Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

Портал для мисливців, рибалок та любителів природи

 
Банер
ОРНІТОНОМЕНИ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ ТА НАЗВИ ЕКЗОТИЧНИХ ПТАХІВ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
( 6 Votes )
Написав І. О. СОКОЛ, НТУУ(КПІ), к.ф.н. Переглядів - 17580   
Субота, 07 лютого 2009 01:09
(ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ)

В сучасній українській мові вживаються назви птахів іншомовного походження. Серед них є найменування як тих птахів, що водяться в наших краях, так і екзотичних.
Кеклик належить до ряду куриних родини фазанових. Назва птаха тюркського походження: уйг. КЭКЛИК, узб. КАКЛИК, кирг. КЕКИЛИК "куріпка". Назва цього птаха зафіксована лише у ХХ ст.: КЕКЛИК, кам'яна куріпка. В УРСР аклімат. В Кримських горах (УРЕС-ІІ, 52).
До родини сивкових належать БЕКАС. ДУПЕЛЬ, ВАЛЬДШНЕП, ГАРШНЕП, КРОНШНЕП. Ці птахи мають також інші назви, але кодифіковано було саме ті, що мають іншомовне походження.
У ХIХ ст. зафіксовані такі найменування бекаса: БАРАНЕЦЬ, бекас(Піск 6); ВІВЧАРИК бекас (там же 129); бекас, ВІВЧАРИК, БАРАНЕЦЬ, ПОЛЕЖАНЬ (Тим І 15); бекас, пт. Scolopax – ВІВЧАРИК, БАРАНЕЦЬ, БАРАНЧИК, ХАКВА (У-С 43); КРЕХТУН, БАРАШЕК (БЕКАС– охот. название) Gallipago coelestis (Сом 577-578); БЕКАСИ; дубельт, кряк (кшик), баранець (бараник) (Верх Зоол 73); БЕКАС, СА (Гр І 48).
Номен БЕКАС було запозичено з фр. becasse, можливо через посередництво нім. Beckas, походить від фр. bec "дзьоб" (Фасм I146; ЕСУМ I 164).
ДУБЕЛЬТ – назва іншого спорідненого птаха. КРЯК, КШИК – звуконаслідувальні слова. КРЕХТУН походить від дієслова КРЕХТАТИ, також звуконаслідувального в основі (ЕСУМ III 87). ПОЛЕЖАНЬ, ймовірно мотивується тим, що птах часто перебуває в лежачому положенні. Назви ВІЧАРИК, БАРАНЕЦЬ, БАРАНЧИК мотивовані тим, що птах супроводить отари овець, поїдаючи кізяки. ХАКВА – етимологічно неясне слово. Ймовірно – з прадавньо хазарської мови.

