Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
Банер
Хижа грація мисливських... кулеметів
( 8 Votes )
Написав Пустельник Переглядів - 2257   
П'ятниця, 08 травня 2015 09:03

Хижа грація мисливських кулеметівМисливські смаки щодо зброї, як відомо, дуже різноманітні. Хтось надає перевагу класиці, комусь подобаються надсучасні, майже космічні бластери, а дехто лишається прихильником легендарних, перевірених багатьма війнами мілітарних зразків, перероблених у мисливські. І якщо стосовно гвинтівок та автоматів така цивільна модернізація стала вже досить звичною, то розширення спектру мисливських кулеметів нині викликає непідробний інтерес у любителів запаху пороху.

 

 Українським звіробоям цей тип зброї вже знайомий за досить вдалим пристосуванням ручного кулемету Калашникова (РПК) під мисливські потреби під назвою карабіна «Вепр». Його власником є також  автор статті,  і він може засвідчити, що з оптикою вага кріса - під п’ять кг, але це з головою компенсується досить пристойною, як для  самозарядної системи, влучністю та безвідмовністю роботи у надважких умовах експлуатації. Ну, а хижа грація самої конструкції  незбагненим чином вселяє у стрільця тверду впевненість у  вірному пострілі.

 

А нині  на ринку цивільної зброї бачимо появу так знайомих нам по фільмам про війну, ручного кулемета Дегтярьова, станкового кулемета «Максим», пістолета-кулемета Шпагіна (ППШ) та улюбленої зброї наших Джеймсів Бондів – пістолета-кулемета «Кедр». Тож спробуємо познайомити наших читачів з їхніми цивільними версіями і подивтися на них очима мисливця.

 

Поява нових модернізацій мисливських кулеметів стала можливою після рішення міністерства оборони наших східних сусідів, яким 2012 року у власність «ОАО «ЗиД» (завод ім. Дегтярьова)  було передано  певні типи стрілецької зброї для її модернізації та реалізації в межах діючого законодавства з тим, щоб змінити статус бойової зброї Перемоги, перевести її в цивільну, втіливши таким чином в неї друге життя в якості мисливської.

 

Треба зазначити, що заводські зброярі трохи таки мали мороки з раритетами, адже збирання цивільної зброї не менш відповідальне, аніж бойової, і вимагає дотримання певних режимних вимог, а стосовно «нових –старих» зразків ще й нестандартних рішень. Для відбору придатних для модернізації кулеметів експерти підприємств виїжджали на військові стратегічні склади до Курганської області.

 

Отже тепер ловецькій громаді пропонується легендарний «карабин ДПО ( Дегтярева пехотно-охотничий)». Впадає в око, що його не торкнулися такі зручності, як відсутність штатних сошок, компактний магазин та  мисливська ложа, які були, наприклад, при трансформації ручного кулемета Калашникова в карабін «Вепр».

 

«Дегтяр», як і мисливський РПК, позбавлений лише можливості вести вогонь чергами, як цього вимагає закондавство. (Треба зазначити, що деякі умільці підкладаючи в ударно-спусковий механізм  вигнутий шматочок жерсті можуть повернути цю функцію, але за нинішньої вартості набою - це явне марнотратство і, звісно ж, порушення закону). Через його вагу (10,7 кг) і величезний диск магазину, кулемет для ходового полювання малопридатний. А от для стояння на номері можна, як то кажуть, заради «хохми» спробувати, особливо коли стрільців розставляють прямо з машини. Оскільки мисливців з «нарізняками» здебільшого ставлять на відкритих місцях, то ж звіра можна бачити здалеку і спокійно прицілитися, зручно спершись стволом на такі модні тепер довгі сошки. Завдяки масі «Дегтяра», підкидування ствола навіть при такому потужному набої, як 7.62х54R, буде несуттєве, що дає можливість швидкого прицілювання для наступних одиночних пострілів. Довгий та товстий кулеметний ствол обіцяє прийнятну купчастість (150 мм на сто метрів). Використсовуваний в ньому кулеметний набій з мисливською кулею звалить лося й за пів кілометра.  

