Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
Ваш постріл мадам!
( 4 Votes )
Написав Пустельник Переглядів - 13988   
Вівторок, 29 квітня 2008 13:22

artemida.jpg Більшість чоловіків-мисливців – люди дуже консервативні і вважають, що жінка на полюванні – все одно, що чорт у церкві! А коли приснилася спідниця – значить, лови будуть невдалими. Виходячи з хати вдосвіта, "звіробій" намагається не потрапляти на очі прекрасній статі. І боронь, Боже, жінці бодай доторкнутися до святая святих – рушниці!

 

У кожного правила – свої винятки

 

"Чоловік – то мисливець", – з давніх-давен повчали матері доньок. Полювання та війна – під цим кутом зору формувався тип „чоловічої” поведінки.

 

Що ж спонукає окремих представниць прекрасної половини людства вийти на мисливські стежки? Грецький полководець Ксенофонт (430 – 354 рр. до н. е.), який написав першу книгу про полювання "Кінегетікос", згадує серед уславлених мисливців минулого Прокриду. Легенда розповідає, що вона та її чоловік Кефал (той самий, якому богиня-покровителька полювання Артеміда подарувала чарівний спис) мали звичку вибиратися на лови разом. Це була нерозлучна пара, навіть на полюванні. Усе йшло в них добре, аж якось Кефал вирушив до лісу сам. Це, звичайно, схвилювало дружину. Коли ж він і вдруге пішов сам, його половина, ревнуючи, кинулася навздогін. У хащах, ховаючись, вона почала підглядати за чоловіком. Кефал почув шурхіт і подумавши, що це олень, кинув спис. А він, як ми знаємо, бив без промаху... Можливо, це перший трагічний випадок на ловах, що його описано в літературі.

 

Оповідають і про юну Атланту, яка захоплювалася ловами. Мисливська пристрасть, можна сказати, витіснила в неї усі інші почуття. Дівчина забула навіть, що на світі є кохання. А тим часом женихи постійно домагалися її руки. Залицяльники не давали й кроку ступити – такою Атланта була привабливою, а до того ще й багатою. І ось, аби якось позбутися надокучливих молодиків, висунула їм умову: своє серце та руку віддасть тільки тому, хто у змаганнях з бігу зможе випередити її. Звісно ж, вона добре знала, що в неї, прудконогої красуні, яка не відставала від косуль і ланей, суперників немає.

 

Одначе цим Атланта накликала на себе гнів богині кохання Афродіти, яка явилася мисливцеві Меланіану і навчила цього лисого та кривого вдівця, що потрібно зробити, аби випередити Атланту. Той скористався порадою – і взяв юну звабу за жінку...

 

Цікаво, що сам Ксенофонт, автор "Кінегетікосу”, як повідомляє його біограф, був напрочуд щасливим у подружньому житті. Дружина Фелісія народила йому двох синів. Вона займалася лише господарством і родинними справами, і полювання її аж ніяк не цікавило.


Насолода – теж здобич


Надто модними серед жіноцтва лови стають тоді, коли полювання дедалі більше перетворюється на розвагу. Уже в ранньому середньовіччі германці сприймали лови як різновид типово аристократичної забави. Дами брали участь у соколиному полюванні на птахів і дрібну степову дичину. Після поширення арбалета та винайдення пороху вони взялися й за великого звіра: аби спрямувати снаряд у ціль, уже не потрібні були сильні чоловічі руки.

 

Аж до початку нашого століття полювання незмінно було ознакою належності до вищих верств суспільства. Сокіл на дамській ручці, пси, а то й гепард на повідку – типові ознаки справжньої представниці знаті. Цими атрибутами, до речі, широко оперує й куртуазна поезія, нерідко перетворюючи їх на символи, любовні метафори. У ліриці трубадурів і в лицарському романі сокіл або інший бойовий птах утілює сильне чоловіче начало, а косуля – жіноче. І, як завжди, поряд із полюванням фігурує війна. "Меч, кохання та полювання" – таку назву має поема французького феодала ХIV ст. Гастона де Фуа, автора одного з найвідоміших трактатів середньовіччя про лови.

 

У добрі старі часи на Русі полювання мало й коронованих прихильниць – Анна Іоанівна, Єлизавета і особливо Катерина ІІ часто на дозвіллі захоплювалися цією благородною пристрастю, влаштовуючи пишні й грандіозні виїзди на лови.