Назва ДУПЕЛЬ не одразу закріпилася в українській мові. На межі ХIХ-ХХ ст. зафіксовано найменування: ДУПЕЛЬ Scolopax major (Бр 84); ЛЕЖЕНЬ, ДУПЕЛЬ – охотн. название. Gallinago major (Сом 575); ДУБЕЛЬТ, ТА. Бекас, дупель, Scolopax major (ГР I 451). Отже, на поч. XX ст. норму в цьому випадку ще не було вироблено.
Нарешті з кінця 1930 рр. було кодифіковано номен ДУПЕЛЬ: дупель ДУПЕЛЬ – ЛЯ ( РУС 170); дупель орн. ДУПЕЛЬ, ПЕЛЯ (УРС I 471); ДУПЕЛЬ, Я, (СУМ II 436).
Слово ДУПЕЛЬ запозичено з нім. Dubbelt, Doppelschnepfe через посередництво П. Dubelt (Фасм I 554; ЕСУМ II 139).
З німецької мови запозичені назви птахів, утворені за одним зразком: вальдшнеп (Waldschnepfe – лісовий кулик), гаршнеп – Haarschnepfe – волосяний кулик) та кроншнеп (Kronschnepfe), що складається з основ: Kronе – "корона, вінець" та Schnepfe – "кулик" (С інш С 118, 141, 373).
Назви КРОНШНЕП у джерелах ХІХ та першої половини ХХ ст. не виявлено. Цього птаха називали переважно КУЛЬОНОМ (див. вище). Тому в післявоєнний час було кодифіковано НОМЕН кроншнеп: КРОНШНЕП орн. Кроншнеп (УРС ІІ 404); КРОНШНЕП, а (СУМ ІV 365).
Номена ВАЛЬДШНЕП у ХІХ ст. майже не виявлено. Цей птах мав у минулому кілька назв, утворених за українськими словотворчими зразками: ВАЛЕШНИК (Сом 577); ВАЛЮШЕНЬ у крестьян-охотников (Бр 83). Існували й інші назви цього птаха: ВАЛЕШНИК, СЛАКВА, ХАКВА Scolopax rusticola (Сом 567). Б. Грінченко вводить у реєстр: ВАЛЮШ, ША. Вальшнеп. ВАЛЮШЕНЬ, шня = валюш (Гр І 125).
Тільки після Великої Вітчизняної Війни було кодифіковано номен ВАЛЬДШНЕП: ВАЛЬДШНЕП орн. Вальдшнеп (УРС І 112); ВАЛЬДШНЕП, а (СУМ І 287).
Про ненормативність назви СЛУКВА свідчить її відсутність в 11-титомному "Словнику української мови".
Номен ГАРШНЕП засвідчено в кінці ХІХ ст.: ГАРШНЕП – охотн. название.Gallinago gallinula (СОМ 582); ГАРШНЕП Scolopax gallinula (Бр 87). Лише у післявоєнний період було кодифіковано номен ГАРШНЕП: ГАРШНЕП – Lymnocriptes Vinima Bru(:)nn. (ФУ IV 311).
Фламінго становить окремий ряд птахів. На початку ХХ ст. засвідчено його застарілі назви: фламинго – ДИВОБУСЬ, КРАСНОБУСЬ (Нік 54); Фламінго. БАГРОКРИЛЕЦЬ, ПОЛОМІННИК, ДИВОБУСЬ, КРАСНОБУСЬ (Шарл 27). Майже всі ці слова пов'язані з червоним кольором оперення птаха. Назва ДИВОБУСЬ – поєднання основ див(о)- і бус- , пов'язано із словом БУСОЛ (ЕСУМ ІІ 67).
Кодифіковано було тільки номен ФЛАМІНГО (СУМ Х 604). Ця назва запозичена з португальскої мови; порт. Flamingo походить выд лат. flamma (полум'я) (С інш С 712).
Гриф становить рід родини хижих птахів. Його назва раніше вживалася в живому народному мовленні з кінцевим П: Гриф – ГРИП, ГРИФ (КНИЖН.) (Нік 16). Але кодифіковано було цю назву з кінцевим Ф: ГРИФ, а (СУМ ІІ 169).
Гриф становить рід родини хижих птахів. Його назва раніше вживалася в живому народному мовленні з кінцевим П, про свідчить примітка у словнику: Гриф – ГРИП, ГРИФ (книжн.) (Нік 16). Але кодифіковано було цей іменник з кінцевим Ф: ГРИФ. А (СУМ II 169); ГРИФ ЧОРНИЙ (гриф черный) Aegilius monachus L. (У літ-рі) (ФУ 2 45).
У XIX-XX ст. спостерігається зростання кількості назв екзотичних птахів, пов'язане з величезним прогресом науки і культури, популяризацією знань про тваринний світ інших континентів.
Як правило назви птахів іншомовного походження не утворюють окремих найменувань для самця і самки. Канарка становить один з винятків. Словник Є. Желехівського містить номени: КАНАРОК (канарашок), – рка Kanarienvogel, КАНАРИХА (Жел I 333).
