно. Від надто наполегливих здичавілих собак нерідко застосовується такий прийом: в останній момент вона падає на спину, але одразу ж підхоплюється, встигнувши розпороти живіт ворогу. А потім спокійно йде собі далі, навіть не обертаючись, бо знає, що страшний дух смерті зупинить інших нападників.

 

В урочищі неподалік стародавнього руського замку «Тустань», постійно мешкають дві-три, дещо «нестандартні» рисі (батьки та діти). Дичини тут вдосталь. Тож тісно їм тут не буває. А оскільки цей район є туристичною Меккою, то ці кішки, звикнувши до постійної присутності великої кількості людей, мабуть, заради різноманітності, іноді не проминають нагоди залізти вночі в чийсь рюкзак, в якому є продукти харчування та поласувати делікатесами цивілізації. Роблять вони це доволі безцеремонно, а налякавши всіх і вся, а особливо жінок, розчиняються в сутінках наче привиди. Саме  після таких випадків виникають легенди про єті – сніжну людину. А на ранок, здивований наметовий табір розглядає на землі свіжі рисячі сліди ( передня лапа вкладається у квадрат розміром 9х9 см), що ведуть в хащі, та проводить ревізію харчів, які можливо залишилися після набігу хижаків. Зате скільки потім розповідей про дивовижну нахабність такого обережного й рідкісного звіра.

 

У цьому ж таки районі також нерідко буває, коли турист, нагнувшись скажімо до струмка, або ж віддалившись по нужді, може зненацька побачити, зовсім поряд, на відстані витягнутої руки, рисячу морду з великими китицями на вухах, яка досить спокійно розглядає гостя, як то кажуть, тет-а-тет. Здіймати ґвалт у цій ситуації, мабуть не варто, бо це не завжди допомагає, адже якщо рись молода, то може й потягнути кігтями. Таку поведінку хижачки пояснюють тим, що у нас давно вже діє заборона полювати рись, і інстинкт уникнення людини у рисі поступово стирається.

 

Як і інші представники котячих, наші рисі полюбляють дряпати стовбури дерев, піднявшись на задні лапи. Така звичка «точити кігті» має сигнальне значення і вказує на приналежність окремій особі певної мисливської території. Такі мітки рисі лишають і біля добутих ними тварин, біля своєї  трапези або ж просто на своєму звичному маршруті.

 

Буває й так, що рись, так акуратно складає шкуру та ноги своєї здобичі ( зазвичай косулі або зайця), що єгері мисливських господарств помилково сприймають це за сліди браконьєрства.

 

Серед основних ворогів рисі на Львівщині нині є вовки, популяція яких щороку потрохи все збільшується. Плямиста кішка дозволяє собі задушити лисицю чи куницю, та ще й вкрасти частинку здобичі у ведмедя.

 

Загалом же якщо зважити на темпи розмноження рисі, а також на те, що природний приріст її жертв (оленята, косулі та зайці) у багато раз вищий, аніж у самої хижачки, то її існування не може бути причиною зниження кількості корисних тварин.

 

До речі, а м’ясо рисі їстівне. Воно біле за кольором і на смак нагадує кролика. Про її дивовижне хутро знають всі. Та все ж таки, насамперед важлива неперевершена естетична цінність цієї прекрасної тварини та її роль в процесі природного відбору в дикому світі Карпат.

 

Пустельник


 

Мисливцям і рибалкам дуже важливий точний прогноз погоди, чи бува не завадить що... В любий момент взнати достовірний прогноз можна на сайті www.meteoprog.ua/ru/. Користуємось самі і Вам рекомендуємо.

 



У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

Реєстрація






Забули ім'я користувача/пароль
Не маєш власного облікового запису? Зареєструватися

загрузка...
Powered by HuntingUkraine.com