Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
Львівська "Темза" оживе?
( 4 Votes )
Написав Пустельник Переглядів - 20326   
Вівторок, 26 серпня 2008 13:29

Давно спливли ті славні часи, коли Полтвою, притокою Західного Бугу, що лежить на головному Європейському вододілі,  ходили вітрильники з Любека та Гданська, а в її блакитних водах львів’яни руками виловлювали змієподібних атлантичних вугрів.

poltva.jpg

Ще в XIX cтолітті водну артерію закували в кам’яний мішок і зробили з неї частину каналізаційної системи міста, мабуть, назавжди поховавши таким чином можливість перетворити Львів на Галицьку Венецію. Натомість Полтва, схоже, не вітала таких перспектив, і кажуть, ніби й  тепер із оркестрової ями Львівської опери  можна почути, як булькотить обурена річка. Та як би отруйні скиди не знищували все живе в цій водній артерії, вона все ще жива. Щоправда, це здебільшого стосується її відкритої частини – витоків на поверхню.

Найчистіша частина ріки, безперечно, – її верхів’я у лісопарку „Погулянка”. Місцевий потічок має милозвучну назву Пасіка, тече вулицею Левицького, і, зливаючись із потічком Сорока (що тече від вулиці Сахарова),  власне кажучи, утворює Полтву.

На ставах „Погулянки”, що живляться багатьма місцевими джерелами, в доволі чистих водах багато всілякої водної живності – від дафній до дрібної рибки.

Із усіх представників тваринного світу найбагатше тут різноманітного птаства, яке здійснює сезонні перельоти за маршрутом Північ – Південь і навпаки. У цей час на її берегах за містом, за свідченням орнітологів, збирається близько сотні видів птахів. Основа весняного населення – чайки, кулики, качки, лебеді, гуси, болотні кури та очеретянки. Особливо багато їх скупчується на прибережних із Полтвою болотах за Львовом у районі Сухоріччя - улюблене місце полювання тисяч львівських мисливців.


Із відносно крупних представників тваринного світу, що примудряються жити в „коктейлі”,  складовими якого є ледь не вся таблиця Менделеєва, слід назвати ондатру (акліматизований на наших теренах американський водяний гризун). Він настільки адаптувався, що живе навіть під містом, де здебільшого панують пацюки. Звичний мешканець очеретяних заплавів Полтви – дикий кабан, який у пошуках поживи нерідко навіть перепливає річку і здійснює свої грабіжницькі набіги на городи мешканців довколишніх сіл.

Взимку, коли болота річки вкриваються льодом, у їхніх хащах знаходять надійний притулок зайці та лисиці.


Полтва майже ніколи не замерзає, бо пройшовши під містом, її води нагріваються, що є великою спокусою для дикої качви залишитися на зимівлю на її берегах. Приблизно за двадцять кілометрів від Львова у водах Полтви знову з’являється риба, здебільшого сом.

Виглядає на те, що він, мабуть, найбільш стійкий до агресивних хімічних сполук. Під містом води Полтви майже мертві, обсяг  забруднених стоків іноді може перевищувати природний. Щоб зрозуміти причини цієї ситуації, слід скористатися результатами досліджень відомого вченого- еколога В.Романенко, який ретельно дослідив біди багатостраждальної Львівської Темзи. Науковець справедливо зазначає, що оскільки для нашого міста характерний концентричний тип забудови, то зі збільшенням розмірів Львова змінювалися не лише його соціальні, економічні та гідрокліматичні умови, але й розміри та стан водозабірної площі. У місті тепер  проживає понад 800 тисяч мешканців (6500 осіб на 1 квадратний кілометр), його заснували в 1256 р. Наприкінці ХІV століття його площа становила 31 га. До 1932 р. площа зросла у 71 раз і воно повністю охопило територію природного водозабору Полтви або всі 220 га. Наступне зростання міста призвело до того, що водозабірна площа фактично перетворилася на збірник промислового, комунально-побутового і просто міського бруду.