У словнику Б. Грінченка маємо: КАНАРКА, ки. Канарейка. Канарок, рка. Канарейка самец. КАНАРЕЙКО, ка. Самец канарека (Гр II 214). Із цих слів не стало нормою лише КАНАРЕЙКО, властиве розмовному мовленню.
Сучасний словник української мови узаконює номени: КАНАРКА, и КАНАРОК, рка КАНАРЕЙКА й КАНАР, а (СУМ IV 87). В сучасній українській мові назви КАНАРЕЙКА. КАНАР вживаються рідко.
Лексема ПАПУГА збереглася з давнього періоду без змін: ПАПУГА. Птица попугай. По-немецки: der Papagej (Біл-Нос 272).
Новим для XIXст. є наявність назв окремих різновидів папуг: КАКАДУ – білий папуга (У-С 338); ПАПУГА СИВА, ари. какадуки. (Верх Зоол 66-67). Іменник АРА запозичено з індіянської мови ТУПІ-ГУАРАНІ (С інш С 64); КАКАДУ – з малайськ. – kakatua, через голл. Kakatoe, нім. Kakadu (там же, 300).
Словник Б. Грінченко містить назву ПАПУГА, ги ( ГР II 95). Слід сказати, що форма КАКАДУКИ (очевидно, одн. КАКАДУК), зафіксована в підручнику І. Верхратського, не прижилася в мові.
У XX ст. засвідчено найменування різновидів папуг: ПАПУГА ХВИЛЯСТА (Шарл 23); КАКАДУ (Сум IV 73); АРА ЧЕРВОНО-СИНІЙ (Шарл 13);ЖАКО – Сірий папуга, ЛОРІ – вид птахів ряду папугоподібних (С інш С 264); ЛОРІ – рід папуг родини лорієвих, (там же 400). Це слово запозичено з малайської мови. Етимологія іменника АРА не встановлена.
Назва СТРАУС не одразу стала нормою української мови. У XIX- на поч.XX ст. засвідчено: СТРУСЬ (Жел II 930); СТРАУС АФРИКАНСЬКИЙ (Верх Зоол 79). Також зустрічаємо найменування видів страуса: НАНДУ, БІГАЧ, ЕМУ (Верх Зоол 81). Назву НАНДУ запозичено з індіанських мов через посередництво іспанської (С інш С 455), а номен ЕМУ – з мов Океанії (там же, 249). Назва птаха БІГАЧ не стала нормативною.
У XX ст. фіксуються іменники: Страус – СТРУСЬ (Дуб 33); Страус – СТРУСЬ, ТРУС, ТРУСЬКО (Нік 49); Страус – СТРУСЬ АФРИКАНСЬКИЙ. СТРУСЬ, ТРУСЬ, ТРУСЬКО (І-Ш ІІ 179);СТУСЬ (Рак 91); СТРУС, -а (стравс) (Кис І 303);Страус СТРУСЬ (Пан 74).
Лише в післявоєнний час було кодифіковано номен СТРАУС: СТРАУС орн. Страус (УРС V 526);СТРАУС, а (СУМ IX 752).
Назву найменшого в світі птаха чи не найперше засвідчує І. Верхратський: КОЛІБР (Верх Зоол 63). У XX ст. кодифіковано номен КОЛІБРІ: Колибри – КОЛІБРІ (книжн.) (Нік 26); Колибри, зоол. КОЛІБРІ (нескл.), КОЛІБРА (-ри) (Кр ІІ 290). Варіант КОЛІБРА був відкинутий. Нині нормою є лише КОЛІБРІ (СУМ ІV 223). Це слово запозичено з карибської мови через посередництво французської й іспанської (С інш С 339).
Лексеми СЛУКОСТРУСЬ (утворено із Слука(слуква)+Струсь) та КІВЕЦЬ (утворено за допомогою суфікса -ець від КІВІ) не прижилися в мові. У першій третині XX ст. спостерігаємо різні назви цього птаха: КІВІ, БЕЗКРИЛ, КІВЕЦЬ, СЛУКОСТРУС (Шарл 13). Кодифіковано було лише номен КІВІ (або ківі-ківі). Останнє ймовірно йде від пташиного звуконаслідування. Саме слово ківі запозичено з маорійської мови (С інш С 327).
Назва МАРАБУ запозичена з французької мови, куди в свою чергу прийшла з арабського МУРАБІТ "пустельник" (С інш С 412). Спершу цей номен вживався с кінцевим Т: МАРАБУТ (-та) (Кр ІІ 483). Проте надалі вживається форма МАРАБУ: МАРАБУ (Нік 33); МАРАБУ. БОЦЬВАН-МАРАБУ (Шарл 22); МАРАБУ орн. Марабу (УРС ІІ 485); МАРАБУ (СУМ ІV 625). Найменування БОЦЬВАН-МАРАБУ, що містить у собі діалектизм, не було нормалізовано.
