Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
«Рибні» реформи зсередини: що показав досвід створення першого рибного патруля
( 1 Vote )
Написав Ярема Ковалів Переглядів - 1316   
Середа, 17 серпня 2016 08:35

Рибний патруль16 серпня минуло два місяці, як на Київщині розпочав роботу перший в Україні Київський рибоохоронний патруль.

 

Для зручності ми називаємо патруль просто "рибним", а журналісти взагалі прозвали наших патрульних – "рибокопами".

 

Коли ми запускали реформу органів рибоохорони, їх ліквідацію та створення натомість рибного патруля – багато хто "крутив пальцем біля скроні".


Нам казали: "На непідзвітному вилові риби "годується" багато впливових людей. Реформувати рибоохорону – не вийде. Техніки вашому патрулю держава не купить, бензину – не буде. Рибалки даватимуть хабарі, патрульні братимуть. Щось кластимуть в кишеню, на решту заправлятимуть та ремонтуватимуть човни. Так було роками і так буде. Ваша реформа нікому не вигідна і не потрібна".


Та чим більше ми спілкувалися з людьми із галузі – тим більше розуміли, що система контролю за виловом в Україні не працює, а вона країні конче потрібна.


Нас переконували в цьому розмови з простими рибалками-промисловиками, що кожного тижня "носили" рибінспекції по 2 тис гривень з човна аби мати право вийти на воду. Розповіді рибалок-любителів про річки перегороджені сітями уже рибалками-промисловиками, численні порушення ними ж правил рибальства.


Переконувала наша статистика, за якою у нас судака виловлюється в 5 разів менше, ніж "дивом" вивозиться з країни на експорт.


Ми розуміли: рибному господарству України по-справжньому потрібен рибний патруль. 11 мільйонам рибалок-любителів, 1300 підприємствам галузі, 30 тисячам її працівників.


Розпочали з Київщини.


У грудні 2015 року стартував відкритий конкурс. 2000 анкет, сотні годин відкритого конкурсного відбору, письмові іспити, психологічне і фізичне тестування майбутніх патрульних. Далі було навчання – іхтіологія, профільне законодавство, керування човном, спортивна та вогнева підготовка. Cеред вчителів - українські викладачі, профільні експерти з контролю над рибальством Норвегії та Литви.


І ось 16 червня 2016 року на воду вийшов "пілот" - 45 перших в Україні рибних патрульних. Минуло менше двох місяців, але навіть цей маленький проміжок часу довів нам, що зусилля були витрачені недаремно.


Стало зрозуміло, що рибному патрулю під силу подолати проблеми галузі.


Необлікована риба


Офіційно в Україні виловлюється 80 тис тон риби, а неофіційно - всі 200 тис. Це приблизно 4 млдр грн. на рік, тіньові 4 млрд.


З них держава не отримує нічого.


Це "рибна мафія", про яку всі знають, однак довго не було інструменту, щоб зловити за руку. Або просто політичної волі.


А патруль почав ловити.


26 червня на рибоприймальному пункті у Страхоліссі патрульні банально приїхали на пункт, коли рибалки-промисловики здавали свої улови і провели належний контроль під час оформлення уловів...


І, уявляєте, улови виросли в 4-5 разів. 150-200 кг з човна проти 30-50 кг з човна у попередні дні. Загалом 4,5 тонни.


В одному й тому ж місці лову, тими самими рибалками, на тих самих човнах і при тій самій погоді просто за умови присутності патрульних і контролю ми зрозуміли наскільки номінальний вилов відрізняється від реального.

 

Тобто вилов ведеться на основі законно отриманих документів – дозволу і квот на вилов, але наскільки їх дотримуються підприємці – це вже навіть не питання.

 

І це одна із складових роботи рибного патруля – контроль за звітністю про промисловий вилов, перевірка його відповідності дозвільним документам, візити на рибоприймальні пункти та точки продажу без попереджень.


Належне виконання цих функцій, без традиційних для галузі "схем", уже багато в чому сприятиме виведенню ринку з тіні.


Незаконно виловлена риба


Невідомо де і ким виловлена, невідомо чи здорова та безпечна для споживання. Десятками та сотнями кілограмів. Часто виловлена браконьєрами, дрібними та великими, що здають рибу перекупникам. А потім через треті руки та "добропорядного" покупця вона потрапляє у торгові мережі...
Одного такого перекупника рибний патруль затримав в перший із своїх робочих днів. У пана Г. були документи на продаж 300 кг малоцінних порід риб – карась, плотва та ін.


В реальності ж він мав при собі 600 кг риби, та ще й якої – щуки, сома, судака.


