Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
Рибоохорона - справа спільна
( 1 Vote )
Написав Пустельник Переглядів - 7273   
Вівторок, 27 листопада 2012 16:28

Рибоохорона - справа спільнаДнями у «Львівдержрибоохороні»  відбулась довгоочікувана чергова зустріч представників рибальської громадськості Львівщини з новим керівником цієї природоохоронної установи – Леонідом Кравцем. Проблем у цій сфері накопичилось чимало за останні роки і прийшов час нарешті розгребти ці «авгієві стайні»,  а тому численні учасники «круглого столу» обговорили найболючіше і намітили перші кроки для плідної співпраці на благо відродження блакитної ниви нашої області. 

Новий керівник «Львівдержрибоохорони», відомий серед місцевих природоохоронців фахівцець цієї справи – Леонід Кравець розпочав зустріч з того, що висловив сподівання на те, що такі «круглі столи» стануть регулярними і закликав присутніх говорити про неподобства відверто. Потім була мова про зміни у роботі «Львівдержрибоохорони»:

 

 « - У відповідності до порядку реорганізації органів рибоохорони України, Державний комітет рибного господарства реформувався в Державне агентство рибного господарства, яке підпорядковується Міністерству аграрної політики та продовольства України , - розповів Леонід Миколайович. - Наша ж установа тепер називатиметься - Державне управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області.

 

   Щодо штатного розкладу, то він мало  змінився. Додались посади начальника відділу охорони та використання водних біоресурсів, спеціаліста з внутрішнього аудиту і головного спеціаліста по запобіганню та протидії корупції.

 

 Тепер серед головних пріоритетів діяльності управління – співпраця з громадськістю. Саме це, на моє переконання, має  неабияк підвищити ефективність роботи рибінспектора у боротьбі з браконьєрством. Невелика кількість штатних працівників і величезна територія водойм області до цього спонукають.

 

Щодо  викритих на Львівщині порушень правил рибальства за минулі десять місяців то їх в цілому - 1616.(Серед них є й випадки затримання осіб, які займалися незаконним видобуванням піщано-гравійної суміші з  водойм та їх прибережних захисних смуг). З них 204 випадки грубих порушень і матеріали по ним передані до суду. Працювали інспектори й над виявленням продажу незаконних знарядь лову (17 випадків) та незаконного продажу риби (61 випадок). Зареєстровано й випадки невиконання приписів «Львівдержрибоохорони», а також факти незаконного провадження господарської діяльності. Щодо останнього, то нещодавно ми отримали наказ від нашого керівництва з Агентства рибного господарства України перевірити законність діяльності суб’єктів господарювання, які здійснюють спуск води в деяких водоймах. (Йдеться й про те, що це вони можуть робити тільки за наявності дозволу на спецводокористування.)  Загалом накладено штрафів більш як на 104 тис. грн. Наскільки мені відомо по моїй попередній роботі в екологічній інспекції, долучались до цієї роботи члени мисливсько-рибальського клубу «Карпатське братство Діани», представники Громади рибалок України, Львівського клубу активного відпочинку та інших об’єднань небайдужих громадян. По мірі можливості вони надавали й свої транспортні засоби, в тому числі й водні.

 

Серед останніх виявлених кричущих випадків браконьєрства є затримання так званих «електроловів». Варварів виявилось аж п’ятеро і вони чинили опір рибінспекторам. На допомогу був викликаний наряд міліції і вже спільними зусиллями браконьєрів доправили до райвідділу. Згідно з  чинним законодавством (ст..249 ККУ) за знищення риби електрострумом передбачено кримінальну відповідальність, але, на жаль, працівники органів внутрішніх справ проігнорували це, навіть попри наші протести. Але ми й надалі будемо оскаржувати таку перекваліфікацію кримінальної справи в адміністративну.

 

А минулий місяць також був «багатим» на браконьєрські знаряддя (великий залізний човен та сітки), що були нами вилучені. (Це було на Добротвірському водосховищі, і, на жаль, браконьєрам тоді таки вдалось втекти очеретами. Звичайно, нам не завжди вдається затримати порушника, але він все ж зазнає в такий спосіб чималих матеріальних втрат.)

 

Як свідчить практика, мало хто з браконьєрів нині знають, що тепер такси штрафів  збільшені в п’ять-десять разів, в залежності від породи риби. Так, скажімо, за щучку тепер доведеться сплатити вже не 51 гривню, а всі 340. А карасик обійдеться вже у 17, а  плотвичка – 85 грн.! Таким чином часто бувають випадки, коли порушнику «набігає» кілька десятків тисяч штрафу. Отже маємо надію, що, почувши про таке, дехто вже замислиться над економічною доцільністю браконьєрського промислу.

