Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Для втомленого сірою буденністю міського мисливця будиночок у горах -- рожева мрія, адже яким би добрим не був намет і якою б гарною не була погода, лише стіна з духмяних смерекових колод і піч можуть дати надійний прихисток і комфорт. Наскільки ця мрія нині здійснена, ми попросили розповісти директора мисливського господарства “Тустань” Сергія Черняка, який, власне кажучи, нещодавно вирішував цю проблему і може поділитися  певним досвідом.

-- Пане Сергію, будиночок у диких горах, -- мабуть, дещо більше, аніж скажімо просто хатина…

-- Безперечно, і шанувальникам відпочинку в Карпатах це добре відомо. Насамперед це можливість більше часу проводити на лоні природи. Традиційно турбази та садиби мисливських господарств у нас розташовані в межах населених пунктів. Тож аби опинитися у дикому лісі, доводиться витрачати чимало часу та зусиль. Маючи ж  надійний дах над головою в центрі лісових і мисливських угідь можна цим особливо не перейматися і перебувати там максимально довго. Для працівників же мисливського господарства це також можливість постійного перебування на підпорядкованій території задля поліпшення її охорони від браконьєрів і спостереження за звіриною.

-- З чого ж починається будівництво будиночка в горах?

-- Із великих багаторічних страждань, міркувань, розмов і клопотів. Аби зважитися на такий відповідальний крок, цього неабияк треба захотіти. Передовсім треба вирішити питання з землею. Для мисливського господарства – це не проблема, адже воно є невід’ємною частиною місцевого лісового господарства. В нашому випадку таким власником є Сколівський держлісгосп і, згідно із законом, ми можемо за погодженням з ним будувати тут необхідні нам споруди. Місця вибрали мальовничі та веселі. Ми не претендуємо і не можемо претендувати на землю, на якій спорудили будиночки, тож використовуємо її тимчасово.

Якщо ж хтось захоче собі придбати ділянку приватно, то він повинен її шукати в землях запасу селищних рад і в землях сільськогосподарського призначення, що належать місцевим мешканцям (цю землю потім треба буде переводити в іншу категорію). Для будівництва будиночка потрібно щонайменше три -- чотири сотки. Що глухіше село, то менша ціна (починаючи з тисячі доларів за сотку). Що ближче до шосе, гірськолижних трас і витягів, то дорожче (ціни просто космічні, тай непроданих ділянок там майже не залишилось).
Якщо не будувати хороми і взяти по мінімуму, як ми, то на один будиночок площею у 30 квадратних метрів знадобиться 15 кубів лісу. ( Стіни, дах, підлога, доставка, майстри -- приблизно 50 тис. грн).

Справжній дикий ліс залишається важко доступним для традиційного транспорту і дуже гостро постає питання забезпечення самого будівництва власне будматеріалами. Місцеві мешканці були дуже здивовані тим, що ліс не заготовляють на місці, а везуть із нижнього складу у гори. Загалом це заняття досить екстремальне, і навіть військові “Урали” з великими труднощами і лише за сухої погоди могли дістатися до місця призначення.
Щодо майстрів, то земля українська й дотепер ще багата на них. Четверо хлопців 14 днів жили в наметі на місці будівництва і досить фахово звели дві хатинки.
Два чотиримісні будиночки біля вершин Секул і Ріг вийшли на славу. В кожному з них є одна велика кімната та веранда підшита під дах. В середині є все необхідне: пічка-буржуйка, набір посуду, двоярусні лежаки. Душ можна прийняти на свіжому повітрі (є мисливський     забобон про те, що на полювання треба вибиратися чистим не лише душею, а й тілом.) Електрику подає автономний генератор і можна дивитися маленький телевізор.

-- З усього сказаного, мабуть, випливає невтішний висновок, що для пересічного громадянина України навряд чи  можливо побудувати власний будиночок у горах.

-- Схоже на те, а загалом не варто перейматися цією проблемою, щоб провести тиждень – другий у диких горах. Будиночки мисливських господарств радо приймуть не лише мисливців. Вони можуть гарантувати таку тишу, яку не запропонує жодна турбаза, водночас єгері здатні забезпечити належну безпеку шанувальникам відпочинку в дикому лісі. Взагалі, що далі від цивілізації, то безпечніше. До того ж ми вміємо захищати своїх гостей, але регіон у нас спокійний і місцеві мешканці – дуже привітні люди. Боятися ж дикого звіра аж ніяк не варто, адже в мисливському господарстві панує певна гармонія у стосунках людини з дичиною. 

Усамітнитися тут на кілька днів, чи зустріти свято у веселій компанії друзів коштуватиме дешевше, аніж у готелі (а провести медовий місяць закоханим чи зустріти Новий Рік -- просто казка).

-- А як щодо харчування?

-- Готувати можна самому або на буржуйці, або на газовій плитці (можна зі своїми харчами). Але й ми зможемо забезпечити відповідний сервіс і майже завжди пригостити дичиною.

Щодо конкретики то всі деталі можна з’ясувати   телефоном + 38 0975887144

-- Чи є у Вас плани щодо будівництва мисливських будиночків?

-- Наступного року відновимо мисливський будинок колишніх володарів цих гір -- баронів Гределів. Фундамент зберігся досить непогано. Використовуючи давні фото, намагатимемося якомога більше відтворити оригінал. Ця будівля буде трохи більшою і більш комфортабельною. Знайдеться там місце й для міні-експозиції, присвяченої мисливським подвигам колишніх власників.

Дух історії, мальовничі гірські краєвиди, вовчі  пісні на зорях залишать незабутні враження всім тим, хто надає перевагу відпочинку якомога ближче до матінки-природи.

Розмовляв Юрій Руденко