Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
Куля дура
( 6 Votes )
Написав Анатолій Бонч-Бруєвич Переглядів - 4748   
Середа, 13 листопада 2013 12:46

ПолюванняДещо, про практичну стрільбу кулями дванадцятого калібру по дрібній дичині при доборі підранків, в умовах дефіциту часу, відсутності можливості спокійно міркувати і розмірено вибирати потрібні патрони.


Вважаю, що всі люди, котрі так чи інакше захоплюються полюванням знайомі з поняттям - мисливський азарт. Це та сама штука, яка жене мужиків за багато і багато кілометрів по нічних болотах, це те що змушує стрибати по крижаній воді заливаючи болотники, відправляє не дивлячись на грунт, переповзати великі відкриті ділянки в спробах підкрастися до звіра чи птиці, продиратися через густий малинник, великі зарості кропиви, ломитися через хащі та поля.


Це те, що змушує тремтіти руки при важкому підході до токуючого глухаря, після безсонної попередньої ночі, після перших двох, трьох невдалих дуплетів, на тязі, на качиному перельоті або після багатогодинних очікувань у негоду нирків, біля розкиданих опудал. Що ж змушує проробляти і переживати все це? Як на мене, відповідь очевидна - невгамовне і непереборне бажання добути свій трофей.


Тепер всезнаючі письменники епістолярних настанов люблять поміркувати на сторінках мисливської періодики про те, що трофей, мовляв, на полюванні це не головне, і описують потім що головне, а що ні. Майже всі з них, забувають при цьому починати свої твердження з простого, але ємного словосполучення - "для мене". Не без усмішки, читаючи щось подібне, мені завжди представляються часи печерних людей від яких, на моє переконання, до деяких чоловіків, (а в особливо виняткових випадках і до панянок) передалася по крові прихильність до цього древнього заняття.


Так от уявіть собі повернулися додому в ті часи мисливці, після двох-трьох днів невдалої біганини за мамонтом і бадьоро розповідають одноплемінникам, про масу вражень від цього полювання незважаючи на результат.


Думаю, їх би тоді навіть не дослухали до кінця, розгорнули б і, давши важкуватого стусана - відправили б продовжувати розпочате. Звичайно, зараз багато чого змінилося, і повернутися з полювання порожнім це не трагедія. Все одно вас обігріють, нагодують і навіть вислухають.

 

Багато мисливців зараз дичину додому взагалі не беруть, тому що це умова їх дружин - хочеш їхати їдь , але що б удома ніякого пір'я не було!

 

Для інших же здобуття трофея залишається "справою честі", нехай навіть для самого себе і залишається метою полювання.


Повертаючись з маленького ліричного відступу, прошу розуміння, адже без нього деяким людям було б не зрозуміло, чому іноді тремтячі пальці витягують патрони з патронташа без розбору. Не повторюючи чужих помилок, відразу ж хочу сказати - Для мене на полюванні (втім як і на риболовлі ) завжди було головним - добути трофеї, інакше, що це за полювання?


Отже, крадусь я якось в кінці серпня по височенній кропиві що густо заполонила великі простори до торф'яних канав. Погода стояла дуже спекотна. На мені всього лише легенький армійський маскувальний комбінезон, болотні чоботи, та тіролька. Перед лицем нещадної кропиви - вважай голий. Але мої муки не зовсім марні. Я підкрадався до зграйки крижневих качок помічених в одній з канав метрів зі ста п'ятдесяти.

 

Поки штук вісім вгодованих крякух безтурботно захоплювалися поїданням ряски, я не звертаючи уваги, на кропиву зігнувшись і намагаючись не шуміти, пробираюсь до них на відстань вірного пострілу.


От і кінець кропиви. Попереду за невисокою осокою старанно працюючи дзьобами, шастають мої качки. Рушниця заряджена п'ятіркою. Ще патронів десять-п'ятнадцять п'ятірки з трійкою чекають своєї черги на боці в старому батьківському бурському поясі. Чекаю, коли три -чотири качки спливуться ближче і, нарешті, дочекавшись - двічі натискаю гашетку. Вибухом зграя зривається з плеса і безладно розлітається в різні боки. На зеленому покривалі з ряски б'ються і починають розпливатися в різні сторони два підранка.


