Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
Таємниця елегантного дуплету
( 3 Votes )
Написав Пустельник Переглядів - 21780   
Середа, 23 квітня 2008 12:49

Подібні хлопці колись прибивали щити на брамі Царгорода. Коні, так ті досі тривожно іржуть, побачивши такого легіня. Бо на генетичному рівні пам’ятають, як не меншого опецька митець для намалювання “Трьох богатирів” всадовив на жеребця, а той після сеансу дістав пахову грижу. Скажу чесно: Богдан Щипун-Степанівський вивів би з ладу і свою, і ворожу кінноту, доведись йому жити у кавалерійські часи. Але ниньки в його фігурі не залишилося жодних прикмет билинної чарівності і завзяття. Вага, може, і збереглася, але геройська хвацькість щезла.

 

Саме така непорадна журба ятрила мою душу, коли спостерігав, як Бодя вранці пхався у маршрутку. Та колись, бувало, він міг на рахунок “три” запресувати у найменшу душогубку чергу за компенсаційними виплатами в ощадбанку. А тепер…

 

І знову зринули асоціації з подіями у Царгороді. Щипун, як Байда, міг бути підвішеним за ребро на тамтешньому базарі. Але йому повезло – він зірвався з гака і втік. Правда, без ребер. Одначе це був занадто кривавий варіант і я обрав гуманніший:

–       Ти часом не з турецьких галер?

–       Чого б це мене туди носило? – сумно озвався Бодя.

–       Ну, мо’, наймитував. Наші трудяги добираються по копійку аж на Канари.

–       Та знаєш, я влип у такі тарапати.

 

І Бодя зняв облогу маршрутки. Його розповідь може вразити компетентних людей до глибини душі. Саме для них я її повторю.

 

Поїхав він зі старим Андріяном та Юрком  з його ягдтер’єром Каїном на відкриття качиного полювання. Щаслива днина, хто в цьому розбирається. Дійшли до офтальмологічної здравиці – щоб нашим ворогам очі повилазили! – і надлетів перший крижень. Бодя вхопив рушницю і елегантно дуплетом зняв його з маршруту. Потім з годину льоту не було, і на пропозицію старого Андріяна змінили диспозицію – переїхали на замшілу галявину. Там, він був переконаний, лежати зручніше. Так то воно так, однак тут все і розпочалося.

 

При освоєнні мохів з’ясувалося, що пропала рушниця Щипуна-Степанівського. Повернулися на старе місце – може, там забули? Не забули. Мо’, випала з машини дорогою? Не випадала. Вирвали з корінням усе моховисько і найближчі чагарі. Даремно. Збаранілий з розпачу і розпуки, Бодя взявся знімати з машини колеса. Добре, що Юрко з Каїном двома пострілами по зорях повернув схибленого до тями.

 

Стисло кажучи, повернувся Щипун додому з крижнем, але без рушниці. Добре, хоч Гальки не було на місці – поїхала до тещі гамувати тестя. І Бодя зміг спокійно написати і занести до міліції заяву, мовляв, трапилося нещастя, рушниця утопла в драговинні. І все було би добре, якби не повернулася дружина (вони повертаються – закон недосконалості світу). Ще з порогу вона ядучим голосом почала:

 

–       Ти казав, що їдеш на полювання. Де ж твої качки? Кажеш, крижня взяв… І де ж ти його взяв? У знайомих забрьох? Говори, Іроде, як звати ту хвойду? Танька, Маруська чи, може, ота банькувата Наталка? Та ти подивись на себе: морда синя, зад у глині…

 

Галина збиралася затужити, але передумала і навпомацки почала щось витягувати з-за дивана. Наступної миті Бодя вже точно знав, що саме. Але настільки був спантеличений, що оціпенів. І не зробив жодного спротиву, коли благовірна почала його тіпати по в’язах прикладом. Чому цим тупим і бездушним предметом? А тому, що витягнула з-за дивана пропалу рушницю.

 

Звідки, чому, як? Ці запитання і досі терзають чисту, вразливу душу Щипуна. Якщо він забув стрельбу вдома, то з якої холери він збив крижня? Є ж два свідки. Андріян ще так-сяк, а Юрком з Каїном не збреше.

 

А тим часом у їхньому кутку поширились чутки об тім, що Бодя звироднілий розпусник і хтивий збоченець, що це колись були мисливці, а нині мужва товчеться в очеретах і лісових нетрях з повіями… А міліція підозрює, що Бодя хотів створити нелегітимний арсенал для бандитських формувань.

 

Жах, що люд меле. І все це, повірте, не гуманніше за катування на гаках. І я й досі не жалкую, що, почувши ловецьку сповідь, підняв руку із затиснутим кулаком і гукнув внутрішнім голосом:

 

–       Бодю, не розпачай! Нас не здолає нікчемний світ!

 

Володимир ПАЛЬЦУН

-----

Охотникам, туристам, егерям, рыболовам и всем искателям приключений приходится бывать в местах где мобильная связь недоступна. В таких случаях очень выручают специальные рации, которые способны работать на дальних растояниях. Купить рации по доступной цене можно на сайте mobimik.com.ua.

 



Коментарі  

 
#1 admin 23.04.2008 15:49
"вони повертаються – закон недосконалості світу" :D :lol: :lol: :D
 

У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

Реєстрація






Забули ім'я користувача/пароль
Не маєш власного облікового запису? Зареєструватися

загрузка...
Powered by HuntingUkraine.com