Так-так, очевидно того самого, що експортується в 5 разів більше, ніж виловлюється. З того, що я чую від рибалок-любителів та й рибалок промисловиків – така ситуація не рідкість. Це жахлива реальність рибного господарства.


Але гірким є навіть не той факт, що рибу нелегально виловлюють і перепродають. А той, що держава роками це контролювала.


На посаді я більше року... І це перший раз за мою каденцію, та й за пам'яті багатьох, хто працює у галузі роками, коли на Київщині було затримано перекупника з такою великою партією незаконної риби. І затримано саме новоствореним рибним патрулем.


Власне ННН-рибальство – незаконне, непідзвітне, неконтрольоване, або, як говорять в народі, "браконьєрство".


Браконьєрство - поширена в Україні практика.


Незаконні знаряддя лову патрульні фіксують майже під час кожного виходу на воду. Це заборонені знаряддя лову, що жорстоко вбивають рибу, більш того – в заборонених для вилову місцях.


Декілька прикладів.


23 липня патрульні спіймали на гарячому порушника, що забороненими "ятерями" виловив 313 кг карася. Збитки державі – 63 тис. грн. Браконьєрив на потужному сучасному човні, з кисневими балонами для зберігання риби.


Днем пізніше, в Дівичках патрульні затримали ще кілька груп порушників, що ловили забороненими сітями "з жилки". Щоб затримати – на Канівському водосховищі довелося влаштувати справжню погоню з переслідуванням.


І прикладів таких порушень, зафіксованих рибним патрулем, я можу назвати ще багато... Повторюся, рибина за рибиною – у рік нелегальний ринок риби сягає близько 4 млрд грн.


Питання в тому, чи вдасться державі вирішити ці проблеми і навести в рибній галузі лад.


Моє переконання – так.


Для цього потрібен комплексний підхід.


По-перше, дерегуляція і скорочення бюрократії, що заганяла людей в тінь. Вже зараз зменшили кількість контактів з чиновниками, термін права на вилов подовжили з одного року до п'яти.


В тому числі завдяки цим крокам, бачимо результати у статистиці. Багато хто з підприємців почав відкрито декларувати свої вилови і показники зросли в рази.


По-друге, спрощення умов роботи для рибного фермерства аквакультури – щоб вирощувати товарну рибу було вигідніше та простіше, аніж незаконно виловлювати.


По-третє, запровадження сертифікату походження риби, що супроводжуватиме її з моменту вилову до прилавка магазину і унеможливить реалізацію браконьєрської риби.


Четверта умова, прозора процедура звітування про вилов, в тому числі через електронні системи, що працюють у Європі і яких, наче чорт ладана, бояться українські підприємці.


І п'яте, про що вже йшла мова, за умови існування якісного контролю з боку держави – рибного патруля.


Вже сьогодні, у наших перших рибних патрульних ми бачимо готовність працювати чесно і якісно. У них є щире бажання мінімізувати незаконний вилов риби і порушення на воді.


Ми не ідеалісти і розуміємо, що подолати нелегальний вилов повністю – неможливо.


Навіть у Норвегії, країні-еталоні контролю за рибальством – 20% непідзвітного вилову вважають прийнятною нормою. Ми прагнемо досягнути цього показника в Україні. І нам це під силу із якісно працюючим рибним патрулем. Перші результати роботи це реально підтверджують.


А тепер про погане. Його чимало. При створені рибного патруля ми пройшли великий шлях – через відкриті конкурси набрали нових людей.
За рахунок внутрішньої оптимізації підвищили зарплату в 2,5 рази. За рахунок колосальної роботи з країнами-членами ЄС та Єврокомісією, за їх кошт організували навчання для патрульних, в тому числі у фахівців з Норвегії та Литви.


Але вже 4 місяці держава Україна не може створити нормальні умови роботи для цих мотивованих і ефективних людей. Немає всього того, чим нам погрожували скептики та недоброзичливці – техніки, палива...


Нова техніка – вона необхідна. Це наш виклик і проблема №1. На 10 тервідділів Київшини сьогодні ми маємо дві автівки і три робочих човни. Все інше – іржавий брухт.


А для розуміння – браконьєри у нас оснащені дуже непогано, наприклад, дехто з них є депутатами місцевих рад того ж Вишгорода. І катери у них дуже потужні. А вилов риби сітями в промислових масштабах без дозвільних документів – це, так би мовити, "хобі".


Як вирішити проблему із коштами на оснащення патруля сучасними човнами, дронами і тепловізорами Держрибагенство та Мінгрополітики придумали уже давно.


На Київщину потрібно 15 млн грн. Ми знайшли ці кошти у видатках держбюджету на агрокомплекс на 2016 рік.


