Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Найголовніше під час полювання — це задоволення чоловічих інстинктів, бо чоловік — він добитчик
( 2 Votes )
Написав gazeta.ua Переглядів - 2934   
П'ятниця, 14 лютого 2014 11:01

Святий ТрифонУ світі сьогодні святкують свято закоханих - день Святого Валентина, але в календарі православних християн сьогодні зовсім інша дата - день пам'яті Святого мученика Трифона, відомого, як покровителя мисливців і рибалок

 

Святого Трифона своїм покровителем вважають мисливці й рибалки. За легендою, під час полювання пропав улюблений царський сокіл. Цар під страхом смерті наказав знайти його, проте пошуки були марні. Уві сні сокольникові з'явився святий Трифон із соколом на плечі і вказав місце, де переховується птах, і так врятував життя царському слузі. Трифон-чудотворець заступив язичницьке божество, яке в давніх слов"ян було патроном полювання.



У часи Київської Русі мисливством займалося майже все населення. Для князів, бояр, дружинників полювання було чи не єдиним дозвіллям, а мисливські трофеї — предметом гордості.



Простий люд займався промислом звіра для прожиття і платив князеві "ловче" — данину хутрами. За часів Великого князівства Литовського за користування мисливськими угіддями була встановлена окрема плата: за бобрів — "бобровче", за білок і лисиць — "ловщизна" — по одній цілій шкурці бобра, білки й лисиці з "диму", тобто хати. На Поліссі полювання залишалося основним заняттям у багатьох місцевостях до ХVІІ ст. "Боброві гони" — полювання на бобра — давало цінне хутро й м'ясо, що прирівнювалося до риби і вживалося в їжу в пісні дні.



— М'ясо бобра — на любітєля, його зі свининою мішають, а так його брєзгують їсти, бо воно рибою смердить, — розповідає мисливець 72-річний Андрій Рубанов із Броварів під Києвом. — Сьогодні в нас бобрів стріляти заборонено, бо колись їх майже всіх знищили із-за цінної шкури.


Каже, що під час Голодомору 1932‑1933 років полювання в лісі на дичину й риболовля врятували життя його батькам із чорнобильського села Янівка.


— Сьогодні полювання це вже не поміч, а разорєніє для домашнього бюджету. Вистріл — і 5 гривень з копійками полетіли. Та ще на бензин, на ліцензію, на обмундировку теж немалі гроші йдуть, — розмірковує. — Для нас, мисливців, важливі самі збори, рушницю і набої приготувати, добре спорядитися, а вже вловив, не вловив — то другорядне. Найголовніше під час полювання — це задоволення чоловічих інстинктів, бо чоловік — він добитчик, йому головне — постріляти. Ну і, канєшно, хороша кумпанія.
Мисливці дуже забобонні. Кажуть, що зурочити рушницю може жінка, якщо візьме її до рук. Тоді скільки б мисливець не стріляв, ніколи не поцілить дичини. Щоб зняти вроки, мисливську зброю "викроплюють" свяченою водою. Перед полюванням утримуються від розваг, сміху й статевих стосунків.


— Найгірша прикмета, — каже Андрій Рубанов, — це якщо вийти з дому і зустріти жінку. Та ще стару, криву або кульгаву. Як почне: "На полювання? Хай вам щастить!", тоді все — краще повертайся назад додому і лягай спати до жінки.

 

gazeta.ua

 



У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

загрузка...
Powered by HuntingUkraine.com