 

Та найбільш вражаючим для нинішніх цінителів видатних зразків зброї стане, звісно ж, легендарний станковий кулемет «Максим» у мисливському варіанті. До нього навіть інструкція написана у віршах. Бачити вживу його габарити, та, доторкнувшись до його багатющої історії, ще й натиснути на гашетку – це незабутнє відчуття. До речі, зі слів зброярів, модернізація саме цього кулемета виявилась найбільш трудомісткою через його ж масивність.  Під загадковою назвою «Вогнепальна мисливська зброя з довгим стволом «Максим», він теж тепер стріляє тільки одиночними і його ціна дуже «кусається», особливо коли оригінальний «царський» станок з кольорового металу. З великою натяжкою, як в прямому, так і в переносному розумінні, з ним при великому бажанні таки можна спробувати пополювати, розібравши і затягнувши по частинах (60 кг)  на стаціонарну ловецьку вишку. На таких ловах притримуються концепції «єдиного пострілу» і  мертво закріплений в кулеметний станок нерозстріляний ствол, та ще й при встановленій оптиці, може показати феноменальну влучність на дуже великих відстанях. І охолоджувати його спиртом чи снігом вже буде зайвим. Набій тут той самий -7.62х54R, а його снайперська модифікація з бездонних військових «атомних» складів має термін придатності в майже в сто років!

 

Ну, а легендарний ППШ (пістолет-кулемет Шпагіна) , він, як то кажуть і в Африці ППШ, бо ж не впізнати його неможливо навіть здалеку. Є факти, що під час Другої світової  серед німців бували випадки відкриття «дружнього» вогню по своїх, коли бачили в їхніх руках цей  автомат, як трофей. Полювання з ним також на любителя стилю брутального «мілітарі». Звичайно, його можна трохи підігнати під себе по довжині приклада та приладнати невеличке цевйо. А от використовуваний в ньому потужний пістолетний Маузерівський патрон  7.62х25  з пляшковидною гільзою запросто покладе косулю чи підсвинка. Завдяки незначній віддачі, швидка прицільна стрільба одиночними з цієї «окопної мітли» вагою в 3,6 кг може й можлива на відстанях трохи далі 100 метрів. Хоча, якщо брати середньостатистичну для мисливських карабінів дистанцію стрільби на реальних ловах, то, як відомо, вона рідко перевершує 150 метрів.

 

Та найбільш придатним для ловів в якості легкого самозарядного карабіна видається сучасний  пістолет-кулемет «Кедр» (розшифровується, як «Конструкція Євгенія Драгунова), що серійно випускався Златустівським машинобудівним заводом,  і модернізацією якого у мисливський тепер зайнявся відомий завод «Молот» з В’ятських Полян, знайомий українським мисливцям по карабіну «Вепр» та гладкоствольному напівавтомату «Бекас» . Маневрений завдяки порівняно невеликій масі у 2,1 кг, а зі складаним прикладом «Кедр» може легко й непомітно переноситись під плащем. Руків’я керування стрільбою і невеличке цевйо виконані з удароміцної пластмаси чорного кольору. Для більш стійкого утримання зброї спецпідрозділів під час стрільби,  на руків’ї вирізблені підпальцеві виїмки. «Кедр», завдяки наявності куркового механізму показує досить пристойну купчастість одиночними пострілами, чим вигідно відрізняється від пістолетів-кулеметів часів Другої Світової.

 

Потужності дев’ятиміліметрового набою від пістолета «Макарова» 9х18 достатньо для полювання з цим короткостволом (400 мм в зборі) косулі, вовка та невеличкого кабанчика, але звісно ж за набуття певних стрілецьких навичок поводження з цим шматком металу.  Відхилення  середньої точки влучання від точки прицілювання на 100 метрів - усього лише 50 мм.

 

А от зовнішність у «мисливських» кулеметів аж ніяк не мисливська, що у повсякденному житті в деяких випадках може викликати непередбачувану реакцію з боку міліціонерів, які у нас не вирізняються надлишком інтелекту. (Не дай Бог ще приймуть за кілера!)

 

Треба відмітити й ще кілька не менш важливих властивостей зазначених пістолетів-кулеметів – вони дуже зручні при перевезенні в легковику ( вони не дряпають люфами стелю і дозволяють швидко десантуватися стрільцю). А ще з них зручніше добивати підранка, адже пістолетна куля менше псує делікатесне м’ясо дичини.

 

Ну, і звісно ж, цей тип зброї поза конкуренцією у випадку самооборони від усілякої наволочі. Він  супер разворотистий і завдяки повільнішій та легшій кулі дає менше рикошетів в приміщенні. Але найбільше його оцінять ті, хто не дуже майстерно володіє ножем, коли, скажімо, лайки затисли веприка в непролазних хащах.

 

Що стосується десятизарядності всіх вищезазначених зразків зброї, то треба нагадати, що українським мисливським законодавством, на зразок Західної Європи, чомусь необдумано скопійовано обмеження – не більше трьох набоїв в самозарядній рущниці (два в магазині і один в патроннику). Ну, а що ж робити нашому середньостатистичному  мисливцю, який вибирається на «копито» раз на рік і дуже хвилюється через цю урочистість, а йому  візьми та й пощасти і на нього  викотиться здоровенний сікач, або й ціле стадо? Погодьтесь, що такі випадки  все ж трапляються, а наш пересічний звіробій ну немає змоги хоча б раз на місяць відвідувати стрільбище з біжучими мішенями для підтримання рівня хоча б середнього снайпера. (А більшість там взагалі ніколи не буває.)