І нічого не попросили у держави, жодних зайвих видатків.


Все, що потрібно було зробити – проголосувати відповідні зміни до держбюджету. Абсолютно технічний законопроект №4464 довжиною в чотири рядки.


З травня його включали до порядку денного тричі, але так і не розглянули.


У результаті, Київський рибоохоронний патруль, появи якого на водоймах так чекала вся рибна галузь, вийшов на воду на старій техніці. На тій, що ледве їде. На тому, що з горем пополам ми залатали і підкрутили. З нового – люди, вогонь у їх очах та форма.


Рішення про початок роботи прийняли, бо ситуація на водоймах була критичною.


Ми чули про це кожен день, тому вирішили терміново брати ситуацію під контроль. Розпочинати роботу на тому, що вже є, а сучасну техніку закупити згодом, після голосування.


Станом на сьогодні розгляд законопроекту перенесли на вересневу сесію Верховної Ради. І на неї дуже чекають – Держрибагентство, 45 патрульних Київщини та 11 мільйонів рибалок України.


А також європейські партнери та донори.


На всю Україну нам потрібно близько 200 млн грн. Чи виділяти фінансування на рибний патруль для інших регіонів України європейці вирішуватимуть лише після того, як сама Україна продемонструє, що реформа їй необхідна, зробить рішучі кроки в цьому напрямі. Принаймні підготує і запустить хоча б один пілотний, зразковий і оснащений патруль.


Виклик і проблема № 2 – це паливо. Для ефективної роботи на воді десяти рейдових груп хоча б по 3 години на добу потрібно 10 тонн бензину на місяць. А нам виділяють...


Не хочу радувати браконьєрів, тому не називатиму цю цифру вголос. На жаль, нам виділяють менше.


Значно менше.


Без вирішення цієї проблеми ми не можемо очікувати швидкого зменшення об'ємів вилову браконьєрами риби.


Важливим елементом нашої роботи повинна бути глибока і дієва взаємодія з місцевими органами влади. Ми вже звернулися до Київради та Київоблради із комплексною пропозицією щодо створення Програм підтримки рибного господарства Києва та Київської області.


Сподіваємося, Володимир Кличко і Київрада, Максим Мельничук та КОДА почують наші аргументи та допоможуть побудувати європейський порядок на водоймах Київщини. Це може стати гарним прикладом ефективної міжвідомчої співпраці задля досягнення хорошого результату.
Прикладом для всієї України.


Бо з першого дня ми говорили, що рибний патруль Київщини – це "пілот". Що незаконний вилов риби – проблема всеукраїнська.
І на патруль чекають не тільки в Київській області, а по всій країні.


На "рибній" Миколаївщині і Черкащині, на Західній Україні, у Житомирі і Вінниці.


У липні я був на Миколаївщині, своїми очима бачив, як в заборонений для лову період, під час нересту, там ятерями виловлюють креветку. Прості рибалки – від безвиході, а їхні шефи, що й заробляють на цьому до 1 млн грн в день – через відсутність контролю.


І вихід з цієї ситуації очевидний – стимулювати бізнес та створити ефективну систему контролю: сертифікат походження риби, електронний моніторинг промислового лову, працюючий по всій країні рибний патруль.


Можливо, його запуск дається нам так непросто, бо як кажуть, реформа йде не "згори-вниз", а навпаки.


Не шляхом "іноземні партнери – влада – галузь – люди", а з самої галузі, що голосно кричить про необхідність рішучих змін.


Всім, хто не вірить в успіх патруля хочу сказати, що курчат рахують по осені.


Рік тому, коли я прийшов до галузі – слово "це неможливо" було найпопулярнішим з тих, що я чув у своєму кабінеті. Порахувати водойми? Неможливо! І тим не менш ми розробили перший в Україні реєстр рибогосподарських водних об'єктів.


Моніторити промисловий вилов, як в Європі? Неможливо! Але вже у вересні ми розпочинаємо роботу над відповідним програмним продуктом. З його розробкою і коштами на нього нам допоможе Естонія.


Запустити рибний патруль? Можливо. Якщо є бажання – все можливо!


Нас не зупинять наявні проблеми та бюрократичні проволоки. Нас не зупинять скепсиси та провокації. Перший в Україні Київський рибоохоронний патруль вже працює. Завзято і ефективно. Часто разом із громадськістю.


І ми робитимемо так надалі. Незабаром по всій Україні.

 

Ярема Ковалів, голова Держрибагентства України

www.epravda.com.ua

 



У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

Реєстрація






Забули ім'я користувача/пароль
Не маєш власного облікового запису? Зареєструватися

загрузка...
Powered by HuntingUkraine.com