Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
Смерть на полюванні
( 1 Vote )
Написав Пустельник Переглядів - 21885   
Вівторок, 22 квітня 2008 15:25
Була колись на Сході казка: улюблений син владного й жорстокого царя загинув на полюванні. Потрібно якось повідомити про це царя, та боязко – того, хто принесе недобру звістку, очікує страшна кара: йому у горло заллють розплавлене олово. Звісно, ніхто не хотів виконати цю місію. Хитрі слуги придумали, як виконати це складне завдання. Розповісти про те, що сталося, мав поет-музикант своєю неперевершеною грою на дутарі, не кажучи при цьому ані слова. Убитий горем і водночас зачарований музикою, цар не зміг виконати свого ж наказу, але й скасувати страту теж не міг. І тоді розплавленим оловом була залита дека музикального інструмента.

Якби так легко і безболісно все можна було вирішити в реальному житті, адже й нині прихильники відпочинку з рушницею в руках теж гинуть на полюванні. Звичайно, кількість загиблих не можна порівняти, скажімо, із відповідною сумною статистикою смертей у автокатастрофах. Але все-таки, все-таки... Загалом лови – небезпечна справа. Звір теж хоче жити і бореться. Немає на наших теренах вже таких велетнів, як мамонт, тур, шерстистий носорог і печерний ведмідь, але й нині небезпека чатує на мисливців, у лісах живуть кабани, ведмеді-шатуни, вовки та скажені лисиці. І якщо смерть на полюванні під час двобою з лютим звіром вважають ледь не почесною, то загибель від випадкового пострілу є безглуздою, і від того ще більш болючою для рідних і близьких невдахи.

Щороку в Україні на ловах реєструють 10 -- 15  серйозних випадків необережної поведінки зі зброєю, що призводить до людських втрат. Минулий мисливський сезон відрізняється від інших тим, що смерть збирала особливо велику криваву жатву. Не встигли півмільйона українських мисливців відсвяткувати відкриття полювання на пернату дичину, як із різних регіонів посипалися повідомлення про трагічні випадки. Парадоксально, але першим загинув через необережність начальник головного Державного управління охорони, використання та відтворення водних ресурсів та регулювання рибальства у Чернігівській області, 34-річний Сергій Ковалев.  Наступного дня вистрелили в себе з власних рушниць два мисливці на Луганщині, один із них вийшов на лови вперше. Ще кілька випадків зареєстровано в Кіровоградській області.

На жаль, не стала винятком й Львівщина. Якщо не рахувати випадки легких подряпин, то останнім серйозним випадком підстрілу слід вважати трагедію, яка сталася  поблизу села Раменів Кам’янок-Бузького району.
Не думали й не гадали тої злощасної днини вибираючись на  лови двоє давніх знайомих, чим завершиться для них заяче полювання. Напередодні мисливці будували плани походу, заходили до користувача мисливський угідь, щоб придбати відстрілочні картки, і, найважливіше, особисто розписалися в тому, що прослухали інструктаж з правил безпеки на полюванні.

А зранку дружня атмосфера колег мисливців теж не віщувала лиха і, можливо, трохи розхолодила увагу стрільців. А от погода була аж ніяк не „мисливська”: по обіді відлига зробила землю під ногами слизькою. Один із мисливців не втримав рівновагу і випустив із рук рушницю. Аби вона не впала на землю, він спробував її підхопити, і палець випадково натиснув на спуск. І треба ж було такому  статися -- фатальний постріл влучив у живіт колеги по полюванню.
„Мабуть, того дня якась нечиста сила правила бал над цим полем, -- розповів  голова мисливського товариства „Крижень” Богдан Піско. -- Спробуйте влучити у зайця в чистім полі – завдання не з простих, а тут нечистий влучив свинцем саме  в людину... Біда трапилася з мешканцем села Раменів Михайлом Караманом. Його одразу ж відвезли у 8-му лікарню, що на Топольній.  Я телефонував до дружини потерпілого, щоб дізнатися, чи не потрібна ще якась допомога. Вона сказала, що потрібно здати кров, що ми й зробили. Операції, очевидно, не дали бажаного результата, і пораненого готували до подальшого лікування, та його організм не витримав. На Михайла, покровителя всіх мисливців його й поховали... Без батька залишилися двоє неповнолітніх дітей...”
Звичайно, історія жахлива, але про неї треба знати всім, аби менше таких випадків траплялося серед прихильників Діани. Вкотре слід констатувати: на ловах передовсім слід думати про те, як не підстрелити сусіда і не поранити себе!  Насамперед це стосується ходових полювань, під час витоптування дичини двома або кількома мисливцями. Досвідчені стрільці радять під час такого полювання тримати рушницю на запобіжнику, знімаючи його в момент прицілювання, але навіть бувалі мисливці не завжди виконують це засадниче правило. Постійна готовність до пострілу, як основна умова таких ловів, не мала б становити загрози небезпечного пострілу. Слизька земля під ногами і, як наслідок, можливість падіння мають змусити мисливця постійно тримати рушницю на запобіжнику.
А ще слід знати й про те, що  убойна сила крупнокаліберного дробовика на коротких відстанях значно більша аніж, скажімо, у того ж автомата Калашнікова.
До того ж поранення в живіт -- одне з найважчих, тож медики у таких випадках доволі часто безсилі. Ще за часів відомого російського поета Пушкіна, який, до речі, теж загинув після поранення в живіт, не було наркозу і самої „технології" лікування таких поранень, отже, всі вони були смертельні. Тільки з появою антисептичних розчинів і винайдення спеціального шву, яким підшивали нутрощі, з’явилася можливість порятунку. Лікарі, які намагалися врятувати потерпілого в нашому випадку відмовилися дати бодай хоч якийсь коментар, але нема сумніву в тому, що вони зробили все від них залежне. Обізнані в таких пораненнях лікарі,  сказали, що описаний випадок свідчить про шоковий стан потерпілого й крововтрату, до яких призвели численні поранення живота крупним шротом. Пошкодження багатьох внутрішніх органів спричинило зараження, і все це призвело до летального кінця.
Можна поспівчувати й стрільцю-невдасі, який, до речі, полює вже не один десяток років. Випадково убити друга – такого не побажаєш навіть запеклому ворогу. Окрім того, на нього тепер очікує ще й кримінальна відповідальність. Згідно зі ст. 119 ККУ, за вбивство, вчинене через необережність, карають обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий термін.
Прочитавши ці рядки, кожен мисливець ще раз повинен нагадати собі : рушниця в руках накладає відповідальність на стрільця, і необережність у поведінці з нею на ловах – загроза життю людини!

Пустельник
 



Коментарі  

 
#4 Ziko 09.11.2009 12:50
Дзвонив колега мисливець з Кам'янки-Бузької, там знову в угіддях "Крижня" при полюванні на зайця стався нещасний випадок. Деталі - поки що невідомі.
 
 
#3 Ziko 07.11.2009 18:24
Знову відкривається заєць, пора прикупляти бронежелет.
Хоча (не для браконьєрів) досить дві оранжеві стрічки, одна - на капелюх, друга - на собаку.
 
 
#2 xxxx 14.08.2009 16:15
Це потрібно знати всім! Автор молодець що написав таку статтю!
 
 
#1 fireshark 22.04.2008 16:18
Дякую за статтю, переконаний, що висвітлення та обговорення таких трагічних подій, допоможе іншим не забувати про правила безпеки... :cry:
 

У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

Реєстрація






Забули ім'я користувача/пароль
Не маєш власного облікового запису? Зареєструватися

загрузка...
Powered by HuntingUkraine.com