Вперше у ХХ ст. засвідчено орнітономен ТИНАМУ: ТІНАМУ (Шарл 31); Тинамуподібні, тинаму, схованохвости – рід кільових птахів (УРЕС ІІІ 386). Назва цього птаха ймовірно запозичена з індіанських мов, бо тинаму живе в Південній Америці.
Номен ПІНГВІН вперше засвідчений у ХХ ст.: Пингвин, зоол. ПІНГВІН (Кр ІІІ 227); Пингвин ПІНГВІН (Пан 54); Пингвин ПІНГВІН, -на (РУС 529); ПІНГВІН орн. Пингвин (УРС ІІІ 429); ПІНГВІН, а (СУМ VІ 535); Пінгвіноподібні, ПІНГВІНИ – ряд нелітаючих водоплавних птахів (УРЕС ІІ 685).
Назву цього птаха запозичено з англійської мови - penguin, в якій у свою чергу походить від латинського penguis(опасистий, огрядний) (С інш С 520).
Назву КОНДОР було запозичено з мови кечуа через посередництво іспанської (С інш С 350). Цей іменник уперше зафіксовано на самому початку ХХ ст.: ХОРС КОНДОР (Верх Зоол 54). Слово ХОРС тут неясне; ця назва птаха не прижилася. У 1920-х рр. зустрічаються такі найменування: КОНДОР. СТЕРВАК ІНДІЙСЬКИЙ (Шарл 30). Друга назва мотивована тим, що птах їсть трупи тварин – стерво (ИЭП 136). Проте надалі зустрічається лише КОНДОР: КОНДОР (-ра) (Кр ІІ 306); Кондор КОНДОР (Пан 31); КОНДОР орн. Кондор (УРС ІІ 367); КОНДОР, а (СУМ ІV 259).
Назва одного з екзотичних птахів утворена з двох частин: ЛІРОХВІСТ. Вона вперше засвідченa в ХХ ст.: Лирохвост – орнит. – ЛІРОХВІСТ (-хвоста) (Кр ІІ 1044); ЛІРОХВІСТ, -хвоста орн. Лирохвост (УРС ІІ 451); ЛІРОХВІСТ, воста (СУМ IV 522). Це найменування мотивоване тим, що хвіст птаха нагадує музичний інструмент – ліру (ИЭП 412).
Уперше у ХХ ст. виступають назви викопних птахів, що зникли мільйони років тому. Звичайно їх назви утворили вчені: АРХЕОПТЕРИКС, первоптах (Шарл 13); АРХЕОПТЕРИКС, ПЕРВОПТАХ ДОВГОХВОСТИЙ – первісний викопний птах (УРЕС І 101); ІХТІОРНІС (-са) (Кр ІІ 1041). Археоптерикс – перший у світі птах, який став родоначальником усіх птахів. Його назву утворено з гр. "археос" – стародавній, первісний та "птеріс" – птах (С інш С 70). Іхтіорніс жив у воді й добре плавав; харчувався рибою. Його назва утворена з гр. "іхтіс" – риба та "орніс" – птах ( там же 296).
Частина орнітономенів іншомовного походження невідмінювані: ЖАКО, КІВІ, КОЛІБРІ, ЕМУ, НАНДУ, ТИНАМУ, КАКАДУ, МАРАБУ, МОА, ЛОРІ та ін. Один з небагатьох винятків становить АРА.
Назв птахів, запозичених з інших мов, в українській мові є понад 30. Найдавнішим запозиченням є ШПАК -- з польської (зафіксовано в XVI ст.). Пізніше засвідчено назви СТРУСЬ, ПАПУГА – у XVII ст.; РЕМЕЗ – у XVIII ст. Але найбільш активно розпочавсяцей процес у XIX ст. у зв'язку iз швидким прогресом науки, розширенням кола знань про навколишній світ. Закономірно продовживсяпроцес запозичень у XX ст.
З німецької мови запозичено назви: ВАЛЬДШНЕП, ГАРШНЕП, КРОНШНЕП, з французької через посередництво німецької – БЕКАС, з англійської ПІНГВІН, з португальської – ФЛАМІНГО. Деякі найменування були засвоєні з неєвпропейських мов, але через посередництво індоєвропейських, наприклад: КАКАДУ – з малайської через голландську; НАНДУ – з індіанських мов Південної Америки через іспанську; МАРАБУ – з арабської через французьку. Нарешті окремі орнітономени запозичені з мов населення тих територій, де ці птахи водяться: ЕМУ, АРА, ТИНАМУ та ін.
Чимало запозичених орнітономенів виявлено в говорах, що контактують з іншими мовами, у т. ч. й неслов'янськими: наприклад, ГАРАКАЛЬ "дятел" – з угорської; КОКОСТИР "лелека" – з румунської. На українському ґрунті з запозиченої лексеми ВАЛЬДШНЕП були утворені ВАЛЮШ, ВАЛЮШЕНЬ, ВАЛЕШНИК.