 

Серед нововведень у роботі нашого управління є тепер спільна з управлінням агропромислового розвитку облдержадміністрації та іншими зацікавленими установами розробка програми розвитку рибного господарства області на наступні п’ять років. Найближчими днями її буде завершено і вона буде подана на розгляд депутатів облради. Втілення цієї програми, окрім загального збільшення рибних багатств, дасть можливість активізувати роботу численних орендарів водойм .

 

Щодо цих користувачів водойм, які займаються (а часто й не займаються) риборозведенням можна додати  й те, що нині за ініціативи органів рибоохорони запроваджено статистичну звітність на цей вид діяльності. Таким чином ми матимемо детальну картину того, що і як робиться в цій сфері по всій області. Ми вже маємо факти нецільового використання деяких водойм.

 

На сьогоднішній день Львівщина, на жаль, не забезпечує згідно з нормативами наше населення рибою. На потребу рибалок вся інформація про інвентаризацію водойм (маємо 2955 ставів та 20 водосховищ) та їхніх користувачів буде розміщена на сайті «Львівдержрибоохорони».

 

За цим «круглим столом» хотілося б обговорити й питання негативного іміджу управління, який склався останніми роками у пересічних  громадян. Тепер ми більше дослуховуватимемось до звернень рибалок і єдине прохання до них – бути об’єктивнішими при висвітленні конфліктних ситуацій.

 

Електронною поштою надійшло кілька запитань щодо подальшої роботи нашої установи. Наприклад, люди питають: наскільки змінили особовий склад рибінспекторів і чи відсторонили від роботи тих з них, що мають сумнівну репутацію? Нині ще триває реорганізація нашої служби і я, як новий керівник, повідомив працівників, що ми працюємо, як то кажуть, «з чистого аркуша». Якщо до мене їх не звільнили за якісь проступки, то нині вони мають шанс довести, що вони гідні працювати тут й  надалі. Днями  буде оголошено конкурс на  посади в новій структурі, а тому немає сенсу приймати радикальні рішення вже нині. При прийнятті на роботу знову, ми, звичайно, враховуватимемо думку громадськості щодо того чи іншого рибінспектора.

 

Питають громадяни й про подальшу долю промислового лову на Добротвірському водосховищі та про припинення масового браконьєрства  місцевого населення. За минулі півтора місяці по контролю за  тамтешнім промислом проведено чимало роботи. Там постійно тепер перебуває хтось з наших працівників. З промисловиками ми провели навчання зі знання правил рибальства і, мушу сказати, що в багатьох вони досить посередні.

 

До грудня буде проведено повторні навчання і іспити. У того, хто не підготується, будемо вилучати рибальські квитки.

 

Нами було повторно обірковано всі промислові сітки. Тепер такого не буде, що промисловик носить ці бирки в кишені.

 

У нас є певні нарікання на режим промислового вилову риби, адже виловлюється там майже 27 тон риби, а малька вселяється лише півтори тони. На нашу думку, цього явно не досить і рибні ресурси не відновлюються аж так швидко.

 

По озеру «Віжомля» рибалки питають як ця технічна водойма могла стати місцем промислового вилову риби? Це колишнє хвостосховище ВО «Сірка» і є наукове обґрунтування промислового вилову риби там. Хоча режим  такого лову розроблений, але він там  нині не проводиться. Якщо у громадян є інша інформація, то ми відповідно зреагуємо. Пересічні ж рибалки-любителі можуть на цій водоймі ловити безплатно. До-речі, днями рибінспекція вилучила там 600 метрів браконьєрських сіток. А в принципі, користувач мав би забезпечувати охорону й належний санітарний стан водойми.

 

Щодо можливості припинення права ведення товарно-рибного господарства через неналежне зариблення підприємцем, чи з інших причин, то, згідно з новими правилами, рибінспекція може рекомендувати Держагентству рибного господарства  анулювати дозвіл. Це ми можемо здійснити, якщо виявимо три порушення правил рибальства підприємцем протягом року.

 

Ще рибалки-спінінгісти повідомляють про численне засікання блешнею браконьєрських переметів на річці Дністер в районі Жидачева. В таких випадках не слід самому витягувати й нищити сітку, бо ж, в разі чого, довести потім рибінспектору, що сітка не ваша, буде важко. Відчепивши блешню, варто просто телефоном повідомити про цей випадок рибінспектора.»

 

Присутні за круглим столом рибалки тут же повідомили Леоніда Кравця про неналежну поведінку деяких рибінспекторів саме в таких випадках. Як вихід з ситуації у випадках виявлення браконьєрських знарядь лову, інколи допомагав виклик наряду міліції з найближчого відділку.