„Або я, або полювання!”


Перед такою дилемою ставить сучасних одружених лицарів більшість їхніх обраниць. Мовляв, там убивають, а це – погано.

 

Господині чомусь забувають про свійських тварин, яких спеціально відгодовують на м’ясо і яким не залишають жодного шансу на порятунок.

 

До другої групи належать жінки, які поблажливо ставляться до пристрасті чоловіка, розуміючи, що вона дає йому заряд бадьорості, робить життєрадісним. Таких дружин, на жаль, дуже мало!

 

Небагато й тих жінок, які самі, попри те, що лови – суто чоловіча справа, беруть у руки рушницю. Як правило, у загадковий світ мисливства вони приходять завдяки своїм рідним чи близьким.

 

І уявіть собі: таке втручання слабкої половини в "чужу" їй сферу аніскільки не заважає виховувати дітей, жити по-справжньому дружно, без сварок у родині. Спочатку просто супроводжуючи свого чоловіка на полюванні, жінка швидко переймається його пристрастю.

 

Характер полювання в різних країнах – свій. З аристократичного воно сьогодні стало спортивним, позбувшись своїх найбільш жорстоких і утилітарних аспектів. У Великобританії, наприклад, жінки полюбляють кінні лови лисиць, полювання з собакою на болотну дичину.

 

В Америці слабка половина, буває, надає перевагу небезпечним ловам. Там вважають, що "полювання на кабана – заняття для чоловіків", а "полювання на ведмедя – для справжніх чоловіків". Узяти участь у таких ловах є непростим мисливським іспитом, своєрідним "посвяченням у лицарство".

 

Слабка стать і далі цікавиться екзотичними – "колоніальними" – видами полювання на лева, носорога, буйвола та слона в країнах Азії та Африки. Новизна й гострота відчуттів, хвилююча кров і серце небезпека, спортивний азарт полювання дуже добре лікують героїнь від мук розчарування та душевного розладу.

 

Звичайно ж, і в зброї є своя притягальна сила. Вона породжує бажання влучно стріляти й досягати високих результатів у цьому, що неабияк діє на самолюбство жінки! Помічено, що під час стрільби жінок завжди вирізняє стриманість. А от для снайпера-жінки довгі ноги топ-моделі себе не виправдовують, бо роблять людину менш стійкою. А от повні груди дають перевагу, адже забезпечують гвинтівку додатковим упором. 

 

Але нині рушниця вже й не так потрібна, бо в Західній Європі знову набуває поширення полювання зі соколами.

 

Щодо України, то в нас трофеями стрільця в спідниці нечасто стають навіть качка та заєць. Уполювати ж косулю чи кабана є визначною подією, лося й оленя – і поготів. Та все ж і в нас ловецтво, як найбільш інтелігентна галузь фізичного та морального задоволення, нині дедалі більше знаходить прихильниць серед прекрасної статі.

 

А жриці Діани полювати вдвічі важче, оскільки рідко побачиш у нас "жіночі" калібри рушниць. Після шаленої віддачі дробовика великого калібру синці на тендітному жіночому тілі – звична річ.

 

І все ж, чому інколи бачимо у полі жінку з рушницею в руках? Мабуть, тому, що на полюванні вона забуває про всі життєві негаразди. А може, ще й тому, що мисливець – чи це чоловік, чи жінка – майже не старіє, адже час, проведений на полюванні, до земного життя людини не зараховують!

 

Пропоную дружинам, донькам і сестрам чоловіків – мисливців, та й самим жрицям Діани, які прочитають ці рядки, висловити свої думки й погляди на цю тему й надіслати на моє ім’я до редакції.

 

-----

Мрієте про ідеальну рівну стелю? Компанія "Натяжні стелі Львів" допоможе Вам у цьому. Така стеля здатна повністю перетворити Вашу кімнату, до того ж вона дуже практична, і коштує цілком доступні гроші.

 



Коментарі  

 
#1 Lucky 07.09.2009 02:22
Стереотипи, забобони :eek: Діана то певно була трансвестит або чоловік, так думає більшість мисливців-самців. Свої думки висловлю особисто при найближчому спільному полюванні. Ні пуху, ні пера всім мисливцям (незалежно від статі :lol: :lol: :lol: )
 

У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

Реєстрація






Забули ім'я користувача/пароль
Не маєш власного облікового запису? Зареєструватися

загрузка...
Powered by HuntingUkraine.com