Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
Банер
Мюнхгаузен казав правду.Іноді.
( 10 Votes )
Написав Пустельник Переглядів - 5559   
Вівторок, 07 жовтня 2008 15:08

ducks.jpgЙдеться, власне кажучи, про ту байку, у якій славетний мисливець стріляв качву через комин, не виходячи зі свого замку. Коли спостерігати за львівською популяцією крижнів, які відпочивають на дахах будівель, а іноді навіть обирають ці місця для гніздуваня, то казочка набирає правдивих форм.

За свідченнями місцевих орнітологів, зграї львівських водоплавних, на відміну від тих, що живуть в дикій природі, щороку збільшуються кількісно. Сьогодні в межах міста живе не одна тисяча цих птахів. Переважно це крижні, але зрідка зустрічається чирок, лисуха і навіть нурець. В умовах міста вони часто забувають про вирій і залишаються у нас зимувати.
Цілі птахарні крячуть на річці Полтві, на озерцях наших парків, та й просто по глибоких калюжах чи водовідводних каналах на пустирях і вздовж шосе та залізниці. А цьогорічна дощова погода ще й збільшує їхню водну поверхню. Таке явище загалом пояснюється тим, що птаство, так чи інакше, підгодовують городяни, а ворогів не так вже й багато. Та якщо ж зима буде суворою ( що маловирогідно)  качва все ж бідуватиме, а це пізніше неодмінно вплине на її розмноження, адже доведено, що самки гірше переносять холод, аніж селезні. Отож з настанням  справжніх морозів у Львові залишаються в основному качури, а їхні подруги вибираються (ну прямо як у нас, у людей) на Балкани, переважно до Болгарії, на узбережжя Чорного моря.
Та ж качва, що залишається, тримається, зі зрозумілих причин, відкритої води, особливо поблизу очисних споруд. За спостереженнями орнітологів, кормом у цей важкий період їм служить так званий “активний мул”, що складається з водоростей, органіки тощо. Коли криги стане більше пернаті переходять на прибережну рослинність.
Наприкінці літа і до приходу зими у Львові подовгу затримуються й перелітні. З настанням темряви вони летять ключем, шеренгою чи клином на годівлю, і в деяких місцях, як на озері , що на перехресті вулиць Стрийської та Наукової, їх збираються сотні. На зорях відбуваються справжні перельоти. На жаль, це не залишається непоміченим знахабнілим браконьєрським кодлом. Незважаючи на те, що стрільба в межах населеного пункту заборонена, бо може призвести до людських жертв, бахкання чується частенько, особливо в районі Львівського аеропорту (наприкінці злітної смуги). Хапуги використовують гуркіт літаків, в якому й розчиняються рушничні дуплети. Свідками цих злодійських витівок часто стають дачники, які, повертаючись увечері додому, бачать обвішаних качками негідників. Міліця ж залишається байдужою до цих кричущих фактів.
З погляду фахівців, пристосування дичини до міських умов існування, цікаве і заслуговує на увагу, позаяк процес цей невипадковий і, схоже на те, розвиватиметься й надалі. Безперечно, підтримка людини може сприяти росту міської популяції водоплавних, але питання доцільності підгодівлі залишається дисксійним. Чому? Та тому, що саме міські крижні здатні розносити чимало інфекційних хвороб. Перелітаючи у приміські мисливські угіддя і стаючи здобиччу мисливців, вони також становлять певну небезпеку через те, що у їхніх організмах завжди підвищена кількість токсичних речовин. До того ж, на думку місцевих мисливствознавців, збільшення зимуючих у місті водоплавних не призводить до пропорційного їх збільшення у неподалік розташованих ловецьких господарствах.
Звичайно ж, дичина милує око осиротілого без природи городянина, але втручатися в процес урбанізації качви, мабуть, все ж не варто.

 

 



У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

Реєстрація






Забули ім'я користувача/пароль
Не маєш власного облікового запису? Зареєструватися

загрузка...
Powered by HuntingUkraine.com