До 1990 р. площа міста досягла 10572 га, і на його площі почав формуватися стік не лише самої Полтви, але й ближніх річечок – Верещиці, Маруньки, Зубри та Малечковичі. Внаслідок колекторного перекидання стічних вод із водозабірної площі цих річок, Полтва стала майже втричі більшою. До того ж свого часу її русло у деяких місцях випрямили, а іноді воно проходить у штучних водоводах. Береги захистили земляними валами висотою до З метрів. Немає тут типової річкової рослинності. Полтва, швидше, нагадує стічний канал, аніж природний водотік. Її ширина у верхів’ях – від З м, а з наближенням до гирла русло розширюється де-не-де до 20 м!


Свідченням ступеню забруднення вод Полтви за межами Львова можна вважати навіть її колір, який змінюється від землисто-сірого до коричнево-чорного. За гідрохімічними показниками ця вода належить до класу гідрокарбонатних вод групи кальцію і знаходиться поза межами оціночної шкали не лише систем екологічної оцінки, але й вимог щодо технічного водопостачання. Вміст кисню в ній настільки знижений, що часто його там просто нема.

Як свідчать гідробіологічні дослідження, видовий склад зоопланктону в річці неприродно бідний. Фактично лише у місці впадіння Полтви у Західний Буг там живуть коловертки.

Не можна не згадати й про проблему  так званої Полтвинської зрошувальної системи. У 50-х роках хтось додумався використовувати води річки для зрошування довколишніх полів, але коли там почали рости чорні огірки, помідори та капуста, експеримент зупинили. Та небезпека залишилася, адже землі на той час уже сильно забруднили, тепер там випасають велику рогату худобу. Після тривалого споживання забрудненого молока, в організмі більшості місцевих мешканців виявили надмір важких металів, що, зрозуміло, призводить до згубних наслідків для їхнього здоров’я.

Нині спостерігається й негативна тенденція повторного розорювання долини річки Полтви і використання цієї  забрудненої території під городи, і, що дивує, на це відразу відреагували місцеві птахи. За свідченнями орнітологів, цілком зникло кілька їх видів, які раніше тут гніздилися. Представників інших видів  птаства значно поменшало.


Щодо рослинності на берегах Полтви, то вона (особливо деревна) фільтрує та стерилізує повітря від окремих забруднюючих речовин і навіть збудників заразних хвороб, виконуючи роль своєрідного ефективного біофільтру. Рослини іонізують і очищають повітря від токсичних випарів річки.

Що ж можна  нині зробити, аби поліпшити екологію Полтви? Серед першочергових заходів, які пропонують фахівці, – більш економне витрачання прісних вод на всіх етапах промислових, комунально-побутових, технологічних процесів, впровадження менш водоємних та енергоємних виробництв, а також більш ефективних методів очистки. Щодо останнього, то великі надії покладають на завершення переоснащення каналізаційно-очисних споруд Львова, яке виконують у рамках проекту „Водопостачання та каналізація міста Львова”. Його фінансує Світовий банк, уряд Швеції та Львівська міська рада. Шведські та німецькі фірми вже встановили сучасне обладнання.

Вихід нашої держави на світові ринки потребує й орієнтації на сучасні стандарти “зелених“ технологій і екологічного менеджменту. Ідеться передовсім про необхідність проведення екологічної інвентаризації або перевірки кожного галузевого підприємства, кожного водокористувача та водозабруднювача з тим, щоб визначити всі пріоритети у впровадженні майбутніх водоохоронних заходів. Постійний всебічний екологічний аудит річки Полтви може виконати роль багатоцільового управлінського заходу не тільки для наступного вибору поліпшення методів очистки, але й для заощадження інвестиційних коштів для цього.

 



У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

Реєстрація






Забули ім'я користувача/пароль
Не маєш власного облікового запису? Зареєструватися
загрузка...
Powered by HuntingUkraine.com