Господарська діяльність людини нині, як, мабуть ніколи, вимагає узгодження та гармонії з диким світом, бо надто вже мало в нас залишилося куточків незайманої природи. Такі оази збереглися здебільшого у важко доступних районах, наприклад, й у наших Карпатах. Саме з цієї точки зору, гадається, не до кінця продуманим виглядає втілюваний у лісовому господарстві грандіозний проект побудови там розгалуженої сітки доріг.
Основною метою проекту є величезна економічна вигода від побудови шляхів у лісах. Йдеться про те, що санітарний стан місцевих лісових насаджень нині є катастрофічним через масове пошкодження смеречин короїдом, що призвело до масштабних всихань лісових масивів. Ці дерева садили тут ще за Австрії в надії на швидкий їх ріст для потреб паперової промисловості. Але природа, як завжди, внесла свої корективи. Дістатися ж наземним транспортом до цих урочищ було практично неможливо, отже, й про те, аби забрати всихаючу деревину можна було лише мріяти.
Торік на Сколівський лісгоп із держбюджету виділили 4 млн грн, і там пролягло 14 км гірської дороги нового типу, яка в’ється до водорозділу просто крутосхилом на висоті 920 м над рівнем моря. Традиційно ж всі шляхи в цих умовах будували вздовж потоків і, вивозячи ними ліс, по-варварськи нищили рибу. Нова дорога дозволить лісгоспу впродовж року заготовляти до 120 тис. кубів деревини, що вдвічі більше, аніж зазвичай. Прибутки ж становитимуть понад 10 млн грн.
Як зазначив начальник обласного управління лісового та мисливського господарства А. Дейнека, за взірець у цій справі взяли саме Австрію, адже там свого часу втілювали саме таку програму. Отже, як можна судити із заяв чільників, проект загалом можна було б вітати, якби не одне „але”... Річ у тім, що місцеві мисливці й орнітологи мають до нього свої зауваження і певні побоювання щодо тутешньої популяції патріарха Капратських лісів – глухаря. Його тут і без того залишилося дуже мало, а з приходом важкої техніки й натовпу людей стане ще менше.
За даними обліку мисливствознавців, на Львівщині їх – усього 40 особин. Наші птахи не такі великі, як, скажімо, їх родичі з Білорусі та Сибіру, але важити іноді можуть й до 10 кг.
Моховики, як відомо, дуже прив’язані до давніх місць своїх шлюбних ігор і навіть після варварської вирубки лісу ще впродовж тривалого часу співають на галявинах. Площ для існування глухариного плем’я збереглося ще досить, а от знайти птахів – те саме, що голку в копиці сіна.
Негативний вплив на популяцію моховиків мають саме численні рубки лісу, їх підсочка з метою отримання живиці, навала грибників, ягідників і туристів. Вони постійно турбують глухарів, що спонукає їх покидати гнізда та цілі виводки. Глухарі тепер обирають гірське важкодоступне червонолісся, і їм потрібні глицеві дерева, молодими пагінцями яких і харчуються. Особливо вони полюбляють сидіти на вершинах величезних смерек та ялиць, що чіпляються за каміння на крутих схилах.
Чи знайдуть золоту середину в цьому питанні і чи призведе це до певної корекції проекту загалом, побачимо. Скажімо, невеличку частину прибутків із реалізації додаткових обсягів деревини можна було б використати на створення місцевого розплідника глухарів, і це дало б змогу не лише запобігти зменшенню їхньої популяції тут, а й довести її до оптимального рівня.
-----
Затіяли ремонт? Можливо у Вас будівництво у повному розпалі? Так чи інакше Вам стане в нагоді сайт lispromgrup.com. Їх ціни Вас дуже приємно здивують, тільки погляньте на пропозицію двері львів ціна. Крім хорошої ціни компанія також запропонує Вам професійну консультацію, чудове обслуговування та швидку доставку.
|