 

Хоча треба визнати, що обмеження в три набої в самозарядному «нарізняку» у нас і так майже ніхто не дотримується, адже практика довела шкідливість такої заборони в наших реаліях, особливо на полювання крупного й  небезпечного звіра. Це лише на паркових англійських ловах кажуть, що справжньому джентльмену другий набій потрібен не для того, аби виправити перший промах, а для того, щоб збити другу качку.

 

До-речі, подібних «заборон» у нас хоч греблю гати. Зокрема це стосується й використання картечі на полюваннях копитних. В США, наприклад, навіть оленя стріляють таким зарядом, а в нас неможна і косулю.

 

Згадані в цій публікації  зразки залишаються по суті військовими, а отже мають надвисоку надійність та витривалість і не бояться варварського ставлення до себе, чого не скажеш про більшість сучасних суто мисливських карабінів, особливо імпортних. Для застосування в рукопашному бою ручна, вогнепальна, військова зброя здебільшого має надлишкову міцність приклада з залізним затильником для використання його як дубини. І загалом вся енергетика таких зразків безумовно налаштовує на радикальні дії, збуджуючи прадавні інстинкти мисливця-воїна.

 

А тому, гадається, найбільше згодяться вищеописані мисливські кулемети для жорсткого психологічного тиску на браконьєрське кодло, яке  день від дня нахабнішає. Скажімо, дефілювання єгеря  узліссям з ППШ на плечі чи кулемет «Максим» у задньому склі його джипа або ж у вікні єгерського кордону, безумовно, остудять багато гарячих голів в їх невгамовному бажанні до дармового м’ясця.

 

Слідуючи тенденції подальшої трансформації військових кулеметів у мисливські зразки і беручи до уваги вже значну присутність на ринку часто перестволених трофейних гвинтівок «Маузер»98К часів Другої Світової,  в майбутньому не виключена поява  мисливської зброї, переробленої з німецьких ручних кулеметів MG-34, «газонокосарки» MG-42 та пістолета-кулемета «Ерма» MP-40. Бачаться також  на прилавках мисливських магазинів й легкі мисливські карабіни на базі артилерійських модифікацій пістолетів «Парабеллум» та коробчатого «Маузера» з прикладом та довгою люфою. Останні, до речі,  колись й позиціонувалися на ринку, саме як мисливські моделі. Багато хто отримуватиме задоволення від полювання з раритетною військовою зброєю, належним чином оцінивши добротність та естетику витворів  видатних зброярів минувшини.

 

-----

Каким бы хорошим не было оружие к нему всегда найдется масса аксесуаров которые помогут увеличить его результативность и удобство обращения с ним. Так, одним из самых важных дополнений конечно же является оптический прицел. О преимуществах его использования говорить нет надобности, вспомним только что купить оптический прицел всегда можно в интернет-магазине veber.ru.

 



Коментарі  

 
#1 Пустельник 20.05.2015 13:08
У Порошенка не знають, що робити з німецькими кулеметами MG 42, що знаходяться на складах в Артемівську
Про це повідомив радник Президента України Юрій Бірюков на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook.

Українські військові вивезли із Артемівська Донецької області усю базу бронетехніки.

З його слів, це зробили, щоби не напружувати ситуацію на лінії розмежування.

"Артемівська база бронетехніки: вивезена повністю. Всього вивезли 1900 одиниць бронетехніки, бо знаходження її в 40 кілометрах від лінії фронту всіх зорово напружувало. Як нас, так і "їх", - написав Бірюков.

Крім того, зі слів радник Президента, з артемівських центральних складів озброєння вивезено всю сучасну стрілецьку зброю на 95% і наразі вивозяться останні партії.

"Залишки на базі - автомати "Томпсона", пістолети "Наган" і "Маузер", трилінійні гвинтівки "Мосіна" 1891 року ( 15 тис. штук), трофейні німецькі кулемети MG 34 і MG 42, ППШ, кулемети "Максима" і інша музейна екзотика…

Їх теж вивозять, принагідно думають про їх подальшу долю", - зазначив він.

zbroya.info/.../...
 

У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

Реєстрація






Забули ім'я користувача/пароль
Не маєш власного облікового запису? Зареєструватися

загрузка...
Powered by HuntingUkraine.com