ЛІТЕРАТУРА:
1. Біл-Нос – П. Білецький-Носенко. Словник української мови. Підгот. До вид. В. В. Німчук. К.: Наук. Думка, 1966. – 424 с.
2. Бр – А. А. Браунер. Заметки о птицах Херсонской губернии. Одесса, 1894. – 55 с.
3. Верх Зоол – І. Верхратський Зоольогія на низші кляси шкіл середних. Львів, 1906. – 204 с.
4. Гр І – Б. Грінченко. Словарь української мови: В 4-х тт. К, 1907-1909
5. Дуб – К. В. Дубняк. Російсько-український словничок термінів природознавства і географії. Кобеляки, 1917. – 40 с.
6. ЕСУМ – Етимологічний словник української мови. Тт. І-ІІІ, К.: Наук. Думка, 1982-1989
7. Жел – Є. Желехівський, С. Недільський. Малорусько-німецький словар: в 2-х тт. Львів, 1866.
8. ИЭП – Иллюстрированная энциклопедия птиц. Прага, 1990. – 592 с.
9. І-Ш – С. Іваницький, Ф. Шумлянський. Російсько-український словник: В 2-х тт. Вінниця, 1918
10. Кис – К. Кисілевський. Словничок української мови. Станиславів, 1927. – VIII, 392 с.
11. Кр – Російсько-український словник. За ред. Акад. А. Ю. Кримського. Тт. І, ІІ. К., 1924-1933.
12. Нік – В. Ф. Ніколаєв. Матеріяли до української наукової терминольогії. Матеріяли до терминольогії по природознавству. Ч. 1. Назви звірів, птиць, комах та інш. Полтава, 1918. – 60 с.
13. Пан – С. І. Паночіні. Словник біологічної термінології. Х.: Рад. Школа, 193З. – 89 с.
14. Піск – Ф. Піскунов Словниця української (або югової-руської) мови. Одеса 1873. – IV, 152 с.
15. РУС – Російсько-український словник. – К.: Ан УРСР, 1937. – 889 с.
16. С інш С – Словник іншомовних слів. – К.: УРЕ, 1977. – 775 с.
17. Сом – Н. Н. Сомов. Орнитологическая фауна Харьковской губернии. Х; 1897. – 680 с.
18. СУМ – Словник української мови: в 11-тт. К.: Нак. Думка, 1970-1980
19. Тим – Є. Тимченко. Русско-малороссийский словарь: В 2-х тт., К; 1897-99
20. УРЕС – Український радянський енциклопедичний словник: в З-х тт., Київ.: УРЕ. 1986-87
21. У-С – М. Уманець, А. Спілка. Словарь російсько-український.К; 1925, 1149 с.
22. Фасм – М. Фасмер. Этимологический словарь русского языка: В 4-х тт. М.: Прогресс, 1986-87
23. ФУ – Фауна України: В 40-а тт. Тт. IV-V (вип. 1, 2). Птахи, К.: АН УРСР, Наук. Думка. 1957, 1977, 1979
24. Шарл – М. В. Шарлемань. Словник зоологичної номенклатури. Ч. 1 Назви птахів. К.: 1927. – 63 с.

 

 



У Вас недостатньо прав для написання коментарів. Можливо, Вам необхідно зареєструватися на сайті.

загрузка...
Powered by HuntingUkraine.com