 

 Представники Громади рибалок України попросили рибінспекцію посприяти в зарибленні частини ріки Буг в районі міста Сокаль. Леонід Кравець пообіцяв оперативно вирішити це питання спільно з тамтешнім міським головою,  використавши з цією метою коштіи місцевого природоохоронного фонду.

 

 Далі на зустрічі тривав «розбір польотів» рибінспекторів та керівництва, що були  до приходу на посаду керівника «Львівдержрибоохорони» Леоніда Кравця. Йшлося переважно про хамське ставлення до рибалок-активістів і  нинішній керівник рибоохорони  пообіцяв ретельно вивчити ці випадки.

 

 Голова мисливсько-рибальського клубу «Карпатське братство Діани» Роман Депа висловив сподівання, що тепер вже рибоохорона не подарує ті мільйонні збитки рибним запасам, які завдає Добротвірська ТЕЦ своїми скидами рівня води, і особливо під час нересту в районі Добротвора, де лід просто душить рибу. До того ж, це підприємство, маючи дозвіл на ведення товарного-рибного господарства систематично не зариблювало водосховище і прощати ці борги теж не слід. Настала нагальна потреба й поглиблення дна водойми. А ще є пропозиція не давати промисловикам ловити в березні, коли риба з ікрою.

 

Щодо  наклепницької справи "Львівдержрибоохорони"  проти Романа Депи, то він повідомив усіх присутніх, що Львівська природоохоронна  прокуратура вже кілька місяців, як не надала відповіді на звернення громадян стосовно службового підлогу, який, можливо, здійснили посадові особи  «Львівдержрибоохорони» навесні 2012 року.

 

Також Роман Депа попросив продовжити членам "Карпатського братства Діани" терміну дії посвідчень громадських рибінспекторів, що й було зроблено одразу ж після закінчення зустрічі.

 

 Голова громадського об’єднання «Громада рибалок України»   у Львівській області Володимир Ткачик назвав прізвища нині діючих рибінспекторів, які на його думку, потурають браконьєрам. Також він звернув увагу нинішнього керівника «Львівдержрибоохорони» на безглуздість заборони любительського лову риби на каналі Добротвірської ТЕС  .

 

 Інші представники цього об’єднання закликали своїх колег прийти 3 грудня на 10.30  у Червоноградський суд на розгляд справи  про звіряче побиття Володимира Ткачика, яке сталося кілька місяців тому.

 

 Громадський інспектор з охорони довкілля - член  мисливсько-рибальського клубу «Карпатське братство Діани» Михайло Казимир висловив сподівання, що ті посадові особи «Львівдержрибоохорони», яки заплямували себе негідною поведінкою, не потраплять на роботу у нову рибоохоронну структуру. Він також запропонував створити при рибоохороні Громадську раду для координування та сприяння поліпшенню її діяльності. Вкрай необхідним у «Львівдержрибоохороні» бачиться й посада прес-секретаря, адже співпраця зі ЗМІ та ведення пропаганди щодо охорони водних живих ресурсів бажає ліпшого.

 

Серед першочергових завдань нового керівництва рибоохорони бачиться й відновлення участі у рейдах міліціонерів спецзагону «Беркут». Від них втекти практично неможливо та й рибінспектори будуть більш фізично захищені від браконьєрів.

 

Варто також нарешті покласти край знищенню форелі трелюванням деревини прямо по потоках у військовому лісгоспі на території нацпарку «Сколівські Бескиди» (річка Бутивля). Є інформація про те, що на річці Зелемянці  біля Гребенова хтось побудував дамби, які не дають форелі йти на нерест.

 

Зауважив Михайло Казимир й на необхідності налагодження роботи з отримання закордонних грантів на охорону та відтворення рибних ресурсів Львівщини. Також активіст висловив розчарування тим, що на круглий стіл не прийшли представники таких потужних  ловецьких організацій, як УТМР, «Лісівник», «Динамо» та військових мисливців.

 

Від імені львівських любителів лову нахлистом  за «круглим столом» був Максим Кусакін, який поділився з колегами проробленою роботою з зариблення гірських річок мальком форелі.

 

На завершення «круглого столу» керівник «Львівдержрибоохорони» Леонід Кравець висловив задоволення почутим і пообіцяв виправити ситуацію вже до наступної зустрічі з громадськістю, яка відбудеться вже незабаром.

 



У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

Реєстрація






Забули ім'я користувача/пароль
Не маєш власного облікового запису? Зареєструватися

загрузка...
Powered by HuntingUkraine.com