Добрати підранка це найперший обов'язок будь-якого поважаючого себе мисливця. Секундне замішання може призвести до того, що качки заберуться в хвощу, осоку або трав'янисті кочкарники з кущами і тоді без собаки пиши - пропало. Мало того, що залишишся без законних трофеїв, та ще й залишиш болісно вмирати Божих створінь.


Деякі правильні мисливці, зараз, напевно, згадають власні установки на предмет неприпустимості річної стрільби по сидячим качках. Єдиний можливий аргумент на цей рахунок - дотримання техніки безпеки в перенасичених угіддях. Але вже якщо ви взяли в руки рушницю, взагалі все потрібно робити з головою, хоча б тому, що добирати підранків все одно доведеться на землі або воді. У тих же місцях, про які йде мова, за двадцять років полювання інших сторонніх мисливців я зустрічав в угіддях рази три.


Тремтячими від юнацького азарту руками вихоплюю з патронташа пару куль. Миттю заряджаю рушницю. Миттєво цілюсь в ліву качку і стріляю. Постріл здався якимось різкуватим, а головне замість удару дробового осипу, трохи далі качки піднявся тонкий, але високий фонтан води. Не роздумуючи, стріляю повторно.


Точно такий же фонтан трохи збоку від мети. Качки мої тим часом перестали розпливатися і почали виписувати спіралі на зустріч одна одній. Ні секунди не роздумуючи, розламую рушницю. Знову миттю вилітають стріляні гільзи. На дотик вихоплюю дві нових кулі, і не дивлячись суну їх у патронники. Знову підкидаю і твердо прицілившись, натискаю спуск. Знову найсильніша віддача, різкіший постріл і в якихось десяти сантиметрах від крижня, з глухим ляпанцем піднімається новий високий стовпчик води. Що за чортівня? Стріляю з тридцяти метрів, а дріб лягає кулею начебто стріляю під ноги.


Качки мої продовжують борсатися, але вже набагато слабкіше, ніж спочатку. Тільки в цей момент зрозумів, що вони міцно поранені з самого початку, оскільки не піднімали голів. Але чому ж дріб лягав кулею! Розламую рушницю, дістаю не стріляну другу кулю, дивлюся, і точно - підтверджуються смутні припущення. Замість завальцованних зірочкою п'ятірок, на мене похмуро втупилася матова тупорила куля - вятка!
Тим часом качки мої остаточно заспокоїлися серед ряски. Починаю з'ясовувати, звідки що взялося. Тут тільки і виявилося, що з лівого боку патронташа дійсно стирчали штук п'ятнадцять патронів качиного дробу, а от праворуч виднівся сильно поріділий рядок кульових патронів. Патрони ці залишилися там з минулого вечора, коли я невдало ганяв з орендарями кабанів з їх вівсяних полів.


Після цього випадку зробив такий висновок - якщо навіть трапився підранок що ховається дуже швидко все ж потрібно витратити пару зайвих секунд на усвідомлення того, чим і куди стріляєш. Бо на зорі свого мисливського життя мені довелося стоячи на номері стріляти в єгерську лайку картеччю. У гарячці сприйняв тоді лайку, що летіла поміж ялинками, за пораненого підсвинка і тільки везіння або божа допомога врятувала мене від ганьби, а її від смерті.

Анатолій Бонч-Бруєвич


 

Весілля чи не найголовніше свято яке трапляється лише раз у житті. Тому важливо організувати все так щоб потім не було про що шкодувати. Не самим останнім питанням у підготовці весілля є вибір фотографа. Допомогти у цьому може сайт girko.net, а саме - фотограф Львів ціна. Крім цього на сайті представлений практично весь спектр послуг для організації Вашого найголовнішого свята.

 



У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

Реєстрація






Забули ім'я користувача/пароль
Не маєш власного облікового запису? Зареєструватися

загрузка...
Powered by HuntingUkraine.com